Управління СБУ в Чернівецькій області – корупційна вертикаль

Не дуже веселим видалось святкування 20-річчя Незалежності України для начальника управління СБУ в Чернівецькій області полковника Гавриша Ярослава Васильовича. Ще напередодні все складалось ніби дуже непогано: підтримкою заручився; гроші кому особисто завіз, кому передав через надійних людей (от лише в їх надійності засумнівався після того, як нічого не вийшло); явних зальотів не було (а приховуваних від керівництва Служби і держави – безліч, як особистих так і підлеглих); із обласною владою жив мирно (до недавнього часу), яка також обіцяла підтримку; із керівниками обласних правоохоронних органів дружив (також до недавнього часу), щоб компру, а її достатньо, не донесли куди треба і не треба, що лиш не робив, а генерала не отримав.
А тепер про все по черзі. В хронологічному порядку згадаємо окремі епізоди службової діяльності полковника (без п’яти хвилин генерала) Гавриша Я.В., які дозволять скласти думку керівництву СБУ, області та краянам кому ж служив насправді наш «герой», понад десятиліття (неперевершений рекорд) безперервно обіймаючи найвищі керівні посади в чернівецькому управлінні СБУ (2000-2010 р.р. – заступник начальника Управління, з 2010 року по теперішній час – начальник Управління), – українському народу чи власним корисливим інтересам .
Підтримка потрібних людей, а з нею і чималі гроші у полковника Гавриша Я.В. з’явилися коли він змінив Глуговського М.В. на посаді начальника відділу «К» УСБУ в Чернівецькій області. Знайомства з потрібними людьми, контрабандні гроші, підтримка керівництва Управління далися взнаки. В 2000 році (всього лише через 2 роки побувши начальником спецпідрозділу) Гавриша Я.В. призначають заступником начальника Управління із надзвичайно широкими повноваженнями – куратором відділів КЗЕ і «К».
Не будемо переобтяжувати читача надмірною деталізацією контрабандних схем, які вибудовував та впроваджував в життя пан полковник, про це вже писано-переписано (дивіться /2011/08/31/kontrabanda-na-bukovini/?lpage=1), а «Славік слушаєт да єст». Гроші полилися рікою, знайомств ще більше. Пан Гавриш Я.В., як справжній ґазда, вже в той час вже задумався (далекоглядний) не лише про те як примножувати капітал (вже на той час він був декількаразовий доларовий мільйонер), але й як вигідно вкл(р)асти гроші та примножити їх. Подружився із Іванком Ринжуком колишнім директором Калинівського ринку (який зараз сидить бідолага в СІЗО на Соборній площі м. Чернівці і друг полковник навіть не навідується), який передав у власність Гавришу Я.В. (на підставних осіб) чимало торгових контейнерів, павільйонів, магазинів та торгових місць. Збудував в с. Касперівці Заліщицького району, неподалік р. Дністер добротну дачу (під яку лише земельна ділянка потягне на чималу суму), користуючись владними повноваженнями «вибив» енну кількість земельних ділянок в придністровській зоні (Заставнівський, Хотинський, Кельменецький та Сокирянський райони Чернівецької області ) та в буковинських Карпатах (Вижницький і Путильський райони), які знову ж таки оформив на підставних осіб. При цьому, не забував контролювати контрабандні схеми через своїх кумів Манютіна Андрія Вікторовича (з червня 2010 року обіймає посаду заступника начальника відділу «К» УСБУ), Павлова Степана Єрміловича (в 2000-х роках довгий час перебував на посадах начальника Вадул-Сіретської та Кельменецької митниць), Нікулеску Миколу (на даний час начальник митного поста Чернівці Чернівецької обласної митниці), а також не стидався своїх зв’язків із доморощеним криміналом. Мова йде про Валерія Чинуша – фактичного власника готелю «Буковина» та ряду комерційних об’єктів в м. Чернівці, який прославився тим, що на початку 90-х був одним із кримінальних авторитетів в Чернівецькій області, а тепер, — відомий бізнесмен.
Крім того, за останній рік пан Гавриш Я.В. наклав свою загребущу лапу на лісогосподарську сферу області, — обклав даниною практично кожен держлісгосп області. Офіційне підтвердження цьому – поміняні нові двері на першому, другому і третьому поверхах адмінбудинку управління. Ну скажіть будь-ласка, хто зараз (в не найкращі часи економічного розвитку малого, середнього і великого бізнесу) із керівників держлісгоспів (до речі державних підприємств) добровільно погодиться надати спонсорську (благодійну) допомогу у вигляді десятків кубометрів відбірної деревини? Хай спробують у них попросити директори шкіл, завідуючі дитсадків, інтернатів, лікарень, які потребують поточного і капітального ремонтів. Думаю, що не допросяться. А полковник Гавриш Я.В. зумів. Ні не подумайте, він не ходив з простягнутою рукою. У нього для цього є вірні пси в особі начальників відділів КЗЕ (контррозвідувального захисту економіки) та БКОЗ (боротьби з корупцією та організованою злочинністю), в народі «К», а саме полковник Рязанов Андрій Володимирович та до недавнього часу полковник Маркевич Володимир Мирославович (зараз начальник відділу «К» УСБУ в Одеській області). Обоє дуже колоритні постаті. Один краще другого. Заслуговують на окрему увагу, ну а якщо зовсім коротко про цих служак, то один – алкоголік, а другий в кримінальному середовищі області має клікуху «Сєдой», який, незважаючи на те, що отримав (реально купив) вчений ступінь кандидата юридичних наук в слові х.й робить не менше, ніж 5 помилок, і без мата говорити не вміє. Вибачте відволікся. Так от, оці полковники віддають наказ своїм підлеглим, а ті шукають у лісі шпигунів і організованих злочинців. І повірте, що знаходять причини (інколи й реальні правопорушення), щоб начальник держлісгоспу чи лісничий (майстер, лісник тощо) йшов і домовлявся. От вам звідки беруться двері, дошки, будиночки «в зруб» та інші дари лісу.
Поміняні двері не єдина заслуга полковника Гавриша Я.В. по благоустрою адмінбудинку управління. Чого ще варті вікна за 300 євро одне від фірми «Болена». Ґазда, що й говорити. Лиш це ґаздівство «виходить боком» оперативним працівникам, котрі змушені окрім виконання функціональних обов’язків займатися «вибиванням» спонсорської допомоги. Чого вартий дашок з колонами при вході в управління встановлений незаконно (змайстрований і поставлений без погодження з відповідними структурами), бо будівля віднесена до історичної спадщини міста.
Ще багато є надбань. Отримані управлінням квартири від забудовників, які розподілені (незважаючи на прийняття нового антикорупційного законодавства) одноосібним рішенням начальника управління Гавриша Я.В. власному водію та іншим прислужникам без дотримання черговості розподілу, бо бачте, накази (підзаконні нормативні акти) йому це дозволяють, а осіб, які вже на пенсії та в недалекому минулому відмовились (під тиском) від отримання квартири на користь його ще одного поважного кума – начальника відділу кадрів управління полковника Фесюка Василя Дмитровича, до цих пір годують «завтраками».
Можливо, якби про ці та багато інших речей знала Софія Михайлівна Ротару та її сестра Ауріка, губернатор Чернівецької області Папієв Михайло Миколайович, колеги правоохоронці, то не були б в числі тих людей, які сприяли Гавришу Я.В. (кожен у міру своїх можливостей) в просуванні по службовій драбині. А можливо вже дізнались, зрозуміли, але по інерції робили вигляд, що сприяють, лобіюють, штовхають (як виявилось у прірву морального падіння), і тому не вийшло, не спрацювало, як кажуть, не випало стати генералом. А можливо голова СБУ все зважив і дійшов висновку, що ні за яких обставин (хто б не просив) не можна давати подання на присвоєння військового звання генерал-майора полковнику Гавришу Я.В., який не так давно (не пройшло і п’ять років) відправив табельну зброю в конверті фельд’єгерською поштою в центральний апарат СБУ. Як кажуть, це приходить (відправити пістолет в конверті) тільки з досвідом. Шановні керівники СБУ, Адміністрації Президента скажіть будь ласка, як такого керівника можуть сприймати підлеглі, тим більше офіцери? Правильно! Якщо б були офіцери, то не сприймали б. Якщо б Гавриш Я.В. був справжнім офіцером, то зрозумів би, що не має права очолювати управління СБУ в Чернівецькій області, а про генерала годі й мріяти.
P.S.Читач спитає: «І де ж тут корупційна вертикаль?» Скептиків, циніків та інших збоченців одразу розчарую, бо люди мислячі у викладених фактах одразу її побачать, а вищеназвані особи її не побачать ні за яких обставин. Але не це становить найбільшу цікавість. А що ж? Найбільша цікавість криється в причинах, які сприяли загниванню «контори» в окремо взятій області. Як відомо, «кадри вирішують все». Значить причина в кадрах? От наступного разу і поговоримо про найдостойніші кадри (їх підбір, призначення, просування по службі тощо) УСБУ в Чернівецькій області.