23 серпня, коли країна святкувала День Державного прапора та готувалася до Дня Незалежності, в порту Чорноморська відбувалася зовсім інша “церемонія”. Того дня туди було погоджено заходження судна «NS STAR» з вантажем мінеральних добрив — моноамоній фосфат (аммофос, NP 11-52). Формально ці добрива не належать до вибухонебезпечних речовин. Але сам факт їхнього розвантаження в українському порту демонструє, як працює нова корупційна схема, вибудувана посадовцями Одеської ОВА під керівництвом Олега Кіпера.
Ще на початку липня 2025 року віце-адмірал ВМС України Олексій Неїжпапа офіційним листом заборонив заходження суден із небезпечними вантажами — технічним аміаком, аміачною селітрою та іншими аміаковмісними речовинами. Заборона була підкріплена спільним наказом ВМС та Одеської ОВА, аби уникнути ризику техногенної катастрофи у випадку ворожих обстрілів або диверсій.
На практиці ж документ перетворився на інструмент “ручного управління” портами. Під прикриттям заборони чиновники отримали можливість самостійно вирішувати, чиє судно пускати, а чиє — ні.
У результаті:
• усі українські компанії, що ввозять добрива, які не є вибухонебезпечними, з моменту ухвалення наказу не можуть зайти в українські порти. Їхній вантаж просто не пускають, змушуючи шукати альтернативні маршрути, розвантажуватися за межами України, витрачати додаткові кошти на логістику й зрештою підвищувати собівартість продукції для українських аграріїв;
• натомість виняток зробили для однієї компанії — ТОВ «ФРІ-СІСТЕМ», яка отримала «зелене світло» для заходження судна «NS STAR».
Формально «ФРІ-СІСТЕМ» — українська компанія зі статутним капіталом у 1 млн грн, зареєстрована в Києві. Її нинішній власник — австрійський громадянин Дмитро Чверткін. Але журналістські розслідування, зокрема Forbes, неодноразово звертали увагу: ця структура є правонаступником російської «ФосАгро», і зміна власника могла бути лише паперовою маніпуляцією, а не реальною передачею контролю.
Таким чином, виходить парадокс: українських імпортерів “чистих” добрив до портів не пускають, тоді як компанію зі слідом російського бізнесу — навпаки, заводять без перешкод.
Ця практика не лише б’є по економіці — зрив постачання добрив безпосередньо загрожує осінній посівній кампанії, — а й створює пряму загрозу безпеці. Адже завезення вантажів компаніями з імовірними російськими зв’язками відкриває шлях для диверсій та контрольованого впливу агресора на критично важливу портову інфраструктуру.
Додатковим маркером є й інші факти: за даними розслідування програми «Схеми», російський бізнес вартістю близько 1 мільярда гривень уже був переданий у приватну власність, пов’язану з оточенням голови Одеської ОВА. Це лише підкріплює підозри, що портові «дозволи» в регіоні працюють не в інтересах держави, а як корупційна каса для обраних.
Схема, що прикривається турботою про безпеку, насправді ставить під загрозу і безпеку, і економіку. Адже корупційні рішення, ухвалені в кабінетах Одеської ОВА, можуть обернутися зривом постачання добрив українським аграріям і водночас забезпечити російському бізнесу доступ до стратегічної інфраструктури України.