Зазирала і в новини та реакцію на них (а як же без поживи):
санкції по Медведчуку і Ко (декілька днів — чудово, а потім — літаки вже в Швейцарії (подалі від України); кампанії — не ті, і їх фігурантам безболісно
Порошенко в Надвірній чомусь знову передавав медикам обладнання, придбане за власні кошти, — деякі говорять, що жлоб: «чому так мало, міг би і все своє майно державі віддати»; компанія «Дніпросталь-Енерго» Пінчука стала головним імпортером електроенергії з Білорусії і РФ, законтрактувавши 15 850 МВт годин (тиша, бо більша частина писак у нього на пайку), це ж типу не торгівля на крові; родина Зеленських володіє майном у Криму і понад сім років платить службам окупанта мзду — це нормально, їм не можна втрачати нажите.Чи не вперше, брр, не думалося про надії, навіть прочитана книга Едіт Єви Егер «Вибір» не «зарядила». Лише тривога про те, що країна вже пройшла точку неповернення
“ОРД”
