На тлі обрання Василя Лазоришинця президентом НАМН якось непомітно у віцепрезиденти переобрали Ігоря Анатолійовича Луріна. А дарма широка громадськість не звернула увагу цього цікавого персонажа. Генерал Лурін – це син генерал-майора (що само по собі і не дивно) Анатолія Григоровича, заслуженого лікаря РРФСР, який займав високі пости у військовій медицині пізнього совка та ранньої України. Трудовий шлях маленького Ігорчика Луріна з таким батьком звісно був вельми тернистим. Він пройшов інтернатуру і почав службу в медичній службі ЗСУ в той час, коли тато був начальником Центрального військово-медичного управління Міністерства оборони України.
Потім було «поневіряння» на керівних посадах в СБУ, де він у 2011 році отримав від Януковича звання генерал-майора, у 2012 звання «Заслуженого лікаря України» і лауреата «Державної премії України в галузі науки і техніки». Звісно, необхідно бути чесним – не сам Янукович вирішив йому дати стільки нагород. Тут Ігорю Анатолійовичу треба дякувати Валерію Хорошковському (тодішньому голові СБУ). Саме з ним пан Лурін «пиляв» десятки і сотні мільйонів доларів на ремонтах та оснащенні ВМУ СБУ.
Потім Ігор Анатолійович, на прохання колишніх регіоналів, які залишися після втечі Януковича, пристроївся в Адміністрацію президента Порошенка, де успішно надував щоки аж до 2019 року і тихенько шукав «запасний аеродром». Зокрема, не маючи жодного стосунку до медичної науки (крім того, що йому написали кандидатську і докторську) у 2017 році «порішав» собі членкора НАМН. І звісно…, коли настав час «Ч», запасним аеродромом став саме НАМН – ми ж любимо приймати в себе «збитих льотчиків». Треба віддати належне, він зміг втертися в довіру до Цимбалюка і у 2021 році його перший раз обрали віцепрезидентом, ну і звісно академіком.
Після цього академік Лурін почав собі шукати Інститут, щоб очолити, бо був єдиним віцепрезидентом без «кормушки» у вигляді підпорядкованого закладу. Довго давив і шатав директора Інституту отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України академіка (справжнього) Дмитра Заболотного. Натравлював на нього правоохоронні органи, вимагав звільнити місце. Проте, сил не вистачило… Зараз чекаємо на наступний етап! Вперед пане генерале, тільки вперед!!! Гроші самі себе не зароблять!