Історія створення і формування будь-якої державної інституції допомагає краще зрозуміти його місце в системі державних органів, а також історичну необхідність виконання функцій, покладених на цей орган. Сказане повною мірою відноситься до органів прокуратури, діяльність яких ніколи, в жодній державі не оцінювалася однозначно.
Вироблялися різні концепції прокурорського нагляду, багато положень яких не знаходили застосування на практиці і, навпаки, практика висувала певні вимоги до органів прокуратури, які не знаходили закріплення в законах про прокуратуру та наукового обґрунтування в теорії прокурорського нагляду. В даний час, в Україні, коли нинішня влада усім розповідає, що вона здійснює правоохоронну реформу, особливо важливо згадати про історію виникнення прокуратури як державного органу, у світі і у Радянському Союзі (бо Україна тоді була його частиною), і перенесення цих принципів на грунт сучасної держави.
Взагалі саме поняття «прокуратура» походить від латинського (procuro) — піклуюся, забезпечую, запобігаю, і в стародавні часи, при створенні цього органу ідея полягала аж ніяк не в каральному його призначенні, а в забезпеченні справедливості і законності. Наприклад, призначення прокуратури в Греції полягало, по-перше, у нагляді за виконанням приписів державної влади, а по-друге, у здійсненні обвинувачення в суді (так звані “оратори”). Але згодом, саме у давній Європі, прокуратура виникає уже Франції у XIV столітті, і причому з перших її кроків стає суто обвинувальним, каральним органом.
До XIV століття в європейських країнах, особливо в Іспанії, прокуратура слугує інквізиції, яка прийшла на місце публічного процесу, гласного і змагального. Саме така, «каральна» прокуратура давньої Європи послужила зразком для прокуратури у Російській Імперії, а згодом і в Радянському Союзі. Щоправда цей орган був заснований у СРСР лише у 1922 році, бо до цього її функції з «успіхом» виконували найрізноманітніші органи «червоного терору». А вже починаючи з 1926 року, органи прокуратури набувають у країні рад, по суті монопольне право проведення попереднього розслідування злочинів. З роками компетенція прокурорів істотно розширювалася, вони набували функції по здійсненню прокурорського нагляду за сформованими на той час основними напрямками в діяльності органів прокуратури.
У роки великих репресій 1937 – 53 років, політики вже користувалися органами прокуратури «як кістенем». Надалі все йшло «по накатаному сценарію», прокуратура «радянського типу» більше сприяла «посадці» дисидентів та політв’язнів, аніж захистові прав радянської людини, поступово перетворюючись на систему тотального контролю та залякування. Власне, у такому вигляді прокуратура і перейшла у спадок нам, у незалежній Україні. І за понад два десятиліття, вже українська влада не дуже то поспішала розлучатися із таким зручним інструментом «представлення інтересів» держави, як неконтрольована ніким і нічим, окрім Президента, прокуратура.
В останні часи крига нібито скресла. З вищезгаданим станом речей, не схотіла миритися, насамперед, та сама Європа. У висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) від 27 жовтня 2009 р., (№ 539/2009) щодо проекту Закону України «Про прокуратуру» була дана негативна характеристика п’ятій функції прокуратури України, а саме «нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами». Комісія зазначила, що закон передбачає прокуратуру як «дуже потужний інститут, функції якого значно перевищують обсяг функцій, виконуваних прокурором у демократичній правовій державі». Цей інститут був названий в Європі, конкретно — прокуратурою «радянського типу».
Слід відзначити, що при приєднанні до Ради Європи Україна взяла на себе зобов’язання, згідно з яким «роль і функції прокуратури зміняться (зокрема щодо здійснення загального контролю за законністю), з перетворенням цього інституту на орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи». Отже з урахуванням вищевикладеного, мною, на розгляд парламенту був винесений законопроект № 1168 від 25.12.2012, що має на меті скасування невідповідності зазначених законодавчих актів чинному законодавству України в частині визначення функцій прокуратури. Даний законопроект підготовлений для того аби прибрати колізії які сьогодні існують в законодавстві. Сьогодні в законах України які регламентують діяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, вищою наглядовою інстанцією, яка здійснює нагляд за законністю визначено прокуратуру, однак в перехідних положеннях Конституції 1996 року написано що ці функції повинні виконуватися протягом 5 років.
По моему мнению, в первую очередь мы должны обращать внимание на государственный и системный подход к проблеме реформирования прокуратуры, а не на количество полномочий того или иного правоохранительного органа— Виктор Пшонка
Але ті 5 років уже давно минули, а функції прокуратура усе ще продовжує виконувати, створюючи правову ситуацію, що не відповідає вимогам Венеціанської комісії та діючому законодавству. Тому, наприклад, законопроектом № 1168, приводиться у відповідність до діючого законодавства Закон «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», Закон «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», тобто в них виключаються відповідні частини, що стосуються саме цих функцій прокуратури. Питання же щодо дотримання законодавства і нагляд за діяльністю галузевих структур, у проекті покладається на відповідні міністерства й відомства, тобто нагляд здійснюватиметься уже не прокуратурою.
Але ж, як і слід було очікувати, ця законодавча ініціатива, викликала значний супротив з боку партії «регіонів» — на профільному для нього Комітеті законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, де у них більшість дев’ятьма голосами, проти шести від опозиції, провладні «реформати», відхилили мій законопроект. Це демонструє те справжнє ставлення цієї політсили до проблеми наведення ладу в правоохоронній галузі. Проте, я звернувся до керівництва нашої фракції «Батьківщина», з проханням все ж таки розглянути законопроект, як суспільно – важливий у сесійній залі. Хай горе-реформатори публічно скажуть народові — чи хочуть вони аби в українців й надалі була «прокуратура радянського типу».
5 ответов
Ой, да ладно… Тоже мне ЧКисты. Кому они служат? Группе олигархов их интерес и защищают.
Этих бездельников и чаще всего бездарей надо разогнать, пускай поживут как простые люди. А на кабана и брехуна Пшонку вообще противно смотреть! На шахту его!
реально заработать здесь http://r edi ska .c om .ua/ r=491 (убрать пробелы)
не вериш? зарегестрируйся и узнеш!
К сожалению, сегодня прокуратура возглавляет коррупцию, организованную преступность, а не занимается своим, раздутым до беспредела штатом, контролем за соблюдением законов всеми и вся. Деньги затмили им разум, деньги затмили честь, мораль, совесть. Все и всех можно купить, но этому придет конец. И как будет трудно, слезно, больно расставаться с награбленным. Ну. примерно, как ногти срывать с пальцев рук. Помните это взяточники, коррупционеры и разная сволочь.
Жорстоке вбивство у «Графській садибі» на Буковині
Кіцманський районний суд виніс вирок злочинцю, причетному до вбивства молодого чернівчанина, що сталось у квітні минулого року. Однак, за словами батька покійного, іноземця Рустама А. засудили за… хуліганство.
Нагадаємо, що вночі з першого на друге квітня минулого року в готельно-ресторанному комплексі «Графська садиба» на Цецино було вбито спортсмена, колишнього заступника та колишнього директора місцевого ринку «Газкомплектприлад» Олександра Савку. Молодому чоловікові було всього 28, у нього залишилися дружина та малолітній синочок-школярик.
Як повідомляли у міліції, Олександра доправили до лікарні швидкої медичної допомоги з проникаючими пораненнями грудної клітини, і вже невдовзі він помер. А правоохоронці за «гарячими» слідами затримали за скоєне 29-річного іноземного громадянина.
За словами Василя Івановича Савки, батька загиблого чоловіка, на прохання свого друга-кума того злощасного вечора син поїхав до готельно-ресторанного комплексу, аби разом з’ясувати питання повернення його знайомій працівниці банку Д. боргу в сумі 30 тисяч доларів колишнім її співмешканцем азербайджанської національності Рустамом А. Однак той приїхав на місце зустрічі без грошей. У ході розмови виник конфлікт, азербайджанець по телефону викликав «на роз-праву» своїх батька та брата, котрі гостювали у нього в Чернівцях.
…Родичі під’їхали на таксі, Сашко повернувся у їхній бік. У цей час Рустам А., діставши зі своєї машини биту, вдарив молодого чоловіка ззаду по голові. Бита зламалася… Почалася тяганина. Підійшовши, брат боржника вистрелив Олександрові в спину, а батько завдав удару ножем у груди та пробив йому серце. Після цього нападники побігли за кумом та приятелькою Савки. Побачивши, що смертельно поранений хлопець упав, вони спішно занесли його до свого автомобіля та повезли до лікарні. Кум Олександра поїхав за ними і дорогою викликав правоохоронців.
— Коли вони приїхали до лікарні швидкої медичної допомоги, там вже чекала міліція, — розповідає Василь Савка. — Кум одразу ж заявив, хто причетний до злочину, та попросив, аби їх затримали. Однак правоохоронці відповіли, що самі знають, як чинити. А брат та батько Рустама А. відійшли буцімто до аптечного кіоску за ліками та більше не повернулися, отож було затримано тільки його.
Тим часом Сашко Савка дорогою до лікарні помер, медикам залишалося лише констатувати смерть. Батькам про трагічну подію, що сталася ввечері, та про смерть сина повідомили лише вранці наступного дня…
— Господар комплексу, на території якого трапилася трагедія, надав адвокату запис відеоспостереження з вирізаними 15-ма хвилинами запису, — каже Василь Іванович Савка. — Це було доведено в суді. Підозрюваний перебував під вартою, і спочатку йому справедливо пред’являли обвинувачення у вбивстві. На 8-му судовому засіданні прокурор, перед цим повернувшись з Києва, раптом звернувся до суду з проханням про надання часу для його зміни. Отак ні з того, ні з сього з’явилося інше обвинувачення — за… хуліганство у громадських місцях, — сумно резюмував Василь Іванович.
…Кіцманський районний суд виніс вердикт про покарання злочинця 5-річним позбавленням волі, а на підставі ст.75 КК України звільнив від нього, замінивши випробувальним терміном 3 роки – з умовою, що той не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього обов’язки. Міру запобіжного заходу йому змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд та звільнено з-під варти у залі суду.
Василь Іванович Савка вважає, що і прокурор, і судді жорстоко поглумилися над його батьківськими почуттями. Вони взяли до уваги, що той, хто вбив його сина, має неповно-літню дитину. А як бути його онукові, котрий залишився без батька? Тепер хлопчика роститиме та захищатиме дідусь. Він поклявся, що дістанеться таки правосуддя. Справжнього, не сфабрикованого. Родина загиблого вже подала апеляцію на вердикт кіцманської Феміди. І домагатиметься справедливого рішення у цій жорстокій та трагічній для них справі. Заради пам’яті свого сина, заради майбутнього онука-школярика, що дивиться на них такими рідними очима…
Наталія БРЯНСЬКА
Р.S. Як ми повідомляли, Рустам А. справді має родинні стосунки з працівницею міської ради, є її зятем. Однак коли трапилася біда, він поспішно розлучився зі своєю дружиною та навіть виписався зі спільного з нею помешкання. Це підтвердив згорьований втратою сина Василь Іванович Савка.
Р.Р.S. Двом іншим учасникам трагічної події у «Графській садибі», братові та батькові Рустама А., як ми вже зазначали, вдалось втекти. Упродовж тривалого часу вони перебували у розшуку. За повідомленням прес-служби прокуратури області, наразі ці два фігуранти кримінального розбору вже затримані правоохоронцями Азербайджану, вирішується питання про їх екстрадицію в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності. А винесений Кіцманським районним судом вирок прокуратура Чернівецької області вважає таким, що не відповідає скоєному. Тому оскаржила його в апеляційному порядку.