Народний депутат Сергій Кузьміних, якого у 2022 році НАБУ затримало на хабарі у 558 тисяч гривень, продовжує впливати на державну політику у сфері фармацевтики. Попри відсутність профільної освіти, він очолює підкомітет з питань фармації Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації. У публічному просторі депутат просуває ідеї, які суттєво змінюють конфігурацію ринку лікарських засобів.
У нещодавньому дописі в соціальних мережах Кузьміних заявив, що дефіциту ліків в Україні немає, а аптечна мережа нібито демонструє зростання. На його думку, ринок є «перенасиченим», а тому потребує скорочення кількості аптек через ухвалення нового закону.
Проте у своїх заявах Кузьміних не згадує про важливі обставини. Згідно з журналістськими розслідуваннями, на його водія оформлена аптечна мережа, яка може отримати конкурентні переваги у разі законодавчих змін. Фактичне «вичищення» ринку від малих аптек створює сприятливі умови для бізнес-структур, пов’язаних з депутатом.
Окрему увагу викликає роль Кузьміних у просуванні урядової постанови щодо обмеження маркетингових договорів. Цей документ, на думку галузевих експертів, значно ускладнює виживання дрібних аптек, натомість посилює позиції великих гравців.
Як повідомляє видання «Акценти», під час внутрішнього обговорення проєкту постанови більшість представників галузі виступили проти. Підтримали її лише дві компанії — «Дарниця» (власник — Гліб Загорій) та «Інтерхім» (Анатолій Редер). Після зустрічі, за словами джерел, Гліб Загорій зробив гучну заяву: «Зливайте воду, аптечники — все вирішено».
Ця фраза, що стала відома в професійній спільноті, підсилила побоювання щодо централізації ринку й ліквідації конкуренції. У поєднанні з ініціативою Кузьміних щодо ухвалення нового закону «Про аптечну діяльність», що декларується як «гармонізований з ЄС», експерти вбачають ризик законодавчого лобізму в інтересах обмеженого кола компаній.
Критики ініціатив вказують: під виглядом реформи ринку лікарських засобів фактично запускається механізм перерозподілу — із вигодою для великих корпорацій і пов’язаних осіб. В умовах війни це несе ризики не лише для аптечної системи, а й для доступу населення до ліків.