Поговорим о справедливости Тарифов?!

За результатами
домовленостей з МВФ,
Національна комісія, що
здійснює регулювання у сфері
енергетики та комунальних
послуг, збільшила тариф на газ для населення в середньому
на 280 %. Проте фахівці ГО «Публічний
аудит» здійснили аудиторський
аналіз та встановили, що цей
показник завищений на 180 %.
Про це повідомляє прес-служба
громадської організації. «Для порівняння: плановий
рівень списання газу на потреби
населення, що в 2013, що в 2014
роках був фактично однаковий.
Тобто, анексія Криму та бойові
дії на Сході України, через які значна частка споживачів залишилася без газопостачання, ніяк не враховуються, а це є одним із
факторів завищення ціни на газ», – розповідає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб. Він наводить дані, коли в 2013 році обсяг видобутку НАК «Нафтогаз України» 18,664 млрд м3 та обсяг
відібраного для потреб населення газу власного видобутку зі сховищ – 5,462 млрд м3 навіть
перевищував на 1,33 млрд м3 обсяги споживання газу населенням – 22,8 млрд м3. У 2014 році загальний обсяг власного видобутку компанії 17,207 млрд м3 та обсяг відібраного для
потреб населення газу власного видобутку зі сховищ – 3,506 млрд м3 не покривали планового
показника споживання газу населенням 22,5 млрд м3 на 1,787 млрд м3. Читайте также: З квітня українці перестануть платити за “комуналку” Крім того, Володимир Гройсман, перебуваючи на посаді віце-прем’єр-міністра України, наголошував на
завищенні обсягу газу, що списується для потреб населення, на третину. «Тому хоча КМУ мав цілком об’єктивні причини для зменшення планового показника споживання газу
населенням, він не врахував їх», – додає фахівець. Він вказує й на те, що до обсягів газу для потреб
населення включається споживання блакитного палива релігійними організаціями та творчими
спілками, забезпечення горіння Вічного вогню, а це також штучно збільшує обсяги газу для населення і
є однією з причин завищення тарифів. За його словами, якби було чітко визначено реальні потреби населення у споживанні газу,
відокремлено їх від потреб вищезазначених організацій, скорочено непрозорі виробничо-технологічні
витрати газу та його втрати, відкориговано обсяги планових показників споживання на обсяг можливих
завищень, потреби населення могли б бути повністю задоволені виключно за рахунок українського газу. «Хоча національні компанії тримають справжню собівартість газу в таємниці, вона приблизно така ж, як
у російського колеги АТ «Газпром» – $19 за 1 тис. м3, тобто приблизно 510,15 грн (без врахування
податку за користування надрами). При цьому російський Газпром працює в гірших кліматичних умовах,
має вищі транспорті витрати внаслідок більшої території транспортування та вищий рівень оплати
праці», – стверджує Максим Гольдарб. До речі, таку ж думку щодо собівартості газу «Укргазвидобування» має заступник Міністра фінансів
України Д. Фудашкін: «Така сама собівартість заявлена й у російського “Газпрому”, це легко перевірити
у фінансовій звітності, яку вони публікують. Собівартість видобутку в них приблизно така сама, і вони
мають не менш складні умови видобутку. Це ілюзія, що видобуток газу коштує шалених грошей», —
говорить він. На думку «Публічного аудиту», навіть враховуючи підвищення рентної плати на видобуток газу до 70 %
та збільшенні собівартості видобутку до рівня АТ «Газпром», економічно обґрунтований рівень
збільшення тарифів для населення за умови використання українського газу становить 99 %, а не 280
%, як затверджено. «І навіть за умови використання для потреб населення українського та імпортного
газу, тарифи мають підвищитися максимум на 152 %», – вважає Максим Гольдарб. Тому перш ніж підвищувати тарифи, як стверджує «Публічний аудит», потрібно визначити реальні
потреби населення України в споживанні газу, в тому числі зменшити планові показники прогнозного
балансу надходження та розподілу природного газу на обсяг споживання анексованого Криму та
частини територій на Сході України. Разом з тим слід відокремити потреби населення від потреб релігійних організацій і творчих спілок. До
того ж, скоротити непрозорі виробничо-технологічні витрати газу та його втрати, відкоригувати обсяги
планових показників споживання на обсяг можливих завищень, максимально спрямувати видобутий в
Україні газ на потреби населення. «Крім того, слід провести аудит ефективності (не лише фінансової звітності) державних газовидобувних
підприємств, за результатами якого визначити фактичну собівартість видобутку газу та факторів, що
можуть впливати на її завищення. І лише після цього розглядати питання підвищення тарифів для
населення, а не навпаки», – резюмує Максим Гольдарб.