Тернопільське УСБУ «кришуе» проституцію

Прихід до влади  діючого Президента України В. Ющенко відбувався під гаслами моралі та очищення влади на всіх рівнях від корупційної скверни. Подальші події в країні, гучні корупційні скандали та взаємні звинувачення колишніх соратників по Майдану в усіх смертних гріхах, практично звели нанівець сподівання українського народу на справедливу та чесну владу. Дивно, але ситуація стала навіть гіршою ніж за президентства Л. Кучми – розміри хабарів подвоїлись, народні обранці стали ще більш недоторканими та знахабнілими, а судова система разом з правоохоронними органами – акціонерним товариством закритого типу, де всі питання вирішуються акціонерами – політиками та бізнесменами.
Загальна тенденція до морального занепаду української політичної еліти досить явно простежується на регіональному рівні, де відносна наближеність різних гілок влади до людей дозволяє ближче розгледіти проказу, що розкинулась по «обличчю українського левіафана».
В якості прикладу візьмемо невелику західну область України – Тернопільську. Мешканці цього краю вирізняються щирою побожністю та міцними моральними принципами. Нажаль, цього не можна сказати про керівників області, які досить часто дозволяють собі сумнівний відпочинок у компанії жінок, яких доля примусила продавати своє тіло.  
Найвідоміших любителів «полунички» на тернопільському владному олімпі очолює Голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь, за яким слідує його заступник Іван Наливайко та начальник обласного СБУ Олександр Радецький.
Проте, користування пікантними послугами в Україні не карається кримінальними кодексом, і не тягне за собою ніякої відповідальності, окрім моральної. Зважаючи на високу мораль керівника президентської канцелярії, який наразі завідує усіма кадровими питаннями в Україні, жодної відповідальності вказані посадовці не понесуть.
Тим часом, на увагу правоохоронних органів заслуговує інший факт. 17 березня 2008 року начальник УСБУ в Тернопільській області полковник Олександр Радецький викликав начальника відділу «К» (підрозділ, що займається боротьбою з корупцією та організованою злочинністю) та попросив доповісти про роботу відділу, спрямовану на протидію торгівлі людьми та проституції. Вислухавши непідготовлену доповідь переляканого полковника, Олександр Радецький зробив висновок – тернопільські чекісти повністю віддали цей сектор тіньового бізнесу міліції. Після цього начальника відділу «К» було звільнено, а новопризначеному керівнику було поставлено вимогу – викрити посадових осіб МВС, що здійснюють контроль над проституцією в Тернополі.
Після недовгої та переможної війни з обласним УБОПом, есбеушникам вдалось накрити декілька будинків розпусти, що перебували під контролем міліції. Проте, яким же було здивування молодих оперативників, коли згодом, отримавши матеріали, О. Радецький наказав припинити перевірку, а справу закрити. А вже за місяць, у травні він возив до згаданих закладів своїх друзів з Києва та відвідував їх разом з губернатором і його заступником. Сказати, що у молодих співробітників опустились руки – не сказати нічого.
Сюрреалізм ситуації доповнюється тим, що саме в той час, коли відбувались вказані події Олександр Радецький заклав капличку на території управління, зведенням якої зайнялись будівельні організації, в господарській діяльності яких було знайдено порушення тим же відділом «К». 24 липня капличку освятили, а полковник Радецький сказав наступні слова:
 “8 березня цього року ми встановили хрест, через тиждень заклали наріжний камінь і розпочали будівництво каплички. Це ініціатива особового складу управління. Духовність – це одна зі складових, якою керуються у своїй роботі працівники СБУ”.
Під час освячення каплички священнослужителі нагородили керівництво структури орденами. Так, єпископ Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ КП Нестор нагородив начальника управління СБУ Олександра Радецького за заслуги перед Україною та церквою орденом Володимира Великого 2 ступеня. Заступник керівника Іван Юлик отримав орден Архістратига Михаїла 2 ступеня…
Член “ОРД”, “Невидимый”