Наука в Україні… Хто лишень не говорив про неї останнім десятиліттям. Значне скорочення фінансування та штату, дослідження, які не можуть конкурувати на світовому ринку, невиконання законодавства щодо матеріального та фінансового забезпечення… Але не зважаючи на все це вона жива, вона продукує нове знання, вона живиться молоддю, яка свідомо віддає свої сили та натхнення на її благо.
Разом з тим, значне зростання відбувається у кількісному збільшенні громадян України, які мають наукові ступені та вчені звання. Здавалося, що це досить позитивно, адже відсоток науковців у суспільстві має спричиняти його розвиток. Все правильно – відсоток науковців, а не осіб, які у своїх візитках мають словосполучення «кандидат/доктор наук». Такі особи вже давно увійшли у владні кабінети, адміністративні будівлі, власне, у весь соціум та продукують, продукують, продукують…
Найгірше те, що досить «облюбленою» стала юридична наука для таких здобувачів. Дійсно, у лабораторії сидіти не треба, як писав М. Жванецький «червей схрещивать» також, раз-два і будь-ласка – Ви вже кандидат юридичних наук (а то і доктор) і, як писав Лесь Подерев’янський: «На початку п’єси – блазень, згодом – статечна людина, вождь англійського народу» (Король Літр). Варіантів для отримання статуту «статечної людини» декілька: 1) дорогий – коли роботу пишуть і захищають так, що не підкопаєшся; 2) конспірований – захист у таємній спеціалізованій раді; 3) банальний – захист у кишеньковій спеціалізованій вченій раді. То ж сьогодні поговоримо про банальні захисти…
Детальніше: http://sinibaldo.livejournal.com/683.html
Важное
27 апреля, 2025
18 ноября, 2024
28 августа, 2024