Кримінальна павутина хаосу війни
На початку повномасштабного вторгнення завод “Єврокар” зупинив конвеєри. Його цехи в Соломоново, за крок від кордону, стали логістичним центром для тисяч тонн гуманітарної допомоги з Польщі, Угорщини та Словаччини. Формально хаб розподіляв їх між переселенцями, шпиталями й військовими. Але насправді – створив кримінальний конвеєр, де гуманітарка перетворювалася на чорну готівку в інтересах кількох ключових учасників схеми.
“Документів не було, контролю – тим паче, – розповідає анонімний інсайдер, колишній працівник хабу. – Вантажі зникали, ніби їх не існувало”. Ініціаторами схеми був тріумвірат: Олег Боярин і Володимир Панов, співвласники «Єврокара» та юристка Марина Яковлева. Їх прикривав сумновідомий Микола Тищенко, народний депутат, який блокував будь-які спроби правоохоронців забезпечити прозорість процесів з «гуманітаркою».
Тріумвірат і їхній “дах”
Олег Боярин, тіньовий магнат з мережею логістичних фірм, мав репутацію людини, яка “все вирішує”. Його компанії контролювали контрабандні прикордонні перевезення і розподіляли товар ще до його доставки. Подейкують, Боярин мав зв’язки з кримінальними колами, які забезпечували “силовий супровід”. “Його люди не просто охороняли склади, вони залякували всіх, хто бачив забагато”, – каже джерело.
Володимир Панов, другий співвласник, відповідав за побудову системи, де кожен працівник бачив лише свою частину пазла. Він наймав своїх бригадирів і водіїв, які вивозили гуманітарку вночі. “Якщо хтось ставив незручні запитання, його звільняли або знаходили побитим у лісі”, – каже інсайдер.
Марина Яковлева була архітектором схем, створюючи фіктивні контракти, що маскували реальні крадіжки. Вона має зв’язки з місцевими кримінальними авторитетами, які допомагали “відмивати” готівку через підпільні обмінники. “Вона виглядала як бізнес-леді, але діяла як мафіозі”, – розповідає джерело.
Микола Тищенко, народний депутат і “куратор” Закарпаття, був кримінальним “дахом”. Його вплив на митницю, поліцію та прокуратуру забезпечував безкарність. “Тищенко міг одним дзвінком зупинити будь-яке розслідування, – каже джерело в СБУ. – Його боялися всі, від дільничних до прокурорів”. Але в 2023 році політична зірка мафіозного ресторатора почала гаснути.
Як гуманітарка ставала чорною готівкою
До 2023 року схема розкрадання була відточена до ювелірної точності. Боярин використовував логістичні компанії, щоб “коригувати” документи. Фура з 10 тоннами консервів декларувалася як 5 тонн. Решта “зникала” на його складах, які охороняли озброєні кримінальні бригади.
Яковлева створила мережу з 60+ підставних ФОПів, зареєстрованих на студентів, пенсіонерів, навіть безхатьків. Ті отримували гуманітарку як “благодійну допомогу”, хоча продавали її магазинам і ринкам. Консерви оформлювалися як “надлишки” через фіктивні договори. Кожен ФОП “обробляв” до 1,5 млн грн щомісяця, а кошти переводили на підконтрольні рахунки.
Чорний ринок і секонд-хенди
Гуманітарні медикаменти перемарковувалися через підставні фірми в Словаччині й потрапляли в аптечні мережі як “імпорт”. Вживаний одяг оброблявся у підпільних цехах, де зрізалися ярлики “Не для продажу”, і продавався через секонд-хенди Володимира Панова. До 20% гуманітарки йшло в ритейл.
Дефіцитні ліки та продукти продавалися на в аптеках та ринках Ужгорода, Мукачева, Львова. Вантажівки виїжджали вночі, а гроші передавались у конвертах. “Це було як наркотрафік, – каже водій. – Коробки вивантажували в темряві, гроші брали без слів”.
Конвертація в чорну готівку
Кошти від ФОПів переводилися на фіктивні компанії за “послуги” – наприклад, “логістику” чи “консультації”. Ці компанії, часто офшорні (Кіпр, Беліз), виводили гроші через банки, після чого повертали як готівку через кур’єрів або підпільні обмінники. “Готівку, мільйони гривень, привозили в спортивних сумках, – розповідає інсайдер”. За даними джерел, 70% прибутків осідало в готівці, яку ділили Боярин, Панов, Яковлева і Тищенко.
Офшорна легалізація
Частина коштів поверталася як інвестиції через офшори, з яких нібито фінансувалися проєкти “Єврокару”. Яковлева координувала ці операції, приховуючи походження грошей. Наприклад, кошти від продажу гуманітарки переводилися на Кіпр як “оплата за імпорт”, а потім поверталися як “гранти” на нерухомість.
Схема приносила 70–150 млн грн щомісяця, до 40% гуманітарки, а це десятки тисяч тонн, розкрадалося.
Опала Тищенка і посилення контролю
У 2023 році схема дещо луснула. Одіозний Тищенко потрапив в опалу. Низка корупційних скандалів, оприлюднених у медіа, і тиск із Офісу Президента послабили його позиції. Його ім’я стало токсичним, навіть його зв’язки в СБУ не могли врятувати. Тищенко так і не зміг стати «смотрящим» на Закарпатті, дуже чужерідним він виявився для цього регіону.
Водночас уряд, під тиском європейських донорів, запровадив жорсткий контроль за гуманітаркою. Усі вантажі реєструвалися в електронній системі з детальними накладними. СБУ отримала право проводити аудити хабів без попередження. Вантажі на кордоні перевірялися за участю міжнародних спостерігачів.
Скандал у Соломоново спалахнув, коли активіст Сергій Козак оприлюднив фото гуманітарних товарів у супермаркетах Ужгорода. Соцмережі вибухнули, а НАБУ відкрило справу. “Ми думали, їх притиснуть, – каже волонтерка Олена. – Але вони виявилися слизькими, як вугрі”.
Перехід з гуманітарки в контрабанду
Коди гуманітарка стала надто ризикованою, тріумвірат провернув зухвалу схему, аби переключитися на контрабанду пального, сигарет та електроніки.
“Єврокар” оголосив, що згортає гуманітарний хаб через “зменшення потоку вантажів”. Насправді гуманітарка надходила через нові фірми в Словаччині та Угорщині, які декларували її як «гуманітарна допомога», уникаючи контролю. “Це був їхній перший трюк, – каже інсайдер. – Вони просто змінили вивіску”.
Використовуючи логістичні канали Боярина, тріумвірат почав імпортувати пальне, сигарети та електроніку (зокрема вейпи й гаджети) під виглядом гуманітарки.
Фури з маркуванням “допомога” перевозили каністри з пальним, заховані серед коробок із одягом. Сигарети ховали в подвійних стінках контейнерів. Прибутки з продажу перевищували гуманітарну схему. “Пальне йшло на заправки, сигарети – на ринки, а гаджети – в інтернет-магазини”, – розповідає джерело.
Криптовалютна “пральня”
Щоб уникнути банківського контролю, Яковлева запровадила нову схему: кошти від контрабанди конвертувалися в біткоїни. Готівка від продажу пального обмінювалася на криптовалюту через підставних осіб, після чого переводилася на закордонні гаманці. Частина поверталася в Україну як “інвестиції”. “Вони відмивали мільйони через крипту, – каже інсайдер.
Усі документи, пов’язані з гуманітаркою, були знищені. У серпні 2023 року на складі “Єврокару” сталася “випадкова” пожежа, яка спалила архіви. “Це був підпал, – стверджує джерело. – Вони прибрали все, що могло їх видати”. Ключові свідки – водії, бригадири – зникали або отримували хабарі за мовчання.
Активісти, які піднімали шум, зіткнулися з жорстким тиском. Сергій Козак отримав погрози, його машину підпалили. Інший інсайдер, який передав журналістам флешку з накладними, зник у вересні 2023 року. Його спалену машину знайшли біля кордону. “Це не просто бізнес, це мафія”, – каже Козак.
Кримінальний шлейф
Схема була просякнута криміналом. Боярин співпрацював із місцевими авторитетами, які охороняли склади й залякували свідків. “Одного водія, який бачив забагато, знайшли в лісі з переломами”, – розповідає джерело. Яковлева координувала зв’язки з “обнальщиками” та контрабандистами, маючи репутацію “залізної леді” в кримінальних колах. Володимир Панов наймав “лояльних” працівників, пов’язаних із контрабандними мережами. Тищенко, навіть втрачаючи вплив, використовував погрози. “Його дзвінки ще лякали прокурорів”, – каже джерело в СБУ.
У 2023 році з’явився новий поворот: зникнення інсайдера з флешкою. Його дані – накладні, контракти, перекази на офшори – вказували на Яковлеву і Тищенка. Але справа заглохла після “дзвінків із Києва”. Європейські донори вимагали аудиту, але “Єврокар” надавав фальшиві звіти, а правда тонула в бюрократії.
Помічниця Тищенка Евеліна Андрієвська та “Міс ДНР”
Ще однією темною плямою в історії Миколи Тищенка стала його помічниця Евеліна Андрієвська, яка активно допомагала нардепу в його діяльності на Закарпатті. Вона потрапила до бази “Миротворець” за заперечення російської агресії та участь в окупаційних заходах в Криму, куди їздила на концерт одіозного Лепса.
Окрім того, Евеліна – рідна сестра Аліни Андрієвської, проголошеною на окупованій частині Донеччини “Міс ДНР”, яка прославляла окупаційний режим у Донецьку та співпрацювала з пропагандистськими медіа “недореспубліки”. Цей зв’язок додає питань до Тищенка, який, попри токсичність своєї помічниці, продовжував тримати її поруч. “Вона не просто секретарка, вона знала забагато”, – каже джерело, близьке до оточення нардепа.
Масштаби і цинізм
До 2023 року тріумвірат розкрав до 40% гуманітарки – десятки тисяч тонн продуктів, ліків, одягу. Прибутки сягали 150–200 млн грн щомісяця, а з переходом на контрабанду зросли до 400–500 млн. “Поки люди в зоні бойових дій голодували, вони купували вілли й яхти”, – каже волонтерка Олена.
P.S.
Гуманітарний хаб у Соломоново – це не лише про Олега Боярина, Володимира Панова, Яковлеву та Миколу Тищенка. Це про кримінальну систему, яка процвітає в тіні війни. І про безкарність, що породжує беззаконня.