«Декоратор Парубій або холостий вибух 2»

Проаналізувавши зацікавленість нашої аудиторії до попередньої статті про так званий «замах» на заступника голови ВР Парубія А. В. , наша команда вирішила поділитися деякими фактами цієї історії, які мали місце бути і мають суттєве значення для пошуку істини.
Як було повідомлено нашим джерелом: Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження, слідчий, суд, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий суддя та інші особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінально- Процесуального Кодексу України та інших актів законодавства.
Принцип обмеження влади правом- основа основ правової держави і повинен неухильно і точно дотримуватися в кримінальному процесі.
Але нажаль, на практиці у замовних справах, коли переважає політична складова, засади кримінального провадження відступають мяко кажучи на другий план, починають домінувати беззаконня та свавілля, особливо коли багато хто зацікавлений в прихованні істини від правосуддя.
Згідно із ст. 62 Конституції України, норми якої є нормами найвищої юридичної сили та прямої дії, закріплюють принцип презумції невинуватості обвинуваченого: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вирокм суду. Однак всупереч цієї вимоги, міністр МВС Аваков А. Б. в ЗМІ та у своєму Facebook наступного після затримання «підозрювяних» дня, впевнено стверджував, що «замах» розкрито- злочинці затримані, інформація про ліквідування «терористичної організації» була розповсюджена на ресурсах кишенькових інтернет- видань, прокоментована «всеобізнаними» високопосадовцями такими як Геращенко А. , думка та уява яких є «истиной в последней инстанции» та вдало використана певними політ. технологами для досягнення ряду цілей та корегування політичних настроїв в країні.
Звертаю вашу увагу, що такі дії високопосадовців є не професіональними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України і носять явно злочинний характер, оскільки був передчасно застосований «ярлик злочинця» , крім того були порушені вимоги ст.387 КК Укр, але головне лихо після таких популістичних заяв, полягає у тому, що вони унеможливлюють проведення всебічного, неупередженого розслідування, а обєктивність і незалежність суддів різко змінює свою полярність. Учасники кримінального процесу (слідчий, прокурор, судді та інші) враховуючи політичну вагу, посаду «потерпілого» та впливовість вище зазначених посадовців, автоматично відмовляються виконувати свої обовязки на користь Закону України та шукати істину, а починають перейматися тим, чиїй репутації ця істина може зашкодити.
У січні 2015 року за місцем проживання «підозрюваних» були проведені обшуки. Які супроводжувалися грубим порушенням вимог ст. 42, 103, 104. 233, 234, 235, 236, 374 КПК України, а дії працівників міліції, що їх проводили містять склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 365, 162 КК України. Більш того, під час обшуку були викрадені гроші, речі та документи, що належали «підозрюваним» та членам їх родин, були сфальсифіковані самі протоколи, були підкинуті набої. Обшуки проводились без відповідних ухвал суду, без захисників, з понятими, які чергують у райвідділку. А вони повинні бути особами не зацікавленими, виконувати роль сторонніх спостерігачів.
Крім того працівниками міліції було грубо порушено конституційне право «підозрюваних» на захист, оскільки всупереч ст. 42, 213 КПК Укр. вимоги «підозрюваних» викликати захисника і попередити про своє затримання та місце перебування членів родини умисно ігнорувалися. Тому допити, обшуки та інші дії, якими супроводжується затримання проводились без захисників, таким чином в діях працівників міліції наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 365, 374 КК України.
В супереч вимог ст. 207 КПК України, де чітко зазначено, що ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду. Підозрюваних було затримано саме без ухвали, затримання було оформлене протоколами затримання особи, підставами затримання вказані вимоги ст. 208 КПК України, що є м`яко кажучи абсурдним, оскільки відповідно до вимог ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках:
1) Якщо цю особу застали під час виконання злочину або замаху на його вчинення;
2) Якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, потерпілий або сукупність очевидних ознак, вказують на те, що саме ця особа щойно виконала злочин.

Звертаю вашу увагу на те, що затримання відбулося більше ніж через місяць після скоєння «замаху» , тому посилання на ст. 208 КПК України є безпідставними і злочинними, а в діях працівників міліції наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 365, 371 та кваліфікується як завідомо незаконні затримання. Більш того, фактично «підозрюваних» було затримано приблизно о десятій годині тридцять хвилин, а протокол затримання було складено ближче до півночі. Крім цього, разом з одним із «підозрюваних» було незаконно затримано, а фактично незаконно позбавлено волі декількох членів родини ( в тому числі і дружину), яких теж безпідставно, силою було заковано в кайданки, були змушені залишатися поряд з працівниками міліції та виконувати їх накази. Яким заборонили іти на роботу, користуватися телефоном, а замість їх вимог викликати адвокатів, змушували свідчити проти свого родича. Затримання цих осіб відбулося о десятій годині тридцять хвилин, після чого їх доставили до райвідділку і фактично утримували до дев`ятнадцятої години тридцяти хвилин. Знову ж таки в діях працівників правоохоронних органів наявний склад кримінального правопорушення. Більш того, незаконне затримання та позбавлення волі членів родини «підозрюваного» містить чергові ознаки кримінального правопорушення, оскільки такими діями працівники міліції навмисно чинили психологічний тиск на «підозрюваного», примушуючи давати покази проти себе та другого «підозрюваного».
Прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Кандзюба М. не зважаючи на безпосередню участь у фальсифікації злочину, успішно пройшов переатестацію і продовжує працювати в «оновленій» прокуратурі. При цьому, шановна аудиторія, Ви можете лише здогадуватися про його «роботу»
Звертаю Вашу увагу,що жодного кримінального провадження проти працівників міліції, які грубо і недопустимо порушували вимоги чинного законодавства України невідкрито, жодна посадова особа, яка чинила свавілля не притягнута до відповідальності.
Всі заяви, скарги, клопотання «підозрюваних» районними прокуратурами міста, ГПУ цинічно ігноруються, навіть клопотання про перевірку алібі- проігноровано!!! «Підозрюваних» фактично було призначено!

Більшість суддів приймають відносно підозрюваних такі рішення, які не те що не відповідають вимогам чинного законодавства України та присязі судді, а навіть не сумісні зі здоровим глуздом! Наприклад : під час судового розгляду щодо апеляційної скарги прокурора на ухвалу районного суду (обвинувальний акт у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України був повернутий прокурору), колегія суддів Апеляційного суду м. Києва задовольняє клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і продовжує термін без права на оскарження! Звертаю вашу увагу, що обрання запобіжного заходу взагалі не відноситься до повноважень Апеляційного суду.

• «Но если «потерпевший»- заместитель представителя Верховного Совета, то наши суды могут всё… Надо ли Вам еще что-то говорить относительно сложившейся ситуации вокруг етого загадочного «покушения» ?»- посміхається наш співрозмовник.

Було б смішно, коли ця історія була вигадкою… Але все відбувається насправді. «Підозрювані»- справжні живі люди. І покарання яке їм загрожує(довічне позбавлення волі) більш ніж реальне.

З усього вище викладеного у нашої команди, напрошується тільки один висновок: закріплені в законі основоположені ідеї, засади, що створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя- це казки, які існують тільки на папері і не мають нічого спільного з об`єктивною реальністю!