Як Столярчук Порошенко наїбав

Заступник генерального прокурора України Юрій Столярчук перед ймовірним звільненням з посади (Юрій Васильович є довіреною особою нинішнього генпрокурора Шокіна й піде разом з ним у політичне небуття, якщо Верховна Рада задовольнить заяву Шокіна про звільнення «за власним бажанням») вирішив продемонструвати президенту Порошенку свої виняткові таланти.На сайті Генпрокуратури з’явилось повідомлення, що 12 березня 2016 року слідчі підпорядкованого Столярчуку Головного слідчого управління ГПУ спільно зі співробітниками СБ України провели низку обшуків у м. Києві та Київській області з метою виявлення та вилучення коштовностей, викрадених у серпні 2014 року з ювелірної крамниці «Графф», на суму понад 30млн. грн.http://www.gp.gov.ua/ua/news.html…

Попервах кримінальне провадження було відкрито за вказівкою колишнього генпрокурора Віталія Яреми, до якого звернувся власник крамниці «Графф» Дмитро Бердянський, що постійно живе у Відні. Бердянський поскаржився Яремі, що 20 серпня 2014 року старший прокурор Прокуратури печерського району Києва Павло Козлов та співробітники Печерського райуправління міліції Києва провели в магазині «Графф» по вулиці Городецького 12/3 обшук. Під час обшуку вони пограбували заклад і винесли товар на 30 млн. грн. та 20 тис. доларів готівкою.Скільки насправді було винесено ювелірних виборів «правоохоронцями», а скільки привласнили самі співробітники крамниці, судити не берусь. Хоча б тому, що єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня й долари в касі магазину з’явитись ну ніяк не могли. Що ж стосується переліку вкраденого, то на жодний ювелірний виріб (а вкрадені були виключно коштовності іноземного походження) не знайшлось документів, які б посвідчували потрапляння прикрас на територію України.Тим не менш, сам факт пограбування сумніву не викликає.

Хоча «правоохоронці» прихопили разом з коштовностями ще й сервер, на який здійснювався запис з камер відеоспостереження, всі камери відключити не вдалось – частина з них передавала картинку безпосередньо у Відень, у помешкання власника крамниці, і ці відеокадри лягли в основу підозри, що була оголошена в наступному Козлову та ще кільком співробітникам міліції в межах кримінального провадження №12014100060004510 від 25 серпня 2014.Але викрадені прикраси досі не знайдені (за винятком тих, що були 3 вересня 2014 року підкинуті під двері прокуратури м.Києва) попри те, що справа перебуває на особистому контролі президента Порошенка, який погоджує основні процесуальні рішення.

Зокрема колишній голова Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко розповідав, як його викликав до себе Порошенко, який «був дуже невдоволений тим, що суд не взяв під варту працівників ГПУ, які провели обшуки в цьому ювелірному магазині. Це викликало велике невдоволення у президента, який мені заявив, що суд не захистив інтереси сім’ї президента, — заявив Чернушенко. За його словами, до магазину «Граф» має відношення дружина Порошенка Марина».http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/28/7079283/

Насправді співробітники Генпрокуратури до обшуків не причетні, а Порошенко мав на увазі співробітників Печерської райпрокуратури та Печерського райуправління міліції, які були арештовані, але з можливістю вийти на волю після внесення застави. Що ж стосується Марини Порошенко, то вона не має прямого відношення до цього магазину, але дружить з засновниками й регулярно отоварюється в «Граффі».Ходять чутки, що Марина Порошенко незадовго до пограбування вибрала собі в цій крамниці перстень швейцарського ювелірного дому Bellduc з унікальним смарагдом, створений за ескізом відомого в світі дизайнера Єкатерини Тимофєєвої. Але придбати ексклюзивну річ, незаконно ввезену в Україну з приховуванням від митного контролю, вона не встигла. І що саме через цей перстень Порошенко зобов’язав Генпрокуратуру та СБУ знайти вкрадені коштовності.

Втім, є й інша версія монаршої зацікавленості – начебто Її Величність здала в цю крамницю своє кільце для відбілювання й воно було вкрадено разом з виставленим на вітрину товаром.І ось зараз, як запевняє ГПУ, частина цінностей знайдена.Але ювелірні вироби, фотографії яких подані на сайті Генпрокуратури, насправді не мають жодного відношення до крамниці «Графф». Якщо в заступника генпрокурора Столярчука відсутній список коштовностей, викрадення яких інкримінується Козлову, Забузі, Васильєвій та іншим «правоохоронцям», я йому можу цей список надати, щоби він більше не розміщував фотографії всякого мотлоху на веб-сторінці свого відомства. Невже Юрій Васильович думає, що в ювелірній крамниці «Графф» могли продаватись, наприклад, годинники з символікою футбольного клубу «Динамо»?

Кримінальна справа відносно крадіїв у погонах давно розслідувана прокуратурою м.Києва й зараз слухається в суді. І там фігурує зовсім інший список коштовностей, ніж ті, що зараз представлені на сайті ГПУ.Аналогічне запитання викликають фотографії з сотнями тисяч доларів (одна стандартна пачка стодоларових купюр містить 10 тис. доларів США), оприлюднені Генпрокуратурою: яке відношення ця валюта має до крамниці «Графф», що торгує виключно за гривню, якщо навіть власник магазину стверджує, що були вкрадені лише 20 тис. доларів, які невідомо як потрапили до каси?Насправді коштовності та гроші, про знахідку яких прозвітувала Генпрокуратура, були вилучені під час хаотичних обшуків, проведених у кількох київських антикварів. При цьому обшуки були проведені на підставі дивної ухвали судді Октябрського районного суду Полтави Тетяни Січиокно від 14 лютого 2016 року. Треба думати, що Тетяна Олександрівна, підписуючи принесену їй ухвалу, просто не звернула увагу на те, що цей день припадав на неділю, коли суди не працюють, а чергові судді якщо й розглядають, то лише невідкладні справи, пов’язані з затриманням і арештом підозрюваних. Втім, 14 лютого 2016 року в Октябрському районному суді Полтави ніякі справи не розглядались взагалі.

Та й який би слідчий у неділю вносив би клопотання до суду та благав би його невідкладно розглянути у вихідний день, якщо сам обшук проводився лише за місяць по тому?Але до чого тут Полтава, якщо досудове слідство здійснює Генеральна прокуратура України, територіально розташована на території Печерського району Києва, як і місце скоєння злочину?Річ у тім, що жодний суддя Печерського районного суду Києва не захотів бруднитись і виносити явно незаконну ухвалу про проведення обшуку – після відкриття кримінальних справ щодо кількох своїх колег, які бездумно обслуговували попередній режим, судді з печерських пагорбів стали з великою обережністю ставитись до прохань заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова.Оскільки обурені судді Печерського райсуду Києва демонстративно перестали виконувати замовлення Адміністрації Президента, для винесення завідомо неправосудних рішень АП та ГПУ попервах стали залучати Новозаводський районний суд Чернігова, який, наприклад, обрав запобіжний захід сину судді Чернушенка, намагався арештувати Корбана, дав дозвіл на проведення обшуку в режимно-секретній частині Апеляційного суду м.Києва тощо.Але позаяк назва цього суду вже стала муляти очі, Філатов, вочевидь, підшукав новий придворний суд – на цей раз у Октябрському районі Полтави.

А для того, щоби були формальні підстави залучати сторонній суд для виготовлення потрібних Філатову процесуальних документів, Столярчук пішов вже апробованим шляхом: кримінальне провадження було формально начебто передано до підслідності прокуратури Полтавської області, куди Столярчук прикомандирував своїх «орлів».Елементарна перевірка дозволила з’ясувати, що клопотання про проведення обшуку було подано (точніше, начебто подано) до суду слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу Головного слідчого управління ГПУ Легеньковським. Але не в межах кримінального провадження, відкритого за фактом пограбування крамниці «Графф», а в ході досудового слідства по іншому провадженню, відкритому 7 травня 2015 року вже Генпрокуратурою під №4201500000000566. При цьому нагляд за діяльністю слідчих Генпрокуратури здійснює, уявіть собі, прокурор відділу прокуратури Полтавської області Мішуровський, який і погодив це клопотання.Зрозуміло, що участь прокуратури Полтавської області, як і Октябрського районного суду Полтави, у цьому провадженні носить суто фіктивний характер – вони були залучені виключно для виготовлення незаконної ухвали про обшуки, у ході яких у сторонніх осіб були вилучені коштовності, що не мають жодного відношення до пограбованої ювелірної крамниці. Бо президент вимагає від Столярчука бодай якихось результатів і Юрій Васильович вирішив у такий не дуже законний спосіб продемонструвати якщо не результати, то хоча б їх видимість.

Володимир Бойко, ФБ