Працювали вночі, ще й під час нересту – наприкінці березня цього року у селі Стайки під Києвом правоохоронці вилучили техніку браконьєрів, які незаконно видобували копалини. Йдеться про самохід, два земснаряди, вантажні баржі та причал. Та найцікавіше у цій історії – кому насправді належить уся ця техніка. Як посадовець з орбіти колишнього Генпрокурора «віджав» права на родовище? Та яке відношення до цієї справи має радниця Міністра інфраструктури? З’ясовувала команда «СтопКору».
Запаси річкового піску на родовищі «Стайківське» у басейні Канівського водосховища становлять 10 мільйонів кубометрів. У жовтні 2016 року Держгеослужба України надала спеціальний дозвіл на видобуток піску терміном на 20 років компанії ТОВ «Дніпровські піски».
Керівником фірми на той момент був Вадим Карли, колишній головний геолог підприємства «Кіровгеологія», а засновниками – Олександр Силованюк, Людмила Ісак та Руслана Данилів.
Усі троє власників так чи інакше пов’язані з групою компаній «Позитив», відомою системним незаконним видобутком піску у великих масштабах на території столиці та Київської області.
Зокрема, Людмила Ісак є засновницею та історичним керівником низки підприємств – таких як ТОВ «Трипільські піски», ТОВ «Надра Ресурс», ТОВ «Надра-Пром» тощо, пов’язаних із видобутком і продажем піску та інших корисних копалин.
Олександр Силованюк також входив до складу засновників ТОВ «Трипільські піски» і ТОВ «Надра Ресурс», а нині очолює новостворене ТОВ «Північ Будресурс» та ТОВ «Геоконсалт», що надає послуги у сфері геології та геодезії.
Руслана Данилів більше відома українцям як журналістка. Вона працювала редактором на каналах «1+1» та «Інтер», була прессекретарем Міністерства розвитку економіки та «Держаероруху». А нині є радницею Міністра інфраструктури Владислава Криклія з питань комунікацій.
До кінця 2019 року медійниця мала також бізнес-інтереси у сфері видобутку корисних копалин: окрім частки у «Дніпровських пісках», вона була співвласницею двох компаній з газовими родовищами – ТОВ «Веспен» та ТОВ «Соурс Газ». Утім, з «Веспену» пані Руслана вийшла ще у 2018 році, а частку у «Соурс Газ» у другій половині 2019 року передала компанії «Стейнторг» і власниці «Арт Молу» Валентині Коломієць.
Своєю чергою, ТОВ «Дніпровські піски» 28 жовтня 2019 року також змінило власника: 100% капіталу було передано в руки однієї фізичної особи – Наталії Павлівни Басової, дружини високопосадовця Генпрокуратури Дмитра Басова.
Щоправда, цьому передувала низка цікавих подій за участі правоохоронних органів. Наприкінці 2016 року Управління ГПУ з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями за безпосередньої вказівки пана Басова ініціювало кримінальне провадження №42016000000004105 щодо посадовців Держслужби геології та надр України та ДП «Геоінформ».
У цьому провадженні досліджувалися, зокрема, обставини одержання спецдозволів на видобуток та подальшу експлуатацію родовищ низкою суб’єктів підприємницької діяльності, які свідомо занижували відомості щодо геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин на родовищі. Усе це призвело до недоотримання держбюджетом обов’язкових платежів за отримання спецдозволу, а також до заниження рентних платежів, у результаті чого упродовж 2015-2016 років державі завдали збитків на суму понад 10 мільйонів гривень.
До цього провадження був штучно внесений і епізод з ТОВ «Дніпровські піски». Зокрема, у листопаді 2017 року заступник начальника відділу ГПУ Олексій Кувшинов клопотав у суді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки цього підприємства, яке відповідно до спеціального дозволу №6145 використовує Стайківське родовище та «порушує умови надрокористування, встановлені спеціальним дозволом».
Після закриття вказаного епізоду кримінального провадження, 28 жовтня 2019 року 100% корпоративних прав ТОВ «Дніпровські піски» разом із спецдозволом на видобуток піску на Стайківському родовищі передали родині посадовця Генпрокуратури Дмитра Басова. За оцінками експертів галузі, ринкова вартість компанії разом із родовищем і запасами піску має сягати 0,7-1,5 мільйона доларів, однак дружині прокурора Наталії «пощастило» стати власницею піщаного бізнесу майже за безцінь.
Пана Басова у прокуратурі називають людиною з орбіти колишнього Генпрокурора Віталія Яреми. Зокрема, за часів каденції Яреми у 2014-2015 роках Дмитро Басов входив до складу групи з розслідування розстрілів Небесної сотні та економічних злочинів експрезидента-втікача Януковича. А коли наприкінці жовтня 2016 року в ГПУ створили Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними групами, Дмитро Миколайович одразу ж його очолив.
У 2011 році Дмитро Басов під керівництвом Юрія Столярчука вів справу про вбивство Георгія Гонгадзе. Визнаний винним у злочині Олексій Пукач називав прізвище Басова у переліку співробітників ГПУ, які змушували його «піти на їхні умови». У січні 2011 року Басов заявляв, що вважає постанову про закриття справи в частині обвинувачення Пукача у замовному вбивстві обґрунтованою.
Тоді ж Дмитро Миколайович займався справою ексочільника фракції «Блок Леоніда Черновецького» у Київраді Дениса Комарницького, якого звинувачували в нападі на адвоката.
У декларації посадовця – придбані торік у столиці квартира на 127 квадратів вартістю 3,3 млн грн і машиномісце за 735 тис. грн, записані на дружину Наталію Павлівну. При цьому жінка прокурора у 2019 році принесла у сімейний бюджет понад 3 мільйони гривень – дохід від підприємницької діяльності та відчуження нерухомого майна (ймовірно, йдеться про квартиру на 45 кв. м, яка фігурувала у попередній декларації прокурора).
До речі, вартість апартаментів у ЖК «Французький квартал» на вул. Саперне поле, 12 (саме цю адресу нової власниці ТОВ «Дніпровські піски» вказано у реєстраційних документах) на сайтах продажу елітної нерухомості починається від 1,5-2 тисяч доларів за квадратний метр. І якщо помножити цю цифру на 127 кв. м, то вийде аж ніяк не 3,3 млн грн, а щонайменше вдвічі більше.
Досить дивно й те, що у документі з’явилося машиномісце площею 20,3 кв. м, а от транспортні засоби – зникли. В останній декларації посадовця немає ані його SUBARU Legacy 2008 р.в., придбаної у 2009-му за 144 тисячі гривень, ані Peugeot 3008, яку пані Наталія купила у 2012-му.
Офіційна заробітна плата самого Дмитра Басова – трохи більше, ніж 800 тисяч гривень на рік. При цьому правоохоронець зберігає готівкою 300 тисяч гривень і 10 тисяч доларів, а на депозитних рахунках у банках подружжя має ще понад 1 мільйон гривень, 94 тисячі доларів і 5 тисяч євро.
Якщо вірити деклараціям Басових, то торік було лише 310 тисяч гривень і 25 тисяч доларів готівкою. Звідки ж, за досить скромних доходів, взялися гроші на квартиру, придбання прибуткового підприємства та ще й на банківські внески?
За інформацією аналітичної платформи YouControl, бізнеследі Басова Наталія Павлівна, окрім ТОВ «Дніпровські піски», також з 2017 року володіє компанією ТОВ «Арканум». Це підприємство зі статутним фондом у 1000 гривень зареєстроване у звичайній квартирі житлового будинку за основним КВЕДом «Діяльність у сфері права», проте має широкий спектр додаткових видів діяльності – від видобування сирої нафти й газу до вантажоперевезень залізничним транспортом.
Утім, у деклараціях пана Дмитра за 2017-2019 роки про цю компанію – жодної згадки. Так само, як і про половину одеської меблевої фірми «Танго», якою також володіє Наталія Павлівна. Задекларовано лише ТОВ «Дніпровські піски».
Уже за нової власниці «віджате» паном прокурором під «дахом» високих покровителів з ГПУ підприємство спіймали на нахабному браконьєрстві у Канівському водосховищі поблизу села Cтайки.
«Відповідно до законодавства, з 22 березня до 30 травня триває заборона на вилов риби та видобування корисних копалин на водоймах у зв’язку з нерестом риби. Водночас, 25 березня вночі на річці Дніпро (Канівське водосховище) у селі Стайки Кагарлицького району ми виявили видобуток піску компанією ТОВ «Дніпровські піски». 26 березня на ранок було здійснено спільний рейд разом із поліцією Кагарлицького району, державними екологічними інспекторами столичного регіону та місцевими рибалками, які нам позичили човни», – розповідає правозахисник ГО «Стоп корупції» Роман Литвин.
Правоохоронці виявили на місці два земснаряди, котрі здійснювали намив піску на баржу, яку тягнув буксир «НІСТРУ», та самохідну баржу «Волгоград». Зауважимо, вартість тонни піску складає 50-150 грн/т, а один земснаряд здатен видобути 1-3 тис. кубометрів на добу. Таким чином, лише у період з 22 березня до конфіскації техніки браконьєри встигли незаконно намити піску щонайменше на 3-6 мільйони гривень.
За словами правозахисника, те, що браконьєрством займаються саме «Дніпровські піски», активісти з’ясували вже під час рейду. Власне, роботи здійснювалися технікою скандальної компанії «Позитив-В».
За фактом незаконного видобутку піску було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 239-2 ККУ. Слідчі встановили, що нелегально намитий пісок спрямовувався до чотирьох пунктів: село Килів, місто Українка, місто Вишгород та місто Київ, вул. Електриків, 6. Усе це – відомі правоохоронцям підпільні точки збуту, кожна з яких фігурує у численних кримінальних справах.
Варто додати, що переписана на дружину прокурора фірма, окрім ігнорування екологічних законів, вирішила «забити» й на фіскальні. Станом на 1 травня 2020 року ТОВ «Дніпровські піски» вже завинило державі майже 115 тисяч гривень податків і зборів.
Ми звернулись до радниці Міністра інфраструктури з комунікацій Руслани Данилів із рядом запитань. Зокрема, про обсяги виробництва ТОВ «Дніпровські піски», позиції колишньої журналістки, як співзасновниці підприємства (коли була відкрита кримінальна справа), виходу зі складу засновників та щодо звинувачень на адресу компанії у браконьєрстві. Пані Руслана вийшла на зв’язок, проте відповіді не надала.
Крім того, редакція намагалась зв’язатись із Віталієм Яремою, проте наявний у нас номер виявився вже недійсним.
Наразі юристи ГО «Стоп корупції» готують інформаційні запити до очільниці Офісу генерального прокурора Ірини Венедіктової з питаннями щодо нинішньої посади Басова в оновленому відомстві, а також щодо дивної передачі коштовного підприємства у руки його дружини.
«СтопКор» продовжить стежити за перебігом розслідування справи стайківських браконьєрів. Та сподіваємося, що антикорупційні та правоохоронні органи дадуть належну оцінку бізнес-діяльності скандального прокурора Басова. Далі буде.
ОНОВЛЕНО
Як з’ясувала редакція «СтопКору», Басов більше не обіймає посаду начальника управління в Генпрокуратурі. Про це свідчать дані у його декларації за 10 березня 2020 року.
Звільнився він сам чи був відсторонений від посади — наразі ми встановлюємо причини.
Декларация этого должностного лица засекречена. В течение года работы в «Энергоатоме» семья Басова снова обогатилась. 2023 год принес жене Басова два люксовых автомобиля: Mercedes GLE 300D (2023) стоимостью более 3,3 млн грн (КА7247КК) и Land Rover Range (2019) стоимостью более 3 млн грн (КА7398КО). На первом автомобиле семья уже успела совершить путешествие за границу и получить штраф за превышение скорости в Украине.
Напомним, Басов уволился из прокуратуры по причинам многих коррупционных скандалов. Фиктивно расставался с женой для сокрытия незаконного состояния. Фигурант многих журналистских расследований.
Басова в прокуратуре называют человеком с орбиты бывшего Генпрокурора Виталия Яремы. В частности, во времена каденции Яремы в 2014-2015 годах Дмитрий Басов входил в состав группы по расследованию расстрелов Небесной сотни и экономических преступлений беглого экс-президента Януковича. А когда в конце октября 2016 в ГПУ создали Управление по расследованию преступлений, совершенных преступными группами, Дмитрий Николаевич сразу же его возглавил.
В 2011 году Дмитрий Басов под руководством Юрия Столярчука вел дело об убийстве Георгия Гонгадзе. Признанный виновным в преступлении Алексей Пукач называл фамилию Басова в списке сотрудников ГПУ, заставлявших его «пойти на их условия». В январе 2011 года Басов заявлял, что считает постановление о закрытии дела в части обвинения Пукача в заказном убийстве обоснованным.
Тогда же Дмитрий Николаевич занимался делом экс-глава фракции «Блок Леонида Черновецкого» в Киевсовете Дениса Комарницкого, обвиняемого в нападении на адвоката.
В декларации чиновника – приобретенная в прошлом году в столице квартира на 127 квадратов стоимостью 3,3 млн грн и машиноместо за 735 тыс. грн, записанные на жену Наталью Павловну. При этом женщина прокурора в 2019 году принесла в семейный бюджет более 3 миллионов гривен – доход от предпринимательской деятельности и отчуждение недвижимого имущества (вероятно, речь идет о квартире на 45 кв. м, фигурировавшей в предварительной декларации прокурора).
Стоимость апартаментов в ЖК «Французский квартал» по ул. Саперное поле, 12 (именно этот адрес новой владелицы ООО «Днепровские пески» указано в регистрационных документах) на сайтах продаж элитной недвижимости начинается от 1,5-2 тысяч долларов за квадратный метр. И если умножить эту цифру на 127 кв. м, то получится отнюдь не 3,3 млн грн, а по меньшей мере вдвое больше.
Весьма странно и то, что в документе появилось машиноместо площадью 20,3 кв. м, а вот авто – пропали. В последней декларации чиновника нет ни его SUBARU Legacy (2008), приобретенной в 2009-м за 144 тысячи гривен, ни Peugeot 3008, которую Наталья купила в 2012-м.
Официальная заработная плата самого Дмитрия Басова – чуть больше 800 тысяч гривен в год. При этом правоохранитель хранит наличными 300 тысяч гривен и 10 тысяч долларов, а на депозитных счетах в банках супруги имеют еще более 1 миллиона гривен, 94 тысячи долларов и 5 тысяч евро.
Если верить декларациям Басовых, то в прошлом году было всего 310 тысяч гривен и 25 тысяч долларов наличными. Откуда же, за достаточно скромные доходы, взялись деньги на квартиру, приобретение прибыльного предприятия да еще и на банковские взносы?
По информации аналитической платформы YouControl, бизнес-леди Басова Наталья Павловна, кроме ООО «Днепровские пески», также с 2017 года владеет компанией ООО «Арканум». Это предприятие с уставным фондом в 1000 гривен зарегистрировано в обычной квартире жилого дома по основному КВЭД «Деятельность в сфере права», однако имеет широкий спектр дополнительных видов деятельности – от добычи сырой нефти и газа до грузоперевозок железнодорожным транспортом.
Впрочем, в декларациях Дмитрия за 2017-2019 годы об этой компании – ни одного упоминания. Так же, как и о половине одесской мебельной фирмы «Танго», которой также владеет Наталья Павловна. Задекларировано только ООО «Днепровские пески».