Під Києвом земельне рейдерство нечуваних масштабів: обдурені та пограбовані тисячі людей
Незаконне захоплення чужої землі, нехтування правами дійсних власників, поява подвійних, а часом потрійних, почетвертих господарів та сфальшованих документів – процеси у вітчизняних земельних відносинах не нові та вже типові. Але останнім часом такі дії набули масового характеру та отримали стійку назву – земельне рейдерство.
Вагомими факторами, що підштовхують рейдерів до “бойових дій”, є здорожчення землі та майже повна бездіяльність контролюючих та правоохоронних органів по відношенню до захисту інтересів громадян України та їх земельних прав.
Не зважаючи на те, що з часів прийняття Антирейдерського закону (6 жовтня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VIII, розроблений Міністерством юстиції України), кількість звернень щодо випадків рейдерства до Асоціації фермерів, приватних землевласників України (АФЗУ) та кількість заявлених рейдерських атак відчутно скоротилися, земельне рейдерство, як явище, усе ще впевнено розхитуватує економіку країни та її мешканців.
Зафіксованих фактів лише в одній Київській обласні більше, ніж можливо осягнути. А ЗМІ пістрявлять гучними заголовками про резонансні захоплення. При цьому, не гидують привласнювати чужу землю, як свою, ані високопосадовці, ані місцеві керманичі, що відчувають владу на підпорядкованій території, ані звичайні шахраї, які мають впливових покровителів серед представників правоохоронних органів України.
Деякі земельні шахраї не соромлячись творять беззаконня та відчуваючи свою безкарність, часом переходять межу абсурдності.
Найцікавіша та найпоказовіша, з точки зору відсутності здорового глузду, рейдерська епопея триває вже понад 9 років неподалік від Вишгорода, в селі Хотянівка, розташованому усього в 20 хвилинах руху на авто від столиці нашої європейської Держави. За цей період “головнокомандуючі” рейдерської багатосесійної атаки вже стали героями кримінальних хронік, а органи різних ланок правоохоронної системи майже засипало від несчисленої кількості скарг, позовів, кримінальних проваджень та судових рішень. І тим не менше, рейдери не здаються та користуючись прогалиною в Українському законодавстві — невизначенністю статусу Садового товариства — безкарно реалізовують нові шахрайські схеми.
Клони садового товариства “Глядин” — загроза садівникам-землевласників, або рейдерські безчинства в Хотянівці
У далекому 2004 році, розпорядженням Вишгородскої РДА Київської області № 450 “Про передачу в приватну власність земельної ділянки під розширення СТ “Глядин” земельні ділянки загальною площею 29,4702 га були безоплатно передані у приватну власність 227 фізичним особам в межах безоплатної приватизації для ведення садового садівництва згідно з вимогами, передбаченими статтями 35, пунктом “Б” ч. 1 ст. 81, статтями 116, 118 Земельного Кодексу України. З часом, зазначені 227 громадян використали свої конституційне право та отримали землю. Дехто з них залишив її собі, дехто перепродав новим власникам. І на цьому історія з розподілом 29,4702 га мала б закінчитись.
Але, у 2008 році “гоп-компанія” у складі Олега Любаренка (батька), Олексія Шляхова, Тимура Сартаніі, Анатолія Білецького, Дениса Люборенка (сина), Володимира Коростильова, Івана Цюпіна, Катерина Тележинська (пізніше до них приєднався Вячеслав Чистяков та ще декілька персонажів) вирішили поділити виділену розпорядженням Вишгородскої РДА Київської області № 450 у 2004 році землю повторно, створили свій перший клон С/т “Глядин” та почали приймати нових садівників, збирати членські внески, видавати книжки садівників, керуючись, начебто правами С/т на 29,4702 Га. При цьому, виявилось, що легальний голова С/т “Глядин” “земельний деребан” повністю заперечував та команду шахраїв Любаренка&Шляхова не визнавав. Доречі, за період діяльності гоп-компанії С/т “Глядин” клонувався декілька різів, тільки в реєстрі юридичних осіб їх зареєстровано шість (!), а є ще інші клони такі як С/т “Глядин 10” та інші…
Для довідки: діючим Земельним кодексом України від 2002 року статтею 35 право на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення індивідуального або колективного садівництва із земель державної і комунальної власності належить лише фізичним особам — громадянам України. Тож , С/т “Глядин” як юридичній особі, земельні ділянки у власність чи тимчасове користування не надавалися та надаватися не могли, згідно чинного законодавства. Жодних документів органи державної влади із зазначеною структурою не підписувала.
У 2013 році зазначеними особами було ініційоване відновлення кримінального провадження №12013100150001546 (юридично безпідставно, провадження Любаренко використовував з 2010 року), з метою легалізації своїх прав на землю С/т Глядин та прав на її подальший, багатосерійний розподіл. Кримінальне провадження триває досі, хоча вже тричі було закрите і тричі відкривалося ініціативною групою рейдерів-шахраїв за допомоги “друзів” в органах. Востаннє воно було закрите у 2014 році. ГПУ здійснила перевірку законності рішення про закриття кримінального провадження, яке рейдери неодноразово використовували при нападах на чужі земельні ділянки з метою їх “розподілу”. За результатами перевірки ГПУ погодилась з зазначеним рішенням і тимчасово зупинила дії рейдерів.
“Спадкоємці” Остапа Бендера з Хотянівки
Образ Остапа Бендера, створений Ільфом та Петровим у 1928 році, багато років є епічним та показовим з точки зору зразковості авантюрно-шахрайского масштабу мислення для більшості українців, які росли та формувалися в радянський та пострадянський період. Крім того, для всіх, хто знайомий з творчістю відомих одеських прозаїків, він є квентесенцією рис, притаманних шахраям всіх часів та народів. Але, як виявилось, персонажі, про яких йдеться в нашому опусі, що орудують на Київщині давно перевершили за вітчайдушністю та витончиності своїх рейдерсько-шахрайських маніпуляцій батька російської демократії, турецько-підданого Остапа. Тому відведемо для них окремий розділ. І так, до ваших послуг:
Генерал-майор невидимого фронту Тимур Сартанія
Проживає в Києві, уродженець Грузії. 53-річний Тимур Сартанія на відміну від «великого комбінатора» ніколи особливо не шанував Кримінальний кодекс: за даними прокуратури Подільського р-ну неднократно притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Прославився шахрайськими операціями, пов’язаними з продажем липової нерухомості українським і зарубіжним громадянам. Свою “повітряну” нерухомість Сартанія продавав за мільйони гривень, безсоромно брав передоплату у замовників і розчинявся у повітрі як мильна бульбашка. За його словами, має звання генерала, в тому числі і козацьких військ, є героєм Радянського Союзу за проведені ним засекречені спецоперації, має статус ветерана всіх можливих битв, в тому числі і Куликівської. На своїх широких героїчних грудях Сартанія носить підроблені орден Леніна і медаль “Золота Зірка”. Більш докладно про подвиги орденоносця можна ознайомитися в публікації Газета 2000.
Олег та Денис Любаренки — юридичні пройдисвіти?
Олег Любаренко є власником та керівником юридичної компанії “ЮС Центр”, сумнівної контори, яку сміливо можна віднести до категорії “чорні ріелтери”. Контора переважно спеціалізується на обслуговуванні непрацездатного населення та прокручує з ним (населенням) різного роду махінації. Нещодавна на “ЮС Центр” було відкрите кримінальне провадження з приводу реалізації шахрайської схеми з майном родини Х. А сама, як стало відомо з матеріалів кримінального провадження, Любаренко вселився у квартиру родини Х, зробив в частині квартири ремонт, та на підставі зробленого ремонту планував заволодіти нерухомим майном родини Х. При цьому Любаренко підробив низку документів, в тому числі договір переуступки майна родини Х, боргову росписку Х. По стопах батька пішов і його син, який виконує допоміжну роботу в схемах Любаренка, а паралельно освоює ази юриспруденції в спеціалізованому навчальному закладі.
Олексій Шляхов
“Блакитний злодюжка” Шляхов, який влаштувався до Козачка заступником голови СТ “Глядин” та організував веремію з деребином землі. Свою активність він розпочав з крадіжки 100 000 грн з сейфу С/т “Глядин”, та в момент виявлення злочину списав усе на свого майбутнього подільника Любаренка (про це свідчить заява Козачка, наведена вище). Згодом, освоївшись та відчувши смак землі київської та водночас занадто тісні рамки, які виставляв Козачок, Шляхов увійшов у змову із Любаренком і ось тоді розпочалася найцікавіша історія з дерибаном чужої землі.
Цікаво, що у жовтні 2012 року Шляхов “попалився” на брехні та шахрайстві в прямому Т/в єфірі. Так сталося, що саме він ініціював журналістське розслідування програми “Гроші”, яка врешті викрила його та товаришів нечистоплотні схеми зі спробами привласнити чужу землю. Був Суд, за рішенням якого Шляхов визнаний брехуном та шахраєм.