Конфліктна ситуація, що виникла 25 липня під час прес-конференції Президента України отримала своє продовження. Поведінка президента викликала глибоке обурення журналістської спільноти. Під вимогою вибачень від президента поставили підписи понад 400 журналістів з усієї України.
Нагадаємо, що у відповідь на прохання прокоментувати скандал, що розгорівся навколо сина президента Андрія Ющенка, глава держави назвав журналіста “Української правди” “кіллером, який жодної хвилини свого життя не працював на свободу преси”. Крім того, Віктор Ющенко сказав наступне:” Перед мордою того журналіста постав той рахунок, а потім піди в суд! І учись себе захищати!”.
26 липня президент надіслав листа на адресу “Української правди”, в якому спробував згладити гострі кути в ситуації, що виникла. Президент пояснив грубощі на адресу журналіста “емоціями”. “Нам всім буває важко стримати емоції, коли мова йде про родину, про дітей”, зазначив він у листі.
Таким чином, Віктор Ющенко визнав свою помилку і тим самим трохи зняв напругу. Однак, визнання помилки і вибачення – це не одне й те ж. А офіційного вибачення за свої слова від глави держави журналісти якраз і не дочекалися.
Громадська рада захисту свободи слова вважає, що “емоційний зрив” Ющенка може мати серйозні наслідки для свободи слова в країні, адже чиновники намагаються багато в чому рівнятися на лідера нації. І те, що дозволив собі президент відносно одного журналіста, будь-який чиновник може взяти за зразок поведінки з усіма іншими ЗМІ.
Втім, проблема стосунків українських ЗМІ та влади не обмежується конфліктом Ющенка та “Української правди”. Просто він набув найширшого розголосу, зважаючи на ранг особи, яка була в ньому задіяна.
Громадська рада захисту свободи слова заявляє, що журналісти постійно зіштовхуються з проблемами у відносинах з владою, що ставить під сумнів правдивість запевнень в “унікальних умовах для українських медіа”.
Зокрема, Генеральна прокуратура України звинуватила телеканал “1+1” в упередженості коментарів щодо її діяльності. Прес-служба Генпрокуратури розповсюдила заяву, в якій стверджує, що це сталося внаслідок перевірки, яка проводиться органами прокуратури щодо законності здійснення ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” фінансових операцій на суму більше $100 млн. В свою чергу телеканал відкидає факт проведення перевірок і підкреслює, що твердження Генпрокуратури про ці фінансові операції “здаються безглуздими і неспроможними, хоча б з огляду на стан і обсяги телевізійного ринку України — існування будь-якої подібної “операції” просто неможливе”. Керівництво телеканалу вважає, що заява Генпрокуратури може бути своєрідним “превентивним засобом”. Можливо, ГПУ вирішила попередити “Плюси” про майбутню перевірку діяльності, а після цього і проведе таку перевірку. На думку керівництва “1+1”, “це стане найавторитетнішим доказом повернення колишніх методів боротьби силових структур зі ЗМІ”.
Проблеми з силовиками є і у Незалежної медіа-профспілки. Нещодавно її представники оголосили про намір пікетувати Державну податкову адміністрацію України на знак протесту проти блокування органами ДПАУ її діяльності.
Інша резонансна подія у сфері медіа — це суд над екс-редактором рівненської газети «7 днів» Василем Герусом, якого засудили до трьох років позбавлення волі (умовно). Проти журналіста було порушено кримінальну справу через публікацію під час виборів псевдо-програми кандидата в Президенти Віктора Ющенка. Колеги журналіста вважають, що Герус став жертвою обставин, коли був змушений надрукувати цей матеріал, і тепер з нього зробили «цапа-відбувайла», оскільки замовників матеріалу, розміщеного, до речі, на правах політичної реклами, не покарано.
Громадська рада захисту свободи слова застерігає владу від спроб тиску та упередженості щодо ЗМІ, оскільки це суперечить її ж обіцянкам, і може спричинити “ефект бумерангу”. Журналісти – це “пси демократії”, але аж ніяк не ручні “моськи” і тому вимагають до себе відповідного ставлення. Українські ЗМІ зразка 2005 року мають одну особливість – вони не будуть мовчати і прощати владі її прорахунки, а проти очевидного тиску будуть боротися усіма доступними засобами.
Прес-служба Громадської ради захисту свободи слова
