Здавалося б, нічого прикрого не віщувало тепле літо 2008 року
західно-українським областям, міське населення активно відпочивало на
курортах, працьовиті селяни повним ходом готувалися до жнив і ніхто не
міг передбачити, що наприкінці липня територію шести західних областей
спіткає стихійне лихо, яке забере і людські життя і завдасть величезних
матеріальних збитків. Проте не будемо зараз намагатися визначити, чи
могли передбачити відповідні структури на кшалт нашого “вельми точного”
гідрометцентру наближення стихії, чи могли на випередження спрацювати
МНС і владні структури для евакуації населення напередодні лиха, тим
самим уникнувши хоча б людських жертв. Нехай це залишиться на їх
совісті…Хочеться вірити в те, що наслідки стихії найближчим часом
будуть локалізовані і люди повернуться до спокійного і повноцінного
життя у свої домівки чи обіцяні владою новобудови.
От тільки
виникає ціла низка питань, чим на даний час зайняті владні мужі і що
вони безпосередньо роблять на виконання вказівок Президента і Уряду по
усуненню наслідків лиха. При цьому мало не кожен другий українець,
навчений прикладами нашої новітньої історії, переконаний, що як і
війна, не приведи Господи, так і будь-які надзвичайні події чи стихійні
лиха тягнуть за собою масові зловживання нечистих на руку керівників,
які, користуючись людським горем, “вміло” переправляють виділені з
державного бюджету кошти у свої власні кишені. Маємо живий приклад
останніх розслідувань Генпрокуратури по привласненню коштів, виділених
державою для усунення наслідків техногенної аварії потягу з фосфором на
Львівщині минулого року.
Не будемо намагатися збагнути усю “підноготну” подій, про які останні 3
тижні говорить уся Україна, нехай це залишиться на совісті тих, хто
стоїть біля керма держави і постраждалих областей. Спробуємо наразі
відслідкувати титанічні потуги по локалізації наслідків стихійного лиха
на Тернопільщині з боку губернатора Тернопільської області Юрія
Чижмаря, улюбленого племінника голови президентського Секретаріату пана
Балоги. На перший погляд, губернатор з 10-місячним досвідом керівницта
областю, збагачений знаннями і прагненням допомогти, докладає усіх
зусиль, щоб допомогти постраждалим, впевнено крокує по багнюці поміж
повалених будівель в розвалених селах в ескорті Премєр-Міністра і
Президента під час перебування останніх на Тернопільщині, усім своїм
виглядом даючи зрозуміти керівникам держави, що лихо йому близьке і
“танки грязи не боятся”. Навіть заплановану з 4 серпня чергову
відпустку пан Чижмарь, зболений бідами народу, переніс на невизначений
термін, мотивуючи необхідністю перебувати в області на час проведення
заходів з ліквідації наслідків стихії. Можна тільки захоплено
вигукувати “слава” і дивуватися такій самопожертві пана губернатора,
який вдень і вночі дбає про добробут населення.
Тільки хто трішки краще знає пана Чижмаря, з прихованою усмішкою, не
дай Боже відверто в обличчя, дивиться на всі блошині стрибки очільника
області. Адже і вдавана турбота, і запевнення у повному сприянні
постраждалим, і гучні прес-конференції з заявами про титанічну роботу —
це тільки вершина темного айсберга. А під крижаною поверхнею, куди
допущені тільки наближені до імператора, каламутна вода і купа бруду.
Адже найближчим часом в область очікується надходження державної
допомоги на усунення наслідків лиха, яку можна буде спрямувати у власну
кишеню, згідно розпоряджень керівництва держави постраждалим сімям
необхідно виділити значну кількість земельних ділянок, частину яких
також можна успішно злити “на ліво” за відповідні винагороди. Варіантів
безліч, тільки встигай користуватися ситуацією…кожен не чистий на
руку на місті губернатора відтермінував би відпустку за для власної
наживи на людській біді. Однак після важкого трудового дня, сповненого
турботами і переживаннями за долю населення, пану Чижмарю необхідно
якось відновлювати сили і поповнювати калоріями такий втомлений молодий
організм. І тут у нашого губернатора все налагоджено. Після нарад,
поїздок регіоном, зустрічей з постраждалими мабуть так хочеться
опинитися в сімейному колі, скинути тягар державної відповідальності,
приділити увагу сімї і близьким…От тільки останні тижні пан Чижмарь,
перевтомлений турботами про народ, спокій знаходить далеко не в
сімейному колі…Тут уже вступає в дію ефективний налагоджений механізм
душевної і тілесної релаксації, сервіс вищого гатунку на кшалт шабашів
совітських партагенойзе, який полягає у задушевних розмовах з близькими
соратниками — керівником апарату голови Тернопільської ОДА паном
Наливайком, особливо наближеним до імператора офіцером правоохоронних
органів в чині чи то капітана чи майора, який кришує усі питання з
міліцією та якого у вузькому колі кличуть просто і невимушено — “Діма”,
та козачком на побігеньках, керівником Тернопільської РДА комсомольцем
Болєщуком, якого владні закарпатці Чижмарь і Наливайко підгодовують час
від часу обїдками з барського корита. От і старається молодий уенпіст
Володя Болєщук всяко вгодити своїм новим покровителям . Як грізний
керівник району, прилеглого до обласного центру, пан Болєщук мало не
кожен день після трудових буднів організовує втомленим благодійникам
екскурсії навколо міста по саунах і барах, при цьому не забуваючи про
такий необхідний закарпатським легіням тілесний релакс і дівоче ніжне
щебетання. Адже після гарячої сауни чи холодної горілочки так хочеться
молодого, спраглого до кохання, дармового жіночого тіла, яке виконає
будь-яку найвибагливішу прихоть і здійснить “кругосвітню подорож” (на
жаргоні жриць кохання — надання повного комплексу статевих послуг). І
відходять за далекі горизонти усі проблеми народу, усі плани і турботи,
а губернатор зі свитою поринають у царство насолоди і втіхи. Ну ніяк не
може забути Юрко Чижмарь, як будучи викладачем Закарпатського
університету, ефективно використовував навчальний процес та сесії для
задоволення власної прихоті. Зі слів тодішніх студенток з числа
фавориток Чижмаря-викладача, після дорогих барів і ресторанів шлях до
оцінки в заліковці обовязково прокладався через постіль в ужгородському
готелі.
Не буду далі описувати усі збочення, до яких вдаються наші очільники —
бридко…Хочеться, щоб нарешті ті, хто сидить на самому верху владної
піраміди і призначає своїх намісників в регіони, хоча б інколи
знайомилися з їхнім минулим не із слів “любих друзів”, а користуючись
матеріалами компетентних органів або перечитуючи журналістські статті,
які, повірте, не завжи є замовними, а ставлять за мету донести до
народу незавуальовану правду. А пану Чижмарю вкотре хочу нагадати, що
все добре і погане не залишається непоміченим, от тільки, користуючись
правилом співставлення позитивів і негативів на розгравленому поздовж
аркуші паперу, можна із впевненістю констатувати, що допустима межа
бруду і наглості перевершила усі допустимі еколгічні і санітарні норми.
І щоб не втопитися у власних відходах життєдіяльності, варто було б
ретельно вимити вщент запльовані авгієві конюшні влаcної душі.
“Гомер”
<!—
 |
Написать ответ |
—>
