У 2000-му році, перебуваючи на посаді президента Польщі, я підписав один з найбільш консервативних законів у Європі про зберігання наркотиків. Якщо особа має при собі будь-яку кількість заборонених речовин, вона могла бути позбавлена волі на термін до 3-х років. Ми сподівалися, що це допоможе нам звільнити Польщу і, особливо молодь, від наркотиків, які спроможні не тільки зруйнувати життя людей, які їх вживають, але й сприяють розповсюдженню ВІЛ серед ін’єкційних споживачів.
Ми вважали, що надаючи карній системі повноваження арештовувати, переслідувати та ув’язнювати людей, яких затримали навіть з мікроскопічними кількостями наркотиків, включаючи марихуану, ми покращимо ефективність роботи поліції у частині притягнення до відповідальності осіб, що постачають незаконні наркотики. Крім цього ми очікували, що перспектива опинитися за ґратами відіб’є у людей бажання вживати незаконні наркотики, і таким чином попит зменшиться.
Ми помилялися у обох випадках. Вироки до ув’язнення за зберігання незаконних наркотиків – незалежно від кількостей та мети – не означали ув’язнення наркоторговців. Стримуючим засобом для зловживання наркотиками вони також не виявилися.
Однак цей закон дав можливість поліції підвищити кількість арештів завдяки масовим затриманням молодих людей у яких було знайдено маленькі кількості марихуани. Більш ніж половина заарештованих були віком 24 роки або молодші. Криміналізація споживачів заборонених речовин призвела до драматичного зростання зафіксованих випадків зберігання: з 2815 у 2000 році до 30548 в 2008.
Переважна більшість цих людей не були наркодилерами. Зате деякі з них були підлітками, чиї перспективи стати адвокатами, держслужбовцями чи вчителями були раптово зруйновані.
Закон також виявився надзвичайно дорогим для платників податків. Аналіз балансу витрат і вигод (проведений польським аналітичним центром — Інститут громадських справ) показав що закон потребує близько 20 млн. євро на рік і не має жодного позитивного ефекту.
Значна кількість опитуваних професіоналів у системі кримінального правосуддя, у тому числі прокурори та судді, на запитання «Чи вірите ви у дієвість закону»? робили висновок, що це не є ефективним засобом у боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин.
Я сподіваюсь, що політичні та суспільні лідери інших країн, особливо Східної Європи, візьмуть до уваги досвід Польщі у криміналізації зберігання наркотиків. Досвід, який виявився абсолютно негативним. Така політична поразка не повинна повторитися ніде у світі.
З цієї причини я вирішив приєднатися до Міжнародної Комісії зі споживання лікарських речовин, спроби колишніх президентів — в тому числі Сесар Гавірія з Колумбії, Фернанду Енріке Кардозу з Бразилії, Рут Дрейфус зі Швейцарії та Ернесто Седільйо з Мексики — підтримати реформу неефективних законів про наркотичні речовини. Я гордий, що став першим колишнім президентом східноєвропейської країни, який приєднався до цього органу. Я усіма силами підтримую провідних політиків з інших регіонів світу підписатися і підтвердити, що вони підтримують політику, яка насправді захищає людей.
Міжнародна Комісія пропонує встановити політичні рекомендації, які б стали наріжними каменями законів про наркотики по всьому світу. Один з основних методів, які підтримує Комісія – декриміналізація вживання наркотиків та зберігання речовин для особистого вживання.
Я був одним з прибічників спроби передивитися закон Польщі про зберігання наркотиків 2000 року. Зараз він захищає споживачів від покарання за невеликі кількості наркотиків для особистого вживання та дозволяє прокурорам припинити судові процеси проти споживачів наркотиків.
Я почав відстоювати ідею, що до наркотичної залежності слід ставитися радше як до хвороби, аніж як до проблеми кримінального правосуддя.
Польща може і повинна покращити свої лікувальні програми для людей, які залежні від опіатів. На сьогодні до замісної терапії – метадоном – доступ мають лише біля 8 % польських пацієнтів.
Не зважаючи на рекомендації Всесвітньої організації здоров’я і в результаті помилкових суджень, метадонові програми та інші види замісної терапії є протизаконними у Росії та зарегульовані в Україні. У Польщі, Росії та Україні програми з обміну шприців маломасштабні і не досягають усіх, хто потребує допомоги. Але такі програми є найбільш ефективними і недорогими способами запобігти розповсюдженню хвороб серед залежних від ін’єкційних наркотиків.
Східноєвропейські лідери мають вимагати припинити ув’язнення людей за зберігання невеликих кількостей наркотиків для особистого споживання і почати ставитись до наркотичної залежності, як до проблеми охорони суспільного здоров’я. Вживання більш ефективних заходів для боротьби з епідемією ВІЛ, яку спричинило ін’єкційне вживання, є життєво необхідним. Поширення ВІЛ серед ін’єкційних наркоманів у Росії та Україні – серйозна проблема навіть поза їхніми кордонами. Я вважаю що зобов’язаний підтримати ці необхідні політичні зміни.
Сьогодні провідні політики мають достатньо доказів того, які методи у політиці щодо наркотиків дійсно допомагають суспільству. Політика завжди повинна базуватися на ретельних наукових дослідженнях. Наша роль як політиків – захищати наші суспільства та сприяти роботі наших держав. Це може означати, що ми маємо визнати свої помилки. На щастя, тепер ми знаємо, як їх виправляти.
Александр Кваснєвский, Президент Польщі з 1995 по 2005 рік.
11 ответов
слушні зауваження з даного приводу
война с наркотиками защищает картели
http://www.youtube.com/watch?v=6caDeyqYeH8
( http://www.youtube.com/watch?v=nLsCC0LZxkY 😉
Старая песня, наркотики можно если хочется, а хочется всегда. А почему “дослiд” не взять в таиланде, индонезии где за банальное хранение — “сметрная казнь”? Наркомафия всеми силами рвется к легализации, с одной строны присадить население с другой открыть сеть платных (бесполезных) лечебниц по излечению от зависимости ей же и привитую ( потребителей считать не преступниками а больными — открытым текстом) Двойной поток бабок. Полное фармацептическое рабство.Не знаю, если в государстве хоть чуть чуть остался инстикт самовыживания( про здравый смысл уже молчим) допустить такое немыслемо. Пусть там бегают, доказывают что черное это белое пусть хоть нобелевские лауреаты мозги нам полощут, чем все заканчивается наглядно видели на примере целых поколений молодежи в девяностые — толпы наркоманов к циганские дома за своим дозняком днем и ночью и пофиг легализованы они были или нет. Большинство подохло к нулевым, демография в стране — минус прироста населения как после войны или эпидемии, голодомора. С водкой и пивом, табаком справиться не можем а тут еще дурь продавать, безумци.
У нас в Украине законы о наркотиках нужны правящей быдлоэлите для гонений,усмирения неугодных,провакаций и т.д.Стоит только дешевый антидепрессант амитриптиллин обозвать наркотиком и можно преследовать за его хранение и распространение,а потом и вообще вышвырнуть с фармрынка.Марганцовки это тоже касается.И вообще,чем больше нам дано запретов,тем легче нами управлять.
Хотелось бы ошибаться, но кажется это подготовка к оправданию и легализации употребления кокаина одной очень известной особой.
Как эти блядские жиды уже всех заебали. Одни фармацевты подсаживают,другие врачи якобы лечат,третьи умники хотят все легализовать, а все остальные используют наркош как рабов и копеечную рабочую силу безвольную биомассу. Посмотрите что происходит в каждом доме по две аптеки возле школ по пять. Купить кодеино содержащие препараты вообще без проблем. Во двор школы заходиш или по дороге от аптеке везде валяются пустые канвалюты от котдерпина, спазмолекса, трамадола и другой ***ни, которую продают нашим детям. В восьмом классе половина класса уже сидит на колесах. Какое будущее у этой страны скоро вся молодеж передохнет останутся одни старики,жиды и чюрбаны с косоглазыми. Пиздец Украине была и нету и ни какой войны не надо.
Жиду гурде респект! Хороший стиль! Квасневский наверно сам не прочь дорожку разбить? Большая половина правительства на кокосе сидит. Им бля уже под сраку лет, а ума как у бабочек. Только идиоты не знают, что от кокса может уе- ать инсульт. Но это хрен с ними, но они уже делают попытки лигализации этого дерьма! Пусть своим родным разрешают как Алистор Кроули раскладывал своим детям, женам…. Оконцовачка — все суицидники.
Самое страшное, когда наркобизнесом начинают заниматься мусора и медицина. Это суперприбыльный бизнес… Половина Лексусов, что стоит в гаражах мусарских начальников куплена на занесенные подчиненными наркобабки.
Вообще, возможно это как-то компенсирует то, что человечество отняло у Бога и природы — право естественного отбора человеческого материала. В Средние века и ранее, редкий мужчина доживал до 40, масса детей не доживала до года, а женщины массово умирали при многочисленных родах. Китай в начале ХХ века чуть не загнулся от курения опиума и однако в основном победил эту чуму. Надо что-то и у нас делать, а то загнемся, как народы российского севера и американские индейцы от водки
Еще страшнее когда наркоманы занимают руководящие посты, а никто об этом не догадывается. Потом кровь никах на анализы у них никак взять не могут.
Хочу напомнить некоторым острословам что законы о наркотиках существовали и при оранжевой “быдлоте”. И были попытки их упростить. И оранжевые менты как и нынешние всегда на этом зарабатывали. С точки зрения гражданина хочу объяснить по простому. Скажите пожалуйста сколько новостей за последние несколько лет вы прочитали со следующими заголовками: “наркоманы в Николаеве изнасиловали и сожгли проститутку”, “накуренные школьники ограбили и убили пенсионера” или “накуренный мажор сбил детей на пешеходном переходе” и т.п. Наверное очень мало. Наверное пора осознать нашим скудным украинским мозгом что не в легких наркотиках проблема. У нас страна бухает, а потом садится за руль и к проституткам. Зоны переполнены обычными людьми — трудягами, “принятыми” с пакетом плана, у которых просто не нашлось 500 долларов откупится от первого попавшегося патруля. А то что у нас тебя среди улицы сержантишка-юнец может остановить и вывернуть карманы — это факт. Очнитесь! С бухаловом бороться нужно, с милицейским беспределом. Кто-то знает сколько стоят наркотики в Украине? Легкие — от ста гривен. А вот водка стоит в два с половиной раза дешевле и приход сильнее в два раза чем от героина. Однозначно нужно легалезировать марихуану, которая, например, у меня растет прямо в вазоне в кабинете на работе. Но для этого нужно закрывать границы. Со своими наркоманами мы еще как-то разберемся, а вот с приезжими — не факт.
Нет запрета, нет преступления. Запреты выгодны только наркомафии, потому что иначе 1000% прибыли не будет, и ментам, ну тут и так понятно почему.
Наркотики намного меньше побуждают людей совершать преступления, чем водка и вреда от них мешьше чем от водки и табака. Преступление, это когда украл, ограбил, убил, изнасиловал, а употреблять человек должен иметь право что угодно: воду, водку, кокаин, траву, да хоть цианистый калий. Это называется свобода личности. Пока мое поведение не нарушает права и свободы других людей, все в сад!