Чим, як ви думаєте, повинен займатися посол України в США в сьогоднішні непрості часи? Рити землю, щоб відношення до України було партнерським, налагоджувати українське лобі, та й багато чого іншого.Але замість цього, ця, вибачте курва Маркарова відкриває фірми і займається особистим бізнесом.
38 мільйонів за нову фірму для чоловіка пані посла в Америці . «А гроші звідки?» — «З тумбочки». Треба вміти — не заробляючи на офіційній роботі в США ні копійки, патріотично відкривати саме в Штатах ресторани та компанії. Не в Україні ж! І там же платити податки.
Данило Волинець, чоловік О.Маркарової, має зарплату 0 доларів, 0 гривень на посаді керівника «Українського дому», Вашингтон. Посольської синекури, за Байдена звільненої від сплати податків. Хоч заробляють щороку десятки мільйонів доларів (див. коментар).
Щодо ще однєї компанії п.Волинця, відкритої в липні минулого року — це плюс до «Рути», 2 шт. — бізнес називається VRZ 2036, LLC, зареєстрований у Форт Лодердейл, Флорида, готельний, швидше за все. Як написано в декларації О.Маркарової за 2024 р., компанія вартує 38 000 000 грн., а ресторан — 18 285 000 грн.
Зарплата посла за рік — теж із шістьма нуля …
Навздогін вчорашньому допису про примножену на десятки мільйонів любов до Батьківщини посольського подружжя О.Маркарова-Д.Волинець. (Див. також перший коментар, там же на сайті лінк на декларацію О.Маркарової). Цікавляться люди на пошту, чому така химерна назва компанії, відкритої минулого року чоловіком посла у США, вартстю 38 000 000 грн. — VRZ 2036, LLC, у Форт Лодердейл, Флорида?
Справді, чому? Моя версія — тому, що Ворзель, звідси VRZ, там Данило Мефодійович є щасливим власником 7 земельних ділянок на суму ні багато, ні мало — 5 398 429 грн. Причому, найкоштовнішу, за 4 378 979 грн. придбав саме напередодні великої війни, в 2021му, як свідчить декларація його кращої половини, Оксани Сергіївни.
Бо для п.Волинця справді дорога українська земля. Плюс, напевне, не дають спокою лаври цукрозаводчика-мецената Терещенка, до 1917го мав у Ворзелі гарну нерухомість. В родини посла й банкіра теж вона є у Ворзелі, два затишних будиночки, один площею 219.7 квадратів, другий — 2350. Вартість скромно не повідомляють.
А саме містечко на Київщині — затишне, цікаве, курортно-богемне. Є санаторій, до війни постійно відбувалися якісь мистецькі акції. До столиці, знову ж таки, близько. Чому б не стати тамтешніми латифундистами? Ось і стали. Ще й дітям, їх у подружжя четверо і один внук, напевне пригодиться. Де б не жили, бо навряд чи повернуться в Україну, маючи американські освіту та працевлаштування.
Цифра 2036 поруч з абревіатурою у назві компанії може означати що завгодно — від ліхтаря і до орієнтовної дати остаточного освоєння сімейством ворзельських земель. Можна буде навіть перейменувати населений пункт у Вoлинецьзель, заодно й реверанс у бік нині чинного президента буде. За якого так чудово почувається наша дипломатія.
Ось таке «ВРЗ(VRZ)», з ностальгією в Америці за рідним на немалі гроші Ворзелем.
Людміла Пустельник