Про блокування роботи «Прямого» каналу офісом Зеленського, про численні перенесення зустрічі, і про те, чого зрештою очікувати від цього візиту 
Як мені стало відомо із кількох власних джерел з американської сторони, перше перенесення візиту із 30-го на 31-ше серпня, ініціював офіс Володимира Зеленського.Тобто, офіс українського президента попросив перенести зустріч із Джо Байденом на дату завершення 20-річної кампанії, в рамках якої США втратило мільярди доларів і в якій загинули тисячі американських військових. Чи знали в українському офісі про те, що 31-ше серпня це історична дата для США? — невідомо. Але подальше рішення Білого Дому, перенести подію на 1-ше вересня було більше ніж очевидним.
Як стверджують американські експерти, з якими я спілкувалась — неварто очікувати на те, що після виходу із Афганістану, Україна отримає більше фінансової або воєнної допомоги від США. Американці бачать Афганістан, як важкий, травматичний досвід власної участі у іноземному конфлікті. Вони точно, не захочуть повторювати цей досвід в Україні. Ті ж самі експерти, стверджують, що неварто очікувати і на зупинку Північного Потоку 2. Принаймні, на рівні Білого Дому. Позиція офісу 46-го президента була чітко окреслена під час зустрічі із Канцлеркою Німеччини, Ангелою Меркель. Єдине на що можна було би розраховувати — це підтримка Конгресу. Але візит президента Зеленського відбувається у несесійний період американського уряду. існує лише три фактичні теми, які можуть підняти цієї середи: 1) відновлення партнерських відносин США та України, 2) підтримка США щодо вступу України у НАТО (останнє, може мати лише декларативний характер) 3) також очікуються домовленості на рівні міністрів. Щоправда, чи будуть вони на рівні резолюцій, або ж принесуть реальні, фактажні угоди? — поки, незрозуміло.
Ну, і вишенька на торті. Представники офісу Зеленського не допускають Телеканал «Прямий» до графіку подій в рамках візиту, блокують акредитації та активно перешкоджають журналістській діяльності. Я, як перша та єдина українська журналістка із статусом резидента ООН, — не була допущена навіть до банального чату українських ЗМІ, які мають корпункти у США. А також тих, хто прилетів висвітлювати візит Президента України.Я авжеж, дипломатично перепитала прес-секретаря Зеленського, Сергія Никифорова — «можливо, це якась помилка і чи не могли би ви її виправити?»
Але він відповів мені наступне:
«Це неофіційний чат людей яких я знаю особисто. Про вас такого сказати не можу» (пунктуація збережена)
Чому некомпетентність членів офісу президента має впливати на мою роботу? А також, чому вони називають візит українського лідера «орсобистою справою», яка стосується лише їхніх «друзів? — ці питання залишаються дуже показовими і відкритими.
І тут вже неважливо, чий наказ вони виконують, якщо саме вони стають інструментом у перешкоджанні журналістській діяльності.
На щастя, США не керуються наказами офісу українського президента. Тут, діє перша поправка до конституції, яка гарантує свободу медія. Відтак, я авжеж, буду на усіх подіях, завдяки підтримці та професіоналізму Білого Дому. Але лише на тих подіях, за які відповідає уряд США. Усе інше, офіс українського президента — блокує для ураїнської журналістки. Ось такий парадокс…
Детальніше, про те, що зараз відбувається у Вашигтоні, дивіться у посиланнях на мої матеріали та прямі включення, у коментарях