Попасти в тюрму це погано, попасти в українську тюрму – це жах! Останнім часом все частіше лунають повідомлення у ЗМІ про порушення прав людини в українських виправних закладах. Судіть самі
Проведені органами прокуратури України перевірки свідчать, що порушення вимог Конституції України, чинного законодавства та міжнародних норм і стандартів при триманні громадян у слідчих ізоляторах та під час відбування кримінальних покарань в установах Державного департаменту України з питань виконання покарань мають системний характер.
Окремі масові акції протесту ув’язнених, які відбулися останнім часом та супроводжувалися умисними членоушкодженнями, нерідко пов’язані з дійсно нелюдськими умовами тримання та незаконними діями адміністрації установ виконання покарань. Зокрема при перевірці Личаківської виправної колонії № 30 у Львівській області встановлено, що санітарно-гігієнічні умови проживання засуджених у цій установі не відповідали вимогам закону, в житлових та побутових приміщеннях панували морок та сморід, у санвузлі була відсутня нормальна каналізація, житлові приміщення перебували у непридатному для проживання людини стані. В торговельній мережі колонії відсутні товари першої необхідності. Встановлено випадки протиправних дій стосовно ув’язнених з боку представників адміністрації установи. За наслідками перевірки порушено кримінальну справу.
Адміністрації слідчих ізоляторів та установ виконання кримінальних покарань продовжують нехтувати вимогами Закону України „Про попереднє ув’язнення” та чинного Кримінально-виконавчого кодексу, не забезпечують право ув’язнених на листування з певними категоріями службових осіб і передусім з прокурором, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, представниками міжнародних правозахисник інституцій без перегляду листів адміністрацією. Такі факти виявлено у Запорізькій, Закарпатській, Житомирській та інших областях.
У слідчих ізоляторах не виконуються вимоги статті 8 Закону України „Про попереднє ув’язнення” щодо роздільного тримання окремих категорій осіб у місцях попереднього ув’язнення. Такі порушення виявлено практично в кожному перевіреному слідчому ізоляторі та допускаються навіть стосовно жінок та неповнолітніх ув’язнених.
Не забезпечується виконання вимог ст. 108 КВК України щодо надання можливості ув’язненим купувати продукти харчування та предмети першої необхідності за безготівковим розрахунком. У жодному з перевірених магазинів колоній не тільки не виявилося належного асортименту товарів першої необхідності, але й не обійшлося без грубих порушень законодавства про захист прав споживачів. Насамперед це стосується Вінницької, Донецької, Житомирської Запорізької областей. Перевіркою, проведеною працівниками Генеральної прокуратури України у вересні поточного року в Літинській виправній колонії № 123 Вінницької області, у їдальні виявлено 112 банок консервованих овочів “Буряк гарнірний”, термін придатності якого минув понад 6 місяців тому. Подальше використання продукту заборонено за вказівкою прокурора.
Великою кількістю порушень законності характеризується виробнича діяльність установ виконання покарань. Неприпустимих обсягів сягає дебіторська заборгованість установ практично у всіх перевірених регіонах держави. Продовжується використання непрозорих бартерних схем, у ході яких цілком ліквідна продукція колоній обмінюється за довільними розцінками на сумнівного походження продукти харчування або ж на усілякий непотріб. Це, у свою чергу, призводить до неможливості оплати праці засуджених реальними грошима. Тільки за сім місяців поточного року частка бартерних розрахунків по установах держави становила понад 35 відсотків, а в Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Рівненській областях — понад 60 відсотків. Використання бартеру при розрахунках стало живильним середовищем для скоєння службових злочинів. Так, адміністрацією Житомирської виправної колонії № 4 в обмін на художній паркет придбано у приватного підприємства для реалізації засудженим за безготівковим розрахунком майже 17 тисяч півлітрових банок абрикосового джему на суму 132 тисячі гривень, термін придатності якого минув ще у 2004 році. За цим фактом порушено кримінальну справу.
Начальники окремих установ виконання покарань розпоряджаються виробленою продукцією на власний розсуд, роками не вживаючи заходів до стягнення коштів з боржників та застосування до них передбачених угодами штрафних санкцій. Зокрема у Вільнянській виправній колонії №20 Запорізької області існує дебіторська заборгованість на суму близько 100 тисяч гривень з простроченим терміном позовної давності. Загалом по установі вона становить майже півмільйона гривень, при цьому претензійно-позовна робота колонією практично не ведеться. У Калінінській виправній колонії № 27 Донецької області дебіторська заборгованість сягнула понад 900 тисяч гривень, проте упродовж тривалого часу не вживається належних заходів до її стягнення. В той же час станом на 1 вересня 2006 року заборгованість із заробітної плати засудженим, які відбувають покарання у цій установі, становить понад 23 тисячі гривень, а засудженим, які звільнились, 90 тисяч гривень. У Сокирянській виправній колонії № 67 поточна заборгованість засудженим становить 260 тисяч гривень, звільненим — 80 тисяч гривень.
Виробничі потужності переважної більшості колоній фізично та морально зношені та не відповідають елементарним вимогам правил техніки безпеки праці. При цьому ув’язнених продовжують виводити на роботи в умовах, що створюють реальну загрозу їх життю та здоров’ю. Тільки протягом першого півріччя поточного року було допущено 25 нещасних випадків на виробництвах колоній. Не виключені і смертельні випадки. В березні поточного року молодший інспектор Шосткинської колонії №66 Сумської області самовільно вивів за межі території установи групу засуджених для розбирання напівзруйнованої будівлі колишнього гуртожитку, внаслідок чого був смертельно травмований засуджений. За даним фактом порушено кримінальну справу.
Слідчі ізолятори та виправні колонії залишаються живильним середовищем для поширення небезпечного захворювання на туберкульоз. У переважній більшості перевірених установ виконання покарань виявлялись особи, хворі на активну форму туберкульозу, які підлягали поміщенню до спеціалізованих лікувальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, але протиправно перебували серед інших засуджених, створюючи ризик виникненню епідемії. У поточному році лише в Донецькій виправній колонії № 124 серед засуджених відбували покарання 16 таких осіб.
Внаслідок неналежної організації роботи та відомчого контролю за додержанням законності у слідчих ізоляторах та виправних колоніях з боку Державного департаменту України з питань виконання покарань набувають поширення факти вчинення посадовими особами цього відомства службових злочинів. Так, протягом поточного року лише Генеральною прокуратурою України порушено три кримінальні справи, в тому числі за фактом зловживання службовим становищем службовими особами центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань, які при проведенні закупівель за державні кошти автотранспорту та цукру завдали збитків інтересам держави на суму понад 300 тисяч гривень.
Наслідки проведених перевірок узагальнені Генеральною прокуратурою України. З метою усунення наведених порушень закону Голові Державного департаменту України з питань виконання покарань у квітні та листопаді 2005 року, а також у липні 2006 року вносились подання. Стан додержання конституційних прав громадян у місцях попереднього ув’язнення та позбавлення волі був предметом розгляду на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України 23 червня 2006 року за особистої участі Голови департаменту Кощинця В.В.
На подання отримано відповіді керівництва Державного департаменту України з питань виконання покарань про вжиття належних заходів щодо усунення виявлених прокурорами порушень законності. Зміст їх засвідчує, що керівники Департаменту виявляють схильність до виправдання існуючих порушень закону виключно відсутністю достатніх обсягів бюджетного фінансування потреб кримінально-виконавчої системи. При цьому критичний підхід до результатів власної діяльності, принциповість та вимогливість до службових осіб, що допустили порушення законності, фактично відсутні.
Результати наглядової діяльності дають підстави стверджувати, що не зважаючи на заходи, які вживались органами прокуратури, позитивних змін у стані забезпечення прав людини в установах попереднього ув’язнення та позбавлення волі не відбулося, про що засвідчили повторні перевірки, проведені працівниками Генеральної прокуратури України протягом серпня-вересня поточного року в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань Кіровоградської, Чернівецької, Вінницької областей, а також у слідчому ізоляторі міста Києва. Продовжується грубе порушення вимог статті 8 Закону України „Про попереднє ув’язнення” у слідчих ізоляторах щодо окремого тримання різних категорій осіб.
Залишаються поширеними порушення вимог ст.115 КВК України. Норма жилої площі на одного засудженого не дотримується. Засуджені не забезпечені одягом встановленого зразка.
В установах виконання покарань порушуються права ув’язнених на належне харчування. Зокрема внаслідок порушення адміністрацією Сокирянської виправної колонії № 67 Чернівецької області умов зберігання борошна та неналежного здійснення контролю за додержанням технології випічки хліба ув’язненим сектору максимального рівня безпеки було видано для споживання неякісний хліб. Проте замість виявлення та покарання службових осіб, винних у порушенні прав ув’язнених, керівництво виправної колонії безпідставно помістило до карцеру ув’язнених, які працювали на пекарні.
Незважаючи на реагування прокурорів, продовжується порушення вимог ст. 97 КВК України щодо тримання засуджених у дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами та середнього рівня безпеки, де вони замість проживання у звичайних жилих приміщеннях протиправно перебувають у приміщеннях камерного типу.
Вкрай загострилась проблема невиконання вимог ст.7 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та ст.102 КВК України щодо належного забезпечення режимних вимог стосовно ув’язнених. Саме послаблення нагляду та контролю за поведінкою засуджених у місцях позбавлення волі сприяло втечі 2 неповнолітніх засуджених з Маріупольської виховної колонії Донецької області та отруєнню синтетичним клеєм у вересні поточного року 4 засуджених у Дзержинській виправній колоній №2 Донецької області і одного засудженого у Сумській виправній колонії №116, які померли.
Суттєві недоліки в організації порядку та забезпечення умов тримання ув’язнених зумовили надходження і використання ними значної кількості заборонених предметів. У поточному році в установах Держдепартаменту вилучено у засуджених 1,3 тонни браги, понад 17 тисяч гривень та 1200 доларів СІЛА. Особливе занепокоєння викликає те, що такі факти набувають поширеного характеру.
Слід зазначити, що одним із джерел надходження заборонених предметів є самі працівники установ. Так, у вересні поточного року молодший інспектор відділу режиму та охорони Запорізького СІЗО намагався пронести до установи 2 мобільних телефони, зарядний пристрій до них, 0,71 грама марихуани, 0,479 грама опію, 50 пігулок “Трамадолу”. За даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 та ч.2 ст. 307 КК України.
Загалом протягом поточного року порушено 42 кримінальні справи про злочини, вчинені працівниками кримінально-виконавчої системи під час виконання ними службових обов’язків. Складено 40 протоколів про вчинення корупційних діянь.
Держдепартамент і його обласні підрозділи не виконують вимоги ст.116 КВК України щодо належного медико-санітарного забезпечення засуджених. В установах виконання покарань допускається використання медичних препаратів, термін придатності яких минув. Такі факти виявлено працівниками Генеральної прокуратури України під час перевірок в установах Вінницької області.
Усупереч вимогам Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” особи, що звільняються з установ виконання покарань, не проходять обов’язкового дослідження на туберкульоз за місяць до звільнення, що створює передумови для стрімкого поширення захворюваності на туберкульоз серед населення держави.
Систематичні порушення законності у місцях попереднього ув’язнення та позбавлення волі є наслідком серйозних прорахунків у діяльності центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань та особисто його керівника Кощинця В.В., який згідно з ч.і ст. 8 Закону України “Про державну виконавчу службу України” несе персональну відповідальність за виконання завдань цієї служби.
Державний департамент України з питань виконання покарань, як центральний орган виконавчої влади, при такій організації роботи не забезпечує належним чином реалізацію єдиної державної політики щодо неухильного додержання конституційних прав громадян у місцях попереднього ув’язнення та позбавлення волі, не спрямовує роботу підпорядкованих органів і установ та не забезпечує дієвий контроль за їх діяльністю.
«ОРД»
