Чи потрібен нам ще один керівник АРМА, залежний від Офісу Президента?
Конкурсний відбір
27.09.2022 Розпорядженням Кабміну № 828-р було оголошено повторний конкурс з відбору кандидата на посаду Голови АРМА, до слова якого відбирають вже понад три роки (перший конкурс було розпочато 24.01.2020 Розпорядженням Кабміну № 43-р).
08.06.2023 Конкурсна комісія завершила співбесіди 10 претендентів на крісло голови АРМА. Серед яких є обʼєктивно незалежні та очевидно доброчесні кандидати, наприклад Артем Брінцов, начальник Відділу правового забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду, та Сергій Рокунь, старший детектив, керівник Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ.
Головна перевага цих двох кандидатів в тому, що вони виглядають насправді незалежними від чиновників Офісу Президента, зокрема Олега Татарова, Ростислава Шурми та Андрія Смирнова, трьох заступників керівника ОПУ Андрія Єрмака, яких журналісти підозрюють у впливі на кадровий склад, а також куруванні операційною діяльність АРМА.
Інсайди
Джерела у Кабміні повідомляють, що минулого тижня членам Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду головни АРМА зателефонував керівник провладної фракції у Верховній Раді Давид Арахамія, який вимогав невідкладно обрати Олену Думу новим керівником АРМА, наголошуючи при цьому, що остання погоджена Офісом Президента.
В суботу (17.06.2023) відбулося неофіційне засідання Конкурсної комісії на якому без жодних обговорень пʼятеро членів Конкурсної комісії намагалися виконати вказівку з Офісу Президента. Однак необхідного шостого голосу знайти не вдалося і засідання було відкладено до середи (21.06.2023).
Про факт проведення в минулу суботу такого неофіційного засідання також наголосив експерт в сфері антикорупційної політики Олександр Леменов.
Кандидат від ОПУ
Цікаво те, що не встигла Конкурсна комісія 08.06.2023 завершити співбесіди з 10-ма кандидатами, як Олена Дума, колишня заступниця голови Чернігівської обласної державної адміністрації (як відомо призначення на такі посади не відбувається без співбесіди у Офісі Президента), почала публікувати матеріали, де розповідається, що вона має потужну підтримку у Верховній Раді та її готують на найвищу посаду у Кабміні, а також, що Президент України підтримав її ідеї та прагнення щодо реформування АРМА.
Тобто Олена Дума навіть і не приховує, що вона кандидат від Офісу Президента, — кандидат від влади, так само як і діючий керівник АРМА Дмитро Жоравович, а також його попередники Віталій Сигидин та Антон Янчук.
АРМА є антикорупційним органом влади, як і НАБУ та НАЗК, а отже обовʼязково має бути незалежним від всіх, в тому числі Офісу Президента. Давайте згадаємо чого досягли попередні залежні від Офісу Президента попередні керівники АРМА.
Попередники
13.07.2022 НАБУ та СПА оголосили підозру екс-Голові АРМА Антону Янчуку та екс-начальнику Управління менеджменту активів Віталію Різнику, яких підозрюють у розтраті 426 мільйонів гривень.
Як відомо до АРМА Антон Янчук працював помічником Міністра юстиції Павла Петренко та входив до очолюваної Арсенієм Яценюком політичної сили.
27.07.2021 підозри від НАБУ та САП за крадіжку 400 тисяч доларів США на підставі підробленого судового рішення отримали колишні т.в.о. голови АРМА Віталій Сигидин, заступник голови АРМА з питань менеджменту активів Володимир Павленко та начальник Управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі.
Віталій Сигидин з 2015 по 2019 роки працював начальником Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Мінстерства юстиції. Тобто, все те рейдерство з яким наприкінці 2019 року почав боротися Міністр юстиції Денис Малюська мало авторський слід Сигидина, який в травні 2019 року перевівся на посаду начальника Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА. Далі розпорядженням Кабміну від 27.12.2019 № 1383-р Віталія Сигидина було призначено т.в.о. голови АРМА.
Третій керівник АРМА Дмитро Жоравович, призначений розпорядженням Кабміну від 04.08.2021 № 886-р, сьогодні, як ніколи на слуху після нещодавного засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на якому АРМА було звинувачено у не конкурентній і не ефективній реалізації арештованих 42 000 тонн російського аміаку та 2200 тонн бєларуського калію, через підконтрольного організатора електронних торгів, за цінами значно нижче від їх ринкової вартості, та забезпеченні переваг окремим учасникам електронних торгів (перемоги останніх), в тому числі зникненні численних залізничних вагонів з названими арештованими активами та нанесенні державному підприємству збитків в розмірі від 178 млн грн до 225,9 млн грн.
Напередодні річниці повномасштабного російського вторгнення, вийшло розслідування “Схем” — «Альфа-Банк, Ocean Plaza, Прем’єр палац. Чому російський бізнес досі працює в Україні?». Зокрема журналісти Максим Савчук, Надія Бурдєй та Георгій Шабаєв вказали на відсутність результату у процесах передачі в управління АРМА активів росіян для позбавлення їх доходів та забезпечення фінансових надходжень до Державного бюджету України за рахунок ефективного менеджменту російськими активами.
Їх підтримали і розділили погляди голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, керівниця ГО «Інститут законодавчих ідей» Тетяна Хутор, Міністр юстиції України Денис Малюська та його заступниця Ірина Мудра, Голова НАЗК Олександр Новіков, Міністерка економіки України Юлія Свириденко, журналіст видання «Економічна правда» Микола Топалов та інші.
Замість висновку
Створення АРМА було одним з основних критеріїв виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, а також умовою надання Україні західними партнерами значної макрофінансової допомоги. Утворюючи АРМА українська влада керувалася, зокрема Рішенням Ради ЄС 2007/845/JHA від 06.12.2007 щодо співпраці між офісами з повернення активів у сфері розшуку та виявлення доходів від злочинів або іншого майна, пов’язаного із злочинами, та Директивою ЄС 2014/42/EU від 03.04.2014 про замороження і конфіскацію знарядь і доходів від злочинів у ЄС.
Головним покликанням АРМА мало стати повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, забезпечення невідворотності конфіскації доходів від злочинної діяльності, втілення нових ефективних та практичних методів підвищення результативності виявлення та розшуку активів.
Натомість за сім років своєї діяльності АРМА перетворилося на державного рейдера, погрязло у незліченних корупційних скандалах, усі керівники всіх каденцій отримали підозри та/або були звинувачені у розтраті і фігурують у численних кримінальних провадженнях, які розслідуються детективами НАБУ за процесуального керівництва САП під судовим контролем ВАКС.
АРМА не стало міцною опорою антикорупційної інфраструктури в Україні, а натомість перетворилося на її головне слабке місце, джерело дискредитакії ідей антикорупційних реформ, а керівники АРМА усіх каденцій на головних фігурантів найгучніших корупційних скандалів останніх років, які розслідуються НАБУ.
У звʼязку з цим, чи потрібен нам ще один керівник АРМА залежний від Офісу Президента (Олена Дума), чи не достатньо країна натерпілася від Жоравовича, Сигидина та Янчука. Очевидно, що Конкурсній комісії слід пошукати справді незалежних і доброчесних кандидатів, наприклад таких, як Артем Брінцов (головний юрист ВАКС) та Сергій Рокунь (головний детектив НАБУ).