В Украине продолжается системное реформирование военного образования.
Как передает УНИАН, об этом во время визита в Харьков заявил министр обороны Украины Степан Полторак.
По его словам, после изучения опыта ведения боевых действий в Донбассе на первом этапе были усовершенствованы программы практического обучения офицеров во всех военных вузах Украины. Министр отметил, что на втором этапе, который уже идет, будет изменена система подбора профессорско-преподавательского состава военных вузов Украины.
“Мной было принято решение о проведении внеочередной переаттестации всего профессорско-преподавательского состава всех вузов в Украине. У нас есть практические наработки и опыт участников АТО. Поэтому главное требование ко всем вузам — назначать на должности, особенно где преподавание связано с боевым применением, только офицеров, которые принимали участие в зоне проведения антитеррористической операции”, — подчеркнул министр.
Он также отметил, что эти изменения сопровождаются увеличением финансирования на улучшение материально-технической базы военных университетов и академий.
“Мной принято решение об увеличении количества расходов на учебные заведения для того, чтобы повысить качество учебно-материальной базы. Это средства на приобретение учебных тренажеров, совершенствование материальной базы будут выданы вузам, и начальник университета или академии будет лично принимать решение, что необходимо закупать”, — сказал Полторак.
13 ответов
Одобрямс!!!!! Опять всё разворуют.
Зачем нужна эта внеочередная переаттестация? Опять бумажку на бумажку писать.
Надо делать “степ бай степ”: брать один военный ВУЗ и приводить его в порядок, потом брать следующий и т.д.
От осины не родятся апельсины…..
Не страшно, что Полторак сам до этого лет 15 возглавлял самый военный ВУЗ Харькова? Или подзабыл горемыка?
это чмо повинное в смерти тисяч добровольців ще рота розкрива-разом з сіоністом вальцманом-до чаушеску
Смотрю я на паркетного генерала толю миночкина, удачно женившегося на страшной дочке гл.инженера оборонки. На его скромное авто с номера 0808АС, на дебильного сынка димочку, пристроенного при папе и не верю-с(С).
Все правильно: сепаратюг мочить, козломордых фильтровать. Спугались небось? Очко жим-жим?
Андрону. Я слышал, что миночкин дорогу перешел Гончару и его сейчас сливают
Паперовий генерал Міночкін
В умовах ведення Збройними Силами України антитерористичної операції військовий зв’язок залишається однією з головних складових управління. Нині, ми є свідками процесу рішучого, незворотнього переходу Збройних Сил України, військ зв’язку тощо на якісно новий рівень оснащення. Запроваджуються сучасні технології та втілюються в життя перспективні проекти, які значною мірою впливають на успішне ведення бойових дій підрозділами.
Але за словами міністра оборони, значна частина офіцерів, які пройшли навчання у вищих військових навчальних закладах, не завжди були готові своєчасно ухвалювати необхідні вірні рішення у складних умовах.
Аби виправити цю ситуацію, в першу чергу мала спрацювати система підготовки офіцерів: потрібно було переглянути програми навчання, розібратися з науково-педагогічним складом, приділити увагу розвитку та вдосконаленню навчально-матеріальної бази, значно посилити практичну складову підготовки військових фахівців (щоб вчити того, що потрібно на війні), зробити висновки і готувати офіцерів до подальшої діяльності.
Міністерство оборони у 2015 році значно збільшило обсяги фінансування підготовки військових фахівців, а насамперед видатки на забезпечення практичної та польової підготовки слухачів і курсантів. На жаль, деякі керівники не відчувають загроз, не бачать необхідності реформуватися, створювати нові умови і змінювати підходи до навчання. Вони працюють на власний розсуд, нехтуючи проблемами сьогодення, не уявляючи цілісної картини.
Одним з таких горе-керівників є начальник Військового інституту телекомунікацій та інформатизацій генерал-майор Міночкін А.І. , який замість розумного використання державних коштів на розвиток та вдосконалення навчально-матеріальної бази, особливо в розрізі придбання новітніх засобів зв’язку і автоматизації управління військами, проводить власну програму збагачення, а саме закуповує «дуже важливі» в навчальному процесі речі, такі як папір, лампочки, віники та мітли на сотні тисяч гривень.
Лише у вересні – жовтні 2015 року Міночкін А.І. закупив у приватного підприємця Коротченка віників сорго вищого гатунку 420 шт та 120 мітл. Не забув і про лопати – основний інструмент курсанта Збройних сил України. Штикова, совкова та снігоприбиральна, всього 100 шт. на десятки тисяч гривень. А якже швабри, запитаєте ви. Є, двох видів, усього 220 шт. З розмахом працює генерал , кожного курсанта хоче забезпечити лопатою або мітлою чи шваброю. А недавно Міночкін А.І. вихвалявся перед офіцерами інституту про те, що паперу купив аж на 5 років вперед. У нього існує план, згідно якого кожен з керівників структурних підрозділів має щомісячно подавати по команді заявки на отримання паперу та інших господарських знарядь. І це при тому, що в навчальному закладі катастрофічно бракує сучасних засобів зв’язку. Курсанти інституту вимушені отримувати знання, уміння та навички на папері. Потім, після випуску та розподілу до військових частин, вони змушені вчити все заново, оскільки у військових частинах використовується сучасна та модернізована (переобладнана) техніка зв’язку.
З браком озброєння та військової техніки, навчально-тренувальних засобів, які використовуються в зоні проведення антитерористичної операції, зіткнулись і офіцери запасу. Під час різних хвиль мобілізаціі вони впродовж визначеного терміну проходили перепідготовку в інституті. Більшість з них були направлені в зону АТО. Саме там, під вогнем сепаратистів, вони заново знайомились з новими видами радіостанцій, забезпечували зв’язок , від надійності і якості якого залежало життя наших воїнів.
Таким чином ця посадова особа «об’єктивно» оцінює потреби інституту в сучасних засобах зв’язку , спрямовує виділені кошти та матеріальні засоби на вдосконалення навчально-матеріальної бази, сприяє переходу навчання курсантів на якісно новий рівень оснащення.
Вигідне розташування інституту в центрі Печерського району столиці приваблює місцевих мешканців — власників дорогих авто. Для них генерал Міночкін А.І. організував стоянку на територіі ВВНЗ, яку охороняють курсанти. Куди йдуть гроші від такої підриємницькоі діяльності генерала, можна тільки здогадуватись.
Ймовірно, чутки про подвиги паперового генерала докотились і до керівництва Міністерства оборони України. Нещодавно в інституті розпочала роботу Інспекція. Сподіваємося, що її результати будуть об’єктивними, а перевіряючі нагадають генералу Міночкіну А.І. про те, що основою для планування господарської діяльності інституту є план бойової підготовки. При плануванні основна увага повинна приділятись економному та доцільному витрачанню (використанню) матеріальних засобів і коштів. А ще варто ознайомити генерала зі змістом статті 210 Кримінального кодексу України про нецільове використання бюджетних коштів.
Не гоните беса холуи на генерала Миночкина! Нормальный человек,офицер и начальник! А если он вас к ногтю прижимает так сидите и не дергайтесь или идите в народное хозяйство…..
Миночкин -великий человек особого ума и исключительной эрудиции.Он из руин поднял на одном энтузиазме КВИУЗ и посвятил ему всю жизнь. Не будьте подлыми, друзья. Завидуйте молча.
Отдельно для Николая: Уважаемый товарищ Автор! Вместо того чтобы считать веники, приведите свой факультет до нормального стану. То что Вы сейчас делаете называется -наклеп, если он не покараеться людьми, то обязательно-Богом. Лгать и доносить на человека, который Вас из гавна в люди вывел- подло! Остановитесь, или будете умирать тяжело и больно от онкологии в одиночестве( с такими как Вы так часто бывает).
антон — “великий человек особого ума и исключительной эрудиции.Он из руин поднял на одном энтузиазме КВИУЗ и посвятил ему всю жизнь”
пфф.
да я миночкина, курсантом когда был, только два раза всего видел: на присягу и на выпуск. А вы так громко говорите жизнь ему посвятил.
срам. Согласен с автором предыдущего сообщения — просрали великое учебное заведение.
Для Николая: за онкологию извините, такого желать никому нельзя.Беру слова обратно.