Уїнстон Черчилль казав: «Наявність суворого закону краще ніж відсутність закону взагалі». Перефразовуючи його вираз до нинішньої ситуації щодо добровольчих військових формувань та участі добровольців в антитерористичній операції на сході країни можна сказати так: Наявність будь-якого закону була б краще, ніж його відсутність взагалі. Відсутність законодавчого регулювання діяльності добровольчих військових формувань та добровольців можна назвати своїм справжнім іменем – беззаконня.
Так, з травня 2014 року Україна веде війну (яка, до речі, названа антитерористичною операцією), але жодного закону з приводу добровольчих військових формувань та участі добровольців у війні Верховною Радою України не прийнято.
До речі, вже 28 липня 1941 року була прийнята постанова №1902 Ради народних комісарів СРСР «Про забезпечення добровольців, що вступили до частин діючої Червоної Армії», згідно якої встановлювалось, що: «Особи, прийняті добровольцями в частині військ діючої Червоної Армії, задовольняються всіма видами постачання за штатними посадами, на які вони призначені.
За місцем колишньої служби з ними проводиться повний розрахунок з видачею вихідної допомоги і компенсації за відпустку.
Сім’ї добровольців рядового і молодшого начальницького складу забезпечуються утриманням згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1941 «Про порядок призначення і виплати допомоги сім’ям військовослужбовців рядового і молодшого начальницького складу у воєнний час».
Зберігається за особами, які добровільно вступили в Червону Армію займане ними житлова площа, а за робітниками і службовцями також і посади, займані ними за місцем колишньої служби.
Після повернення робітників і службовців з Червоної Армії відновлювати їх на колишньому місці роботи.
Поширюється на осіб, прийнятих добровольцями в частині військ діючої Червоної Армії, відповідно до займаних ними штатних посад, постанови Раднаркому СРСР від 16 липня 1940 № 1269, від 12 листопада 1940 № 2291 і від 5 червня 1941 № 1474 (щодо призначення пенсій)».
Рік тому, в травні 2014 року, величезна маса свідомих, відважних патріотів взяла до рук зброю та стала на захист держави, виконуючи свій обов’язок по захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, встановлений ч. 1 ст. 17 та ст. 65 Конституції України та статтею 1 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу».
Добровольці воюють, отримують поранення, контузії, гинуть, але вони за українськими законами не існують, нічим не захищені, ніде не значаться.
Напевно в української політичної еліти немає ні бажання, ні політичної волі на приийняття будь якого закону, щоб визначав статус добровольців, порядок формування добровольчих об’єднань, тощо.
Є багато запитань з цього приводу, але відповідей на них поки що немає.
Мені хотілось би зупинитись на такому важливому питанні, як отримання статусу учасника бойових дій при проведенні антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.
Є три основні нормативні акти, які визначають статус та пільги для учасників бойових дій та членів їх сімей. Це Закон України «Про боротьбу з тероризмом», Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанова Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 р. № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
Забігаючи наперед, хочу зауважити, що в Україні законного адміністративного порядку надання статусу учасника бойових дій при проведенні антитерористичної операції добровольцям не передбачено.
Так, згідно п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, в вищевказаному йдеться про «інші утворені відповідно до законів України військові формування, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції».
Згідно п. 2. Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». Статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
Надія на підзаконний акт. Але, згідно Постанови Кабінету Міністрів «військові формування, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції».
Однак, як вбачається, жодного згадування саме про добровольців ні в законі, ні в підзаконному акті немає.
Складається враження, що законодавець соромиться існування в державі масового добровольчого руху, не називаючи речі своїми іменами, а саме добровольчими батальйонами, полками, корпусами, тощо.
Існуючі законодавчі акти не регламентують надання статусу учасників бойових дій добровольцям. Однак отримання такого статусу є в даний час проблемою далеко не теоретичною, а проблемою нагальною. В свою чергу, хотілось би проаналізувати цю проблему виходячи із визначення принципу справедливості.
Справедливість — поняття, що містить в собі вимогу відповідності діяння і відплати: зокрема, відповідності прав і обов’язків, праці та винагороди, заслуг і їх визнання.
Добровольці узяли в руки зброю та стали на захист України, рухомі своїми морально-патріотичними принципами. Вони приймають участь у бойових діях, тобто реально воюють. Чи справедливо те, що вони не мають права на отримання соціальних пільг, гарантій тощо. Вважаю, що ні, і впевнений, що зі мною погодяться усі розсудливі люди в Україні.
Як відновити справедливість у правовідносинах між добровольцями та державою, якщо не існує законодавчо визначеного адміністративного порядку? Залишається тільки судовий порядок.
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» рішення комісії (міжвідомчої комісії) про відмову в наданні статусу учасника бойових дій може бути оскаржено в судовому порядку.
Командир (начальник) військової частини або доброволець самостійно може подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Проте комісія або ж міжвідомча комісія буде відмовляти добровольцям у наданні їм статусу учасника бойових дій, оскільки вони не можуть діяти без законодавчого на те визначення.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, тобто доброволець може оскаржити рішення комісії, або міжвідомчої комісії в порядку передбаченому КАС України, але ж якого рішення чекати від адміністративних судів – звісно відмову, знову ж тому, що немає ніякого законодавчого врегулювання цього питання.
Що ж робити добровольцям, які приймали участь у бойових діях на сході України під час проведення антитерористичної операції?
На мою особисту думку необхідно звертатися до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Так, згідно ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Перш за усе добровольцям в судовому порядку необхідно підтвердити свою участь у бойових діях. Це можна зробити в порядку окремого провадження, в якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Участь добровольця в бойових діях під час проведення антитерористичної операції в Луганській і Донецькій областях це беззаперечно юридичний факт. Від встановлення цього юридичного факту залежить надання добровольцю статусу учасника бойових дій під час проведення антитерористичної операції та надасть можливість отримати права, пільги та соціальні гарантії, встановлені для ветеранів і членів їх сімей Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про боротьбу з тероризмом».
При цьому, суд може встановити тільки факт участі особи у бойових діях при проведенні антитерористичної операції але ж надати статус учасника бойових дій суд не має повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заявником буде виступати особа, яка просить суд встановити факт її участі у бойових діях при приведенні антитерористичної операції заінтересованими особами можуть виступати: Державна служба України у справах ветеранів війни і учасників антитерористичної операції, Кабінет Міністрів України, Міністерство праці і соціальної політики України, Міністерство Внутрішніх Справ України або Міністерство оборони України.
Згідно ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. В цьому є певні труднощі, оскільки багато добровольців – це жителі окупованих територій Луганської та Донецької областе, багато добровольців в цей час проходять службу не за місцем свого постійного проживання, а за місцем розташування добровольчого батальйону чи іншої військової частини, тому на мій погляд доречно було б приймати до розгляду та розглядати справи за місцем знаходження військового підрозділу.
Це забезпечить явку заявників, свідків (які в переважній більшості випадків будуть побратимами по службі заявника) та полегшить збір і витребування необхідних доказів, переважна більшість яких буде знаходитися у командування військового підрозділу.
Щодо судового збору, згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від його оплати. Беручи до уваги, що добровольці взагалі не отримують ніякої платні за свою участь у антитерористичні операції, а бійці ЗСУ чи МВС отримують мізерну зарплатню, вважаю, беручи до уваги характер звернення до суду та ситуації щодо війни на сході України, що у суду є усі підстави для звільнення осіб, які звернулися з заявами про встановлення факту участі в бойових діях, від сплати судового збору.
Доказами при розгляді справ про встановлення факту участі в бойових діях при проведенні антитерористичної операції згідно ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює те, чи дійсно особа приймала участь у бойових діях. Ці дані встановлюються на підставі пояснень самих заявників (яких можливо допитати як свідків), показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів та визначені п. 4 Постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 р. № 413 дані, а саме: — документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення), довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виписки із історії хвороби про отримані контузії чи поранення.
Встановлювати факт участі особи в бойових діях при проведенні антитерористичної операції в теперішній час вкрай необхідно зокрема тому, що з часом докази участі особи в боях будуть втрачатись, знищуватись, знайти свідків, які зможуть вказані фати буде важче.
Розглядаючи справи цієї категорії суди повинні ретельно встановлювати усі обставини справи, вислуховувати пояснення осіб, перевіряти надані докази відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК, встановлювати їх належність та допустимість та у випадку підтвердження усіх обставин справи виносити обґрунтоване рішення, відновлюючи справедливість, або про встановлення факту участі особи у бойових діях при проведенні антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях, або про відмову у встановленні цього факту, застерігаючи отримання статусу учасника бойових дій шахраями, які взагалі не воювали.
При цьому, якщо представник якоїсь зацікавленої особи заперечує проти заявлених вимог, то в такому разі суд повинен угледіти спір про право, та відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України залишити заяву про встановлення факту участі особи у бойових діях при проведенні антитерористичної операції без розгляду і роз’яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
В подальшому, маючи рішення суду про встановлення участі в бойових діях під час проведення антитерористичної операції, особа вже зможе звернутись до відповідної комісії. Якщо ж добровольцю буде відмовлено, у нього, в свою чергу, будуть усі підстави для оскарження рішення комісії в адміністративному суді.
Суду, який буде розглядати в порядку адміністративного судочинства скаргу на рішення комісії про відмову у наданні статусу учасника бойових дій, буде надане рішення місцевого суду, винесене в порядку окремого провадження, яким буде підтверджений факт участі особи у бойових діях, і це рішення суду буде мати для адміністративного суду преюдиціальне значення.
Що стосується надання статусу учасника бойових дій при проведенні антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях бійцям добровольчих батальйонів, які створені у складі ЗСУ чи МВС то тут ситуація не набагато краща ніж з добровольцями.
Наприклад, рота патрульної служби міліції спеціального призначення «Торнадо» при ГУ МВС України в Луганській області була створена на базі Батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення «Шахтарськ». Частина особового складу роти поступала на службу до батальйону «Шахтарськ», приймала участь у бойових діях в липні – серпні 2014 року на території Донецької області у складі, вже не існуючого, батальйону «Шахтарськ», в 2015 році приймала участь в бойових діях у Луганській області. Документи на отримання статусу учасника бойових дій подані, але, відверто кажучи, віз і нині там.
Варто сказати, що жоден із бійців роти «Торнадо», які воювали під Іловайськом, Волновахою тощо, статусу учасника бойових дій не отримав.
Однак відмови міжвідомчої комісії в наданні статусу учасника бойових дій, яку б згідно Постанові Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 р. № 413 можна було б оскаржити в порядку адміністративного судочинства, ніхто із бійців не отримав. З огляду на цю тяганину, бійці-міліціонери мають повне право на здобуття справедливості шляхом встановлення факту своєї участі в бойових діях в порядку окремого провадження цивільного судочинства.
28 травня 2015 року своєму інтерв’ю ЛІГАБізнесІнформ міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков високо оцінив роль та місце добровольчих батальйонів.
В майбутньому Верховна Рада України може все ж таки прийме відповідний Закон про добровольчі воєнізовані організації та про участь добровольців в бойових діях по захисту держави, але і в тому випадку рішення суду, яким встановлений факт участі добровольця у бойових діях під час проведення антитерористичної операції на сході країни не буде зайвим.
Взагалі в діяльності добровольчих батальйонів багато пробілів, заповнити які неможливо навіть рішенням суду, для цього потрібен нормальний закон, який повинен бути прийнятий найближчим часом. Саме головне, щоб не було запізно…
Слава Україні.
Суддя Перевальського районного суду Луганської області Іванов А.П.
24 ответа
Давно пора прийняти закони про добровольців, якби не вони, були б росіяни і новоотсоси вже у Києві, поки наша влада у 2014 році тільки надувала щоки і говорила х@йлу ай-яй-яй вони воювали і піднімали бойовий дух армії до захисту. Звісно, якомусь Птру з села важко буде доказати, що він був у АТО, зате без проблем це зродлять нардепи, суперфахівці з військової прокуратури, СБУ, які ледь не у окопах розслідують провадження і пачками ловлять тероористів, які десь випаровуються. Скоро буде куча держчиновників — учасників АТО. Все як у старі добрі часи з ліквідаторами аварії на ЧАЕС, дітьми війни у 50 років і т.д. і т.п.
Написано много и непонятно…. Я правильно понял, что и тут участников АТо наеее (обманули). Как там говорил Порошенко в известном ролике: “Каждый военный будет получать по тысяче гривень в день… В случае смретри…”. А чего вышло? Маємо те, що маємо. Вас, как лохов, ведут на убой. Кормить и обустраивать армию в основном помогает не страна, а волонтеры. В случае гибели в бою в свидетельства о смерти вписывается фраза о смерти в результате несчестного случая на полигоне. Президент в подарок бойцу, у которого оторвало ногу (ноги?) дарит футбольный мяч и еще весело гогочек, понимая какую подлянскую шутку учиняет… Вас это не наводит на мысль, что вас, майданских укров, даже не обманули, а наею.. и продолжают использовать как пассивных голубых. И все равно продолжаете верить?
Ты не спец, ты вафлист ФСБэшный !!! Не твое свинячье дело, кто и как нас дурит. Мы сами разберемся со своими президентами и премьерами. Опыт имеется. А твое дело сосать у Путлера.
Я чего-то не понимаю. Тем добровольцам, которые согласились войти в существующие силовые структуры, присвоен статус или военнослужащих, или милиции со всеми вытекающими. А что касается тех, кто этого не хочет — то кто им доктор? Я впервые поехал в АТО больше года назад, после этого был еще не один раз, но статуса не получил — мои документы до сих проверяют. А теперь представьте, что приходит какой-то мужик и говорит: “Я — боец ДУК, давайте мне статус-льготы”. Ведь официально их 700, но на практике еще 9400, которые, или не были в АТО, или заехали на два дня, а остальное время отжимают и крышуют бизнес. При этом данные подразделения никому не подчиняются: “хотим воюем, ен хотим — под крики “нас сливают” уходим”.
Я так считаю: хочешь защищать страну? Иди в официальные структуры — армию, МВД и получай все, что положено. не хочешь? Иди к матери — без тебя справимся. И не надо сказок про доблестные добробаты, без которых, якобы был бы конец. Потому что всю нагрузку на себе несет армия.
Виктория Бородаева
Друзья, прошу помочь в “расшаривании” информации: очередной скандал с г#внюком Лещинским — комбригом 28 бригады. Вчера ДУК ПС вынужден был вывести несколько своих групп с передовой в районе Песок, поскольку эта скотина Лещинский отказался пропускать для них еду (!), воду (!) и БК. Цитирую скота: “Кто такие ДУК ПС? Я таких не знаю. В ВСУ таких нет, в МВД таких нет.” На минутку, переговоры с ним длились 3 дня! Если есть еще волонтеры, снабжающие эту бригаду, прошу помочь пожить 28 бригаде “по правилам”, к которых нет ни ПСов никаких, ни волонтеров, ни госпитальеров. Понятно, что за столь рьяное выполнение “правил” верховный главнокомандующий по сливанию Украины может и наградить, но ведь наша-то цель другая, правда?
Что мешало новой власти комплектовать добровольцами действующие части ВСУ, НГУ, патрульной службы? Отвечу: за тот беспредел, который они натворили в Славянске должен был кто-то отвечать, если бы добровольческие батальоны были в структуре МВД или МО ответственность за содеянное понесли бы все (при желании опять же ) при чем по вертикали власти (снизу до верху), а так если даже факты преступлений (мародерство и т.д.) всплывают — максимум, кто может ответить это лицо (которое скорей всего было в маске) совершившее преступление.Второй момент, если бы не было беспредела (фактов), у российского ТВ и у “сарафанного радио” меньше было бы аргументов, соответственно не пошла бы такая масса людей в ополчение (т.н. бойовики)и еще большая масса людей это поддерживала. И чем больше будет радикалов у власти, тем дольше будет конфликт, который разоряет страну и простых людей.
…………
И получилось как всегда.Власть хотела сдаться,а здесь добровольцы и не получилось.
Тогда с ними вновь поступили как всегда.А мы вас туда не посылали,президент и Яценюк вместе с Турчиновым не просили защищать Родину.Поломали все планы,а теперь хотят что бы они приз
нали их защитниками? А дудки вам и семьям погибших.Защищать надо олигархов и их интересы,а не Родину.Суды тоже на службе у олигархического аппарата и поэтому нет реформ.Против
чего боролись на то и напоролись.Выход есть.Не ждать,а действовать и заставлять власть
выполнять волю народа,в тч и Верховную Раду,а не переписывать Конституцию и кормить обе
щаниями о сладком будущем.
Но это им мало поможет.
Потому что в европейском государстве, в котором провозглашено верховенство права, все, как один, ложили х… на те судебные решения.
Добровольцы придут с решениями в исполнительную службу, служба в казначейство, а казначейство скажет: “В соответствии со ст. 3 Конституции государство спит и видит как сделать гражданину ХОРОШО, и ст. 124 той же Конституции установлено, что вступившее в силу решение суда есть ЗАКОН, который должен выполнятся. Однако, в бюджете на эти цели денег не заложено, а потому — пшол вон… со своим решением”
Иначе никак.Традицыонно будут прокинуты через обрезанный поц Вальцмана
Я очень огорчён,почему я не одесит. Ведь мой любимый шоколадный президент назначил Саакашвили губернатором Одесской области. Теперь он научит одеситов жрать галстуки и правильно раздвигать ягодицы перед хозяином, а значит они быстрее станут европейцами. И почему именно в Одессу? Ведь он мог бы кормиться и с моего региона. Перееду в Одессу пока мой кумир опять не сбежал к хозяевам.
После Афгана нам говорили,что мы ,,туда,, не посылали;грёбанная власть,НЕ ПОВТОРЯЙТЕ тоже с этими ребятами,ведь они за ваши ,,жирные морды,, пострадали;и месть будет мгновенной,и мы подключимся,хватит,не поняли с Майдана,поймёте воочью….
Все правильно кроме одного.Кончайте верить сказкам и анекдотам от власти.Основную тяжесть войны и тогда и сейчас несут солдаты Вооруженных Сил Украины.Недовооруженные,недокормленные и недоодетые.И поэтому не просто герои,а дважды герои.Кланяюсь и молюсь за них.Они реальные спасители и защитники нашей страны и на их долю выпала обязанность защитить родину от врага,как в сорок первом.А партизаны,вернее добровольцы по современному?Слава им и честь и нельзя отобрать их заслугу встать плечом к плечу солдата и с оружием в руках защищать отечество.Но повторюсь-главную и решающую роль в защите страны выполняет армия и МВД,а не Семенченки,Матвейчуки и прочие сказочники.Слава украинскому солдату, воину и настоящему защитнику родины!!!
“Рік тому, в травні 2014 року, величезна маса свідомих, відважних патріотів взяла до рук зброю …”
Молодець, суддя! Правильно робиш, що заздалегідь вивчив питання щоб бути готовим до процессів. Всі би так судді діяли, то було б добре.
Але є пропозиція. На перщому ж засіданні суду спитати в “свідомого патріота” звідки він взяв зброю (автомат, кулемет, танк …). Чи він купив її в Військторзі, чи він її вкрав…
Я ось свідомиг громадянин знаю, що носіння нелегальної зброї карається ЗАКОНОМ. Чи не так?
Ось спочатку треба розлянути питання законності володіння зброєю, а потім уже про “пільги”, які таке володіння надає таке порушення ЗАКОНУ.
Тому, що тільки неповортність покарання за порушення ЗАКОНУ може виключити утворення таких ситуацій, які маємо нині на Донбасі.
А пана прокурора—де вин узяв гроши на трёхповерховiй будiнок у Конча Заспе.Если вразумительного ответа не прозвучит—тутже обеим в анус вогнать c солидолом Ф-1 и вырвать чеку.Потом естественно дом отдать под пионерлагерь сиротам ,а Audi A8L отдать инвалиду,лишившемуся ног в АТО
Ты бач як! Суддю зацикавыла справедлывисть,а какого надо було формировать добровольчески батальоны и хто должен “ответить” за бардак судди нэ интерэсно. Наверно суддя — патриот! От! А вы шановни лохы жуйте дали те шо дають з “ящика”, а хто буде вумничать та задавать богато “не правыльных” вопросив той путынськый шпийон и сепар,манкурт и падло и тд и тп. От!
.
Що прокурор (по підсказці ворів) принесе, то він і розглядає.
Інше то не судді справа.
Порошенко также добавил, что одной из главных задач для Саакашвили станет деолигархизация, чтобы в Украине “больше не было олигархов”.
Он прав. Недо …. нужен варяг.
Сами управлять НЕ В СОСТОЯНИИ
Героям слава.
Снова обратил внимание. На вполне адекватные вопросы, со стороны майданутых укров вместо реального обсуждения и адекватного ответа следует мат, ор и оскорбления. Т.е. ответь нечего, а как-то унизить оппонентов хочется. Это не спор, а типично укровский ответ на ЛЮБОЕ противоположное мнение. Хотя о чем речь. Страна. которая начинала свою историю с создания бандитских шаек, которые террорезировали близлежащие страны не может стать закнопослушным и демократичным государством. Вот Порох и собрал еврейскую мишруху для “правильного руководства гоями”. Отвечая на впрос, занный в заголовке отвечу: Нет, не найдут. У государства нет денег на оплату. Нет денег не только на участников АТо, но и вообще нет. Хватает денег только на найманцев и-за рубежа, которые более управляемы и контрорлируемы”. Все остальные. к несчастью, останутся за гранью (выживут хорошо, сдохнут — и ладно). Пороха и компания, захвативших власть после майдана не интересуют простые люди. Их интересует только желание остаться при власти и доить… доить.. доить… Коррупционные скандалы показывают. что забирают все что можно, а в дальнейшем будут распродавать страну по кускам, отдавая то, что еще молжно использовать западу. Только слепой этого не видит. А если Вы видите и продолжаете верить, что что-то с мознами. Есть научное определени такого умственного заболевния… Но не большинство же. А гадящие в коментах — шли бы Вы шановные воевать в АТО, а не срать в чате. Так-то оно будут лучше. Боже, спаси Украину!!!
Может найдут, а может и не найдут. Смотря как искать будут. Если с огоньком, то все получится.
Не там ищете справедливость. Кадровые вопросы как и АТО персональная ответственность
Президента,которого послали на премию МИРА,а здесь калеки с АТО.Не мочите его видение
игры в войнушку. Были бы положения об участниках АТО и никаких судов не надо,но их спе
циально Главнокомандующий не разрабатывает вот люди и мыкаются по судам,а те не могут ничего ответить,т как нет в законодательстве АТО.
Сепаратистский реванш коммунистов в Чернигове
http://from-ua.com/obzor-pressi/349163-separatistskii-revansh-kommu nistov-v-chernigove.html
Зато в Украинских судах мошенники находят полную поддержку.В 2011г.в Голосеевском суде Киева стараниями пройдохи-адвоката Михайлюка Алексея Васильевича(Печерская коллегия адвокатов) и продажной судьи Голосеевского района Шевченко был оправдан мошенник Быцай Дмитрий Николаевич,выманивший у бизнесмена 250 000 долларов.Мошенника освободили из-под стражи прямо в зале суда.Прошло 4 года.Мошенник снова под стражей и судом,теперь уже в Печерском районе города Киева.И теперь уже трое обманутых на сумму 295 000 долларов.Кто же адвокат у мошенника?Всё тот же проходимец адвокат Михайлюк!А почему бы нет!?Деньги у мошенника есть,тендем мошенник — адвокат уже с 2011г.апробирован и обкатан в Киевских судах.Как известно,Украинская Фемида жаждет денег,а не справедливости.Мы не очень удивимся,если мошенник Быцай снова окажется на свободе усилиями продажного адвоката и соответствующих судей.Что же до справедливости в Украинских судах к героям АТО?Что вы хотите-у них же нет денег,они воевали,а не мошенничали!Адвокат Михайлюк не станет их защищать:ему нужны деньги не только в собственный карман,но и на взятку судье!