“Людина виняткової порядності”
27 липня цього року у своєму службовому кабінеті під час отримання хабаря в розмірі 3 тисяч доларів США невідомими зловмисниками був зафільмований прихованою камерою заступник начальника Рава – Руської митниці, ставленик сьогоднішнього губернатора Петра Олійника, Роман Орестович Криштоф. Гроші він взяв від одного з інспекторів Рава-Руської митниці за сприяння в пропуску контрабанди. До свого призначення пан Криштоф так само “плідно” встиг попрацювати в ОБХСС, в ДПА м. Рівного і Червонограда. При призначенні пан Олійник характеризував його як “людину виняткової порядності”.
Прихильники прихованих зйомок відразу ж надіслали цю плівку в керівництво Держмитслужби. У супровідному листі митники написали, що не хочуть працювати на людину з клану Олійники і просять негайно зняти з посади керівника – хаьбарника. Як не дивно, але цього разу реакція не забарилась – 11 серпня на Рава-Руську митницю повідомили, що пана Криштофа звільнено з займаної посади за “допущені недоліки”. Нагадаємо, що одному з інспекторів львівської ДАІ, який взяв у водія 260 гривень, суд вліпив 5 років тюрми…
Дивно і смішно зі сторони дивитись на перетасовку клоди карт. Навіщо?
Обіда на митників, образи і особиста неприязнь Президента базується на його справедливій ненависті до екс начальника Західної регіональної митниці Романа Козака. Але ж, пане Президенте! Роман Козак не просто вор, а вор розумний, який крав разом з представниками колишньої влади, ділився з цією владою накраденим і за рахунок цього, уже будучи міліонером, став начальником названої митниці. Він ніколи не був митником і більшість полегшено зітхнула після його усунення з посади.
Я, як і Президент, впевнений, що там де солодко — там і мухи, але їх все-таки потрібно відділяти від котлет. Порядних митників більше, але при любій зміні керівництва, як і тепер, вони потерпають першими. При такому відношенні до них, Вам, пане Президенте, скоро прийдеться задумуватись: “А з ким залишились?”
Хоча, не один Криштоф взяточник
Як писала «Українська правда», нинішній голова Держмитслужби Володимир Скомаровський теж не подарунок.
«Колишній перший заступник голови Державної митної служби Микола Салагор вважає, що нинішній глава Держмитслужби Володимир Скомаровський не має права займати цю посаду, оскільки сховав факт амністії, по якій була закрита порушена проти нього кримінальна справа.
Про це Салагор заявив на прес-конференції в Києві в четвер, передає Інтерфакс-Україна.
Він повідомив, що володіє документальним підтвердженням того, що в 1999 році проти Скомаровського порушувалася кримінальна справа за “здійснення контрабанди, ухиляння від сплати податків і службова підлог”, однак потім була закрита по амністії.
“Що робить у новій владі людина, яка була обвинувачена у контрабанді, і жоден суд України це обвинувачення не зняв”, — сказав Салагор.
На його думку, Скомаровський не мав права обіймати посаду керівника Держмитслужби, тому що амністія не ставить під сумнів законність і обґрунтованість висунутих обвинувачень.
“Я переконаний, що ні морального, а тим більше законного, права обіймати посаду глави служби він не має… Він обдурив президента й обдурив український народ”, — підкреслив він.
Відповідаючи на питання про те, як має у такій ситуації діяти президент, Салагор сказав: “Я не буду коментувати дії президента. Я думаю, що президент прийме правильне рішення”.
У той же час Салагор відзначив, що прогнозує зменшення надходжень у держбюджет України від митних зборів.
За його словами, до кінця року Держмитслужба могла принести в держбюджет близько 30 млрд. грн., однак після розширеного засідання колегії Держмитслужби 19 липня, після якого президент Віктор Ющенко звільнив Салагора, надходження різко знизилися.
Зокрема, відзначив він, у липні Держмитслужба виконала завдання тільки на 92%. “Це в кількісному відношенні за найскромнішими підрахунками складає близько 300 млн. грн.”, — сказав він.
Крім того, Салагор звернув увагу на те, що ще в липні українські митники щодня збирали майже 150 млн. грн. податків і зборів, а сьогодні ця цифра складає близько 80 млн. грн. на день.
Таку ситуацію Салагор пов’язує з тим, що в липні всі 50 керівників регіональних митниць написали заяви про звільнення за власним бажанням і зарахуванні їх на посаді перших заступників.
На його думку, керівництво України має вжити заходів по запобіганню негативним наслідкам, що відбудуться, якщо стан справ і керівництво Державної митної служби залишаться незмінними.
Скомаровский — законченый ворюга!
Скандал на митниці: “корупціонер” Салагор проти “контрабандиста” Скомаровського
Віктор Чивокуня, УП, 15.08.2005, 11:59
Хоча митниця вважається одним з найкорумaпованіших відомств, але якось їй вдавалося уникати гучних скандалів. Один з небагатьох випадків не стосувався прямого профілю їх діяльності – це обшук у 2000 році в аеропорту “Бориспіль” депутатів Головатого, Жира і Шишкіна, які привезли в Україну касету зі свідченнями Миколи Мельниченка.
Зараз митницю трясе по повній програмі. Сталося це після засідання колегії 19 липня, де взяв участь Віктор Ющенко. За підсумками було категорично “рекомендовано” усім 50 керівникам регіональних митниць написати заяву про переведення на місце перших заступників. Також було звільнено другу особу в Державній митній службі Миколу Салагора.
Цю людину керівник Держмитслужби Володимир Скомаровський фактично звинуватив у створенні корупційної вертикалі, в тому, що той примушував керівників митниці сплачувати йому “подань” з тіньових оборотів. Натомість Салагор заявляє, що сам Скомаровський є контрабандистом з досвідом – з тих часів, як він заснував вінницьку фірму “Владімір”.
Скомаровський вважається дуже близькою людиною до Петра Порошенка. Салагор, у свою чергу, був куратором програми “Контрабанда – стоп”, яку запровадив уряд Тимошенко і якою особисто прем’єр дуже гордиться. Тому в цьому конфлікті при бажанні можна побачити підтекст і великої війни між главою уряду і секретарем Радбезу.
На чиєму боці в цій ситуації істина, “Українській правді”, зізнаємося щиро, остаточно розібратися не вдалося. Ми подаємо точку зору обох фігурантів скандалу.
– Вас було звільнено після колегії відомства. Тепер же ви звинуватили голову митниці Володимира Скомаровського у контрабанді. Хоча рішення про вашу відставку було ухвалено президентом…
– Президент же, напевно, не знав, хто такий Скомаровський. Він своїй у біографії не писав, що сидів за контрабанду і в 1999 році був випущений на волю Василем Вовком – своїм нинішнім заступником, якого він підтягнув з СБУ в Державну митну службу. Я думаю, випускався він не безплатно, тому що про це дуже багато говорять у тій самій Вінниці.
(Зачитує документ.) “Скомаровський був арештований 1 квітня 1999 року Управлінням СБУ у Вінницькій області за співучасть у контрабанді та підробку документів. Звільнений 26 травня 1999 на підписку про невиїзд.
Постановою прокурора Вінницької області від 13 жовтня 1999 приговор по справі скасований відповідно до статті 6 пункт 4 Кримінально–процесуального кодексу України”.
Скомаровський був випущений по статті 6 пункт 4, тобто по амністії. Це свідчить про те, що жодний суд в Україні його не виправдовував. Амністія – це значить, що держава йому пробачила. І тепер контрабандист очолює митну систему! Розумієте, про що йде мова?
Який моральний стан 18 тисяч чоловік, які працюють в митній системі? Коли люди знають, що раніше той же самий пан Скомаровський займався контрабандою автомобілів і продовжує займатися на даний час.
Під його егідою зараз працюють чотири фірми. Перш за все, свого часу він створив фірму “Владімір”. Зараз є ще такі фірми, як “Єкатерина” – її обслуговує брокерська компанія “Владімір”, вона патронується цією компанією. Далі – це фірма “Аверс–Авто” і фірма “Автоцентр”, в яких працюють родичі Скомаровського: це жінка, Аліна Скомаровська, і брат Анатолій.
Схема дуже проста. У нас є документи, які підтверджують, що закордонні фірми, з якими вони заключали угоди, або взагалі не існують, або вони не укладали угод з ними.
– В чому суть схеми такого завезення автомобілів?
– В країнах Бенілюксу, в Німеччині купується автомобіль, а щоб уникнути великого оподаткування, перевізник звертається до цих чотирьох перерахованих фірм. Далі цей автомобіль йде нібито на фірму. Завозиться на територію Польщі, там повністю міняються документи. І автомобіль уже іде під польськими, німецькими або голландськими, але вже підробленими документами.
Він заїжджає на територію України. На кордоні вже чекає брат Скомаровського. Як правило, він проводить ті машини і завозить їх на Вінницьку митницю для оформлення. Вартість декларується як 500, допустимо, доларів.
– За одну машину?
– Так, за одну машину! Документи вже зроблені там, у Польщі, на 500 доларів. Що робить митниця? Митниця піднімає мінімальну митну вартість автомобіля і з неї беруться податки і сплачуються. Цей автомобіль далі реєструється на фірму Скомаровського по тих документах, по яких його завезено, тобто на 500 долларів. А далі йде позов у суд про відшкодування надмірно сплачених податків з державного бюджету.
– І багато так вже було завезено?
– В місяць може виходити 475 автомобілів.
– І суд приймає сторону цих фірм Скомаровського?
– Звичайно, бо там же все домовлено! (Показує документи.) Уже будучи головою Державної митної служби, Скомаровський в червні цього року відсудив у держави понад 5 мільйонів гривень.
Далі що робиться? Начальник міської податкової пише в обласну: “Хлопці, ми будемо оскаржувати це рішення суду чи ні? Підключимо прокуратуру? Ми будемо відстоювати інтереси держави?”.
Дається відповідь “про недоцільність” оскарження. Хоча вони зобов’язані оскаржити, це ж інтереси держави! Це ж від держави відчужено понад 5 мільйонів у цьому році.
– Якщо все це відбувалося на Вінниччині – до цього року ви ж були заступником керівника митниці і мали знати про ці схеми. Чому ж ви не заважали цьому?
– Я все робив, щоб зупинити це. Більш того, у 2003 році було порушено понад 260 адміністративних справ по фірмі “Владімір”, які успішно були потім похоронені.
Це, в основному через Яворівську митницю, пункт пропуску “Краковець”, завозяться пасажирські мікроавтобуси, за які треба платити високі збори. Потім експерти дають висновок, що це не є пасажирський мікроавтобус, а є вантажний мікроавтобус, і там сплачуються менші гроші.
А 5 травня Скомаровський підписав лист, який узагалі дає можливість оформлювати машини класу “люкс”, джипи, як вантажні авто. І якщо на таких джипах на задніх дверях є два вікна, то за них сплачуються набагато менші гроші.
– Що відбувалося на засіданні колегії Державної митної служби в присутності Ющенка, після якої ви були звільнені?
– Спочатку говориться все позитивно: там позитив, там позитив, пішли покращення, збільшені надходження до бюджету. Виступили кілька директорів департаментів Державної митної служби, які говорять про те, що дійсно, покращилася ситуація…
Потім розігрується фарс перед президентом. Виступає заступник голови Державної митної служби Вовк. Говориться про те, що хабарництво не викорінено, носять кудись в Київ якісь чемодани.
І починає все це підводити до того, що я рекомендував на посади багатьох керівників регіональних митниць. Тобто йде повна дискредитація мене і багатьох начальників митниці. Президент каже: “Ну, я думаю, що першому заступнику треба дати відставку”. Звичайно, для мене кожне слово президента – закон.
Я буквально на наступний день написав заяву за власним бажанням. Це я виконав волю президента. У той же час через декілька днів я написав заяву президенту особисто від себе, де я відкликаю свою попередню заяву і описую йому ситуацію, яка склалася в митній службі.
– Якась реакція була на це?
– Поки що немає. Я думаю, що вона обов’язково буде протягом місяця. Я також подам до суду на Скомаровського і Вовка за відшкодування моральної шкоди. Мене облили брудом…
Ви знаєте, я ніколи в своєму житті не тримався за посади. Я працював 18 років в митній системі, пройшов шлях від простого інспектора до першого заступника. Я пережив 13 переїздів, очолював митниці практично в усіх регіонах України.
Якщо президент скаже, що я потрібний митній системі, якщо президент скаже працювати простим інспектором, я буду працювати простим інспектором. Якщо президент скаже, що я не потрібний митній системі, то я не буду тут працювати.
Також відразу після колегії всі 50 керівників митниць України написали заяви за власним бажанням про переведення їх на посади першого заступника. Але, наскільки мені відомо, більше двадцяти начальників митниці вже відізвали свої заяви. Бо вони писалися під тиском.
Фінансових результатів по митній службі, які б давали підстави для мого звільнення, не було. Я був призначений на посаду першого заступника 23 лютого. Якщо Державна митна служба в січні спрямувала до бюджету 800 млн., в лютому – 1 млрд. 400 млн., то вже з березня ми спрямували 2 млрд. 700 млн., у квітні – 2 млрд. 800 млн., у травні – 2 млрд. 800 млн., у червні – майже 3 млрд.
Тобто новим урядом було підвищено плани і ми їх перевиконали. Якщо за весь минулий рік було спрямовано до бюджету більше 18 мільярдів, то за ці півроку – близько 14 мільярдів. Із них, в рамках “Контрабанда–стоп” ми витягнули – а я був членом цієї урядової державної програми – близько 5 мільярдів.
Показники росли. На червень припав пік, а за липень показники уже не були виконі, бо я пішов 19 числа. За місяць не додано до державного бюджету близько 300 мільйонів, при цьому я стверджую, що ні кон’юнктура ринку, ні обсяги експорту–імпорту не змінилися. Я переконаний, що ці 300 мільйонів десь “лягли”.
Зараз замість 150 мільйонів щоденних надходжень до бюджету іде 80–90 мільйонів. А що далі буде? Далі уряд не зможе виконувати ті соціальні програми, які намічені, і буде дискредитація уряду.
– Яка ваша думка, чому вас звільнено?
– Тому що не потрібні професіональні митники. Далі буде проводитись цілеспрямована кампанія по дискредитації всіх професіональних митників.
Зараз нарешті вперше за всі роки незалежності України нам вдалося на місцях на всі ключові посади призначити професіональних митників. І пішли результати.
– Раніше не митники працювали?
– Ні.
– А хто?
– А хто завгодно. Тільки не митники. Наприклад, я рік тому був першим заступником на Вінницькій митниці, а начальником митниці був пенсіонер–міліціонер, який був направлений з адміністрації президента. Він узагалі не розумів, куди він потрапив.
А от я покажу вам один із прикладів, у мене є документ. Зараз на керівників митниці призначаються люди, які далекі взагалі від митної системи.
Наприклад, по Чернівцях, бо я звідти родом: Вадул–Сирецька митниця, на кордоні з Румунією – призначається людина, “нєкій” Язловицький. У мене є оперативна інформація з правоохоронних органів, що на нього порушується кримінальна справа УБОЗом МВС спільно з СБУ.
Скомаровський взяв до себе людей, пов’язаних з Білоконем, з Бакаєм… Наприклад, колишній заступник Бакая у Державному управлінні справами Ярощук став начальником управління капітального будівництва і розвитку митної інфраструктури. Він же підтягнув масу людей з ДУС.
Сергій Мудрий – виконуючий обов’язки заступника Скомаровського – міліцейський лікар, кращий друг Білоконя. Згадуваний уже Вовк – при минулій владі був переведений у центральний апарат СБУ Сацюком.
– Але як інакше, не звільнивши митників, можна очистити митну службу, якщо вона корумпована знизу й доверху?
– У нас усі системи корумповані, не тільки митна. Зрозуміло, що корабель за один день неможливо розвернути. Він багато обріс усілякими водоростями, ракушками, але нам вдалося зробити, щоб люди повірили, що нарешті митна система почне працювати на державу. І пішли результати. Це ж результат, який вимірюється не мільйонами, а мільярдами, які пішли до державного бюджету!
Зараз люди в черговий раз обмануті. Я колись пожартував, що робота митника носить сезонний характер. Кожен розуміє: немає стабільності, це найбільш безправна служба, яка носить погони в цій державі. В любий момент тебе виженуть, а ти прийдеш додому з пустими кишенями.
– Від одного високопосадовця уряду доводилося чути, що ви були тим, хто викрив схему завезення в Україну цукру під виглядом какао-міксу, що призвело до цукрової кризи?
– Узагалі усі контрабандні схеми побудовані на тому, що під виглядом одного товару завозиться інший. Тому що якби завозили легально, треба було би сплачувати великі податки.
На суміш какао–мікс ідуть нижчі податки, ніж на цукор. Було це десь два місяці тому – йшли цілі ешелони цього начебто какао–міксу. Зовні його від цукру майже не відрізнити. За один раз я затримав 66 вагонів. Тобто під виглядом какао–мікс завозився звичайний цукор іноземного походження.
Я доповів Скомаровському, що склалася така ситуація, будемо проводити аналіз, порушувати справу за контрабанду… Він каже: “Ні, не треба, нехай їде. Ми піднімемо їм (тобто тим, хто завозив цукор під виглядом какао-міксу) мінімальну митну вартість”. І з цієї мінімальної митної вартості сплачується податок до державного бюджету.
Але ж цей цукор продається на території України. Його надзвичайно багато, але продається по дуже високій ціні. Таким чином росте ціна на цукровому ринку. Ну так воно й виросло. Звідси і цукрова криза.
– Тобто ви думаєте, що саме з какао–міксу все почалося…?
– Я переконаний в тому, що це один із чинників які спричинили цукрову кризу.
