Пагони солдата, як спосіб уникнути в’язниці, обрав для себе кермувальник «Лексуса», що три роки тому у Вінниці збив на смерть 18-річну юнку Анастасію Потапову.
Про подію можна прочитати ТУТ.
Кажуть, батьки «водія» впросили керівника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Сергія Пашковського аби «врятував» їх Вітальку від тюремної баланди. Звісно, що харчі у «військовому санаторії», як називають заклад у Вінниці, смачніші. Та й відношення колективу, не як до зека, місце якого «біля параші». Скільки коштувала така «криша» — поки що невідомо. Але начальник медцентру вже себе підставив, надавши перевагу у посаді «без п’яти хвилин засудженому за вбивство», а не випускнику медвузу із хорошою репутацію.
У травні цього року, після трьох років слідства та судової тяганини, що забрала здоров’я у мами Насті, суддя Вінницького міського суду Ірина Курбатова винесла вирок. Водієві, який 30 серпня 2020 року біля 18-ї години збив молоденьку дівчинку у центрі міста — поруч із магазином українських сувенірів по вулиці Соборній – впаяли 6 років позбавлення волі.
Із вироком можна ознайомитись ТУТ.
Але – шок! Апеляція та прокуратура ніби-то погодились із тим, що служба на посаді солдата у медцентрі надає можливість затягнути розгляд справи аж до моменту звільнення зі Збройних Сил.
Чомусь цієї Ухвали Вінницького апеляційного суду від 19.06.2023р. поки що не має у Єдиному реєстрі судових рішень – див.ТУТ.
Батьки дівчинки у відчаї від «лояльної», м’яко кажучи, суддівської позиції. Та планують боротись до кінця.
А кермувальник «Лєксаря» най не сподівається, що однострій прикриє його грішки, бо направду потрапив, як кур у щі. Вибір у нього небагатий: ще місяць-два й ротація у район бойових дій, а там може відірвати що завгодно, навіть яйця або все ж таки – каятись за грати та просити прощення у Бога та людей.
Один ответ
Отакі у Вінниці «періжки із котятами» (