Конкурсные торги по закупке продуктов питания для школ в Харьковской области проводились с нарушениями в виде антиконкурентных согласованных действий со стороны участников торгов, что привело к значительному завышению цены, сообщил глава территориального отделения Антимонопольного комитета в Харьковской области Анатолий Косолапов.
“При предоставлении таких услуг как продажа продуктов питания в школьные учебные заведения были завышены цены у победителя — на 10-50% выше, чем рыночные цены на день проведения торгов… Вы только вдумайтесь: на 50% можно было бы экономить деньги! Наших детей можно было бы кормить красной икрой и мед еще добавить в рацион продуктов питания”, — сказал А.Косолапов на пресс-конференции в пятницу.
Он также отметил, что нарушения конкурентного законодательства при проведении тендеров были зафиксированы в 99,9% случаев.
А.Косолапов сообщил, что проверка торгов по закупке продуктов для школ Харькова еще не проведена из-за того, что теротделение АМКУ еще не получило необходимые документы от управления образования.
По словам А.Косолапова, завышение цен (на 20-40%) в результате согласованных антиконкурентных действий участников торгов было выявлено и при проверке торгов по обеспечению каменным углем дошкольных учреждений и школ области.
Глава теротделения также сообщил, что на нарушителей конкурентного законодательства наложены максимальные штрафные санкции (68 тыс. грн на каждого).
27 ответов
НУ И КОГДА ЭТИ ,,КАСТРАТЫ,, ОТВЕЧАТЬ БУДУТ,ИЛИ СРАЗУ-К СТЕНКЕ МРАЗЬ….
Ну и чио? Кто-то возбудил уголовное дело? Ну, хотя бы по факту?
осьтак(у) — ты серьезно? допу в честного определил?
или тупой юмор, или ты быдлогон…
Акто стоит за фирмами грабящими бюджет, в который из нас встряхивают последние копейки, а затем в три дорога закупают помои для школ, в которых учатся наши дети?! Я вам отвечу! Это очень колоритный персонаж по фамилии Чихладзе( не Иванов и не Петренко) Давид Эдуардович( не Иван Иванович)! Его Гепа с Допой назначили главным по отмывание денег для них со всего на свете! Только и сидеть за них его тоже назначили, а он , глупый, думает, что успеет сбежать либо во Францию либо в ОАЭ! Нет! Скорее всего , умрет от сердечного приступа по дороге в СИЗО…
Барабашов, вы просто мега сказочный троль!!!=)
Грамотность некоторых людей зашкаливает!!!
!!!!
!!!
Бред!!!
Чепуха!!!!
Полная ересь!!!
Чушь!
Кто-то верит в этот бред???
Неужели есть люди которые верят в эти басни??
Откуда вы берете такие новости?
Почему людям не живется своей жизнью???
Полная клевета!
Это полный абсурд!
В облсовете названы советники Михаила Добкина
Председатель Харьковского областного совета Сергей Чернов назвал советников губернатора области Михаила Добкина на общественных началах.
// Городской Дозор
Виктория Казакова стала советником Михаила Добкина
Советником на общественных началах по вопросам местного самоуправления стала заместитель председателя областного совета Виктория Казакова.
Также названы советник губернатора по юридическим вопросам и вопросам предпринимательства.
Так, депутат облсовета Сергей Кадацкий стал советником по юридическим вопросам, а его коллега Давид Чихладзе будет помогать губернатору решать роблемы предпринимательства.
Кроме того, назначен советник отдела по обеспечению деятельности председателя и заместителей председателя облгосадминистрации аппарата облгосадминистрациию. Им стал облсовета Игорь Романенко.
Напомним, ранее Михаил Добкин подписал распоряжения о назначении заместителей председателя Харьковской облгосадминистрации. Большинство из них он представил 25 марта во время внеочередной сессии областного совета.
http://pornotubik.net/
lenkino.com
kashtanka.com
Андрей респект, сайт полное говно, вы если взялись освещать новости, то следите за ними, и грамотно их освещайте, губернатором Харькове в это время был уже Игорь Балута, а конкретнее со 2 марта 2014года!
Речинський Станіслав Фредович,10.05.1963 р.н., уродженець м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянин України.
Речинський Станіслав Фредович,10.05.1963 р.н., уродженець м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянин України. З 1982 по 1984 pp. проходив строкову військову службу в Афганістані, співпрацював з органами військової контррозвідки, за сприяння яких вступив до факультету російської філології КНУ ім. Т.Шевченка, який закінчив у 1990 p., проживає у м. Києві. Працював на різних посадах у вітчизняних ЗМІ, а також очолював прес-служби УПЦ МП (1998-2003 p.), та СБУ (у 2005 p.), подає себе, як незалежний журналіст (фрілансер).
Батько – Речинський Фред Васильович, 13.12.1937 р.н., пенсіонер.
Син – Речинський Юрій Станіславович, 21.05.1986 р.н.
Їх знайомство відбулося у 1990 p., коли останній очолював редакцію компанії “УНА-пресс АПН”, – українське представництво російського інформаційного агентства “ИМА-Пресс” (“Информационное молодежное агентство”), яке було створене навесні 1989р. в якості громадської організації зусиллями керівників “Агентство печати “Новости” (АПН) та Спілки журналістів СРСР, спеціалізувалося на виданні книг та моніторингу періодичних видань.
У той час із зазначеним інформагентством співпрацювала редакція “Української православної газети”, журналістом якої став С.Речинський у 1990p., спеціалізуючись на виконанні вузькокорпоративних інформаційних завдань редакції, як-то компрометація розкольницьких ініціатив окремих представників українського духовенства.
Також, С.Речинський став ініціатором створення веб-ресурсу “Біла стріла”, аналогічного “ОРД” за своїм інформаційним призначенням в контексті поширення компромату стосовно правоохоронців. Інформаційна політика вказаних ресурсів була у той час спрямована на “злив” первинної (оперативної) інформації, при чому діяльність керівництва СБ України висвітлювалася виключно у позитивному плані, а недоліки в роботі “списувались” на команду “попередників”.
Втім, згідно наявних відомостей, С.Речинський має складні стосунки з головним редактором Інтернет-ресурсу “Трибуна” (на даний час не діє) Євгеном Лауером, та одним із достатньо відомих «фрілансерів» Олексієм Степурою. З першим – підґрунтям конфлікту слугувала низка інформаційних матеріалів негативного характеру стосовно екс-голови СБ України І.Смєшка (надавав фінансову підтримку Є.Лауеру та його веб-сайту, фактично виступає в ролі PR-агента останнього), розміщена на шпальтах видання “ОРД”. Конфлікт з О.Степурою у С.Речинського виник на ґрунті дослідження т.зв. “плівок М.Мельниченка”, які перший вважав підробкою.
В середовищі журналістів підтримує сталі контакти із Бойком Володимиром Марковичем (уродженець м.Донецьк, автор багатьох скандальних “розслідувань”, вільний журналіст), Чорновол Тетяною Миколаївною (“Лівий берег ”, автор багатьох матеріалів, опублікованих під виглядом журналістських розслідувань) та ін.
При цьому, слід зауважити, що С.Речинський вважається особою, яка входила у коло близьких зв’язків Андрія Кожем’якіна, який останнім часом намагається вести самостійну політичну гру в новоствореному на основі ВО “Батьківщина” опозиційному об’єднанні. Зокрема, важливими в інформаційному плані контактами С.Речинського стали адвокат Денис Базюк, бізнесмен Владислав Ярцев, Анатолій Макаренко (засуджений у “газовій” кримінальній справі Ю.Тимошенко екс-глава Держмитслужби).
Окремі аспекті журналістської діяльності С.Речинського
Довідково: С.Речинський вважається достатньо високооплачуваним «піарником» (його послуги оцінюються від 800 доларів США за підготовку та публікацію “замовного” матеріалу до 1 тис. знаків). Разом із тим, його “ставка” в “ОРД” оцінена у 3 тис. доларів США. В окремих випадках, замовлення “журналістського розслідування”у С.Речинського коштує зацікавленій стороні до 8 тис. доларів, а у разі, коли “розслідування” стосується його партнерів – понад 15 тис. доларів США (вказану суму він вимагав за підготовку низки компрометуючих публікацій стосовно свого давнього приятеля, головного редактора “України Кримінальної” Г.Плескача, з яким, після продажу О.Сльцовим вказаного веб-сайту В.Сацюку, переформовували його структуру та інформаційне наповнення).
Також С.Речинський виявив зацікавленість у опублікуванні на сайті “ОРД” журналістського розслідування на тему вбивства у 1996 році народного депутата України Є.Щербаня (разом з головним редактором видання “Дзеркало тижня. Україна” Юлією Мостовою та власником Інтернет-ресурсу “ОстроВ” Сергієм Гармашем). Зокрема, С.Речинський публікував матеріали розслідування автора С.Кузіна щодо становлення бізнесу Р.Ахметова, його оточення та російських зв’язків. Основним контекстом матеріалу стали оціночні судження, що ряд резонансних вбивств на Донеччині в середині 90-х років, в т.ч. і Є.Щербаня, та процеси перерозподілу бізнесу в регіоні не могли відбуватись без участі і зацікавленості російської сторони.
Довідково: опубліковані “ОРД” матеріали також містили інформацію стосовно окремих російських представників влади і спецслужб, які сприяли становленню Р.Ахметова. Зокрема, нібито родича Р.Ахметова Каміля Ісхакова (колишній мер м.Казані, представник Президента РФ в Далекосхідному федеральному окрузі, представник Росії при Організації Ісламська конференція), колишнього глави КДБ республіки Татарстан Венера Салімова (підтримував дружні відносини з екс-начальником УСБУ в Донецькій області, народним депутатом Юрієм Самойленком), а також відомості про потрапляння на відповідальні посади в бізнес-структури Р.Ахметова колишнього співробітника УКДБ-УСБУ в Донецькій області Юрія Воропаєва (народний депутат України, нібито “має тісні зв’язки з Москвою”) та інших “зав’язаних на РФ” осіб.
Суть публікації зводилась до формування думки, що після вбивств і послідуючого перерозподілу власності в регіоні Р.Ахметов “міг бути поставлений російськими спецслужбами і ФПГ наглядаючим в регіоні”, а особи з його оточення (які займають відповідальні посади в банківській, спортивній та інших сферах бізнесу компанії “СКМ”) також “виконують функції російського контролю за розвитком бізнесу Р.Ахметова”. У висновку матеріалу акцентовано увагу на тому, що слідство у справі вбивства Є.Щербаня має відпрацьовувати версії т.зв. “російського сліду”, а не зосереджуватись на причетності до замовлення злочину Ю.Тимошенко.
Дали на адресу компанії, яка забезпечує “хостинг”, його Інтернет-ресурсу надійшло звернення від юристів компанії “СКМ”, в якому аргументовано викладено обґрунтування недійсності багатьох фактів, наведених Інтернет-ресурсом “ord-com.ua” стосовно Р.Ахметова з погрозою подати судовий позов як на власника ресурсу, так і на компанію, яка забезпечує хостинг. Остання, в свою чергу, направила електронного листа на поштову скриньку, вказану при реєстрації ресурсу із попередженням про можливе відключення ресурсу. С.Речинського, прийняв рішення зняти матеріал з метою унеможливити подальші складнощі в функціонуванні ресурсу.
Одними з останніх “гучних” замовлень, які оприлюднив С.Речинський на сайті “ОРД” стали компрометуючі матеріали стосовно Міністра АПК М.Присяжнюка (декілька частин “Про винуватця нового голодомору”). С.Речинський на численні пропозиції зняти з сайту вказані статті відповідав відмовою. Проте, через місяць після появи матеріалів, С.Речинський зняв їх з сайту. За попередніми оцінками, вартість такого замовлення складала понад 10 тис. дол. США (та не менші ніж 15- 20 тис. дол. США вартість їх зняття з сайту)
Речинський Станіслав Фредович,10.05.1963 р.н., уродженець м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянин України.
Речинський Станіслав Фредович,10.05.1963 р.н., уродженець м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянин України. З 1982 по 1984 pp. проходив строкову військову службу в Афганістані, співпрацював з органами військової контррозвідки, за сприяння яких вступив до факультету російської філології КНУ ім. Т.Шевченка, який закінчив у 1990 p., проживає у м. Києві. Працював на різних посадах у вітчизняних ЗМІ, а також очолював прес-служби УПЦ МП (1998-2003 p.), та СБУ (у 2005 p.), подає себе, як незалежний журналіст (фрілансер).
Батько – Речинський Фред Васильович, 13.12.1937 р.н., пенсіонер.
Син – Речинський Юрій Станіславович, 21.05.1986 р.н.
Їх знайомство відбулося у 1990 p., коли останній очолював редакцію компанії “УНА-пресс АПН”, – українське представництво російського інформаційного агентства “ИМА-Пресс” (“Информационное молодежное агентство”), яке було створене навесні 1989р. в якості громадської організації зусиллями керівників “Агентство печати “Новости” (АПН) та Спілки журналістів СРСР, спеціалізувалося на виданні книг та моніторингу періодичних видань.
У той час із зазначеним інформагентством співпрацювала редакція “Української православної газети”, журналістом якої став С.Речинський у 1990p., спеціалізуючись на виконанні вузькокорпоративних інформаційних завдань редакції, як-то компрометація розкольницьких ініціатив окремих представників українського духовенства.
Також, С.Речинський став ініціатором створення веб-ресурсу “Біла стріла”, аналогічного “ОРД” за своїм інформаційним призначенням в контексті поширення компромату стосовно правоохоронців. Інформаційна політика вказаних ресурсів була у той час спрямована на “злив” первинної (оперативної) інформації, при чому діяльність керівництва СБ України висвітлювалася виключно у позитивному плані, а недоліки в роботі “списувались” на команду “попередників”.
Втім, згідно наявних відомостей, С.Речинський має складні стосунки з головним редактором Інтернет-ресурсу “Трибуна” (на даний час не діє) Євгеном Лауером, та одним із достатньо відомих «фрілансерів» Олексієм Степурою. З першим – підґрунтям конфлікту слугувала низка інформаційних матеріалів негативного характеру стосовно екс-голови СБ України І.Смєшка (надавав фінансову підтримку Є.Лауеру та його веб-сайту, фактично виступає в ролі PR-агента останнього), розміщена на шпальтах видання “ОРД”. Конфлікт з О.Степурою у С.Речинського виник на ґрунті дослідження т.зв. “плівок М.Мельниченка”, які перший вважав підробкою.
В середовищі журналістів підтримує сталі контакти із Бойком Володимиром Марковичем (уродженець м.Донецьк, автор багатьох скандальних “розслідувань”, вільний журналіст), Чорновол Тетяною Миколаївною (“Лівий берег ”, автор багатьох матеріалів, опублікованих під виглядом журналістських розслідувань) та ін.
При цьому, слід зауважити, що С.Речинський вважається особою, яка входила у коло близьких зв’язків Андрія Кожем’якіна, який останнім часом намагається вести самостійну політичну гру в новоствореному на основі ВО “Батьківщина” опозиційному об’єднанні. Зокрема, важливими в інформаційному плані контактами С.Речинського стали адвокат Денис Базюк, бізнесмен Владислав Ярцев, Анатолій Макаренко (засуджений у “газовій” кримінальній справі Ю.Тимошенко екс-глава Держмитслужби).
Окремі аспекті журналістської діяльності С.Речинського
Довідково: С.Речинський вважається достатньо високооплачуваним «піарником» (його послуги оцінюються від 800 доларів США за підготовку та публікацію “замовного” матеріалу до 1 тис. знаків). Разом із тим, його “ставка” в “ОРД” оцінена у 3 тис. доларів США. В окремих випадках, замовлення “журналістського розслідування”у С.Речинського коштує зацікавленій стороні до 8 тис. доларів, а у разі, коли “розслідування” стосується його партнерів – понад 15 тис. доларів США (вказану суму він вимагав за підготовку низки компрометуючих публікацій стосовно свого давнього приятеля, головного редактора “України Кримінальної” Г.Плескача, з яким, після продажу О.Сльцовим вказаного веб-сайту В.Сацюку, переформовували його структуру та інформаційне наповнення).
Також С.Речинський виявив зацікавленість у опублікуванні на сайті “ОРД” журналістського розслідування на тему вбивства у 1996 році народного депутата України Є.Щербаня (разом з головним редактором видання “Дзеркало тижня. Україна” Юлією Мостовою та власником Інтернет-ресурсу “ОстроВ” Сергієм Гармашем). Зокрема, С.Речинський публікував матеріали розслідування автора С.Кузіна щодо становлення бізнесу Р.Ахметова, його оточення та російських зв’язків. Основним контекстом матеріалу стали оціночні судження, що ряд резонансних вбивств на Донеччині в середині 90-х років, в т.ч. і Є.Щербаня, та процеси перерозподілу бізнесу в регіоні не могли відбуватись без участі і зацікавленості російської сторони.
Довідково: опубліковані “ОРД” матеріали також містили інформацію стосовно окремих російських представників влади і спецслужб, які сприяли становленню Р.Ахметова. Зокрема, нібито родича Р.Ахметова Каміля Ісхакова (колишній мер м.Казані, представник Президента РФ в Далекосхідному федеральному окрузі, представник Росії при Організації Ісламська конференція), колишнього глави КДБ республіки Татарстан Венера Салімова (підтримував дружні відносини з екс-начальником УСБУ в Донецькій області, народним депутатом Юрієм Самойленком), а також відомості про потрапляння на відповідальні посади в бізнес-структури Р.Ахметова колишнього співробітника УКДБ-УСБУ в Донецькій області Юрія Воропаєва (народний депутат України, нібито “має тісні зв’язки з Москвою”) та інших “зав’язаних на РФ” осіб.
Суть публікації зводилась до формування думки, що після вбивств і послідуючого перерозподілу власності в регіоні Р.Ахметов “міг бути поставлений російськими спецслужбами і ФПГ наглядаючим в регіоні”, а особи з його оточення (які займають відповідальні посади в банківській, спортивній та інших сферах бізнесу компанії “СКМ”) також “виконують функції російського контролю за розвитком бізнесу Р.Ахметова”. У висновку матеріалу акцентовано увагу на тому, що слідство у справі вбивства Є.Щербаня має відпрацьовувати версії т.зв. “російського сліду”, а не зосереджуватись на причетності до замовлення злочину Ю.Тимошенко.
Дали на адресу компанії, яка забезпечує “хостинг”, його Інтернет-ресурсу надійшло звернення від юристів компанії “СКМ”, в якому аргументовано викладено обґрунтування недійсності багатьох фактів, наведених Інтернет-ресурсом “ord-com.ua” стосовно Р.Ахметова з погрозою подати судовий позов як на власника ресурсу, так і на компанію, яка забезпечує хостинг. Остання, в свою чергу, направила електронного листа на поштову скриньку, вказану при реєстрації ресурсу із попередженням про можливе відключення ресурсу. С.Речинського, прийняв рішення зняти матеріал з метою унеможливити подальші складнощі в функціонуванні ресурсу.
Одними з останніх “гучних” замовлень, які оприлюднив С.Речинський на сайті “ОРД” стали компрометуючі матеріали стосовно Міністра АПК М.Присяжнюка (декілька частин “Про винуватця нового голодомору”). С.Речинський на численні пропозиції зняти з сайту вказані статті відповідав відмовою. Проте, через місяць після появи матеріалів, С.Речинський зняв їх з сайту. За попередніми оцінками, вартість такого замовлення складала понад 10 тис. дол. США (та не менші ніж 15- 20 тис. дол. США вартість їх зняття з сайту)
Речинський Станіслав Фредович,10.05.1963 р.н., уродженець м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянин України.
Речинський Станіслав Фредович,10.05.1963 р.н., уродженець м.Майкоп, Краснодарського краю РФ, громадянин України. З 1982 по 1984 pp. проходив строкову військову службу в Афганістані, співпрацював з органами військової контррозвідки, за сприяння яких вступив до факультету російської філології КНУ ім. Т.Шевченка, який закінчив у 1990 p., проживає у м. Києві. Працював на різних посадах у вітчизняних ЗМІ, а також очолював прес-служби УПЦ МП (1998-2003 p.), та СБУ (у 2005 p.), подає себе, як незалежний журналіст (фрілансер). Батько – Речинський Фред Васильович, 13.12.1937 р.н., пенсіонер.
Син – Речинський Юрій Станіславович, 21.05.1986 р.н.
Їх знайомство відбулося у 1990 p., коли останній очолював редакцію компанії “УНА-пресс АПН”, – українське представництво російського інформаційного агентства “ИМА-Пресс” (“Информационное молодежное агентство”), яке було створене навесні 1989р. в якості громадської організації зусиллями керівників “Агентство печати “Новости” (АПН) та Спілки журналістів СРСР, спеціалізувалося на виданні книг та моніторингу періодичних видань.
У той час із зазначеним інформагентством співпрацювала редакція “Української православної газети”, журналістом якої став С.Речинський у 1990p., спеціалізуючись на виконанні вузькокорпоративних інформаційних завдань редакції, як-то компрометація розкольницьких ініціатив окремих представників українського духовенства.
Також, С.Речинський став ініціатором створення веб-ресурсу “Біла стріла”, аналогічного “ОРД” за своїм інформаційним призначенням в контексті поширення компромату стосовно правоохоронців. Інформаційна політика вказаних ресурсів була у той час спрямована на “злив” первинної (оперативної) інформації, при чому діяльність керівництва СБ України висвітлювалася виключно у позитивному плані, а недоліки в роботі “списувались” на команду “попередників”.
Втім, згідно наявних відомостей, С.Речинський має складні стосунки з головним редактором Інтернет-ресурсу “Трибуна” (на даний час не діє) Євгеном Лауером, та одним із достатньо відомих «фрілансерів» Олексієм Степурою. З першим – підґрунтям конфлікту слугувала низка інформаційних матеріалів негативного характеру стосовно екс-голови СБ України І.Смєшка (надавав фінансову підтримку Є.Лауеру та його веб-сайту, фактично виступає в ролі PR-агента останнього), розміщена на шпальтах видання “ОРД”. Конфлікт з О.Степурою у С.Речинського виник на ґрунті дослідження т.зв. “плівок М.Мельниченка”, які перший вважав підробкою.
В середовищі журналістів підтримує сталі контакти із Бойком Володимиром Марковичем (уродженець м.Донецьк, автор багатьох скандальних “розслідувань”, вільний журналіст), Чорновол Тетяною Миколаївною (“Лівий берег ”, автор багатьох матеріалів, опублікованих під виглядом журналістських розслідувань) та ін.
При цьому, слід зауважити, що С.Речинський вважається особою, яка входила у коло близьких зв’язків Андрія Кожем’якіна, який останнім часом намагається вести самостійну політичну гру в новоствореному на основі ВО “Батьківщина” опозиційному об’єднанні. Зокрема, важливими в інформаційному плані контактами С.Речинського стали адвокат Денис Базюк, бізнесмен Владислав Ярцев, Анатолій Макаренко (засуджений у “газовій” кримінальній справі Ю.Тимошенко екс-глава Держмитслужби).
Окремі аспекті журналістської діяльності С.Речинського
Довідково: С.Речинський вважається достатньо високооплачуваним «піарником» (його послуги оцінюються від 800 доларів США за підготовку та публікацію “замовного” матеріалу до 1 тис. знаків). Разом із тим, його “ставка” в “ОРД” оцінена у 3 тис. доларів США. В окремих випадках, замовлення “журналістського розслідування”у С.Речинського коштує зацікавленій стороні до 8 тис. доларів, а у разі, коли “розслідування” стосується його партнерів – понад 15 тис. доларів США (вказану суму він вимагав за підготовку низки компрометуючих публікацій стосовно свого давнього приятеля, головного редактора “України Кримінальної” Г.Плескача, з яким, після продажу О.Сльцовим вказаного веб-сайту В.Сацюку, переформовували його структуру та інформаційне наповнення).
Також С.Речинський виявив зацікавленість у опублікуванні на сайті “ОРД” журналістського розслідування на тему вбивства у 1996 році народного депутата України Є.Щербаня (разом з головним редактором видання “Дзеркало тижня. Україна” Юлією Мостовою та власником Інтернет-ресурсу “ОстроВ” Сергієм Гармашем). Зокрема, С.Речинський публікував матеріали розслідування автора С.Кузіна щодо становлення бізнесу Р.Ахметова, його оточення та російських зв’язків. Основним контекстом матеріалу стали оціночні судження, що ряд резонансних вбивств на Донеччині в середині 90-х років, в т.ч. і Є.Щербаня, та процеси перерозподілу бізнесу в регіоні не могли відбуватись без участі і зацікавленості російської сторони.
Довідково: опубліковані “ОРД” матеріали також містили інформацію стосовно окремих російських представників влади і спецслужб, які сприяли становленню Р.Ахметова. Зокрема, нібито родича Р.Ахметова Каміля Ісхакова (колишній мер м.Казані, представник Президента РФ в Далекосхідному федеральному окрузі, представник Росії при Організації Ісламська конференція), колишнього глави КДБ республіки Татарстан Венера Салімова (підтримував дружні відносини з екс-начальником УСБУ в Донецькій області, народним депутатом Юрієм Самойленком), а також відомості про потрапляння на відповідальні посади в бізнес-структури Р.Ахметова колишнього співробітника УКДБ-УСБУ в Донецькій області Юрія Воропаєва (народний депутат України, нібито “має тісні зв’язки з Москвою”) та інших “зав’язаних на РФ” осіб.
Суть публікації зводилась до формування думки, що після вбивств і послідуючого перерозподілу власності в регіоні Р.Ахметов “міг бути поставлений російськими спецслужбами і ФПГ наглядаючим в регіоні”, а особи з його оточення (які займають відповідальні посади в банківській, спортивній та інших сферах бізнесу компанії “СКМ”) також “виконують функції російського контролю за розвитком бізнесу Р.Ахметова”. У висновку матеріалу акцентовано увагу на тому, що слідство у справі вбивства Є.Щербаня має відпрацьовувати версії т.зв. “російського сліду”, а не зосереджуватись на причетності до замовлення злочину Ю.Тимошенко.
Дали на адресу компанії, яка забезпечує “хостинг”, його Інтернет-ресурсу надійшло звернення від юристів компанії “СКМ”, в якому аргументовано викладено обґрунтування недійсності багатьох фактів, наведених Інтернет-ресурсом “ord-com.ua” стосовно Р.Ахметова з погрозою подати судовий позов як на власника ресурсу, так і на компанію, яка забезпечує хостинг. Остання, в свою чергу, направила електронного листа на поштову скриньку, вказану при реєстрації ресурсу із попередженням про можливе відключення ресурсу. С.Речинського, прийняв рішення зняти матеріал з метою унеможливити подальші складнощі в функціонуванні ресурсу.
Одними з останніх “гучних” замовлень, які оприлюднив С.Речинський на сайті “ОРД” стали компрометуючі матеріали стосовно Міністра АПК М.Присяжнюка (декілька частин “Про винуватця нового голодомору”). С.Речинський на численні пропозиції зняти з сайту вказані статті відповідав відмовою. Проте, через місяць після появи матеріалів, С.Речинський зняв їх з сайту. За попередніми оцінками, вартість такого замовлення складала понад 10 тис. дол. США (та не менші ніж 15- 20 тис. дол. США вартість їх зняття з сайту)
Чихладзе СБУ еще не расчехлили? Достал уже ворюга гепинский