Українські суди карають за публічне смаження яєшні на Вічному вогні та причетність до підозрілої смерті студента подібними покараннями.
Шостого січня троє молодих людей отримали по 3 роки позбавлення волі умовно за імітацію смаження яєць на знак протесту проти затримання активістки Ганни Сінькової, яка в свою чергу майже три місяці провела в СІЗО за смаження яєць на Вічному вогні. Сінькова провела свою акцію на знак протесту проти соціальної політики уряду.
За день до цього вироку, 5 січня інший суд в Києві засудив до 5 років умовного ув`язнення міліціонера, причетного до смерті студента Ігоря Індила, який помер у Шевченківському райвідділі міліції минулого року.
Активісти Богдан Тицький, Кирило Бабенцов та Олександр Лазаренко влаштували свій протест у червні. Їх судили за статтею «наруга над могилами».
До суду двоє із активістів провели три доби у відділах. В той же час міліціонери, які чергували у ніч смерті 19-річного Індила, жодного разу не були затримані та навіть продовжували працювати в міліції під час суду.
Ігор, студент педагогічного коледжу, був затриманий 17 травня 2011 року дільничним міліціонером Сергієм Приходько в студентському гуртожитку, де Приходько також мешкав.
Приходько доставив Індила до Шевченківського райвідділку, а наступного ранку батькам Ігоря подзвонили із адміністрації коледжу та попросили забрати тіло їх сина з моргу.
Два розтини тіла показали різні результати. Згідно із першим, п`яний Індило у райвідділі впав на підлогу з висоти власного зросту та пошкодив череп. Другий розтин показав, що Ігор впав із лавки.
Батьки Ігоря, юристи та правозахисники стверджують, що серйозні докази того, що Ігоря катували в міліції були проігноровані слідством та судом.
«Коли привезли тіло Ігоря додому, то оглянули його. Проломлений череп, кров в шлунку, здерта шкіра на ліктях, побиті пальці, великий синець біля печінки, сліди від наручників – все це від падіння з лавки?», — каже Людмила Індило, мати Ігоря.
Запис із камери спостереження у райвідділі, який з`явився в Інтернеті, показує як доволі бадьорий Індило без сторонньої допомоги заходить до відділу міліції о 20.38. Він не виглядає дуже п’яним, хоча за версією міліції Ігор ледве тримався на ногах та падав кілька разів. Бадьорий вигляд хлопця кардинально змінюється за годину перебування у міліції.
Згідно зі свідченнями Приходько, студент втратив свідомість та впав на підлогу, в той час як міліціонер складав протокол. У відділок викликали «швидку», проте, за словами Приходько, Індило у грубій формі відмовився від лікарського огляду.
О 21.49 запис показує як Приходько затягує Індила до камери та залишає його лежати на підлозі. Протягом наступних кількох годин Ігор лежить на підлозі, він майже не рухається, лише декілька разів, наче від болю, підносить руки до голови. На відео, яке розміщене в інтернеті немає кадрів того як Індило опиняється на лавці, але є кадри його падіння на підлогу о 1.23 ранку. В той час як сусід по камері наче кричить про допомогу та стукає по гратах, ніхто з`являється щоб перевірити стан Ігоря, який нерухомо лежить на підлозі.
Міліціонер, який чергував в ту ніч у відділку, Сергій Коваленко, звернув увагу на Індила лише після 4 ранку, коли хлопець був мертвий вже близько години. Коваленко торкнувся тіла ногою, потім почав лити на нього воду з пляшки. Тільки після цього він викликав «швидку», яка після 5 ранку констатувала смерть Ігоря.
Незважаючи на відео та докази на тілі Ігоря, проти Приходька та Коваленка не висунули звинувачення у тортурах. Приходька звинуватили у незаконній затримці Ігоря та засудили до 5 років умовно. Коваленко, якого звинувачували у службовій халатності, був амністований судом ще раніше, оскільки він є батьком малолітньої дитини.
Олександр Заруцький, адвокат батьків Індила, каже, що вже подав апеляцію на амністію Коваленку, а також готує апеляцію на рішення суду стосовно Приходька.
“Киевпост”
Один ответ
а с чего вообще взяли, что к Индиле применялись “тортури”? нигде не задокументировано причинение ему телесных повреждений, есть видеозапись, где он сам, без чьей либо “помощи”, упал со скамейки. Я не могу понять, за что вообще судили ментов?