Від Майдану до Майданека

Якщо ви все життя мріяли вигукнути «All Cops Are Bastards», «Суддю на мило» чи навіть «Героям слава!», але з якихось причин соромилися це зробити – поспішайте зараз, поки нові закони донецьких джунглів не прирекли вас до страти за таку «зухвалу зневагу».

«Незаконне… розповсюдження матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер та демонструють зухвалу зневагу до судді або правосуддя, тиск, залякування чи втручання в будь-якій іншій формі в діяльність судді… , вчинені з метою помсти, перешкоджання виконанню суддею службових обов’язків чи з метою добитися винесення неправосудного рішення… карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років» (свіжоухвалений Репресивний Кодекс Колісніченка)

«КУЧМА: — Це ж подонки твої судді. Я повинен їхати до них і давати свідчення! Тому візьми цього суддю, бл..дь, за яйця подвєсь, хай повисить одну ніч.

ЯНУКОВИЧ: — Зрозумів. Ми розберемось.

КУЧМА: — Судді взагалі, бл..дь…

ЯНУКОВИЧ: — Ну, вони подонки. Предсєдатель суда в мене там ненадьожний. Його надо мінять.

КУЧМА: — Ну ти ж понімаєшь… мінять, пока система такая, что… Ну, я думаю, тепер ви розберетесь, штоб он на всю жизнь запомніл» (плівки майора Мельниченка)

З моменту, коли купка покидьків остаточно вирішила, що саме вона в Україні – «більшість», підвела свої грайливі ручки вгору та зціпила їх на шиї людини як біологічного та соціального виду, минуло вже кілька годин – а новинні стрічки й Фейсбук і досі не втомлюються шокувати все новими й новими подробицями з нашого з вами спільного, віднині карикатурно-тоталітарного життя. І навіть коли здається, що картина суцільного синьо-жовтого ГУЛАГу вже повністю сформована, раптом дізнаєшся, що й це ще не все, бо ж часу й натхнення людиноненависницькій банді ми з вами відпустили чимало, і дбайливі Колісніченко, Олійник та інші достойники його не гаяли.

Отже, людино, віднині тебе офіційно визнано брудом, мотлохом, порохом, не гідним цілувати пальця високошанованого пана судді або найупослідженішого клерка чи прибиральниці в райвідділі міліції. Бо ж за поширення будь-якої інформації, яка «носить явно образливий характер та демонструє зухвалу зневагу до працівника правоохоронного органу», можна й до 3 років позбавлення волі отримати.

Віктору Федоровичу виявилося мало того, що його закон тепер офіційно дозволятиме саджати будь-кого за наклеп, носіння камуфляжу, портрет Степана Бандери (хтось сумнівається, що портрети Сталіна, який виголошував тости за Гітлера, ділив із ним на двох Європу й узагалі мирно «співпрацював», і надалі будуть безкарно вкриватися масними цілунками владних «антифашистів»?) чи коментар в Інтернеті. Сотні депутатів спеціально стурбувалися тим, щоби вберегти ніжну психіку суддів, які виноситимуть у ХХІ столітті дикі інквізиційні вироки, від заслуженого вигуку засуджених політв’язнів «Суддя – підарас!».

Віктору Федоровичу виявилося мало того, що новий «закон про амністію» передбачає повне виправдання будь-якого кривавого місива, влаштованого злочинцями з кийками проти мирних людей, звірячого нападу «друзів Пшонки» на журналістку Чорновіл, офіційно визнаного міліцією (!) зникнення безвісти трьох учасників Євромайдану й навіть – від розчулення аж сльози навертаються! – завідомо неправдивих повідомлень загадкового дестабілізатора про «бімбу в метрє» під Майданом. Партія Януковича навіть про кнопки забула – аби лише виправдані перед людством та історією звірі-убивці, не дай бог, не почули від недовірливого народу «явно образливе» та «зухвало зневажливе» «Мусора – з уродом!».

Та найвагоміше досягнення донецької демократії, звісно ж, те, що за вищенаведені злочинні гасла людину можна посадити навіть у разі, якщо нічого образливого в констатації загальновідомого факту «мусора» й «підарас» не бачать. Бо за збирання й поширення конфіденційної святої правди про суддів та працівників правоохоронних органів віднині теж саджатимуть. Хоча можете не сумніватися – навіть якщо вам пощастить, і ви в своєму житті й знати забудете про існування вищих божественних створінь у мантіях та погонах, посадити вас усе одно знайдуть за що. Достатньо буде хоча б один раз потрапити в київську пробку імені кортежу Януковича й мимоволі утворити «колону з 5 автомобілів» – і ви вже небезпечний злочинець, якого треба терміново ізолювати від порядного Віктора Федоровича та його законослухняних однопартійців.

Цікаво, наскільки швидко після ухвалених законів Міністерство культури вибачиться за своє поспішне відкликання погроз Українській греко-католицькій церкві? Бо ж після того, як держава офіційно дозволила урукхаям Януковича безкарно й беззастережно красти, вбивати, ґвалтувати гусей і не чекати сигналів у відповідь, міністр Леонід Новохатько серед своїх пацанів виглядатиме просто слабкодухим лохом і підозрілим ліберальним фраєрком. А саму УГКЦ каральна адміністрація Віктора Федоровича будь-якої секунди може кваліфікувати як підпорядкованого Ватикану «іноземного агента» з усіма відповідними для доби полювання на відьом наслідками.

Отже, шановні лідери опозиції, якщо ви ще досі боїтеся, що внаслідок «зухвало зневажливих» дій Майдану Віктор Федорович може ввести надзвичайний стан, почитайте ще раз ухвалені за вашої млявої бездіяльності закони й спробуйте зрозуміти: надзвичайний стан щойно вже запроваджено. Причому, на відміну від справжнього НС, цей концтабір одразу після підписання його Януковичем буде введено в Україні безстроково, а термін вашого перебування поза в’язницями залежатиме не від вашої обережності та вміння не дратувати хазяїна країни, а, скажімо, від погоди на вулиці, величини приплоду в сімействі земляних зайців чи добору приправ у кінській ковбасі. А аргумент «ну поки що хоча б не стріляють» за царства нинішньої скаженої зграї відморозків проіснує максимум місяць – поки якомусь Олійнику чи Колісніченку не заманеться наділити «Беркут» правом стріляти на ураження «за наявності чіткого переконання працівника правоохоронного органу в винуватості підозрюваного».

Помститися Майдану, перетворивши всю Україну на великий Майданек, – це вже не просто блакитна мрія Януковича, а плани розваг на останні робочі дні перед черговим суботнім полюванням. І якщо найбезкомпроміснішою відповіддю революції стане чергова одноголосна резолюція народного віче про пікетування Януковича з вимогою не підписувати каральні закони, то завадити амбітним планам Віктора Федоровича зможе хіба що який-небудь не знайомий із технологією мирного протесту сухолуцький кабан.

Юрко КОСМИНА, для «ОРД»