Рівно за місяць до знакової радянської дати – 9-го травня – Верховна Рада прийняла пакет революційних антикомуністичних законів. Один із них засуджує “тоталітарний комуністичний режим” і забороняє використання відповідних символів. Якщо закон виконуватиметься в повній мірі, будь-яку компанію пенсіонерів, що вийдуть з червоними прапорами на демонстрацію чи почіплять значок серпа і молота на груди, можуть засудити до п’яти років ув’язнення.
Така ж доля чекатиме на тих, хто торгує сувенірами з комуністичною символікою.
Інший прийнятий закон увіковічує пам’ять учасників визвольного руху як борців за волю України. Це питання багато років піднімалося політиками, але, зазвичай, все закінчувалося лише сварками чи навіть бійками у Раді. Радянська пропаганда змогла переконати багатьох українців, що українські націоналісти – це вороги і поплічники нацистів.
Завдяки третьому закону змінено термінологію у відзначенні Дня перемоги. Тепер українці офіційно святкуватимуть перемогу у Другій світовій, а не у Великій вітчизняній війні.
Четверта законодавча ініціатива стосується відкриття усіх архівів, які досі були засекречені. Дехто вірить, що таким чином вдасться виявити колишніх агентів КДБ серед українського політикуму.
Чи виправданні очікування українців від цих законів, “Українська правда” розпитала у Голови Українського Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Саме цей Інститут і розробляв усі чотири законопроекти.
Кілька тижнів тому В’ятрович передав проекти в уряд. І вже 9-го квітня парламент їх оперативно проголосував за скороченою процедурою, тобто фактично без обговорення і без другого читання.
Така оперативність несподівана, зважаючи скільки завжди шуму і дискусій в Україні викликали історичні конфліктні теми. А особливо перед радянськими датами.
Не виключено, що Кабмін ініціював їх розгляд, щоб перебити хвилю інформаційної атаки на прем’єра. Адже одні з тих, хто найбільше критикує уряд є колишні союзники Арсенія Яценюка зі ”Свободи”.
Прем’єр, який раніше не був помічений в антикомуністичній діяльності, фактично убив двох зайців. Задобрив західноукраїнський електорат в час різкого падіння рівня життя і вибив з рук своїх опонентів їхні ключові політичні гасла про боротьбу з комунізмом та визнання УПА.
НОСТАЛЬГІЙНІ ПОЧУТТЯ УКРАЇНЦІВ – ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ
– Ще півроку тому попередній парламент не зміг проголосувати за визнання УПА. Не вистачило десяти голосів. Зараз голосів було на кілька десятків більше, ніж потрібно. Але це і не конституційна більшість. Чи був десь спротив цим законопроектам, важко було їх проштовхнути?
– Спротив особисто я відчув хіба що від представника Опозиційного блоку, який на комітеті з правової політики проголосував проти. Навпаки, більшість парламентарів не просто підтримала, було видно, що для них особисто велика радість проголосувати за ці історичні закони.
Я закликав депутатів дати не просто більшість, а конституційну більшість, бо це історичні і принципові закони. Не сталося. Але загалом атмосфера в залі була урочистою.
– В багатьох зараз виникає запитання: а чи на часі ці закони, коли в країні й так триває важкий процес ідеологічного об’єднання українців, серед яких чимало ностальгує за радянським минулим, яке тепер визнане тоталітарним минулим?
– Судячи з того, що парламент ці закони прийняв, то суспільство таки дозріло. Бо парламент є відображенням суспільства.
Я вважаю, що закони прийняті не зарано, а запізно. Бо якщо б їх прийняли тоді, коли і в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи, Україна мала би більше шансів вирватися з тоталітарного минулого. І Україні не треба було би другої революції 2004-го року та третьої революції 2013-14-х років.
У більшості східноєвропейських держав національно-демократичні революції завершилися в кінці 80-х, на початку 90-х. Після чого одразу відбувалася декомунізація, яка і зробила нормальні демократичні зміни незворотними.
Україна, натомість, в 1991 році отримала незалежність, але ця незалежність стала результатом компромісу борців за незалежність, політв’язнів з комуністичною номенклатурою. Умовою компромісу було, що комуністи практично залишилася при владі.
У той час, коли в Східній Європі тривала декомунізація, в нас країною керувала стара “нова” політична номенклатура.
 |
– Багато українців не розуміє прямого зв’язку між декомунізацією і,наприклад, економічним розвитком. І називає таку прив’язку політичними спекуляціями. Чому ви переконані, що у випадку відмови в 90-х від пам’ятників і вулиць Леніна Україна сьогодні була б на рівні з Польщею чи Литвою?
– Колись одне медіа зробило красиву мапу України, де були нанесені дані про пам’ятники чи вулиці Леніна. Ці дані співставили з рівнем життя місцевого населення. І де були леніни, там був нижчий рівень самозайнятості, менша мобільність людей, тобто вони навіть не покидали теренів свого району.
Символи несуть з собою певні цінності. Точніше антицінності — патерналізм, покору, небажання вирішувати самостійно і брати відповідальність, сприйняття влади як непідконтрольної суспільству, а правоохоронних органів як каральних.
– Ви переконані, що за 24 роки українське суспільство врешті дозріло до декомунізації?
Зараз відбулася певна зміна поколінь у політиці, стало менше зв’язків з минулим.
Якщо дивитися на мапу з результатами виборів в Україні, починаючи з 90-х років дотепер, то можна говорити про національну реконкісту.
Електоральне поле демократичних сил розросталося, в 90-х роках національна ідея переважали хіба що на Галичині. У 2004 році нею було охоплене практично все Правобережжя, зараз це фактично вся Україна.
Це свідчення того, наскільки суспільство зараз міняється. І повалення понад півтисячі пам’ятників Леніна за рік показує бажання українців порвати з тоталітарним минулим.
Звісно, важливу роль зіграла Росія, де в повній мірі відбувається реабілітація радянського минулого. Росія перетворюється в таку саму державу, яким був СРСР – ізольовану від всього світу. Нинішня Росія стала прикладом для сучасної України: відмовитися від такої ж долі, а будувати зовсім іншу державу — європейського зразка.
– Електорат національно-демократичних сил значно розрісся, але нікуди не ділися люди, хоча їх і стало менше, які не хочуть прощатися з своїм радянським дорогим серцю минулим, воно їм дороге як пам’ять. Що з ними робити?
– Звичайно, є певна інерція. Є страх будь-яких змін. Часто люди захищають не конкретно Леніна, а якусь абстрактну фігуру з їх минулого.
Але ми повинні розуміти: ностальгійні почуття в українців використовує російська пропаганда, щоб мобілізувати їх в боротьбі проти України. В основному лави борців проти України у всяких “ДНР” і “ЛНР” складають ті люди, які досі живуть радянським минулим. І, відповідно, якщо ми не будемо щось робити з тим радянським минулим, то загроза поширення російської агресії далі висітиме над нами.
– Чи є загроза, що проросійські сили використають ці закони для підживлення протестних настроїв на сході чи півдні? Чи можуть ці закони використати, як це було з відміною мовного закону, який подали як головну причину кримської кризи?
– Відмова від мовного закону Ківалова-Колісніченка тут ні до чого.
Процес захоплення Криму готувалися задовго до того. І говорити, що відміна мовного закону стала початком війни – це суперечити реаліям і підігрівати російській пропаганді, бо це її ключова теза.
Так само я не вірю, що спроба декомунізації може загострити ситуацію на сході, і українці раптом відвернуться від української влади та будуть просити Росію врятувати їх щасливе радянське минуле.
Декомунізаційні закони – це превентивний захід, щоб врешті почати очищення від совка всієї країни.
НІХТО НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ ДОВОДИТИ ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ ДО АБСУРДУ І САДЖАТИ БАБЦЮ ЧИ ДІДУСЯ
– Закон прийнятий за місяць до 9-го травня. Чи реально, щоб за цей час зникла любов до червоних прапорів у тих, хто звик з ними відзначати цей день? Як взагалі можливо змінити за короткий час традицію, яка прививалася десятиліттями?
– Я думаю, переформатування вже відбулося. Минулого року дуже популярним був символ маку, хоча ми тоді взагалі мали кілька тижнів на підготовку до відзначення 9 травня. Люди легко відкинули дискредитовані георгіївські стрічки.
 |
Чому нам так важливо відмовитися від відзначень у радянському форматі? Бо цей формат Росія використовує для боротьби з Україною. Зокрема вживає термінологію радянської пропаганди, називає своїх прихильників ополченцями, українських вояків – карателями, бандерівцями. І це не випадково. Росія намагається творити ілюзію, щоб ті люди, які беруть зброю в руки і воюють проти України, відчували себе героями відомих з дитинства радянських фільмів, які “доблесно борються з фашизмом”.
Тому, зважаючи на те, скільки страждань понесла Україна від нацизму в роки Другої світової війни, зважаючи, який був великий внесок українців у боротьбу з нацизмом, наші відзначення мають відбуватися по-українськи.
Тепер вже й відповідно до закону ми говоримо про Другу світову війну, а не Велику вітчизняну, яка є одним з ключових міфів радянської і російської пропаганди.
Важливо цього дня говорити про конкретних вояків, завдяки яким стала можлива перемога над нацизмом, а не прославляти тріумф радянської зброї та не перетворювати урочистості в культ війни.
 |
Це було особливо помітно на Донбасі в останні роки, коли на 9-те травня витягували якусь стару техніку, мер Луганська їздив на танку, реконструктори зі зброєю виходили на площі.
Тобто замість того, щоб згадувати війну як одну найбільших трагедій, про неї говорили із захопленням. Це призвело до того, що тамтешнє населення психологічно було готовим до нового воєнного конфлікту і легко взяло зброю в руки.
– Чи обговорювалися у вашому Інституті варіант відміни 9 травня узагалі, оскільки воно відзначається лише в пострадянських країнах?
– Ще є чимало людей, які брали учать в цих подіях і для них це день перемоги. Крім того, згідно з соціологічними опитуваннями, близько 80% українців досі вважають 9 травня святом. Тому було б неправильно ламати через коліно ці речі.
Тим паче, що ми можемо в повній мірі говорити про внесок українців в перемогу над нацизмом. Відповідно формула, яка запропонована законом, а перед тим указом Президента, — відзначення двох днів (8, 9 травня), є оптимальною. Тим паче вона відповідає рекомендаціям ООН з 2004-го року.
– Скільки потрібно часу, щоби вивести термін Великої вітчизняної війни з підручників, освітніх програм, і ввести туди поняття про тоталітарний комуністичний режим?
– У підручниках, на щастя, терміну “Велика вітчизняна війна” вже немає. Крім тих нових підручників з історії для 11-го класу, виданих міністерством Табачника. Але їх цього року планується перевидавати, і це не залежало від закону.
У шкільних програмах цього терміну теж давно немає. Програми достатньо проукраїнські, не зважаючи на спроби Табачника їх рекомунізувати.
Щодо наукової літератури, то тут зовсім інші засади академічної дискусії. Закон ці моменти не може регулювати.
 |
– Вертаючись до заборони символів, якщо якийсь дідусь, наприклад, витягне червоний прапорець з серпом і молотом на 9-те травня , її можуть затримати?
– Так, це порушення закону, якщо на той момент він вже набуде чинності.
Але ніхто не збирається доводити виконання закону до абсурду і саджати бабцю чи дідуся. Натомість цим законом створена правова норма проти молодиків-диверсантів, на зразок тих, які спричинили торішню трагічну провокацію в Одесі.
Наше головне завдання – щоб совок не відтворювався в майбутніх поколіннях. Загалом вся наша робота спрямована на молоде покоління, якому намагалися прищепити совкові практики і традиції, маскуючи їх “повагою до ветеранів”. Але культ війни і пошанування ветеранів та жертв – абсолютно різні речі.
НА ДОНБАСІ ВСЕ ПОЧАЛОСЯ З ТОГО, ЩО ВИКИДАЛИ УКРАЇНСЬКІ ПРАПОРИ І ЧІПЛЯЛИ РАДЯНСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ
– Чи можливий саботаж законів на місцях? Перейменовувати вулиці мають місцеві депутати, яким ці вулиці близькі з дитинства. Чи не повториться історія з указом Віктора Ющенка про вшанування жертв голодоморів, який передбачав демонтаж пам’ятників і перейменування вулиць, але на місцях ніхто нічого не робив?
– Той указ немає такої масштабності, як прийнятий закон про засудження комуністичного режиму. Так, якщо міліція не буде реагувати на пряме порушення закону, вона повинна буде відповідати за це.
Щодо перейменування вулиць, то передбачений обов’язок органів місцевого самоврядування. Якщо вони саботуватимуть виконання цього закону, то повноваження передаються місцевій державній адміністрації.
 |
– Важко уявити, як депутати Кіровограду, Дніпропетровська, Дніпродзежинська і багатьох інших міст голосують за перейменування міста. Чи варто братися за ці перейменування найближчим часом взагалі?
– Усьому державному апарату варто спростити процес документообігу. Так, деякі зміни приносять тимчасові незручності – щоб відремонтувати дорогу, мусимо на деякий час припинити на ній рух.
– Які вулиці в Києві точно зникнуть після цього закону?
– На Софіївській Борщагівці досі є вулиця Леніна. На околицях Києва є вулиця Дзержинського, на Либідській – пам’ятник чекістам.
Ніяк не завершиться перейменування вулиці Артема у центрі міста, яка асоціюється з умовною вулицею Гіркіна, бо ці постаті дуже схожі в своїй біографії.
Сподіваюся, що цей закон врешті дасть можливість довести справу з перейменуванням Артема на Січових стрільців, як це вже було проголосовано Київрадою.
 |
– Одразу після прийняття цього закону згадалося міста Запоріжжя, де і після революції гідності, і після війни з Росією бережуть пам’ятник Леніну і не висловлюють бажання перейменовувати головну артерію міста – проспект Леніна. От що робити з Запоріжжям?
– Це взагалі унікальне місто. Від проспекту Леніна тягнеться бульвар Леніна і площа Леніна, там і ГЕС носить ім’я Леніна.
Але закон зобов’яже все це перейменувати. Запоріжцям є нагода подумати, хто ті нові герої, які мають бути увічнені в топоніміці. З новими героями проблем не буде, зважаючи, що зараз в більшості обласних центрах і містечках є ті люди, які загинули за Україну, думаю їхні імена не викликатимуть жодних заперечень.
– Непроста ситуація з демонтажем символів. Багато запитань викликало, а як демонтувати радянські герби з моста Патона в Києві, які є частиною конструкції перил, або ж серп і молот з гігантської статуї “Родины-матери”? Чи можливо, що деякі символи залишатимуть як артефакт для історії?
– Тоталітарний режим був не менш вигадливий на продакт-плейсмент, ніж сучасні маститі маркетологи.
У європейських країнах символи нацизму чи комунізму хіба що в музеях можна побачити.
В Україні – не тоталітарні правила, тиран тут більше не господар.
– Фактично завдяки цьому закону і діяльність КПУ в Україні є неможливою?
– Єдине, що може врятувати КПУ – це перейменування, відмова від символіки, і відповідно від частини своєї історії. Але тоді це вже не буде комуністична партія.
Але ідеологію закон не забороняє, кожен може сповідувати будь-які цінності.
Читати Леніна і ним захоплюватися вони мають право, але виставляти його бюсти в офісі як публічному місці буде заборонено.
СТЕПАН БАНДЕРА ОФІЦІЙНО ВИЗНАНИЙ ДЕРЖАВОЮ БОРЦЕМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ
– Закон про вшанування борців за незалежність України приймався, насамперед, для вшанування тих борців, які ще живі?
– Визнання не так важливо для тих людей, які боролися в різних військових формаціях за незалежну Україну, як для країни загалом. Бо це дає можливість Україні правильно себе позиціонувати. Чи Україна є нащадком УРСР чи все-таки Української Народної Республіки та визвольного руху 20-го століття, який, попри поразку, врешті-решт взяв реванш в1991 році?
 |
– Чи можна говорити, що згідно з цим законом Степан Бандера автоматично визнається на офіційному рівні якщо не героєм, то борцем за волю України, відтак будь-які спекуляції на цій темі припиняться?
– Думаю, сперечатися будуть і далі, але офіційно державою він вважається борцем за волю України. Як і Роман Шухевич, Симон Петлюра, Євген Коновалець, Василь Стус, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл та інші фігури української історії, які особисто боролися в лавах різного роду військово-політичних формацій.
Щодо офіційного статусу Героя України, то ця відзнака значною мірою вже скомпрометована, і я не певен, що варто боротися за повернення їм цієї нагороди.
– За вашою інформацією, скільки ветеранів УПА нині в живих лишилися, хто встигне відчути сатисфакцію?
– Важко сказати. Думаю, йде мова про кілька тисяч, але це включно з тими, хто зовсім в молодому віці підключився в підпілля чи став підпільниками на початку 50-х років.
 |
– Щодо закону про відкриття архівів, нові документи можуть вразити суспільство відкриттями?
– Думаю, що великого відкриття не буде, бо архіви потрохи відкривалися.
Найважливіше в цьому законі, що відкриття архівів стане незворотнім. Бо до того питання відкритості чи закритості залежало від політичних ситуацій і конкретного керівника. Зараз закон забороняє засекречувати чи обмежувати доступ до всіх документів, які стосуються репресивних органів комуністичного режиму.
– Який прикладний характер має цей закон? Чи допоможе це в процесі люстрації?
– Можливо, буде простіше працювати і в рамках люстрації. Зараз архіви, які можуть містити матеріали, потрібні для люстрації, розсипані по різних сховищах. Якщо вони будуть сконцентровані в одному місці, можливо, це сприятиме виваженішій процедурі.
– Багато раніше говорилося, що в українській владі досі є колишніх агентів КДБ. Часто в цьому контексті згадувалася Ганна Герман. Цей закон дозволить, наприклад, перевірити Герман на співпрацю з КДБ?
– Завдяки цьому закону можна буде дізнатися все, що міститься в архівах, але, на жаль, матеріали, які стосуються 70-80-х років дуже серйозно знищені. Залишилося дуже небагато.
Найбільше буде відкрито матеріалів, які стосуються 30-50-х років. Можливо, вони не мають такого прикладного політичного значення, але вони мають надзвичайно важливе історичне значення. Бо якраз стосуються період найбільш розвиненого тоталітарного режиму в СРСР.
Головне у цьому всьому – імена жертв. Встановити ім’я кожного загиблого чи репресованого – це моральний обов’язок незалежної держави. Це довга праця, і обмеження доступу до інформації жодним чином не мають стати їй на перешкоді.
Мар’яна П’єцух, для УП
265 ответов
Пан Н.В.П., а представляете эти рожи без намордников? Их заставляют носить балаклавы в приказном порядке, чтобы идею не позорить. Все более-менее развитые и квалифицированные работают в большинстве своём за границей, если работы дома временно нет, кормят семьи, воспитывают детей, строют дома. А кто пошёл скакать и воевать за несколько тысяч гривен? Самые дефективные, поэтому безработные. Если не прятать их лиц, то можно себе представить лицо революции достоинства, когда подавляющая масса революционеров с дибильными рожами. Так хоть выглядят как покемоны, можно под их фотографиями сочинять героические истории, рассказывать про благородные устремления и тому подобные сказки. А если бы не было масок? Была бы революция дегенератов, как такое событие освещать в прессе, как создавать картинку и общественное мнение? Ну сами посудите. Поэтому сказали одёть всем намордники, чтобы не позорить организаторов. Вы что по обсуждению не видите, что ума у особо рьяных хватает только на копирование текста где-то в интернете и размещение этих фрагментов с минутным интервалом? А вы ещё вопросы им задаёте. Вот даёте. У них от вопросов начинается паника, и неконтролируемая агрессия. Это же дЭбилы в большинстве своём. Игорь среди них самый продвинутый и умственно развитый, так что делайте выводы.
ждали 23 года, потому что до этого никто не оскорблял людей, сограждан, по признаку проживания в отдельно взятом регионе, никто не обзывался обидными словами, никто не кричал и не писал на каждом углу чемодан-вокзал-россия.
тебе нечего ответить, сразу стрелки переводишь на путена? так какая разница между бандеровцами на западной и теми, кого вы называете сепаратистами на донбассе? а между вами и нквд? если отбросить всякую идеологию, а судить по человеческим качествам, то вам нравится быть нквд-истами, как нравилось тогда некоторым приходить к вашим родственникам домой ночью и убивать их всячески издеваясь и унижая человеческое достоинство. тогда в каратели просились исключительно нехорошие люди, но назывались они нквд, и сейчас такие же, но называют они себя патриотами.
Тому которое НВПу. Вумный, если им можно так тебе надо повторять? А если они завтра жопу друг другу нюхать начнут,значит и тебе убогое можно и нужно? Ты даун вопиш Путин х-ло, а отличаешся от него только бессилием. Дай тебе дураку силы и средства уж ты бы наворотил,ужо бы развернулся.
Крах коммунистической партии, сумевшей, казалось, заполнить собой все поры общества, подчинить себе все государственные структуры, изгнать и подавить всякое инакомыслие, был как гром среди ясного неба, хотя симптомы самораспада обнаруживались давно, и тем не менее опирающаяся на почти двадцатимиллионную армию своих членов компартия казалась несокрушимым монолитом. Страшно было даже подумать о том, что его можно поколбежать и разрушить. Со времен Сталина казалось (да так оно и было на самом деле), что компартия может делать со страной все, что придет в голову ее выжившим из ума престарелым руководителям. И вдруг на наших глазах все это стало рушиться как замок, построенный из песка.
Это был один из самых грандиозных социальных катаклизмов, сравнимый по масштабам и последствиям лишь с распадом Древнего Рима. Но там агония длилась более столетия и под напором внешних сил, а здесь все произошло мгновенно и вследствие внутренней реакции самораспада.
Когда пыль осела и первое потрясение прошло, на смену ему пришло чувство удивления тому, что из всей многомиллионной армии коммунистов не нашлось ни одного, кто поднял бы голос в защиту коммунистических идеалов и марксистско-ленинской идеологии. Вероятно, потому, что идеалов уже не было и король, сам не подозревая об этом, давно был голым.
Партийная номенклатура (включая Ленина и даже Сталина) всегда боялась ответственности за содеянное. Поэтому, когда за провалом коммунистического путча в августе 1991 года последовал запрет на деятельность КПСС, естественно возник вопрос о расследовании и обнародовании всех преступлений коммунистической партии против своего народа.
Мысль о судебном преследовании коммунистической партии, узурпировавшей власть, поправшей все законы человеческие и божеские, принесшей неслыханные страдания народу, заплатившему десятки миллионов жертв во имя построения “светлого” будущего, — такая мысль казалась совершенно естественной. Тем более что уже есть исторический прецедент международного Нюрнбергского трибунала, объявившего преступной гитлеровскую партию и поставившего нацистов вне закона. Этого как раз и боялась та партийная элита, у которой руки были по локоть в крови, а нарушения законов вообще в расчет не принимались.
К тому же были и более свежие примеры привлечения к суду руководителей “братских” компартий в Германии, Болгарии, Чехии, Румынии.
Некоторые из лиц, причастных к организации путча, так перепугались, что лишили себя жизни после его провала, и, по иронии судьбы, напрасно. Потому что в новой России никто и не помышлял о том, что КПСС следует судить и объявить преступной организацией. Новое руководство России было слишком связано с нею — можно сказать, вышло из недр компартии.
Когда прошел первый испуг и номенклатурная рать увидела, что ничто ей не угрожает, она стала смелеть день ото дня. Сначала бывшие функционеры довольствовались тем, что снова получили должности в разных присутственных местах, а потом, почувствовав свою силу и поддержку со стороны большей части депутатов Верховного Совета, перешли в наступление. Первым пробным шаром было обращение ряда депутатов-коммунистов в Конституционный суд с требованием признать незаконными, неконституционными указы Ельцина о запрете деятельности КПСС и Коммунистической партии (КП) РСФСР, а также об имуществе названных организаций.
Для привлечения к уголовной ответственности, даже за бытовое преступление, требовалось сначала решение соответствующего партийного органа об исключении из рядов КПСС. Если партийный комитет такого согласия не давал, уголовное дело против коммуниста подлежало прекращению. Это ли не лучшее доказательство того”, кто был носителем реальной государственной власти в стране. Поэтому КПСС просто невозможно рассматривать как политическую партию — она сама возвела свою идеологию в ранг государственной религии, а отступление от ее догматов наказывалось с такой жестокостью, которая и не снилась средневековым инквизиторам.
Ты дывы,номенклатура боялась, а чичас не боится, 70% “демократов” управляющих более 20 лет Украиной або бывшие номенклатурщики,обо члены их семей. И шо, это мешало “чистым западным демократам” с ними ручкатся и делать совместные хвото? Та вроде не,пока робылы то что панам з Запада нужно было.
В открытом письме бывшего заведующего секретариатом Международного отдела ЦК КПСС А. Смирнова, которое было опубликовано в 1992 году, точно сформулирована еще одна особенность деятельности компартии: “КПСС просто воровала!” Стандартной была ситуация, когда решением Политбюро (никогда не публиковавшимся) предписывалось Правлению Госбанка СССР (т. Геращенко В.В.)… выдать Фалину В.М. (начальнику Международного отдела ЦК КПСС) определенную сумму для передачи итальянским, греческим, французским или каким-либо иным коммунистическим или другим левым партиям. Такими же решениями Политбюро или Секретариата ЦК КПСС оформлялось изъятие денег из государственной казны на нужды партии для проведения различных идеологических и пропагандистских мероприятий (включая оплату из государственного кармана проведения партийных съездов, конференций и т. д.). Например, каждый день работы последнего, XXVIII съезда КПСС (без стоимости теле- и радиотрансляции заседаний съезда), обходился стране в 360 миллионов рублей (по действовавшему тогда курсу доллара для выезжающих за границу — в 36 миллионов долларов).
Обсуждая вопрос об ответственности компартии за преступления, совершенные против своей страны, нельзя, конечно, забывать о том, что созданная коммунистами тоталитарная система нивелировала и подчиняла себе всех, кто оказался в сфере ее действия. Личные качества человека, попадающего в эту систему, в принципе утрачивали значение: либо он приспосабливался к системе и вел себя в соответствии с установленными правилами игры, либо система освобождалась от него. Компартия строилась на безоговорочном подчинении вышестоящим партийным структурам. От рядовых членов партии мало что зависело.
ахахаха, что и требовалось доказать. на простой вопрос карателю ответить нечего. ты такой же герой, как и Парубий. когда 18 февраля на трибуне выступал, говорил мы пойдём все вместе, мы впереди вас. это когда против невооружённых ВВ-шников, а когда менты майдан штурмовали, то у него понос случился и его там не было. турчинов был, а парубий на горшке отсиживался, патриот-каратель. и такое гамно как ты про путина только писать в интернете можешь, а в россию проход свободный. иди воюй туда, кто тебе мешает? а не идёшь, потому шо мусор ты по натуре конченный, только и можешь в интернете писать, да по мирным жителям из-за угла шмолять. что изменилось за год новой власти? а изменились только рожи воров, теперь воруют парубии, да такие как ты мусора конченные на работу карателями пристроились.не удивлюсь если твои деды на нквд работали и соседей ходили по ночам вырезали, падлы. кули ты в интернете ошиваешься, а не в армии? скорее всего ты пидер натуральный, а не воин. соси, не отвлекайся, девачка.
В Советском Союзе все судьи по должности должны были быть коммунистами. Все тринадцать членов Конституционного суда, участвовавших в деле о КПСС, до прекращения деятельности компартии были коммунистами. Ни один не сдал партбилет и не вышел из партии до ее роспуска, а некоторые из судей не стыдились публично заявлять о том, что они хранят свой партбилет и верность партии, хотя по закону о Конституционном суде его члены не могут состоять в каких-либо политических партиях.
К настоящему суду над КПСС не было готово ни руководство страны, в основном состоящее из бывших коммунистов, ни общественное мнение. Ведь после суда над нацистами последовала денацификация, т. е. увольнение от должностей всех членов НСДАП и тех, кто активно содействовал им. На такую чистку из всех посткоммунистических стран решилась только Чехия, народ которой не забыл и не простил коммунистам 1968 года. Поэтому там чистка госаппарата, армии, органов безопасности, полиции от бывших коммунистов прошла хотя и болезненно, но без эксцессов.
На мой взгляд над КПСС нужно было провести “нюрнбергский процесс” -столько преступлений против народов СССР было совершено под руководством этой партии и главное,этой партией было создано Государство в котором человек служил функцией, основной задачей которой было-укрепление Государства.И если человек не выполнял эту функцию ,то он подвергался репрессиям .Немцы разобрались со своим тоталитаризмом — живут в демократической стране ,а мы всё ещё не освободились от нашего тоталитарного прошлого и это прошлое держит нас,не даёт нам идти вперёд и мы рискуем повторить его ,ведь тогда был” порядок” ,а людям хочется порядка
Самой великой тайной партии является то, как она сумела сделать из всех нас идиотов, доносчиков, карьеристов, людей без совести и чести. Вот это самая великая тайна. Партия
умела играть на каких-то самых низменных инстинктах. Мы приветствовали убийства. Как же можно так? Неужто нас вcех охватило всеобщее неопознанное физическое заболевание?
Или были какие-то другие причины? Почему мы оказались таким стадом? Почему мы аплодировали убийствам, насилию? Почему мы охотно соглашались со всем, что говорила партия? Вот это самая великая тайна – политическая, психологическая, нравственная.
тупорылым бандерлохам дали задание ходит по интернету и обсерать коммунистов, а они дебильные копируют материалы про КПСС и рассовывают под разными именами. ну и деграданты. тупорылые, КПСС давно разогнали, ещё при Горбачёве. а самые конченные актисты кпсс-шные в демократов и националистов перекрасились. они же и не дали люстрацию проводить, всё банки и приватизации организовывали. они же сейчас, когда миллионерами стали и решили коммунистов вообще запретить, чтобы никто награбленное назад государству не отобрал. ну вы и тупые, одним словом типичные укропатриоты упоротые.
В нещадно-кривавій, негативно-безрезультативній гонитві за “привидом комунізму” розстріляні, загинули у війнах, стали каліками та інвалідами, померли від голоду і хвороб понад 50 мільйонів співвітчизників. Зламані, понівечені долі десятків мільйонів людей … Більшовизм здійснив жахливі злочини проти людяності, що не мають термінів давності! ..
Сгинь козломордое животное)))
сама ты козломордое. я шо не прав? понабирали отморозков и радуетесь. всем билет на паровоз и в москву с путеным воевать отправляйте, патриотов сразу поубавится, все религиозными станут, начнут на альтернативку записываться или замуж за негров повыходят, геи европейские.
Давай тебя на-х-уй вывезем, твою семью заморим голодом. Уже будет легче.
Коммунизм-наше будущее.А автор долбоеб.
некуй из меня бандеровца делать. вы все конченные трусы, только против мирных у вас воевать получаете, а русских так ссыте, шо памперсы менять не успеваете. вы хоть для приличия на Красной площади насрите шоли. для поднятия патриотического духа. только штаны не позабудьте снять, конспираторы.
Коммунисты- проклятое гнилье , растоптали все нравственные принципы православных людей. Уничтожение церквей , священников!!! Эти твари прыкрывались высокими словами про народ!!!!! ООО НЕЕЕТТТ Народ для них был мясом , человек для коммунистов — это боевая еденица , баран , которые по указанию должен есть пить и слушаться кого надо . Идеальная система одурачивания . Такими методами компартия хотела побольше отнять и уничтожить. Это варварство !!! Коммунистов под Суд!!!!
Ты, походу, уже сожрал литр путинки,
харьков один за всех работу тащит. видать и хвост у него сам по себе давно отвалился. берите пример с агитатора. подаёт надежды, но мало импрессии. а ну ещё чиво-нибудь нехай сбацает.
Слава Богу и Украине что запретили эту комуняцкою мерзость!
Благодарю тебя о Всевышний Боже что я дожил до этого дня и что Ты запретил красножопых уродов!
Спасибо Тебе Господь дорогой за услышанную молитву!
Слава Тебе Господи и Украине и её верным патриотам!
А мы будем Тебя славить во веки веков.
Потому что Ты есть Господь всемогущий и вездесущий и не оставил Украину одну с красножопыми уродами.
Украина с Богом, а Бог с Украиной.
Поздравляю всех настоящих граждан Украины с историческим событием,если бы 23 года назад первое заседание закончилось этим событием мы бы жили уже в другой стране,а так увы эти 23 года прошли в пустую тепрь мы вынуждны вернуться снова в 91 и начать все сново со всеми вытекающими.
Щось краснопузих мало повилазило, мабуть понапивалися як свинюки.)))
Троль что так жопу то твою рвет? Тебя мацковского пи.да.раса это уже не касается,свершилось то что было не избежно,учитывая то что вы тупые тормоза и от мира отстаете лет так на сто и у вас это свершиться
Давно пора заборонити! Гарна новина! Читаю коментарі….але ж вату плющить
Слава Україні! Героям слава!
С правовыми нигилистами не целесообразно дискутировать. Они сами себя сожрут,а Украина останется,но какой она будет? Вы декларируете
правовое общество,а сами приводите к власти жуликов и мошенников,политических интриганов,которые пишут и принимают законы в угоду желанию
масс,но которые действуют против вас,т как по сути противозаконны.Закон о люстрации и др принятые ВР,в тч и по социальным вопросам антина
родны,но в угаре вы этого понять не можете.Быка раздражает не красная тряпка,а его травля и безысходность перед озверевшей толпой.
Патриоты безграмотные посмотрите на свою речь.В украинском языке нет поговиркы,а есть ПРИКАЗКА. И так в каждом предложении на мові якою не
володієте,а патякаєте. Беріть підручники і вчіться,не паплюжте мову .
ПУТИРАСТАМ — РАШКО-АЛКАШАМ И ПРОЧАЯ ВЫСАСУЮЩИМ ЗЛОВОННУЮ ЖИЖУ ИЗ АНУСОВ КРЕМЛЕВСКИХ КАРЛИКОВ- МУДРЕЦОВ…. ВАШ РОТОВОЙ ПОНОС С ИСТЕРИКОЙ О УКРАИНЕ ЕСТЬ НЕ ЧТО ИНОЕ КАК МОЗГОВОЙ РАЗЖИЖ В СЛЕДСТВИИ ПОГЛОЩЕНИЯ КАЛА… ТО ЕСТЬ ПРОСТЫМ И ДОСТУПНЫМ ДЛЯ ВАШЕГО ПОНИМАНИЯ ЯЗЫКОМ…КАМУНИСТЫ- ГАВНОЕДЫ-ПЕДЕРАСТЫИ ПРОЧАЯ МИНЬЕТЧИЦЫ… СТРАДАЮТ ПСИХИЧЕСКИМИ И ПРОЧИМИ НАСЛЕДСТВЕННЫМИ БОЛЕЗНЯМИ ЗАЛОЖЕННЫМИ В СССР.
ТАКИХ КОЗЛОМОРДЫХ НАДО ЛЕЧИТЬ В ДУРДОМАХ … ГДЕ ВАМ И МЕСТО СОБСТВЕННО… ВОТ ТАМ И ДИСКУТИРУЙТЕ С СЕБЕ ПОДОБНЫМИ….