Чопська митница

3 079 ответов

1. ЩО ЧОПСЬКА МИТНИЦЯ БЛИЖЧЕ НІЖ РЕАЛЬНА ЗАКАРПАТСЬКА,АДЖЕ ВОНА ТА САМА ЧОПСЬКА ТІЛЬКИ НАЗВА ДРУГА ПІДНАЗВОЮ ХОТЯТЬ ПРИХОВАТИ ІМЕНА ХАБАРНИКІВ МІЛІОНЕРІВ;СИМЧЕРА. ЛАЗОРИК.СТРІЧИК.САБЕЛКО. МЕЛЬЧАК.БОГАШ.БОГУШ.БІЛАК.ЛЮБКА. БОРСАК. ВОЗНИЙ. АНДРІЙЧУК. КОПАНИЦЯ.ШУТКО. КУДАШОВА.БРОВДІЙ В.ПАЛ ШАНДОР. ЛАСЛО ЖІГО.СИДОРЕНКО. АНДРОНЕНКОВ.ГАДАР.КОСТЬО ЙОСИП ІЗ СЕЛА ДЯКОВО.МИГОВИЧ.

   Ответить

2. дуран мишка, штробля иосиф , кречко иосиф, пал, 100”баксовый, плавайко, борсак, Тимошенко, свида и т. пю- бедняки?

   Ответить

3. Тільки один “знайомий” Д’Артаньян

   Ответить

4. Москалику,в нас на Закарпатті п’ють на Великдень свячене вино! А ти ”водочка”…

   Ответить

5. бандеровець а у нас и вино и водку и морду тебе набъют

   Ответить

6. Ник ти одіозний собі підібрав! Йди втопися в унітазі

   Ответить

7. А где п…ы патапский и андрон ?

   Ответить

8. На ветке пишут два три абсолютно больных и опущенных человека. Их в жизни ничего не радует и чтобы не сойти с ума окончательно изрыгают желчь. Их без отрыва от производства петушили молодые да ретивые. У меня предложение сходите к психиатру и вам помогут, особенно прошедшему Дяково.

   Ответить

9. че с..ки, не нравиться когда каждую с…ку пофамильно, забиваете, п…ы. Вчера приехал в чоп к другу, ну и показал он владения Володьки Тимошенко, настроил на костях таможенных ! Вот где гнида гебиская.

   Ответить

10. А ты бык кастрированный меньше бухал бы и себе глядишь и прикупил бы что. Не завидуй .

    Ответить

11. А достал кгебишту Володьку унгавр ! Занервичали падлы !

    Ответить

12. События вокруг Одесской таможни (в том числе «сливы» в СМИ) есть не что иное, как тонкая игра группы Хомутынника. Сталкивая лбами интересы Альперина-Палицы-Передерия-Бродского с группой Максима Полякова (МДО «Депутатский контроль») как бы в стороне остается «серый кардинал» Виталий Хомутынник, который выигрывает в любом варианте. К слову, он уже показал свои возможности, убрав с должностей Анатолия Макаренко и Александра Коломацкийа.
    Виталий очень тонко чувствует момент, умело раздувая скандал для смены довольно независимого Передерия на более лояльного руководителя таможни. Все схемы, выстроенные Хомутынником, работают, и сейчас он всячески старается сохранить кадры, назначенные при его «кураторстве».
    Главная проблема состоит в том, что деньги из Одессы в Киев как возили, так и продолжают возить (барыги никуда не делись и в ближайшее время никуда не денутся – это их бизнес). Но они идут мимо кассы.
    Например, известный рейдер Максим Поляков (вспомнить хотя бы ситуацию с ЗАО «Уманьхлеб») просто выполняет политический заказ своих нынешних хозяев. При этом, как утверждают знающие люди, Поляков абсолютно не умеет держать «язык за зубами» (ДОТЗ СБУ тоже не дремлет), вследствие чего достоянием общественности стали подробности встречи на Одесской трассе в районе Умани, где он совместно с местными бандитами пытался склонить к сотрудничеству (считай к регулярным выплатам) и.о. начальника Одесской таможни Передерия.
    В курсе уманских «терок» и народный депутат Антон Яценко (группа «Возрождение», Хумутынника), который еще с парламентских выборов 2012 года (ИО № 200, центр Умань) имеет «старые счеты» к бывшему конкуренту Полякову.
    Также известно, что последний визит продажных нардепов в Одессу для отстранения начальника таможни «проплатили» Прузовский и Сердюк, которых Передерий фактически «поставил в стойло». К этому процессу подключилась и первая «тушка» парламента 2007 года Александр Куренной со своим утопическим проектом борьбы с контрабандой под названием «Таможня ХХI века».
    Уже на этой неделе Поляков от имени группы «Депутатский контроль» обратился к Премьер-министру Яценюку с требованием принять кадровые решения по Одессе. Кроме того, он лично встречался с Генеральным прокурором Виктором Шокиным с просьбой взять вопрос расследования уголовных дел по фактам коррупции в Одессе под личный контроль (а здесь ему может «подсобить» и первый заместитель генпрокурора Олег Залиско).
    Вполне прогнозированной реакцией на скандал была пресс-конференция Передирия о работе Одесской таможни (транслировалась на первом городском канале) и прозвучавшие в унисон с этим заявление главы Профсоюза экспедиторов Одесской области Виктора Берестенко, который назвал Передерия «профессионалом, который действительно пытается что-то сделать».
    Из близкого окружения Михаила Бродского поступают сигналы о том, что «Миша знает о ситуации на Одесской таможне» и тоже готовит адекватный ответ.
    Удивительное спокойствие пока сохраняет Игорь Палица. Хотя ранее на своей странице в Facebook заявлял, что сотрудники Одесской таможни ничего не боятся и приносят огромные убытки для страны. «Долго ничего не писал, но понял что сам не справлюсь. Пытался побороть таможенную мафию, надеялся на изменения после совещания с Президентом, рассчитывал на страх руководителя этого воровского ведомства! Вывод: они ничего не боятся; тарифы до сих пор закрыты, и кардинально отличаются для разных таможен; убытки для Страны огромные, а неприкосновенных все больше!!! Я очень надеюсь, что Генпрокуратура восстановит Закон на таможне! Макаренко, его ставленники и подельники, должны понести заслуженное и серьезное наказание!!! Если в Украине война-это не значит, что воры должны на этом обогащаться!!! (прошу прощения за эмоции)» — писал Палица.
    В последние время риторика губернатора существенно поменялась, хотя нет подтверждения информации о том, что он «в теме». Злые языки утверждают, что на всякий случай Палица уже «застолбил» за собой место мера Луцка (последняя социология показывает ему первое место на местных выборах).
    Из достоверных источников стало известно, что в случае продолжающихся «наездов» со стороны группы «Депутатский контроль» в СМИ появится достаточно много информации о коррупционных действиях отдельных

    Ответить

13. симчера готовся, нас свыше десятка, у которых документы о служебных расследованиях с твоими подписями. Тебя не только люстрировать надо, а то что с дуче. А заодно и в. тимошенку.

    Ответить

14. Минфин обещает 23 апреля представить кандидатов на пост главы Государственной фискальной службы
    На участие в конкурсе по замещению вакантной должности главы Государственной фискальной службы, который был объявлен после увольнения предыдущего руководства службы по результатам служебного расследования, подали заявки 66 кандидатов, сообщила пресс-служба Министерства финансов.

    В частности, на должность главы ГФС претендуют исполняющий обязанности главы службы Максим Мокляк, действующий глава информационно-коммуникационного департамента ГФС Виктор Косарчук, депутаты от Блока Петра Порошенко Роман Насиров, Оксана Продан, Нина Южанина и Валерий Пацкан, а также экс-депутат Николай Катеринчук.

    Кроме того, подал свою заявку и уволенный заместитель министра финансов Денис Фудашкин, а также председатель общественного совета при ГФС Юлия Дороговоз.

    Как сообщал УНИАН, Министерство финансов Украины по согласованию с премьер-министром продлило срок проведения конкурса на должность нового главы Государственной фискальной службы до 23 апреля включительно.
    Правительственное решение основывалось на рекомендации правительственной комиссии. Она была создана по распоряжению премьер-министра Арсения Яценюка и в ее задачу входило расследование деятельности руководства Государственной фискальной службы. Комиссия завершила работу, обработав порядка 250 жалоб бизнеса.

    Ответить

15. Мабуть добровольців в АТО з ФСУ можна порахувати на пальцях. як кажуть риба гниє з голови. Ганьба — всі кому прийшла повістка “звалили” на лікарняні а ще гірше “фармазолять” або таких з себе поробили хворих, що не сьогодні-завтра “ласти склєять”. Робота з персоналом ФСУ в край на низькому рівні а вони ж державні службовці — хто як не вони повинні вболівати за Державу. Таке відношення до АТО пояснюється тим, що до митної служби набирали мажорів…або по дзвінку — блатних, тому і таке “болото” на митниці. Чому фахівці-сапери випускники “водного” та бувші кадрові військові ще досі не в АТО? Чого пригрілися біля жінок-митниць та заховалися під грудами паперів? Може треба оголосити весь список цих героїв, що б більше людей знало своїх захисників? Чи вони не знають де військомат і до кого звернутись, що б віддати належне Державі?

    Ответить

16. А за , що воювати? Щоб Київ та всі політики далі наживалися на АТО. Вже достали всіх з цим АТО, хто там був ТОЙ ПЕРШИЙ ПАЦАН НА СЕЛІ, а не був той сикун бо не хоче (боже упаси ) вмерти за БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ВЛАДИ.

    Ответить

17. Как замминистра финансов и и. о. главы ГФС “пилили” кресла
    [14:57 17 апреля 2015 года ] [ Економічна правда, 16 квітня 2015 ]

    После показательного увольнения трех руководителей ГФС работа службы отнюдь не стала прозрачнее.

    Наоборот, настал звездный час тех людей, которые стояли за спиной прошлых руководителей.
    По некоторым признакам, они держат под полным контролем нынешнего временно исполняющего обязанности руководителя и аппарат Государственной фискальной службы.
    Похоже, эти люди увеличили свое влияние в Минфине и надеются поставить очередного зиц-председателя на должность главы ГФС в будущем.
    Причем не обязательно в ближайшем, поскольку нынешняя “обезглавленность” службы создала еще больше возможностей для принятия творческих решений.
    Вот весьма показательные факты.
    Известно, что последние полгода в половине областных главных управлений ГФС не было начальников — работали либо и. о., либо дело обходилось даже без них.
    Это относится, в том числе, к таким ключевым регионам, как Киев, Полтавская, Одесская, Донецкая области и даже к Межрегиональному главному управлению ГФС — центральному офису по обслуживанию крупных налогоплательщиков.
    Причин тому — великое множество, начиная от необходимости получить формальное согласие местного главы ОГА при назначении фискального начальника и заканчивая гораздо большей безответственностью исполняющих обязанности руководителей.
    Однако главная возможная причина — банальная продажа кресла. Реальные руководители ГФС назначают своего человека в качестве и.о. до тех пор, пока “торги” не закончены.
    Для формализации торгов в августе 2014 года тогдашний глава ГФС Игорь Билоус создал некий Совет по кадровым вопросам — полуобщественную, а на самом деле — абсолютно карманную структуру, не предусмотренную ни одним нормативно-правовым документом.
    Принципы отбора членов Совета также остались известны только их создателям. К последним относят даже не столько подписавшего соответствующий приказ Билоуса, но и руководителя департамента обеспечения деятельности Службы Андрея Давиденко.
    Вот полный перечень членов Совета в его первоначальном составе.
    ЗАТВЕРДЖЕНО
    наказ Державної фіскальної служби України від 20.08.2014 № 52
    Склад Ради з кадрових питань ДФС України
    Голова Ради: Макеєва О.Л. — віце-президент Міжнародної громадської організації “Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів” (за згодою).
    Заступник голови Ради: Пригаровський В.М. — директор департаменту персоналу ДФС.
    Члени Ради:
    Ануфрієв Д.С. — директор департаменту “Корпоративні фінанси” ПрАТ “Делойт енд туш ЮСК” (за згодою).
    Василюк В. А. — представник громадськості (за згодою).
    Власов О.С. — начальник головного управління внутрішньої безпеки Міндоходів.
    Гутник А.Є. — директор департаменту митної справи.
    Дерев]янко А.О. — виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації (за згодою).
    Дроговоз Ю.С. — віце-президент, голова комісії з питань економічної політики УСПП (за згодою).
    Касьян В.В. — начальник управління кадрового забезпечення департаменту митної справи.
    Кислиця О.І. — голова центральної ради Всеукраїнської професійної спілки працівників державних органів доходів і зборів.
    Косарчук В.П. — представник громадськості, директор Інформаційно-комунікаційного департаменту Міндоходів.
    Котенко В.А. — керівник податково-юридичної практики “Ернст енд Янг” в Україні (за згодою).
    Клімов А.В. — президент Української асоціації сертифікованих бухгалтерів та аудиторів (за згодою).
    Лапшин Ю.В. — директор департаменту оподаткування юридичних осіб.
    Майстренко В.С. — віце-президент Асоціації платників податків України, голова ради територіального відділення у місті Києві (за згодою).
    Міняйло С.О. — директор департаменту правової роботи.
    Мокляк М.В. — радник голови ДФС.
    Мухін О.В. — заступник директора департаменту митної справи.
    Ноняк М.В. — представник громадськості, заступник міністра доходів і зборів (за згодою).
    Попов С.В. — партнер, керівник відділу податкового і юридичного консультування компанії ТОВ “КПМГ-Україна” (за згодою).
    Притула Є.М. — директор Координаційно-моніторингового департаменту.
    Ріжок І.М. — директор департаменту відомчого контролю та внутрішнього аудиту.
    Тимків О.С. — партнер ТОВ “Прайсуотерхаускуперс” (за згодою).
    Секретаріат Ради:
    Нікітін О.С. — заступник начальника управління — начальник відділу аналізу і взаємодії з територіальними органами управління організації проходження державної служби департаменту персоналу.
    Гарбуз В.В. — головний державний ревізор-інспектор відділу аналізу і взаємодії з територіальними органами управління організації проходження державної служби департаменту персоналу.
    Кутишенко Л.Г. — головний спеціаліст відділу кадрового забезпечення митниць управління кадрового забезпечення департаменту митної справи.
    Максимова А.С. — заступник начальника відділу кадрового забезпечення митниць управління кадрового забезпечення департаменту митної справи.
    Можина Т.О. — головний спеціаліст відділу аналізу і взаємодії з територіальними органами управління організації проходження державної служби Департаменту персоналу.
    Из 24 членов Совета 14 представляют фискалов, хотя двое — Виктор Косарчук и Михаил Ноняк — записаны как “общественники”. В дальнейшем при изменениях состава пропорция примерно выдерживалась.
    Однако дело не только в этом.
    В составе Совета оказалось много приближенных “общественников”, которые делегированы от своих фирм на платной основе консультировать фискалов еще со времен, когда Александр Клименко руководил Министерством доходов и сборов.
    Понятно, что эти люди вряд ли прямо “замазывались” в процессе торговли креслами, однако для массовки в Совете они присутствовали.
    Бросается в глаза, что главой Совета стала нынешняя замминистра финансов, а тогда аудитор Елена Макеева. Одним из его членов, тогда еще в должности советника председателя ГФС, был взлетевший ныне до уровня и. о. председателя Максим Мокляк.
    Остается добавить, что многочисленные официальные общественные и прочие организации, а также народные депутаты неоднократно обращались к руководству ГФС с требованием распустить нелегитимный орган, служащий ширмой для коррупции при назначении руководителей ГФС разных уровней. Но тщетно.
    Кроме глав областных управлений, в структуре ГФС оставались не назначенными сотни руководителей более низкого звена — начальников в районах и городах.
    К чему все это? Напомним, 23 апреля должен быть назначен председатель ГФС. И вот за две-три недели до этого и. о. председателя Мокляк начинает подписывать десятки приказов о назначении начальников региональных служб.
    По информации народных депутатов — членов комитета парламента по вопросам налоговой и таможенной политики, в одной только Запорожской области за несколько дней было назначено более пятнадцати глав инспекций.
    На вопрос депутатов о странности происходящего Мокляк ответил на удивление откровенно: “При этих и других назначениях мы прислушиваемся к мнению кадрового Совета”. Его по-прежнему де-юре возглавляет Елена Макеева, сидевшая рядом с Мокляком уже в ранге заместителя министра финансов.
    Никак более внятно объяснить внезапную спешку Мокляк не смог. Хотя приведенная мысль никак спешку не объясняет. Глава же кадровой комиссии и по “совместительству” замминистра финансов Макеева вообще предпочла промолчать.
    Для чего на самом деле могут делаться назначения, остается только догадываться.
    В худшем, но традиционном для Украины случае кресла начальников инспекций могут продаваться. Есть и другие варианты. Будущему главе ГФС, если таковой вдруг окажется независим от нынешних “кукловодов”, придется начинать свою работу с кадровых перестановок. Обычно для этого затеиваются реорганизации — тогда это сделать проще.
    Ближайшим поводом для кадровых ротаций может стать реформа госслужбы, старт которой намечен на апрель 2015 года.
    Реформа — требование МВФ. В понимании фонда, говорит Мокляк, основные проблемы в службе связаны с коррупцией в ведомстве, теневым финансированием зарплат и непрозрачным выделением средств на автоматизацию отношений с плательщиками.
    По сути, это приговор Налоговой — Миндоходов — ГФС в любом их проявлении. Детище Николая Азарова невозможно трансформировать. В ходе реформ меняется все что угодно, кроме сути. Последние кадровые назначения — яркий тому пример.
    ГФС можно только уничтожить и создать на ее базе нечто принципиально новое.
    Андрей ВЫШИНСКИЙ

    Ответить

18. Когда вы уже успокоитесь амебы недоразвитые. Перестаньне харкать желчью и дерьмом. Вы отработаный и выброшенный на свалку материал, а у меня все впереди. Йдiть крумплI та пасулю у керт садити, або потiм не обiжрiться макдауни.

    Ответить

19. Гавкайте і надалі, а Іванов розставляє харківських на митниці, вже мороз заступник начальника митниці по контрабанді, галушка начальник тиси і до нього замом йде мясник, ось така ху…ня малята, а ви революція

    Ответить

20. Все нормально. Так и должно быть. Симчера всегда был прокладкой, а не начальником. Таможней давно уже рулит не этот бутафорный клоун.

    Ответить

21. Ждем новый десант заробитчан.На границе с Россией больше ж делать нечего

    Ответить

22. Вот я задумался… Странно получается. Закарпатье — густонаселенный край. Здесь один из самых высших уровней безработицы в стране. Местный народ в подавляющем большинстве вкалывает по зароботкам, чтобы выжить и прокормить семьи. И в то же время сюда массово валят из-за перевала со всех регионов Украины “гастарбайтеры” в Закарпатскую таможню. Как проводилась эта кадровая политика при кагэбиште Похильке, так и продолжается при его прихвостне Симчере. Да, ладно, тот хоть был уроженцем Краснодарского края России, поэтому как, прийшляк, презирал местных. Но Симчера же выходец из Закарпатья. А на его совести сотни увольнений закарпатских таможенников и принятие на их рабочие места людей из других регионов. Если ты к этой политике не имеешь отношения, тогда, ты, Вадим, очень слабо влияешь на ситуацию. Тогда какой же ты после всего этого начальник Закарпатской таможни?

    Ответить

23. Це пише москалюга та провокатор. Навiть рiдноI мови не знаiшь.

    Ответить

24. Позерай паскудь єдна, марга пусрана, я тя йимлю богати, уведу тя на площу в варошови й прияжу до дерева, чилядь буде проходити — каждый тя удблагодарить за сякоє!

    Ответить

25. для “iчи” п…ра. скоро ты и тебе подобный, скоты, на государственном языке друг на друга писать будете , начинайте с явки с повинной “филологи” сраные. По вашей писанине видно, что некоторые насрали уже в подштанники, что не так симчера, потапский ?

    Ответить

26. RSS Ціна нереформованої прокуратури. Платитимемо далі?
    17.04.2015 15:58 | 3 комментария
    На кінець 2013 відповідно до фінансового звіту компанія SLAV AG Андрія і Сергія Клюєвих мала річний оборот у 200 млн. євро. Ці кошти були замороженні в Австрії, як такі, по яким була підозра здобутті їх корупційних шляхом. 5 березня 2015 року, зважаючи на бездіяльність української сторони (Генеральної прокуратури), санкції було знято і Клюєви можуть безперешкодно вести бізнес викраденими в України коштами.

    Цього ж дня було знято санкції з активів Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш та Дмитра Табачника. Відповідальність за злочинну бездіяльність у напрямку повернення корупційнийх коштів та зняття санкцій з тих, хто нажив їх корупційними шляхами відповідно до аналізу експертів Центру протидії корупції лежала повністю на Генеральній прокуратурі на чолі з Віталієм Яремою, а відтак і на Президенті України, який призначає Генерального прокурора. І процес розмороження триває…

    Зараз у нас небезпека втрати понад 137 млн. євро заарештованих у Швейцарії, 17 млн. у Великій Британії, а також активи понад 50 підприємств, 17 банків (детальніше в інфографіці Центру протидії корупції) через те, що постасталінська нереформована прокуратура неспроможна забезпечити захист національних інтересів українців та оперативно провести слідство та довести провину корупціонерів у судді.

    І в цей час, Верховній раді України пропонувалося минулого тижня банально відкласти виконання вимог наших європейських партнерів щодо реформування прокурорського тоталітарного монстра. Пояснення унікальне – ми не встигаємо, бо з кінця квітня прокуратура мала б працювати по-новому, а для цього ні Махніцький, ні Ярема свого часу нічого не зробили, а Шокін банально не встигає. Абсурд.

    І це при тому, зо з 2 квітня у парламенті зареєстрований законопроект 2404-1, який не лише вирішує проблему термінів втілення реформи ГПУ, а й стимулює реформування. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертаються до Президента України з рекомендацією не допустити заморожування реформи прокуратури а віддтак і подальшого розморожування активів корупціонерів. Наголошуємо, що зважаючи на відповідальність за призначення Генерального прокурора, Президент несе повну політичну відповідальність як за ефективність прокуратури загалом, так і за справи повернення корупційних коштів зокрема.

    Шановний Петре Олексійовичу!

    Висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося з проханням висловити державницьку позицію щодо важливого кроку на шляху України до європейського співтовариства, а саме набуття чинності новим Законом України “Про прокуратуру”, ухваленого 14 жовтня 2014 року.

    Прийняття Закону про прокуратуру стало черговим етапом у тривалому та складному процесі побудови в Україні європейської правової держави і виконання взятих ще у 1995 році зобов’язань перед Радою Європи. Законопроект отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Ухвалений Закон створює передумови для перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права. Законом закладено дієві гарантії професіоналізму і незалежності прокурорів, а також запроваджено контроль громадськості над конкурсними процедурами відбору кандидатів на посаду прокурора та участі представників громадянського суспільства у розгляді скарг на незаконні дії прокурорів. Зважаючи на істотні зміни системи, законом було передбачено шестимісячний перехідний період, який мав забезпечити плавну трансформацію прокуратури до нової, більш прогресивної моделі.

    Водночас з жовтня 2014 року керівництво прокуратури не здійснило необхідних для підготовки реформи заходів. Зокрема, не було вирішено питання добору кадрів для формування місцевих та регіональних прокуратур, формування органів прокурорського самоврядування. Таке зволікання отримало відповідну негативну оцінку з боку суспільства та, в тому числі, призвело до звільнення Верховною Радою Генерального прокурора.

    Однак попри це, деякі політики пропонують вирішити проблему із запровадженням реформи найпростішим шляхом – відстрочити набуття чинності Закону про прокуратуру. Такий підхід неприйнятний, оскільки він створює ризик того, що реформа прокуратури не буде реалізована ані через рік, ані через два. Більше того, наслідком такого рішення стане недемократичне і непрозоре формування спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що негативно вплине на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро України. А це, в свою чергу, призведе до чергового сплеску недовіри суспільства до керівництва Генеральної прокуратури.

    Існує побоювання, що набуття Законом чинності у квітні цього року, призведе до суттєвих складнощів у роботі прокуратури, що негативно відобразиться на рівні боротьби зі злочинністю та захисті прав громадян. Профільні експерти переконані, що виходом із вказаної ситуації має бути ухвалення спеціального закону щодо перехідного періоду реформи. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді України за номером 2404-1 від 02.04.2015 “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) “. Цей законопроект чітко встановлює строки для реалізації всіх заходів, необхідних для запуску повноцінної реформи прокуратури, а також механізми забезпечення діяльності прокуратури відповідно до європейських стандартів, враховує рекомендації Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо покращення якості реформи прокуратури.

    Виходячи з викладеного, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, посприяти завершенню важливого етапу реформування органів прокуратури. Просимо Вас запобігти відтермінуванню набуття чинності Законом України “Про прокуратуру”, та підтримати законопроект 2404-1 який запустить реформу прокуратури.

    Ярослав Юрчишин Експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, член правління “Transparency International Ukraine”

    Добавить закладку при помощи: Delicious Reddit Slashdot Digg Technorati Google
    Версия для печати
    Комментировать
    Комментарии — страница 1
    17.04.2015 16:22 Пупс
    Эксперт, член))) ===уй на+++ отсюда, таракан рыжий))) кормушка революции не резиновая, это раз) блеять про бездействие расследования преступлений прошлой власти уже не актуально, все роли сыграны и места раскуплены) думай что-то новое, даун)

    17.04.2015 17:03 ГАВНЮКИ
    воровская власть хочет себя обелить?
    Это можно сделать
    Не надолго.
    Расстрелами с нксогласными

    17.04.2015 18:53 ГАВНЮКИ
    Первое: избирать только от тех гавнков где гавнюка знают, а не от гавнюковских партий.
    Во все мировые банки надо направлять запросы о том, что если у Луки Мудищева счета?
    Нкет спрпавки от психиатра и пламенного письменного заверения бабы, о том, что казел не *ас (в плохом смысле слова) о, тогда его допускать до выборов.
    А то автомобилем управлять *асам низзя, а державой можна.
    НЕ ЛОГИЧНО.
    RSS Ціна нереформованої прокуратури. Платитимемо далі?
    17.04.2015 15:58 | 3 комментария
    На кінець 2013 відповідно до фінансового звіту компанія SLAV AG Андрія і Сергія Клюєвих мала річний оборот у 200 млн. євро. Ці кошти були замороженні в Австрії, як такі, по яким була підозра здобутті їх корупційних шляхом. 5 березня 2015 року, зважаючи на бездіяльність української сторони (Генеральної прокуратури), санкції було знято і Клюєви можуть безперешкодно вести бізнес викраденими в України коштами.

    Цього ж дня було знято санкції з активів Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш та Дмитра Табачника. Відповідальність за злочинну бездіяльність у напрямку повернення корупційнийх коштів та зняття санкцій з тих, хто нажив їх корупційними шляхами відповідно до аналізу експертів Центру протидії корупції лежала повністю на Генеральній прокуратурі на чолі з Віталієм Яремою, а відтак і на Президенті України, який призначає Генерального прокурора. І процес розмороження триває…

    Зараз у нас небезпека втрати понад 137 млн. євро заарештованих у Швейцарії, 17 млн. у Великій Британії, а також активи понад 50 підприємств, 17 банків (детальніше в інфографіці Центру протидії корупції) через те, що постасталінська нереформована прокуратура неспроможна забезпечити захист національних інтересів українців та оперативно провести слідство та довести провину корупціонерів у судді.

    І в цей час, Верховній раді України пропонувалося минулого тижня банально відкласти виконання вимог наших європейських партнерів щодо реформування прокурорського тоталітарного монстра. Пояснення унікальне – ми не встигаємо, бо з кінця квітня прокуратура мала б працювати по-новому, а для цього ні Махніцький, ні Ярема свого часу нічого не зробили, а Шокін банально не встигає. Абсурд.

    І це при тому, зо з 2 квітня у парламенті зареєстрований законопроект 2404-1, який не лише вирішує проблему термінів втілення реформи ГПУ, а й стимулює реформування. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертаються до Президента України з рекомендацією не допустити заморожування реформи прокуратури а віддтак і подальшого розморожування активів корупціонерів. Наголошуємо, що зважаючи на відповідальність за призначення Генерального прокурора, Президент несе повну політичну відповідальність як за ефективність прокуратури загалом, так і за справи повернення корупційних коштів зокрема.

    Шановний Петре Олексійовичу!

    Висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося з проханням висловити державницьку позицію щодо важливого кроку на шляху України до європейського співтовариства, а саме набуття чинності новим Законом України “Про прокуратуру”, ухваленого 14 жовтня 2014 року.

    Прийняття Закону про прокуратуру стало черговим етапом у тривалому та складному процесі побудови в Україні європейської правової держави і виконання взятих ще у 1995 році зобов’язань перед Радою Європи. Законопроект отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Ухвалений Закон створює передумови для перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права. Законом закладено дієві гарантії професіоналізму і незалежності прокурорів, а також запроваджено контроль громадськості над конкурсними процедурами відбору кандидатів на посаду прокурора та участі представників громадянського суспільства у розгляді скарг на незаконні дії прокурорів. Зважаючи на істотні зміни системи, законом було передбачено шестимісячний перехідний період, який мав забезпечити плавну трансформацію прокуратури до нової, більш прогресивної моделі.

    Водночас з жовтня 2014 року керівництво прокуратури не здійснило необхідних для підготовки реформи заходів. Зокрема, не було вирішено питання добору кадрів для формування місцевих та регіональних прокуратур, формування органів прокурорського самоврядування. Таке зволікання отримало відповідну негативну оцінку з боку суспільства та, в тому числі, призвело до звільнення Верховною Радою Генерального прокурора.

    Однак попри це, деякі політики пропонують вирішити проблему із запровадженням реформи найпростішим шляхом – відстрочити набуття чинності Закону про прокуратуру. Такий підхід неприйнятний, оскільки він створює ризик того, що реформа прокуратури не буде реалізована ані через рік, ані через два. Більше того, наслідком такого рішення стане недемократичне і непрозоре формування спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що негативно вплине на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро України. А це, в свою чергу, призведе до чергового сплеску недовіри суспільства до керівництва Генеральної прокуратури.

    Існує побоювання, що набуття Законом чинності у квітні цього року, призведе до суттєвих складнощів у роботі прокуратури, що негативно відобразиться на рівні боротьби зі злочинністю та захисті прав громадян. Профільні експерти переконані, що виходом із вказаної ситуації має бути ухвалення спеціального закону щодо перехідного періоду реформи. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді України за номером 2404-1 від 02.04.2015 “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) “. Цей законопроект чітко встановлює строки для реалізації всіх заходів, необхідних для запуску повноцінної реформи прокуратури, а також механізми забезпечення діяльності прокуратури відповідно до європейських стандартів, враховує рекомендації Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо покращення якості реформи прокуратури.

    Виходячи з викладеного, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, посприяти завершенню важливого етапу реформування органів прокуратури. Просимо Вас запобігти відтермінуванню набуття чинності Законом України “Про прокуратуру”, та підтримати законопроект 2404-1 який запустить реформу прокуратури.

    Ярослав Юрчишин Експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, член правління “Transparency International Ukraine”

    Добавить закладку при помощи: Delicious Reddit Slashdot Digg Technorati Google
    Версия для печати
    Комментировать
    Комментарии — страница 1
    17.04.2015 16:22 Пупс
    Эксперт, член))) ===уй на+++ отсюда, таракан рыжий))) кормушка революции не резиновая, это раз) блеять про бездействие расследования преступлений прошлой власти уже не актуально, все роли сыграны и места раскуплены) думай что-то новое, даун)

    17.04.2015 17:03 ГАВНЮКИ
    воровская власть хочет себя обелить?
    Это можно сделать
    Не надолго.
    Расстрелами с нксогласными

    17.04.2015 18:53 ГАВНЮКИ
    Первое: избирать только от тех гавнков где гавнюка знают, а не от гавнюковских партий.
    Во все мировые банки надо направлять запросы о том, что если у Луки Мудищева счета?
    Нкет спрпавки от психиатра и пламенного письменного заверения бабы, о том, что казел не *ас (в плохом смысле слова) о, тогда его допускать до выборов.
    А то автомобилем управлять *асам низзя, а державой можна.
    НЕ ЛОГИЧНО.

    RSS Ціна нереформованої прокуратури. Платитимемо далі?
    17.04.2015 15:58 | 3 комментария
    На кінець 2013 відповідно до фінансового звіту компанія SLAV AG Андрія і Сергія Клюєвих мала річний оборот у 200 млн. євро. Ці кошти були замороженні в Австрії, як такі, по яким була підозра здобутті їх корупційних шляхом. 5 березня 2015 року, зважаючи на бездіяльність української сторони (Генеральної прокуратури), санкції було знято і Клюєви можуть безперешкодно вести бізнес викраденими в України коштами.

    Цього ж дня було знято санкції з активів Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш та Дмитра Табачника. Відповідальність за злочинну бездіяльність у напрямку повернення корупційнийх коштів та зняття санкцій з тих, хто нажив їх корупційними шляхами відповідно до аналізу експертів Центру протидії корупції лежала повністю на Генеральній прокуратурі на чолі з Віталієм Яремою, а відтак і на Президенті України, який призначає Генерального прокурора. І процес розмороження триває…

    Зараз у нас небезпека втрати понад 137 млн. євро заарештованих у Швейцарії, 17 млн. у Великій Британії, а також активи понад 50 підприємств, 17 банків (детальніше в інфографіці Центру протидії корупції) через те, що постасталінська нереформована прокуратура неспроможна забезпечити захист національних інтересів українців та оперативно провести слідство та довести провину корупціонерів у судді.

    І в цей час, Верховній раді України пропонувалося минулого тижня банально відкласти виконання вимог наших європейських партнерів щодо реформування прокурорського тоталітарного монстра. Пояснення унікальне – ми не встигаємо, бо з кінця квітня прокуратура мала б працювати по-новому, а для цього ні Махніцький, ні Ярема свого часу нічого не зробили, а Шокін банально не встигає. Абсурд.

    І це при тому, зо з 2 квітня у парламенті зареєстрований законопроект 2404-1, який не лише вирішує проблему термінів втілення реформи ГПУ, а й стимулює реформування. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертаються до Президента України з рекомендацією не допустити заморожування реформи прокуратури а віддтак і подальшого розморожування активів корупціонерів. Наголошуємо, що зважаючи на відповідальність за призначення Генерального прокурора, Президент несе повну політичну відповідальність як за ефективність прокуратури загалом, так і за справи повернення корупційних коштів зокрема.

    Шановний Петре Олексійовичу!

    Висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося з проханням висловити державницьку позицію щодо важливого кроку на шляху України до європейського співтовариства, а саме набуття чинності новим Законом України “Про прокуратуру”, ухваленого 14 жовтня 2014 року.

    Прийняття Закону про прокуратуру стало черговим етапом у тривалому та складному процесі побудови в Україні європейської правової держави і виконання взятих ще у 1995 році зобов’язань перед Радою Європи. Законопроект отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Ухвалений Закон створює передумови для перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права. Законом закладено дієві гарантії професіоналізму і незалежності прокурорів, а також запроваджено контроль громадськості над конкурсними процедурами відбору кандидатів на посаду прокурора та участі представників громадянського суспільства у розгляді скарг на незаконні дії прокурорів. Зважаючи на істотні зміни системи, законом було передбачено шестимісячний перехідний період, який мав забезпечити плавну трансформацію прокуратури до нової, більш прогресивної моделі.

    Водночас з жовтня 2014 року керівництво прокуратури не здійснило необхідних для підготовки реформи заходів. Зокрема, не було вирішено питання добору кадрів для формування місцевих та регіональних прокуратур, формування органів прокурорського самоврядування. Таке зволікання отримало відповідну негативну оцінку з боку суспільства та, в тому числі, призвело до звільнення Верховною Радою Генерального прокурора.

    Однак попри це, деякі політики пропонують вирішити проблему із запровадженням реформи найпростішим шляхом – відстрочити набуття чинності Закону про прокуратуру. Такий підхід неприйнятний, оскільки він створює ризик того, що реформа прокуратури не буде реалізована ані через рік, ані через два. Більше того, наслідком такого рішення стане недемократичне і непрозоре формування спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що негативно вплине на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро України. А це, в свою чергу, призведе до чергового сплеску недовіри суспільства до керівництва Генеральної прокуратури.

    Існує побоювання, що набуття Законом чинності у квітні цього року, призведе до суттєвих складнощів у роботі прокуратури, що негативно відобразиться на рівні боротьби зі злочинністю та захисті прав громадян. Профільні експерти переконані, що виходом із вказаної ситуації має бути ухвалення спеціального закону щодо перехідного періоду реформи. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді України за номером 2404-1 від 02.04.2015 “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) “. Цей законопроект чітко встановлює строки для реалізації всіх заходів, необхідних для запуску повноцінної реформи прокуратури, а також механізми забезпечення діяльності прокуратури відповідно до європейських стандартів, враховує рекомендації Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо покращення якості реформи прокуратури.

    Виходячи з викладеного, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, посприяти завершенню важливого етапу реформування органів прокуратури. Просимо Вас запобігти відтермінуванню набуття чинності Законом України “Про прокуратуру”, та підтримати законопроект 2404-1 який запустить реформу прокуратури.

    Ярослав Юрчишин Експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, член правління “Transparency International Ukraine”

    Добавить закладку при помощи: Delicious Reddit Slashdot Digg Technorati Google
    Версия для печати
    Комментировать
    Комментарии — страница 1
    17.04.2015 16:22 Пупс
    Эксперт, член))) ===уй на+++ отсюда, таракан рыжий))) кормушка революции не резиновая, это раз) блеять про бездействие расследования преступлений прошлой власти уже не актуально, все роли сыграны и места раскуплены) думай что-то новое, даун)

    17.04.2015 17:03 ГАВНЮКИ
    воровская власть хочет себя обелить?
    Это можно сделать
    Не надолго.
    Расстрелами с нксогласными

    17.04.2015 18:53 ГАВНЮКИ
    Первое: избирать только от тех гавнков где гавнюка знают, а не от гавнюковских партий.
    Во все мировые банки надо направлять запросы о том, что если у Луки Мудищева счета?
    Нкет спрпавки от психиатра и пламенного письменного заверения бабы, о том, что казел не *ас (в плохом смысле слова) о, тогда его допускать до выборов.
    А то автомобилем управлять *асам низзя, а державой можна.
    НЕ ЛОГИЧНО.
    RSS Ціна нереформованої прокуратури. Платитимемо далі?
    17.04.2015 15:58 | 3 комментария
    На кінець 2013 відповідно до фінансового звіту компанія SLAV AG Андрія і Сергія Клюєвих мала річний оборот у 200 млн. євро. Ці кошти були замороженні в Австрії, як такі, по яким була підозра здобутті їх корупційних шляхом. 5 березня 2015 року, зважаючи на бездіяльність української сторони (Генеральної прокуратури), санкції було знято і Клюєви можуть безперешкодно вести бізнес викраденими в України коштами.

    Цього ж дня було знято санкції з активів Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш та Дмитра Табачника. Відповідальність за злочинну бездіяльність у напрямку повернення корупційнийх коштів та зняття санкцій з тих, хто нажив їх корупційними шляхами відповідно до аналізу експертів Центру протидії корупції лежала повністю на Генеральній прокуратурі на чолі з Віталієм Яремою, а відтак і на Президенті України, який призначає Генерального прокурора. І процес розмороження триває…

    Зараз у нас небезпека втрати понад 137 млн. євро заарештованих у Швейцарії, 17 млн. у Великій Британії, а також активи понад 50 підприємств, 17 банків (детальніше в інфографіці Центру протидії корупції) через те, що постасталінська нереформована прокуратура неспроможна забезпечити захист національних інтересів українців та оперативно провести слідство та довести провину корупціонерів у судді.

    І в цей час, Верховній раді України пропонувалося минулого тижня банально відкласти виконання вимог наших європейських партнерів щодо реформування прокурорського тоталітарного монстра. Пояснення унікальне – ми не встигаємо, бо з кінця квітня прокуратура мала б працювати по-новому, а для цього ні Махніцький, ні Ярема свого часу нічого не зробили, а Шокін банально не встигає. Абсурд.

    І це при тому, зо з 2 квітня у парламенті зареєстрований законопроект 2404-1, який не лише вирішує проблему термінів втілення реформи ГПУ, а й стимулює реформування. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертаються до Президента України з рекомендацією не допустити заморожування реформи прокуратури а віддтак і подальшого розморожування активів корупціонерів. Наголошуємо, що зважаючи на відповідальність за призначення Генерального прокурора, Президент несе повну політичну відповідальність як за ефективність прокуратури загалом, так і за справи повернення корупційних коштів зокрема.

    Шановний Петре Олексійовичу!

    Висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося з проханням висловити державницьку позицію щодо важливого кроку на шляху України до європейського співтовариства, а саме набуття чинності новим Законом України “Про прокуратуру”, ухваленого 14 жовтня 2014 року.

    Прийняття Закону про прокуратуру стало черговим етапом у тривалому та складному процесі побудови в Україні європейської правової держави і виконання взятих ще у 1995 році зобов’язань перед Радою Європи. Законопроект отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Ухвалений Закон створює передумови для перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права. Законом закладено дієві гарантії професіоналізму і незалежності прокурорів, а також запроваджено контроль громадськості над конкурсними процедурами відбору кандидатів на посаду прокурора та участі представників громадянського суспільства у розгляді скарг на незаконні дії прокурорів. Зважаючи на істотні зміни системи, законом було передбачено шестимісячний перехідний період, який мав забезпечити плавну трансформацію прокуратури до нової, більш прогресивної моделі.

    Водночас з жовтня 2014 року керівництво прокуратури не здійснило необхідних для підготовки реформи заходів. Зокрема, не було вирішено питання добору кадрів для формування місцевих та регіональних прокуратур, формування органів прокурорського самоврядування. Таке зволікання отримало відповідну негативну оцінку з боку суспільства та, в тому числі, призвело до звільнення Верховною Радою Генерального прокурора.

    Однак попри це, деякі політики пропонують вирішити проблему із запровадженням реформи найпростішим шляхом – відстрочити набуття чинності Закону про прокуратуру. Такий підхід неприйнятний, оскільки він створює ризик того, що реформа прокуратури не буде реалізована ані через рік, ані через два. Більше того, наслідком такого рішення стане недемократичне і непрозоре формування спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що негативно вплине на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро України. А це, в свою чергу, призведе до чергового сплеску недовіри суспільства до керівництва Генеральної прокуратури.

    Існує побоювання, що набуття Законом чинності у квітні цього року, призведе до суттєвих складнощів у роботі прокуратури, що негативно відобразиться на рівні боротьби зі злочинністю та захисті прав громадян. Профільні експерти переконані, що виходом із вказаної ситуації має бути ухвалення спеціального закону щодо перехідного періоду реформи. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді України за номером 2404-1 від 02.04.2015 “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) “. Цей законопроект чітко встановлює строки для реалізації всіх заходів, необхідних для запуску повноцінної реформи прокуратури, а також механізми забезпечення діяльності прокуратури відповідно до європейських стандартів, враховує рекомендації Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо покращення якості реформи прокуратури.

    Виходячи з викладеного, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, посприяти завершенню важливого етапу реформування органів прокуратури. Просимо Вас запобігти відтермінуванню набуття чинності Законом України “Про прокуратуру”, та підтримати законопроект 2404-1 який запустить реформу прокуратури.

    Ярослав Юрчишин Експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, член правління “Transparency International Ukraine”

    Добавить закладку при помощи: Delicious Reddit Slashdot Digg Technorati Google
    Версия для печати
    Комментировать
    Комментарии — страница 1
    17.04.2015 16:22 Пупс
    Эксперт, член))) ===уй на+++ отсюда, таракан рыжий))) кормушка революции не резиновая, это раз) блеять про бездействие расследования преступлений прошлой власти уже не актуально, все роли сыграны и места раскуплены) думай что-то новое, даун)

    17.04.2015 17:03 ГАВНЮКИ
    воровская власть хочет себя обелить?
    Это можно сделать
    Не надолго.
    Расстрелами с нксогласными

    17.04.2015 18:53 ГАВНЮКИ
    Первое: избирать только от тех гавнков где гавнюка знают, а не от гавнюковских партий.
    Во все мировые банки надо направлять запросы о том, что если у Луки Мудищева счета?
    Нкет спрпавки от психиатра и пламенного письменного заверения бабы, о том, что казел не *ас (в плохом смысле слова) о, тогда его допускать до выборов.
    А то автомобилем управлять *асам низзя, а державой можна.
    НЕ ЛОГИЧНО.

    RSS Ціна нереформованої прокуратури. Платитимемо далі?
    17.04.2015 15:58 | 3 комментария
    На кінець 2013 відповідно до фінансового звіту компанія SLAV AG Андрія і Сергія Клюєвих мала річний оборот у 200 млн. євро. Ці кошти були замороженні в Австрії, як такі, по яким була підозра здобутті їх корупційних шляхом. 5 березня 2015 року, зважаючи на бездіяльність української сторони (Генеральної прокуратури), санкції було знято і Клюєви можуть безперешкодно вести бізнес викраденими в України коштами.

    Цього ж дня було знято санкції з активів Віктора Януковича-молодшого, Олени Лукаш та Дмитра Табачника. Відповідальність за злочинну бездіяльність у напрямку повернення корупційнийх коштів та зняття санкцій з тих, хто нажив їх корупційними шляхами відповідно до аналізу експертів Центру протидії корупції лежала повністю на Генеральній прокуратурі на чолі з Віталієм Яремою, а відтак і на Президенті України, який призначає Генерального прокурора. І процес розмороження триває…

    Зараз у нас небезпека втрати понад 137 млн. євро заарештованих у Швейцарії, 17 млн. у Великій Британії, а також активи понад 50 підприємств, 17 банків (детальніше в інфографіці Центру протидії корупції) через те, що постасталінська нереформована прокуратура неспроможна забезпечити захист національних інтересів українців та оперативно провести слідство та довести провину корупціонерів у судді.

    І в цей час, Верховній раді України пропонувалося минулого тижня банально відкласти виконання вимог наших європейських партнерів щодо реформування прокурорського тоталітарного монстра. Пояснення унікальне – ми не встигаємо, бо з кінця квітня прокуратура мала б працювати по-новому, а для цього ні Махніцький, ні Ярема свого часу нічого не зробили, а Шокін банально не встигає. Абсурд.

    І це при тому, зо з 2 квітня у парламенті зареєстрований законопроект 2404-1, який не лише вирішує проблему термінів втілення реформи ГПУ, а й стимулює реформування. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ звертаються до Президента України з рекомендацією не допустити заморожування реформи прокуратури а віддтак і подальшого розморожування активів корупціонерів. Наголошуємо, що зважаючи на відповідальність за призначення Генерального прокурора, Президент несе повну політичну відповідальність як за ефективність прокуратури загалом, так і за справи повернення корупційних коштів зокрема.

    Шановний Петре Олексійовичу!

    Висловлюємо Вам свою повагу і звертаємося з проханням висловити державницьку позицію щодо важливого кроку на шляху України до європейського співтовариства, а саме набуття чинності новим Законом України “Про прокуратуру”, ухваленого 14 жовтня 2014 року.

    Прийняття Закону про прокуратуру стало черговим етапом у тривалому та складному процесі побудови в Україні європейської правової держави і виконання взятих ще у 1995 році зобов’язань перед Радою Європи. Законопроект отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. Ухвалений Закон створює передумови для перетворення прокуратури на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права. Законом закладено дієві гарантії професіоналізму і незалежності прокурорів, а також запроваджено контроль громадськості над конкурсними процедурами відбору кандидатів на посаду прокурора та участі представників громадянського суспільства у розгляді скарг на незаконні дії прокурорів. Зважаючи на істотні зміни системи, законом було передбачено шестимісячний перехідний період, який мав забезпечити плавну трансформацію прокуратури до нової, більш прогресивної моделі.

    Водночас з жовтня 2014 року керівництво прокуратури не здійснило необхідних для підготовки реформи заходів. Зокрема, не було вирішено питання добору кадрів для формування місцевих та регіональних прокуратур, формування органів прокурорського самоврядування. Таке зволікання отримало відповідну негативну оцінку з боку суспільства та, в тому числі, призвело до звільнення Верховною Радою Генерального прокурора.

    Однак попри це, деякі політики пропонують вирішити проблему із запровадженням реформи найпростішим шляхом – відстрочити набуття чинності Закону про прокуратуру. Такий підхід неприйнятний, оскільки він створює ризик того, що реформа прокуратури не буде реалізована ані через рік, ані через два. Більше того, наслідком такого рішення стане недемократичне і непрозоре формування спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що негативно вплине на ефективність роботи Національного антикорупційного бюро України. А це, в свою чергу, призведе до чергового сплеску недовіри суспільства до керівництва Генеральної прокуратури.

    Існує побоювання, що набуття Законом чинності у квітні цього року, призведе до суттєвих складнощів у роботі прокуратури, що негативно відобразиться на рівні боротьби зі злочинністю та захисті прав громадян. Профільні експерти переконані, що виходом із вказаної ситуації має бути ухвалення спеціального закону щодо перехідного періоду реформи. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді України за номером 2404-1 від 02.04.2015 “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) “. Цей законопроект чітко встановлює строки для реалізації всіх заходів, необхідних для запуску повноцінної реформи прокуратури, а також механізми забезпечення діяльності прокуратури відповідно до європейських стандартів, враховує рекомендації Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо покращення якості реформи прокуратури.

    Виходячи з викладеного, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, посприяти завершенню важливого етапу реформування органів прокуратури. Просимо Вас запобігти відтермінуванню набуття чинності Законом України “Про прокуратуру”, та підтримати законопроект 2404-1 який запустить реформу прокуратури.

    Ярослав Юрчишин Експерт з питань адвокації Реанімаційного Пакету Реформ, член правління “Transparency International Ukraine”

    Добавить закладку при помощи: Delicious Reddit Slashdot Digg Technorati Google
    Версия для печати
    Комментировать
    Комментарии — страница 1
    17.04.2015 16:22 Пупс
    Эксперт, член))) ===уй на+++ отсюда, таракан рыжий))) кормушка революции не резиновая, это раз) блеять про бездействие расследования преступлений прошлой власти уже не актуально, все роли сыграны и места раскуплены) думай что-то новое, даун)

    17.04.2015 17:03 ГАВНЮКИ
    воровская власть хочет себя обелить?
    Это можно сделать
    Не надолго.
    Расстрелами с нксогласными

    17.04.2015 18:53 ГАВНЮКИ
    Первое: избирать только от тех гавнков где гавнюка знают, а не от гавнюковских партий.
    Во все мировые банки надо направлять запросы о том, что если у Луки Мудищева счета?
    Нкет спрпавки от психиатра и пламенного письменного заверения бабы, о том, что казел не *ас (в плохом смысле слова) о, тогда его допускать до выборов.
    А то автомобилем управлять *асам низзя, а державой можна.
    НЕ ЛОГИЧНО.

    Ответить

27. RSS ДРОВИШКИ В «ВЕЧНЫЙ ОГОНЬ»?..
    17.04.2015 9:47 | 100 комментариев
    Даже когда речь идет о людских телах, изрешеченных пулями – это в данном случае выглядит так. Потому что залихватские, наглые убийства в украинской столице Олега Калашникова и Олеся Бузины, произошедшие в течение менее суток – слишком похожи на масштабную провокацию. И вопрос, кому она нужна, звучит не риторически. Никто не поверил в «распятого укрофашистской хунтой мальчика», оборжались – так получайте.

    Мальчика не смогли предъявить за его отсутствием. Так вот, двух застреленных «витязей русского мира», или как их там назовут в ближайшие часы и дни, можно украсить в гробу хоть колорадской ленточкой, хоть триколором. И пользовать картинку с утра до вечера, месяцами.
    То, что ни один из убиенных на витязя не тянул – дело поправимое. Поправимое именно после физической смерти. Русско-большевистская пропаганда как ни кто иной умеет делать штамп героя, погибшего от вражеских рук, из любого материала. Хрестоматийный Павлик Морозов. Портрет вдумчивого идейного пионера, кулацкой жертвы, требующей отмщения, как известно, слеплен из…чего попало. Кто интересуется историей – знает.

    Но следует обратить внимание и на противоположный подход. Точно так же можно лепить портрет антигероя. Кто бы, мол, ни «казнил», но прямо-таки, уничтожив Калашникова и Бузину, Украине сняли проблемы…

    Я бы придержалась своей давней, не декларируемой, но традиции: если относишься к личности негативно, то взять паузу, не разбирать по косточкам в тот момент, когда… Ну, когда смерть настигла грубо и неожиданно, и близкие (они есть у каждого) – переживают остроту утраты. Не публичного человека, не картинки, а просто своего.
    Но сейчас нарушить традицию вынуждает даже не то, что несомненные враги Украины оперативно и смачно пользуются, извините за невольный каламбур, убийственной новостью. А то, что неприятно поразило в Сети из уст тех, кого не хотелось бы причислять к сознательным врагам.

    Когда ведущий сегодняшней российской президентской «прямой линии» мгновенно подает к столу кремлевского хозяина, в только что поднятую тему о «доброй России и злой Украине» — инфу о том, что в Киеве только-только застрелен журналист Бузина… Это можно отнести за счет новостийной оперативности и удачного (для Кремля) совпадения во времени.
    Когда Путин, ни на мгновение ни задумавшись, не переспросив «кого и как», не уточнив и не удивившись – выносит вердикт, что такого следовало ожидать, ибо «это серия политических убийств «на» Украине»… То, с одной стороны реакция лежит в формате сегодня же произнесенных лживых сентенций о нашем «государственном перевороте и пришедшем к власти квазинационализме». Сообщили бы – над Киевом ураган, так тоже бы Путлер приписал это проискам украинской хунты.
    С другой стороны – поспешная искомая однозначность рождает оправданные подозрения. Бузина, возможно, круглосуточно жил у Путина на глазах, и потому известно, что на него не покусились из-за бытовухи или ревности, как озвучивают версии про Немцова). Но в контексте той же прямой линии, выглядит как «кто шляпкой завладел, тот тетку и пришил».

    Тем более что шляпка получилась, как на заказ – для Кремля. КАК на заказ? Или – таки на заказ?..

    Не успели пули пронзить Олега Калашникова, как выяснилось – «убили бывшего депутата, которому угрожали нацисты». Не стоит удивляться, если сегодня-завтра будет вброшена конкретизация угроз и прикинуты их авторы. По принципу пресловутых «визиток Яроша».
    Пока, по спешной надобности, обошлись информацией: за день до гибели Калашников-де в электронном письме анонимному другу сообщил о том, что его «преследуют за призыв к широкому отмечанию 70-летия победы в Великой отечественной войне». А он не сдается: «я лично выдержу и подобный формат унижений, и открытый призыв к расправе».
    Мимо ушей как-то пропускается, что раньше ни об особенной штрокой инициатин «фронтового верерана Калишникова» никто не знал. Равно как и о протиодействии ей. И о наличии какого-то письма сообщило одно агентство, «Українські новини» (ресурс медиагруппы Фирташа; руководитель Денис Иванеско, при Януковиче отвечавший за информацию в администрации президента).
    Репостинговали смачную интригу очень многие. И только немногие из перепечатавших – указали, что нет ни скриншота предсмертной эпистолы, ни каких-либо других уточнений текста. Которые бы непременно были. Если бы интрига такого, девятомаевского преследования Калашникова была вообще. Еще бы стоило вспомнить публично, что у нас – не запрещено никакое почтение ветеранов (коли они остались, 70 лет окончания Второй мировой, плюс хотя бы 17 лет возраста в призыв в финишном 45-м прошлого века, большая цифра людской жизни). И собственно, даже оставлен государственно – день юбилея победы, зафиксированной 9-го, а не 8-го, как во всем мире. Оставлен на данном этапе официально. Ходите по желанию к памятникам, или еще куда.
    Предсказуемы (особенно, если предположить, что спланировано) все реакции «днепобедных убийств в Украине». То, что автор «бимбы в вагине» вор-беглец Азаров строчит, не сам, видно, а по заданию принимающей стороны, сам он вообще не излагает. О Калашникове. «Он искренне ненавидел фашизм, с уважением и любовью относился к ветеранам. Его смелость и открытость, настроенность на добрые дела привлекали к нему людей, а нелюдей заставляли ненавидеть». Вы помните этого симпатягу,привлекающего настроем на добрые дела под охраной янучарских метов? И , АзИров добавляет, что сейчас в Украине (при том, что, блин, реально большинство шоблы янучарского режима на свободе и даже при делах) – «производят политический террор».
    И то, как из Госдумы РФ от главы комитета по международным делам Косачева оперативно звучит требование « к Западу». Сразу же после того, как кто-то убил Олеся Бузину, да, днем, да, в спальном микрорайоне украинской столицы. «Хочется верить, что незамедлительно последует такая же волна возмущения и требований к властям Украины незамедлительно найти виновных, как в случае убийства Бориса Немцова».
    За кадром остается – определенное неравенство личностей в смысле вреда власти. Может, именно потому, что у нас в Украине просто нет серьезной личности, которую можно расценить как оппозицию нынешней власти (точнее, Рашка выше берет, оппозицию нашей Революции, бо власть у нас сменяема пофамильно в отличие от них)?

    Так если вся эта реакция – предсказуема, чего ж переживать, дергать имена убитых кем-то и зачем-то или просто так?
    А вот, читаем. В ЖЖ, очень популярный блог, pauluskp. В объективке там подчеркивают, что «возможно», речь идет о группе журналистов, а не об одном лице. Вот, и не знаю, как бы обратиться. Я ж непродвинутая, всю жизнь пишу под ФИО (и, кстати, Бузина, которого не люблю, делал так же, было кому возражать и кого не любить, и даже кого…). Ладно. Пройдемся по содержанию освещения убийственных событий.
    Pauluskp сегодня пишет, что… В Украине появились «бомбисты». Вспоминает очень давнюю историю индивидуального террора (впрочем, не спускаясь или не поднимаясь до исторического дискурса в этот процесс). Власть «сотрудничает с внешними и внутренними врагами; бомбисты – предвестники кровавой зачистки прежних элит; не лучший вариант для страны, но сами элиты, не желая мирно устраняться, толкают народ к такому шагу».
    Ребята… Уж извините за амикошонство, но коль у вас нет имен.
    Грубое убийство отставника-исполнителя организации преступных дешевых наемных массовок антимайдана (когда есть, и в Украине, более крутые настоящие организаторы, заказчики и спонсоры процесса) и «вчерашнего» письменника, о котором все забыли? Это народное устранение представителей элит при власти?..
    Вот, нарочно провела мини-экспресс-исследование. И среди читающих знакомых, и среди мелкоторгующего-трудящегося люда. И не постеснялась позвонить бойцам. На настоящую передовую.
    Кроме «а хто це?..» ассоциация с Калашниковым – старая-школьная «Песня про купца Калашникова». И автомат вроде бы авторства однофамильца. Тоже старый. О Бузине – у тех, кто читает, мнение, что салонный скандалист. Украинофоб типа. Но… Когда там оно было, грязноватый «Вурдалак Тарас Шевченко», лет 15-18 прошло? А то, что крутился на некоторых российских телеэфирах с проянуковическими и прокремлевскими взглядами, то и там он, как выразились мои собеседники, «не мясо». Есть персоны куда как вредней, если уж разбираться во вредности до уровня смены элит путем «бомбизма».

    «Если убийц поймают – они станут национальными героями», написано на упомянутом ресурсе.
    Убийц отставного «боевика проигравшей партии» и отставного же кабинетного малопопулярного словесного украинофобчика? Написавшие это пониамют, о чем они пишут?
    Партизанский отряд «Тени», живущий на передовой агрессии живущий именно проблемами передовой — пардон, высморкается на эту неисчислимую, непопулярную, вредную, но «не самую вредную» братию в Киеве.

    Боже-Боже, деятели из этого paul…, неужели для того, чтоб прослыть оригиналами, и, главное, представителями интеллиХенции, которая всегда против любой власти (в вашем случае это сейчас совершенно безопасно) – вы готовы оклеветать граждан, которые увлеклись, на ваш взгляд, «бомбизмом», причем в отношении Бузины-Калашникова? И вы это ради того, чтоб сиюминутно лягнуть Порошенко-Яценюка, которым я тоже не молюсь?..

    Собеседники с фронта – вообще психанули. Там, по необходимости, именно сегодня, как и вчера, гасят вооруженных русо-террористо, в реальных защитах и вынужденных контратаках… Продолжать мнение бойцов на счет необходимости уничтожения Калашникова-Бузины, или не стоит?

    Впрочем, у интеллиХенции (именно так, не у интеллигенции, которая без манер и понтов), много всего. И очень жаль, что иной раз в цивилизованном мире читают мнение именно ботанов, не нюхавших сегодня, в войне, и кровавой, и информационной, ничего крепче гранта на коФФе в ближней Европе.
    Украинский современный литератор Андрей Бондар. Нет, дело вкуса. Может, у кого его тома в личной библиотеке. Ну, и пусть бы, как ранее свойственно ему, в обширных, но на любителя, интервью растекался мысью по литературному древу, кто кого недолюбливает в этой среде, и почему он (как личность) постоянно уходит из каких-то телепрограмм и покидает журналы типа «Ева». Так нет. Он сегодня, в свете того, что случилось – рассуждает, кто имеет право ходить по Киеву.
    Возьму цитату, как дает большинство ресурсов, в переводе на русский, чтоб не терять времени. (Тем более, что именно это на ура берут российские ресурсы). Об убийстве Олеся Бузины. «Пророссийский человек с антиукраинскими взглядами на сегодняшний день – голый Вася, член группы смертников. И тут уже дело десятое, кто это сделал и кому выгодно. Но нельзя представить, как по Москве 1944 года разгуливает откровенный немецкий нацист».

    Пане Андрію, групи, а, точніше, одиниці потенційних смертників – стоять у Москві, Санк-Перербурзі та деяких інших містах Россії, виступаючи проти не тільки зовнішньої, а й внутрішньої агресії путінського режиму. У Києві та іншіх містах України (не окупованих) вільно пересуваються та висловлюють свою думку люди різних переконань. Якщо вони не кривдять інших, то їм не заважають.
    Згаданий Вами «голий Вася» — він за кордоном України з Росією. Де жінок пакують у автозаки через кульчики синьо-жовтих кольорів. Не треба їздити й спеціально цікавитися, це є в Інеті. І саме там, у Раші, вирішують прямо на вулиці, хто є «відвертим нацистом» (неруссю, хачем, укропом далі за зйобнутою фантазією часу путіноїда). І хто – «голий Вася».
    Принагідно почитала деякі Ваші інтерв’ю. Так, жити не в селі, а у «дачному кооперативі», підкреслюючи різницю, це рівень.
    Можливо, Ваші сьогоднішні думки щодо безпеки людини яка зі своїми поглядами знаходиться в центрі Києва змогли б обговорити інші, навіть не публічні особи.
    Ось так і є, картини нашого реального життя малюють в Мережі й російські емігранти, й просто відвідувачі нашої країни.

    А ті, в кого стріляли снайпери руського ФСБ на Майдані.
    І зараз продовжують стріляти гармати ЗС РФ в певних районах Донбасу.
    Вони, як не дивно, не підтримують «атентату» таких як Колєсніков і Бузина. Немає в них часу на те, аби теоретизувати про те, що людина «з російськими поглядами, це смертник в Києві».
    Ви вважаєте, що деякі люди не мають ходити серед нас? Що ж, є напасники. Є важка лінія оборони. Є така річ як снайперська гвинтівка. Яка саме модель буде личити до Вашого болндованого волосся?.. Нє, без жартів.

    Много времени в заметках на этот отклик? Извините.
    А что бы сделал каждый из вас, адекватно-украинских (кстати, сделайте, Интет это – возможность), столкнувшись с рядом совершенно завиральных, в том числе, и отечественных комментриев на то, что дуром и провокацией случилось вчера-сегодня?

    Погибшие от руки наемных убийц Олег Калашников (чуть не написала Кушнарев, вспомнив цинично убитого рыгами ради внутрипартийных разборок «ихнего»), и журналист Олесь Бузина, крепко подзабытый читателями – не были «витязями русского мира».
    Вообще, никакими витязями не были. Что не грех, я тоже, например, не витязь.
    Грехи, если их доказать в суде, да пойти по веревочке до центра – мог, конечно, озвучить Калашников, в плане найма и обмана, и, в том числе, подлого привоза несовершеннолетних на вроде пикет под судом против Тимошенко. Извините за подробность, лазила в этот «пикет» через забор, металлический, милицейский. Да писала я об это в августе 2011-го, на ОРД. Когда под штандартами «Общевойскового союза», без права выхода за узкую территорию, но с неврзборанным в любом количестве пивом – стоят мальчики, чуть разбавленные девочками. Лет 15-17. Главное, что привезенные из интернатов. Те, за которых некому заступиться. Ладно, это мой личный счет возмущения, вызванного реально увиденным.

    Ну, и скандалист в отставке Бузина. Вербально-зрелищный скандалист. Продавшийся до остатка Рашке. (Но что, он один? Властитель дум? Опасный пассионарий, который поведет за собой, кого и куда? Таких – вообще, хватает. И поприглядней ).

    Рашистский так называемый «вечный огонь», он, и вправду, к сожалению, очень длительный.
    Врут они все о какой-то победе над фашизмом. Не будем сейчас повторяться, русский сталинизм, отхвативший на время существенную часть глобуса, он ничем не лучше гитлеризма.
    Но какая-нибудь Голландия и другие, живет себе после Второй мировой с оправданной, но приемлемо-правдивой памятью. И все.
    А мы, из-за московской агрессии, должны всю весну примерять на себя корчи «день-победы». Включая убийства «кого надо, то есть – кого больше не надо». К слову, сочувствую тем, кто потерял близких в гнусной игре. Не утверждаю. Но исторически кремлевский почерк похож.

    Виктория АНДРЕЕВА, «ОРД»

    Добавить закладку при помощи: Delicious Reddit Slashdot Digg Technorati Google
    Версия для печати
    Комментировать
    Комментарии — страница 1
    17.04.2015 9:58 Кубанская народная республика -2015
    Вот она, истинная русская весна, абсолютно противоположная событиям весны 2014г. После занятия большевиками в начале марта Екатеринодара, правительство Кубани заключает так называемый «Ново-Дмитриевский договор» (по названию станицы, у которой он был подписан).
    Добровольческие части и отряд Кубанской Рады, подконтрольные правительству молодой республики, присоединились к войскам генерала Лавра Корнилова. Вот оно — настоящее русское национальное единство. Общий враг заставил объединяться разночинных русских людей, не желавших мириться с конфискацией земель, разжиганием сословной розни, мародерством и грабежами красноармейцев. С этого объединения началось восстание Кубанского края против Советской Власти.
    В этот момент кубанская администрация начинает одновременно вести переговоры об объединении с двумя правительствами — украинским и донским. В какой-то степени Кубань стала разменной монетой для этих государственных образований, но, тем не менее, заключенный договор с Украинской Державой о поставках вооружений помог в очистке Кубани от красных к лету 1918 года.
    С этого же момента на Кубани начинают складываться элементы государственности. Высшими органами власти стали Кубанская краевая рада и Кубанская законодательная рада. Созданы все условия для парламентской республики. Сразу же появились две «партии»: фактически — два клана, претендующих на взятие всей полноты власти в Кубанском Крае в свои руки.
    Такими «партиями» стали представители черноморских и линейных казаков. «Черноморцы» являлись прямыми потомками запорожских казаков, а поэтому выступали за укрепление связей в первую очередь с такой же молодой, как и Народная Республика на Кубани, Украиной. Вторые же опирались, в первую очередь, на армии Деникина и Краснова. К слову, и здесь определяющую роль сыграло происхождение этой части кубанского казачества — «линейцы» имели родственные связи с казаками донских и волжских земель.
    Однако, несмотря на разного рода политические игры и интриги в борьбе за власть, «черноморцы» и «линейцы» договаривались между собой на протяжении небольшой истории этого государства, предварительно поделив сферы влияния — первые получили доступ к экономическим ресурсам, вторые — поддержку офицеров царской армии.
    Но концентрация экономических механизмов в руках одного из кланов даже сыграла в какой-то степени на руку правительству — экономика Народной Республики процветала, если так можно выразиться, рассматривая период Гражданской Войны.
    В регионе находилось множество околокредитных, потребительских и ссудно-сберегательных учреждений с общим оборотом в сотни миллионов рублей. Несмотря на сокращение посевных площадей по сравнению с 1914, наличие большого количества фермерских и кооперативных хозяйств (прозванных позже «кулаческими») компенсировала данную проблему. По сравнению с другими регионами России, охваченными Гражданской Войной, Кубань стала в какой-то степени страной Эльдорадо, хоть и ненадолго.
    Однако, недальновидность Деникина, породившая раскол на «черноморцев» и «линейцев» в политической элите Республики, привела к массовым дезертирствам кубанцев из ВСЮР (В 1919 года их было более 60%, в начале 1920 — всего 10%) и предопределила исход войны в данном театре военных действий.
    Отметим, что за 2 года существования Кубанской Народной Республики, ее независимость признали Украина, Германия, Турция, Грузия, а также меджлис так называемой Горской Республики. Более того, когда это интересное с исторической точки зрения государство доживало свои последние дни, на международном уровне всерьез обсуждался вопрос о принятии Кубани в Лигу Наций.
    Вот такое зеркало истории — Кубань могла стать воплощением врангелевской идеи о второй России, альтернативной большевистской, и имела к этому все шансы. Чего не скажешь о «народных республиках» Юго-Востока Украины…

    17.04.2015 10:08 afyns vec
    Канэшно! Верю! «Калашников и Бузина это вам не Немцов»..
    Тут можно – там нельзя.. Зеркальный подход.. Какая милая логика..

    17.04.2015 10:21 Евтропия
    Не стыдно?

    17.04.2015 10:48 шкиряк друк ляшка
    Такие, как Чечетов и Калашников виновны в смертях уже тысяч украинцев. Первый был известный дирижер-законотворец, второй кормил гопников-антимайдановцев, которые жгли в Киеве машины, избивали и убивали людей.
    Чечетов и Калашников кричали о «киевских фашистах», разогревая маргиналов в различных регионах Украины. Это они и их подельники из «Партии регионов» и «КПУ» виноваты в том, что на Донбассе сейчас война и гибнут люди. Это они беззаветно и преданно до последнего дня служили Путину и «русскому миру».

    17.04.2015 10:50 afyns vec
    Олесь Бузина тоже был украинофобом, но он не бегал по Украине с российским флагом и не кричал «Путин введи войска».
    Он умел вылизывать Кремль грамотно. В российских телевизионных студиях Бузина даже говорил, ввергая в ступор Соловьева, что никаких фашистов в Киеве нет, но следом сообщал, что Путин величайший политик современности и Украине без России не выжить.
    Бузина был писателем, который никому не мешал. Да, у него был свой взгляд на историю и современную Украину, который, возможно, кого-то раздражал, а кого-то веселил. Но за это не убивают.
    Если не идет речь о каких-нибудь отморозках. А о них речь точно не идет.
    Ведь даже после побега Януковича, после сотни смертей на Майдане, когда градус кипения и ненависти в обществе к бандитской власти был на максимальном уровне, никого и нигде не убили. По лицу, бывало, стучали, в мусорных баках возили, дом сыну Симоненко сожгли. Но чтобы убивать…
    И уж тем более, через год. Логики в этом мало.
    Зато очень логично предположить, что бывшие соратники уничтожают тех, кто созрел говорить со следствием. Известно, что один из организаторов «Антимайдана» Калашников созрел.

    17.04.2015 10:52 afyns vec
    А что касается Бузины, то если там нет никаких коммерческих причин, то у одной страны есть мотив к проведению операции «Сакральные жертвы».
    Или может быть, сегодня просто так Путин на прямой линии возмутился: «Убийц Немцова нашли через два дня, а где убийцы украинских оппозиционеров? Кто их ищет?».
    А еще Путин, оказалось, знает, кто такой киевлянин Бузина. Хотя как зовут лидера питерской группы «ДДТ» Шевчука Путин не знает.
    Немного странно. Не так ли?
    Но это, конечно, лишь размышления. Не более того. Расследованием обоих убийств уже занимается МВС, и будем из этого ведомства ждать какой-то информации.
    А пока хочется дать совет всем более менее известным украинофобам, проживающим в Украине, но регулярно участвующим в поливании грязью Украины на российских федеральных каналах.
    Берегите себя. После убийства Бузины вы все в группе смертельного риска. Вы в списке «сакральных жертв». И этот список составили точно не бандеровцы.
    И совет барыгам-регионалам. Если вами активно занялись следственные органы, просите их сажать вас, как минимум, под домашний арест. Это сохранит вашу жизнь. Потому что вашим подельникам вы как свидетели не нужны.

    17.04.2015 10:56 для всех
    Бездарная стран ,бездарное правительство, развязавшее войну против собственного народа только для того, чтобы скрыть свою несостоятельность.Зомби,очнитесь!Неужели вам мало крови ? Андрееву уже давно пора отправить в мусорный ящик,она является позором украинской журналистики.Склоняю голову перед светлой памятью Бузины и всех погибших журналистов,которые несмотря на лютую ненависть современных фашистов,правдиво освещают события Великой Отечественной войны и мужественную борьбу всего советского народа за освобождение своей Родины и неблагодарной Европы от фашизма.

    17.04.2015 11:11 Довбуш
    Ну если убийством занимается МВС стоит ждать достойных результатов,таких же как и по самолету. Насмешил,как это номера на машине из которой стреляли по Олесю не оказались номерами машины Путина ? Пусть Геращенко проверит где был в это время Владимир Владимирович.

    17.04.2015 11:12 для всех
    Информация о гибели регионалов и тех, кто работал на бандитскую украинофобскую власть не вызывает практически никаких эмоций. Злорадства, точно нет. Скорее, есть сожаление. Все эти персонажи должны находиться в тюрьме. Они должны отвечать за содеянное. И речь не только о финансовом грабеже страны.

    17.04.2015 11:15 Долбойовбушу
    Берегите себя.
    После убийства Бузины вы все в группе смертельного риска. Вы в списке «сакральных жертв». И этот список составили точно не бандеровцы.
    И совет троллям.
    Если вами активно занялись следственные органы, просите их сажать вас, как минимум, под домашний арест. Это сохранит вашу жизнь. Потому что вашим подельникам вы как свидетели не нужны.

    17.04.2015 11:35 вещун
    ЕФРЕМОВУ!!!! Александр Сергеевич — бегите быстро в россию там Путин вас не тронет

    17.04.2015 11:43 Тому кто ответил Довбушу
    Пугать меня не надо,я уже не в том возрасте,когда стоит чего-либо бояться.а вот Вам следует освежить память и вспомнить,кто развязал АТО на нашей многострадальной Украине, кто убивал детей и мирное население в Донбассе,кто расправляется с неугодными журналистами,кто довел страну до нищеты и разгулу фашизма.Гореть им всем в аду,Божий суд ждет !Молитесь и думайте о душе!

    17.04.2015 11:44 afyns vecc
    «После убийства Бузины вы все в группе смертельного риска. Вы в списке «сакральных жертв»»
    Слышь, дублёр, ты у них там за главного? Ты определяешь, кому стоять, кому бояться?
    «И совет барыгам-регионалам. Если вами активно занялись следственные органы, просите их сажать вас, как минимум, под домашний арест. Это сохранит вашу жизнь. Потому что вашим подельникам вы как свидетели не нужны»
    Может, манечку придержишь? Кто ты такой, чтобы давать советы людям, для которых ты пыль (по разным причинам). Шо-то ты раздухарился..
    Ты про движение маятника что-либо знаешь? Так вот, маятник всегда вернется в точку противоположного максимума. И тогда будут искать пятый угол и жырная свинья, и его шеф-гей, и шоу довгошнобелей и тд и тп..
    Здесь один полудурок пересмешником работает.. Видимо селюку в радость топтать клаву, а мыслей своих нет, вот он подстановкой слов и занимается.. Амёба..
    Ты ведь свои мысли высказываешь – придумай себе достойный ник и работай.. Тебе же бояться нечего – ты живешь в вильний Украине – самой демократической стране..
    Но если нет, пользуйся моим ником – ты мне не мешаешь..

    17.04.2015 11:47 куда ведут следы убийц
    После победы «оранжевой революции» из заброшенных шахт подняли более 50 трупов, жертв ОПГ «Люкс». Кстати, тогда в числе первых за решетку должен был попасть не только боевик «Люкса» Гиви Немсадзе, но и начальник ГУМВД Украины в Донецкой области Константин Пожидаев. Но любовь, которая вдруг возникла между тогдашним президентом Ющенко и премьер-министром Януковичем, свела на нет все планы по раскрытию преступлений «Люкса».
    Вся империя «Люкс» работала на устройство в Донецке сепаратистских мятежей. Непосредственно организацией погромов занимались Николай Левченко и Сергей Богачев — секретари Донецкого горсовета. Именно они управляли завозом автобусами «туристов Путина» через Луганскую область, расселяли их в гостиницах и общежитиях, выплачивали «суточные», писали сценарии погромов, планировали убийства, эти гниды в новую реальность вписываться не хотят, поэтому из воров и коррупционеров превращаются в изменников и сепаратистов — чтобы и дальше оставаться ворами и коррупционерами. Путин им гарантирует.

    17.04.2015 11:55 Старий кінь
    Любителю фанты (afyns vec).
    Странно… Сегодня вполне логичные вещи пишешь, а вчера грязно домогался. Замочить хотел. Протрезвел или шефы откорректировали амплуа?

    17.04.2015 11:56 ликантроп
    надеюсь вечный огонь ещё долго будет тлеть на обрубках русского мира)) http://botsman—katsman.ru/poetry/162-obrubki-russkogo-mira.html

    17.04.2015 12:06 фанты мусс
    Dans la guerre comme à la guerre)))

    17.04.2015 12:17 не люблю нацистов
    Ну вот, В.Андреева выступила как всегда, в духе и стиле “Комсомольского знамя”. Что же сообщает журналистка коммунистической школы на специализированном сайте «ОРД»? А сообщает следующее:
    Пока, по спешной надобности, обошлись информацией: за день до гибели Калашников-де в электронном письме анонимному другу сообщил о том, что его «преследуют за призыв к широкому отмечанию 70-летия победы в Великой отечественной войне». А он не сдается: «я лично выдержу и подобный формат унижений, и открытый призыв к расправе».
    Интересно получается. Прямо как коммунистическая пропаганда во времена когда такая была выгодна и гарантировала карьеру и пайки для усилиненного питания, а также прочие совковые привелегии. Цитата в тексте автора присутствует, даже выделена кавычками, т.е. подаётся не в виде пересказа, а автор или источник преподносится в виде анонима. Возникает логичный вопрос, откуда черпает материал для публикаций бывшая советская пропагандистка, если первоисточниками информации она не располагает, но вставляет в текст прямые цитаты, выделяя их кавычками? Ну да ладно.
    Стоит помочь журналистке Андреевой и читателям. Хотя бы потому, что журналистка Андреева подавая неизвестно как очутившуюся у неё информацию, подаёт её частично. Тот самый некий “аноним” опубликовал не только электронное письмо убиенного Калашникова (он и сам находится в так называемой расстрельном списке), но и некоторые другие интересные совпадения, в частности реакцию сайта Миротворец (который имеет непосредственное отношение к МВД?) на произошедшие убийства. Вот он, тот самый “аноним” и его выводы о случившемся: http://www.politnavigator.net/blog/rasstrelnaya-komanda-mchit-po-kievu

    17.04. 2015 12:18 V. B.Богачев (секретарь Донецкого горсовета) иногда предупреждал знакомых правозащитников и активистов донецкого Майдана, чтобы в тот или иной день они не принимали участие в массовых мероприятиях. Так и говорит — запланирован труп, поэтому лучше сегодня на митинг не ходить.
    Это не шутка и не преувеличение — Богачев спас от неминуемой смерти нескольких моих друзей, заранее предупредив их о том, что участников проукраинского митинга будут забивать арматурой. Узнав об этом, активисты решили вообще на митинг не идти. Но драка была запланирована и оплачена, поэтому привезенные Богачевым «титушки», в конце концов, побили рожи друг другу.

    17.04.2015 12:44 11
    У нас ето модно отстреливать или по два раза в голову себе стрелять инакомыслящих при смене власти. А сама -то Виктория Андреева за свой анус не переживает?

    Ответить

28. Хотівім йсе, што є вище, вшиткой прочитати але начали мі кишки од того бурчати то й передумав! Нашто такой туйки печатаєте, пиште дашто доброй а вадь прикольной!!!!

    Ответить

29. Перебачте ми будьте добрі за то шо вповім, но богаму маттириного тот чуловік, што укладує йсі кіломийтрові плахты, по правді дибіл? Ун малим не падав з дерева высокого? Ци не задирався з бабиным цапом? А може коли ся купав у бовчови та скакав з моста на голову в воду до колін? Бо штось ото нездоровоє.

    Ответить

30. раз будешь тут эти лашпорты вываливать, хапанешь в своей медкарте такой же длинный и замысловатый диагноз.

    Ответить