Зміни в країні повнинні розпочинатися зі звичайних речей, а саме: потрібно змінюватися нам – простим людям, змінювати свій світогляд на те, що відбувається навколо нас, критично ставитися до тих, хто намагається шляхом зведення особистих рахунків шити нас у дурні.
Так відбувається зараз в усьому інформаційному просторі, де не зовсім «чисті на руку» бізнесмени через Інтернет ресурси проводять політику реваншизму, намагаючись повернути або відновити втрачені корупційні фінансові схеми, а значить, помститися за «поразку», що зазнали…
Останнім часом в мережі розпочалося закидання брудом переможців процедур закупівель за державні кошти, які проводила Державна пенітенціарна служба України у 2016 році, зокрема поставок нібито «червивої» риби підприємством ТОВ «ТЕСТКАБЕЛЬ», яке , до речі, проводить обстеження всієї своєї продукції у спеціалізованих акредитованих лабораторіях і надає висновки про безпечність продукції при здійсненні поставок. З надуманих підстав з`являється інформація про це підприємство, а також достатньо відомих людей, начебто причетних до нього, що не відповідає дійсності, оскільки є неправдою!..
Бруд, подробиці приватного життя про дітей, жінок, чоловіків та інших родичей – все, що так має цікавити та збуджувати простого обивателя, — насправді, вміло відволікає увагу від головного факту – а судді хто?!
Заради справедливості спробуємо заповнити цю прогалину…
Багато хто, навіть, не знає, що у період з 2010 по 2014 роки постійними переможцями «славнозвісних» процедур закупівель за державні кошти в Державній пенітенціарній службі України із закупівлі продукції рибної (код 15.20.1 – продукція рибна (риба кілька, хамаса заморожена) були підприємства (ТОВ «МОРСЬКИЙ КОЛОКОЛ», ТОВ «МК-Маркет», ТОВ «Даган-М», ТОВ «Торговий дім «НЕРЕЙ»), що належать до сфери безпосереднього контролю одніє людини — Волчка Валерія Івановича, який є громадянином Республіці Білорусь та працює на такій собі незначної посаді комерційного директора ТОВ «Торговий дім Нерей» .
Пан Волчок Валерій Іванович – людина зі здібностями, а тому через свій «талант» не міг довго залишатися поза увагою правоохоронних органів. Так, згідно з інофрмацією, що міститься в ухвалі слідчого судді у справі № 752/7790/16-к від 25травня 2016 року про дозвіл на проведення обшуку, 27.03.15 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12015100010003073 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексуУкраїни. В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ТД «НЕРЕЙ» протягом 2014 року в результаті закупівлі, проведеної Державною пентіенціарною службою України з порушенням законодавства у сфері державних закупівель, та фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД «Тітано» та ТОВ «Альвіком» розкрадали бюджетні кошти в особливо великих розмірах. Крім того, за висновком суду, вищевказані підприємства були створені умисно з метою прикриття незаконної діяльності .
Лише протягом 2014 року Державною пенітенціарною службою України було укладено три договори з ТОВ «ТД НЕРЕЙ» на суми 37 410 696,00 грн., 16 297 896,00 грн., 13 390 755,00 грн. кожен в оплату продуктів харчування за умовами проведених державних закупівель. Контрагентами – постачальниками ТОВ «ТД «НЕРЕЙ» у зазначений період були ТОВ «ТД «Тітано» та ТОВ «Альвіком».
Досудовим розслідуванням встановлено, що директором ТОВ «ТД «Тітано» є Тітаренко Дмитро Вікторович, який офіційно працевлаштований бібліотекарем. Засновником ТОВ «ТД Тітано» значиться Алєксєєва Наталія Борисівна 03.06.1972 року народження, чоловіком якої є співробітник (комерційний директор) ТОВ «ТД НЕРЕЙ» — Волчок Валерій Іванович. До того ж, матеріалами кримінального провадження встановлено, що ТОВ «ТД НЕРЕЙ», ТОВ «ТД «Тітано» фактично підконтрольні Волчку Валерію Івановичу, який і був визнаний особою, що створила умови для розкрадання коштів в особливо крупних розмірах. Але ж за вкрадені гроші буде відповідати інша людина – фіктивний директор ТОВ ТД «НЕРЕЙ» — Манжула В.Л., який і гадки не має що діє його підприємство, тому що отримує щомісячно гроші на утримання від пана Вовчка лише за то, що без всяких запитань ставить підпис під паперами, що надає йому «комерційний директор» пан Вовчок В.І. Дуже класичний випадок ще за часів Ільфа та Петрова.
Родина пана Вовчка дуже цікавий приклад того, як нібито звичайна українська сім’я : чоловік – комерційний директор невеликого підприємства (згідно офіційних звітів штат ТОВ «ТД НЕРЕЙ» складає 4 особи), дружина – заступник директора з охорони дитинства та материнства Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 Солом’янского району міста Києва, вже має «європейський рівень життя» .
Статки сім’ї знайшли повне своє відображення в праві власності на нерухоме майно – об`єкти, що є предметом «особливої» гордості та хизування «багатих» українців. Так, згідно лише з офіційними даними, що розміщені в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Волочок Валерій Іванович є щасливим власником домоволодіння в с. Крюківщина, Києво-Святошинського р-ну м. Києва загальною площею 274, 4 кв.м.
У той же час, родина пана Волчка в особі його дружини – Алєксєєвої Наталії Борисовни є іпотекодержателем дачного будинку з прибудовою, терасою, підвалом, мансардою, погрібом, банею та гаражом загальною площею понад 400 кв.м., розташованих в елітному котеджному містечку на березі Дніпра — у селищі Сокирна, Черкаської обл., отриманих як забезпечення, внаслідок надання у позику грошових коштів у розмірі 11 790 000,00 грн.
Питання звідки це сім’я отримала 11 млн. 700 тис. гривень залишимо для компетентних органів, але ж цікавим є і те , хто позичальник. Кому пан Волчок у ці непрості часи економічної скрути в країни позичає гроші? Згідно з тими ж офіційними даними боржником є Савченко Ігор Васильович — народний депутат Верховної Ради VІ скликання. Його членство в опозиційній фракції Блоку Юлії Тимошенко (Фракція “Блок Юлії Тимошенко — “Батьківщина”), за списком якого він був обраний до парламенту, 21.09.2010 було припинено, а 05.10.2010 він увійшов до складу провладної фракції Партії регіонів у Верховній Раді України. Така кардинальна зміна політичної позиції шляхом переходу з опозиційної до провладної фракції свідчить про непорядність та недоброчесність зазначеної особи (більше інформаційного матеріалу щодо депутата Савченко І.В. -http://2012.chesno.org/meter/person/93/).
Ця історія – типовий приклад альянсу бізнесменів та політиків, без руйнування якого ми ніколи не побудуємо нормальну Україну. І зараз час таким особам піти з економічного горизонту країни, проте, очевидним є те, що реваншизм робить свою справу і реставрація часів Януковича вже не за горами… Тому з боку суспільства потрібна активна протидія, хоча б у вигляді критичного мислення в інформаційному просторі, аби не дати таким особам як Волчок В.І. відновитися в «сірих» схемах розкрадання бюджетних коштів та вдаватися до нечесних конкурентних дій.
«А судді хто?» — слова літературного героя актуальні як ніколи, тому що, щоб мати право судити інших, треба бути готовим постати перед судом інших!
Маємо великий сумнів, що пан Волчок Валерій Іванович зможе пройти іспит хоча б суспільної совісті…