Всем предпринимателям Украины давно известен тот факт, что самым коррумпированным государственным органом (после прокуратуры конечно) является не милиция, не суды, а служба пожарной охраны. Ведь именно эти простые ребята призванные «Служить и защищать» фактически действуя под прикрытием «желания помочь» останавливают производства, закрывают объекты, проводят экспертизы, «рекомендуют» страховые компании. И за каждый шаг, в этом царстве, нужно платить. И платить надо не мало. От нескольких десятков тысяч гривен (за мелкие вопросы типа «не закрывать небольшой объект) до нескольких процентов от стоимости объекта (за принятие объекта и проведение противопожарной экспертизы). Выдача разрешений на эксплуатацию объекта обходится от 2 до десятков тысяч долларов.
И вся эта масса денег стекаются в одну единственную службу – Государственная служба чрезвычайных ситуаций.
В этом году по подозрению получения взятки только в Киеве задержаны два начальника района. Два года назад, опять же в Киеве, был задержан замначальника главка. За годы независимости задерживались сотни пожарных инспекторов различных рангов и должностей, начальники, их замы, инспектора. И тем не менее на смену одной головы вырастает две новых.
20 августа 2013 года в своем служебном кабинете был задержан начальник отдела контроля за вынесенными постановлениями Войтенко. Сумма взятки – 50 тыс. гривен. Вот так нагло, никого не боясь, ни за что не переживая, простой чинуша взял 50 тыс. гривен. Говорят при обыске у него в столе нашли еще 200 тыс. гривен. И это выторг только за один день одного начальника отдела.
Поскольку работа у начальников административная, все знают что ты сделал, что ты подписал, то существует прайс – что сколько стоит. Задача начальника отдела, это задача кассира за кассовым аппаратом – получить деньги и выдать товар. За эту работу он получает зарплату, какие-то премиальные, ну и иногда может что-то стащить с прилавка. Но поскольку хозяин магазина мужик строгий и регулярно проводит инвентаризацию, много не украдешь, так – жену в кафе сводить.
Совершенно другие фигуры, которые намного интереснее в этой истории, это начальник главка Киевской области, а так же его зам, который сейчас выполняет обязанности начальника.
ТКАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Заступник начальника Головного управління з організації запобігання НС та заходів ЦЗ
http://www.kyivobl.mns.gov.ua/content/1-2.html
Как мы видим из его карьеры, Ткаченко А.В. всю жизнь провел в Киевской области и знает там каждую собаку. Это тот самый серый кардинал при котором начальники меняются, а он остается. Кроме всего прочего г-ну Ткаченко даже начальник главка не указ, так как по положению ГУ ГСЧС у него «особый» статус. Только он имеет право останавливать деятельность предприятий и разрешать их дальнейшую эксплуатацию, без его личной визы ни один дом, ни одно строение не может быть заселено или начать свою деятельность.
Несложная математика подсказывает, что если один начальник отдела приносит господину Ткаченко 250 тыс. в день, а отделов в подчинении у замначальника главка около 20, пусть 15 из них «технические», но 5 все-таки «рабочие» и пусть другие 4-е приносят не по 250, и не каждый день, то общая сумма получаемых г-ом Ткаченко средств составит (при самом скромном подсчете) 3 млн. грн. в месяц. К тому же непосредственно господину Ткаченко подчиняются главные инспектора по районам всей Киевской области, а это еще кругом-бегом на бензинчик, охоту, рыбалку, отдых на Мальдивах, яхту и дачку-хатынку в три этажа. Понятно что Ткаченко А.В. не может оставлять себе всю сумму. Есть начальник главка, есть начальник службы, но даже при таком раскладе минимальная сумма заработка Ткаченко в месяц составляет 1 млн. гривен.
Злые языки говорят, что лично Болоцких М.В. (глава службы Украины), Ткаченко заносит миллион в месяц, но это всего лишь злые языки, доказательств таких ни у кого нет.
К чему вся эта присказка, а дело в том, что за последнее время участились случаи задержания пожарников при получении взяток, но брали все время мелкую рыбу. Так вот теперь обстановка полностью поменялась и внутренними приказами было установлено, что документирование и задержание «промежуточных» звеньев более не идет в показатель. Такое задержание может быть только как вспомогательное к основанному.
Уголовное производство по факту вымогательства взятки было заведено еще в июне месяце, все это время активно работала техника, средства аудио и видеофиксации, была усилена агентурная работа. Ткаченко известен тем, что никогда не берет на прямую у «барыг», однако каким- то образом деньги он все равно получал, и вот была проведена колоссальная работа по установлению каналов получения денег, выявлена целая цепочка посредников и подставных организаций через которые проходят платежи, многие факты получения г-ом Ткаченко денег задокументированы, всеми этими данными следствие располагает и готовит указанные материалы к рассекречиванию.
О прямой причастности Ткачеко к указанным событиям свидетельствует и тот факт, что документ о приостановлении постановления о закрытии объекта подписал лично Ткаченко. На официальные запросы следователя Ткаченко не реагировал и отказывался выдавать любые данные касаемые события преступления и личности преступника, даже после получения решения суда о необходимости выдать документы, Ткаченко документы не выдал, а максимально затянув время, отказал в их предоставлении сославшись на то, что у него их нет.
Так же интересным является тот факт, что Ткаченко подключил всю мощь аппарата для того, чтобы Войтенко вышел на свободу, следственный судья Васильковского района Орда рассматривала дело в общей сложности с 9.45 до 19.00. 6 часов находилась в совещательной комнате и не смотря на железобетонное документирование пыталась изыскать возможность вынести незаконное решение и выпустить преступника на свободу. Видимо все эти 6 часов шла активная консультация как и на каких основаниях выпустить Войтенко, но все-таки чувство внутренней ответственности и страха заставило Орду вынести единственно верное решение и арестовать Войтенко.
Вся эта совокупность фактов дает ясно понять, что Ткаченко не просто знал о том, что в его ведомстве творятся такие дела, а он организовал всю цепочку создания проблем предприятиям и вымогательства взяток у их представителей.
Конечно все, что мы описали это косвенные факты, но есть и прямые доказательства. В том числе задержанный начальник отдела полностью подтвердил изложенные факты и добавил, что по только от его управления Ткаченко в месяц получает 1,5 миллиона гривен. Так же он заявил, что даже не желая того, он обязан исполнять указания руководства и неугодных в этой системе просто убирают.
В скором времени после получения разрешения на рассекречивание информации г-ну Ткаченко и его некоторым подчиненным придется ответить на слишком много вопросов касаемо разработки нормативной документации, введению в эксплуатацию объектов, о продлении приостановлений постановлений о запрете эксплуатации, выдачи лицензии отдельным предприятиям, пожарам на подконтрольных объектах и т.д.
Конечно имея такой золотой запас и покровителей в высших слоях власти, г-на Ткаченко вряд ли кто-то посадит, но потеря должности и значительное уменьшение золотого запаса ему гарантировано.
Отдельно хочется указать, что глава службы Болоцких М.В. при всей поверхностной борьбе с коррупцией никак не может быть не осведомлен о делах его подчиненных, ходят слухи что о каждом закрытом объекте область должна докладывать в службу, а при открытии такого объекта служба требует «аргументации» в размере пары сотен тысяч гривен за решение. Так это или не так, наверняка сказать нельзя, но наличие подобных кадров на местах указывает на то, что каковы подчиненные, таков и руководитель.
Все что хочется тут сказать, это то, что всему свое время. И время это уже наступает.
Александр Александров для ”ОРД”
141 ответ
После таких вещей тока на повышение, пропиарился ткач знатно. Теперь как леди Гага у себя в области)
Денег больше ему давать не буду, он уже меченый)
Какой интересный сайт. Статья правда идиотская, но вот комментарии открыли проблематику отношений в коллективе.
Организационные выводы обязательно в скором времени будут сделаны.
Всем участникам дискуссии большое спасибо.
Пожежне братство вчора тільки про це і говорило, в перебігу дня всі хто в Києві і області працює, д
А вот у меня к Вам вопрос, произошло событие, одного подчиненного взяли на взятке на основании документа, который выписал главный госинспектор. Возможно конечно Войтенко действовал в личных интересах и всех наглым образом обманул, дал Ткаченко на подпись документ, а сам решил себе прикарманить полтинник (скрысятничать). Но тем не менее этот факт требует проверки. Событие произошло 20-го августа. Сегодня 26-е. Почему за 6 дней служба не назначила проверки? Почему не отстранила от исполнения функциональных обязанностей лицо подписавшее документ? Ведь это лицо может влиять на следствие, фальсифицировать документы, давить на свидетелей. Или правда что Ткач заносит в службу лям в месяц? Тогда конечно понятно, зачем резать корову которая приносит молоко.
Для пожежників «кормління» у спосіби зловживання службовім становищем та вимагання є, фактично, легалізованим у системі сучасної влади України. Принцип сучасної влади України ЗАБАГАНКИ НАЙВИЩОГО ПОСАДОВЦЯ ПОНАД УСЕ, А В ПОДЯКУ — ПРАВО НА ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАСНИХ ЗАБАГАНОК є, наразі, «зеленою картою» узурпованої влади, модифікацією опричнини. Маю право перед Богом та людьми на зазначене твердження, оскільки воно є наслідком роздумів щодо власних обставин вкупі з аналізом загальновідомих фактів. 04.10.2000 вчинено невдалу спробу мого вбивства, ініційовану певним вищим офіцером СБУ з особистих мотивів. У багатоходовий спосіб до вчинення злочину були залучені пожежники, міліціянти, відомі у кримінальних колах особи та декласовані елементи.Зокрема, в.о.начальника ЗДПО-1 м.Біла Церква Кубашевським забезпечена участь у злочині підлеглих йому службовців: диспетчера ЦППЗ Карімової, інспектора Костика (племінника чинного на той час начальника УДПО ГУ МВС України в Київській області Мельника) та інших. У жовтні 2000 року мною було виявлено факти причетності до злочину пожежників та міліціянтів та вдалося схилити інспектора Костика до явки з повинною, яку від нього прийняв офіцер Управляння «К» СБ України при Білоцерківському МРВ СБУ в м.Києві та Київській області. Згідно повідомленому Костиком 05.10.2000, дізнавач Шовкопляс замість виконання процесуальних дій за місцем події весь день в приміщенні ЗДПО-1 вимагав від нього, у спосіб погроз фізичної розправи, підробити документи про, начебто, загоряння будинку внаслідок короткого замкнення або не подання до Білоцерківського РВ взагалі будь яких документів щодо даної пожежі. Факт явки з повинною та будь які пов’язані з нею документи приховані, а, ймовірно щонайперше – знищені. Обставини, про котрі наведено вище, засвідчують про державну політику не гласного, але діючого дозволу на побори зі сторони пожежників за який відпрацьовується, зокрема, їх співучастю у особливо тяжких злочинах. Влада України отримує девіденти від злочинності пожежників у натуральній формі цілеспрямованих особливо тяжких злочинів, які мають ознаки тероризму, а посадовці цієї влади отримують банальні гроші.
Служба гниет с головы! И Данилюк ( Гинеколог ), и Болоцкий ( Болото ) и кадровик, и начальник главка — все участвуют в дерибане. Просто ему чтоб работать надо носить, не будет — снимут. Совсем развалили службу. Болоцкий ради должности уничтожил МЧС, подтянул себе подобных, восстановил с пенсий и расставил на руководящие должности по всей Украине. Просто позор какой то!
Если Б.М.В. это ” первый” то чаще читайте и общайтесь с личным составом. Вам расскажут, что думают о Вашей деятельности и о тех, кого расставили, что они творят на местах. Вам носят, а Вы не замечаете как работает Киев и Киевская область, да и все подразделения Украины. НАЧНИТЕ С СЕБЯ!
Позор пожарникам, уже как Гаишники а станут как Фискалы скоро.
Для того чтобы когото судить, нужно сначала посмотреть на себя. Все кто пишут здесь комментарии просто менты и сбушники. Знаю Ткаченко лично не один год и могу с уверенностью сказать что такого порядочного сотрудника нет ни в одной ментовской козлодерне. Не стану бросать бисер перед свиньями и рассказывать о его достоинствах, скажу лишь то, что личный состав его уважает, а он в свою очередь делает все для своего личного состава. А вы — мрази мусорские, можете только ядом исходить и завидовать.
Апеляційний суд міста Києва
ЛВМ ……………………………………………..
А П Е Л Я Ц І Я
на вирок Печерського районного суду міста Києва
29 січня 2013 року колегією суддів Печерського районного суду міста Києва винесено вирок у справі по обвинуваченню Пукача Олексія Петровича, 1 січня 1953 року народження, уроженця села Жизніківці Білогірського району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, колишнього начальника Департаменту оперативної служби МВС України, зі спеціальним званням генерал-лейтенант міліції, звільненого у відставку з 21 жовтня 2003 року, інваліда 2 групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки , будинок 30-Б, квартира 5 – у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 365, частиною 3 статті 364 Кримінального кодексу України, частиною 3 статті 166 та пунктами ,,в”, ,,і” статті 93 Кримінального кодексу України 1960 року.
Право на статус апелянта
Згідно змісту статті 348 Кримінально-процесуального кодексу України (надалі – Кодекс), апеляцію мають право подати, зокрема:
«11) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом».
Статтею 22 Кодексу передбачено всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи на всіх етапах кримінального судочинства.
Сприймати Кодекс за цілісний нормативний документ можливо лише за умови відсутності суперечностей між нормами Кодексу.
Об’єктивно надаючи пріоритет главі ,,Основні положення” Кодексу в частині всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи на всіх етапах кримінального судочинства з метою встановлення істини, положення пункту 11 частини 1 статті 348 Кодексу ,,інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом ” не може трактуватися інакше аніж те, що іншими особами, передбаченими Кодексом, які мають право на апеляцію є всі ті особи, які об’єктивно можуть сприяти всебічному, повному і об’єктивному дослідженню обставин справи з метою встановлення істини.
Межі оскарження
Предметом даного оскарження є неповнота змісту справи, наслідком чого є не з’ясованість у доказовий та симетричний спосіб мотивів злочину.
Обставини, які підтверджують наполегливе, з ознаками умисного ухиляння слідства та суду від добросовісного виконання статті 22 Кодексу є наступними.
Я, Ліченко В.М., проживаю у місті Біла Церква Київської області. На відстані 25 км від міста Біла Церква розташоване місто Узин з найбільшим в СРСР летовищем тяжких військових літаків. Між летовищем міста Узина та летовищем міста Моздок існує повітряне сполучення. По дорозі від міста Біла Церква до міста Узин, дещо вбік, розкинулося село Сухоліси.
У другій половині дня 17 вересня 2000 року була спровокована моя участь у застіллі чоловічої компанії на квартирі організатора цього застілля.
Біля будинку, в квартирі котрого відбувалося застілля, був припаркований мій легковий автомобіль.
Обставини, які мали місце під час застілля викликали у мене обґрунтовану підозру щодо здійснення чогось утаємниченого від мене.
Мене наполегливо намагалися напоїти алкоголем, а, орієнтовно, о 22 годині почали активно схиляти до поїздки в місто Узин, зі мною за кермом мого автомобіля, начебто, провідати компанією тещу одного із учасників застілля, котру, окрім зятя, ніхто з компанії ніколи не бачив.
Тобто, я мав у не тверезому стані вести свій легковий автомобіль в темну частину доби, під час сильного дощу із міста Біла Церква до міста Узин з мотивів капризу одного із учасників застілля.
Середній вік учасників застілля був 50 років і це були громадяни з життєвим досвідом і не легковажні.
Учасники компанії були під легким впливом алкоголю, рівень якого не впливав на розумову чи емоційну адекватність.
По дорозі з квартири до автомобіля організатор компанії наполягав на поїздці до Узина, а я відмовляв в участі у пропонованій поїздці.
В момент знаходження компанії біля мого автомобіля неподалік, мені в потилицю, зупинився інший легковий автомобіль з вимкнутими габаритами.
Я спостерігав у дзеркало як із під’їхавшого автомобіля швиденько вискочило двоє молодих чоловіків у чорних одностроях без знаків відзнаки одягли на себе жилети працівників ДАІ і швиденько повернулися в автомобіль.
Чи бачили момент підозрілого переодягання інші учасники компанії стверджувати не можу, але вважаю, що чоловік, який запрошував до тещі на ніч спостеріг момент переодягання.
Мовчки я вийшов із свого автомобіля і пройшов мимо під’їхавшого автомобіля, оглядаючи його.
То був ВАЗ 2103 темно-синього кольору із повністю затемненими вікнами, смугою легко продертої фарби по всьому правому боці, державний номер 95-85 КХ.
Повертаючись до свого автомобіля я побачив, що в напрямку де знаходилась компанія рухається автомобіль таксі, зупинив таксі і категорично запропонував учасникам компанії за мій рахунок відправитися на таксі по домівкам.
Чоловік, який запрошував всіх до тещі, вигукнув: ,,мені це дуже не подобається, недобрим пахне” і першим сів до таксі, за ним сів до таксі і інший член компанії і таксі поїхало.
Організатор виявив мені невдоволення за відмову, але я йому пояснив, що в легковому автомобілі, який під’їхав знаходяться працівники ДАІ, а я вживав алкоголь, відтак, не вмикатиму двигуна автомобіля.
Я лишався у своєму автомобілі, а організатор підійшов до ВАЗ 2103 і вступив у розмову з його пасажирами.
Повернувшись до мого автомобіля, організатор повідомив, що у сумнівному автомобіля дійсно знаходяться працівники міліції, але ми їх не цікавимо.
Одночасно, судячи із подальших дій організатора вбачалася його розгубленість в мірі, яка вказувала, що відбулося щось не на його користь і це щось є надзвичайно вагомим.
У мене склалося обґрунтоване враження, що організатором планувалася якась провокація в котрій я мав бути чи то об’єктом, чи то суб’єктом, але я інтуїтивно ухилився від планованої провокації та організатор дотримується думки, що я ухилився внаслідок знання, а не внаслідок інтуїції.
Наведений вище випадок забувся б, як непорозуміння, якби невдовзі не сталося наступного.
16 вересня 1997 року помер мій молодший рідний брат. 25 вересня 1997 року на обіді щодо смерті брата моя двоюрідна сестра повідомила, що її сина намагаються вбити за борг і попросила надати йому на тиждень можливість переховатися в моєму будинку, який знаходився неподалік від міста Біла Церква в селі Пилипча.
Будучи морально знесиленим втратою брата, я вчинив помилку і погодився надати можливість проживання в моєму будинку людині, якої ніколи до того не бачив.
Відтак, о 21 годині 26 вересня 2000 року я під’їхав до умовленого місця і відвіз до будинку в селі Пилипча двоюрідного племінника.
Час йшов, але двоюрідний племінник не виявляв ознак щодо зміни місця свого перебування.
Дещо відійшовши від горя втрати рідного брата, по проходженні місяця з часу перебування в моїй оселі двоюрідного племінника я почав з’ясовувати ту частину обставин родича, яка стала причиною його перебування в моїй оселі.
Після з’ясування я запропонував родичеві негайно покинути мою оселю, але він, тиснучи на співчуття, умовив мене на згоду щодо його подальшого перебування в моїй оселі.
Таким чином згаданий родич отримав можливість проживати в моєму будинку, який знаходився у надзвичайно мальовничому місці; безперешкодно користуватися вартісною та високоякісною аудіо та відеоапаратурою, найбільшими у місті Києві та Київській області аудіо та відеотеками, добірною бібліотекою.
Двоюрідний племінник не був навантажений роботою окрім тим, що мав забезпечувати себе у побутовому відношенні.
Основне харчування відбувалося за мій рахунок, а додатково, двічі на місяць, до нього навідувалася його мати, доповнюючи його харчування дарунками.
У квітні 2000 року місце перебування родича-боржника було виявлене певною особою, відомою у кримінальних колах міста Біла Церква.
Втаємничено від мене сторонами складались кримінальні плани про погашення боргу за мій рахунок.
Ряд обставин вказують на те, що саме у двадцятих числах місяця вересня 2000 року зловмисниками було остаточно прийняте рішення щодо плану привласнення мого та моєї мами майна через вбивство мене, а згодом і моєї мами.
04 жовтня 2000 року була здійснена підготовка до мого вбивства та забезпечення імітації умисного вбивства під, начебто, загибель в пожежі, яка, начебто, виникла від короткого замкнення в електропостачанні.
Спрацювала інтуїція, я залишився живим, але було нанесено мені прямого збитку, орієнтовно, на 10 000 000 гривень.
Обставини, які мали місце 11 жовтня 2000 року засвідчили про причетність до вчиненого 04 жовтня 2000 року злочину проти мене та мого майна певних офіцерів Білоцерківського РВ.
В цей же день я з представником ВГО «Громадський контроль» звернувся до Білоцерківського МРВ СБ України із заявою про співучасть працівників міліції у вчиненому проти мене та мого майна особливо тяжкого злочині.
16 жовтня 2000 року керівником Управління «К» Центрального апарату СБ України була дана вказівка щодо належного реагування на мою заяву про співучасть у злочині проти мене працівників Білоцерківського РВ.
В процесі здійснення офіцером СБ України оперативно-розшукових дій було встановлено, зокрема, що автомобіль ВАЗ 2103 темно-синього кольору, державний номер 95-85 КХ є одним із п’яти автомобілів Білоцерківського відділу Головного управління кримінального пошуку МВС України (надалі – ГУКП МВС України).
Тобто, ввечері 17 вересня 2000 року мали місце обставини організації, з надуманих підстав особою, яка негласно співпрацює із органами, що мали б виконувати за законом правоохоронну функцію, пересування автомобіля котрим мав управляти не тверезий водій, тобто я, Ліченко В.М. по шляху від міста Біла Церква до міста Узин.
Дані обставини мали здійснюватися за участі автомобіля ВАЗ 2103 темно-синього кольору, державний номер 95-85 КХ Білоцерківського відділу ГУКП МВС України з працівниками цього відділу екіпірованими під працівників ДАІ.
Очевидно, що особи, які забезпечували певну частину кримінально-політичної авантюри, внаслідок провалу плану щодо використання в їх протиправній оборудці особи (мене), обраної на роль нетверезого водія, вирішили, що такий провал стався внаслідок обізнаності цієї особи (мене) з їх планом у якійсь його частині, а тому визначили цю особу (мене) як занадто небажаного вірогідного свідка великої таємниці.
Вірогідно припустити, що група викрадачів Г. Гонгадзе цілеспрямовано везла викраденого до летовища в місті Узин, але на відтинку шляху від траси Київ – Одеса до Узина було виявлено, що викрадений –мертвий.
Така версія вписується у фрагмент записів Мельниченка, які засвідчують про розпорядження Кучми віддати Г. Гонгадзе чеченцям.
Акція за розпорядженням першої особи держави, яка була спровокована головою СБ України Деркачем та старшим офіцером СБ України під прикриттям Литвина не могла провадитись без відома та участі представників СБ України.
Є вірогідним припускати, що О. Пукач одночасно був офіцером СБ України, командированим для роботи в органах МВС України на що, зокрема, вказує факт утримання О.Пукача в СІЗО СБ України, закритість судового процесу, твердження О. Пукача щодо підозри шпигунства зі сторони Г. Гонгадзе.
Генералу МВС України не може бути не відомо, що оперативно-розшукова діяльність щодо підозри у шпигунстві є виключною компетенцією СБ України і є не допустимим з боку МВС України порушувати дану виключну компетенцію.
У 90-ті роки ХХ століття мешканцям Узина та його околиць було відомо про відправку зброї, а пізніше автошин з місцевого летовища до Моздока, одночасно, на трасі Київ – Одеса в районі Узина спостерігалися автоцистерни із кавказькими державними знаками із котрих продавали дефіцитне пальне для автомобілів.
Основним куратором летовища в Узині на той час був генерал армії дуже близький до О.О. Мороза.
У листопаді 2000 року мені вдалося схилити державного інспектора пожежного нагляду, який, за законом (пункт 6 частини 1 статті 101 Кодексу) зобов’язаний був здійснити дізнання в частині умисного підпалу мого будинку в селі Пилипча, до вчинення явки з повинною.
Я, за попередньою домовленістю із офіцером СБ України (Управління «К») та державним пожежним інспектором, на особистому автомобілі доставив пожежного інспектора до приміщення Білоцерківського МРВ СБ України в місті Києві та Київській області.
Мною було спостережено, як пожежний інспектор зайшов до приміщення Білоцерківського МРВ СБ України в місті Києві та Київській області, після чого я направився до місця постійного проживання і у телефонному режимі отримав підтвердження від офіцера СБ України (Управління «К») про дачу та оформлення заяви пожежного інспектора про протиправну передачу ним своїх законних повноважень дізнавача щодо умисного підпалу житлового будинку та автомобіля в селі Пилипча на вимогу дільничного інспектора міліції Білоцерківського РВ, яка супроводжувалася погрозами фізичної розправи.
Станом на пізню осінь 2000 року офіцером СБ України (Управління «К») було зібрано достатньо доказів для порушення кримінальної справи проти злочинної організації до складу котрої входили працівники Білоцерківського РВ.
Але, натомість, 01 грудня 2000 року Білоцерківським РВ була порушена кримінальна справа лише за фактом (основний виконавець підпалу був названий мною в день підпалу).
Як вимушений був мені зізнатися офіцер СБ України (Управління «К»), перепони у здійсненні оперативно-розшукових дій стосовно моїх обставин йому створював безпосередньо начальник Білоцерківського МРВ СБ України в місті Києві та Київській області з ініціативи останнього керівника відділу V Управління КДБ України в місті Біла Церква (1982 – 1986 роки).
Не зважаючи на ретельну підчистку матеріалів кримінальної справи у злочині проти мене, моєї мами та нашого майна в ній занадто достатньо доказів щодо умисного вчинення злочину організацією із не встановлених мотивів.
Справедливого вирішення за умови мого кваліфікованого та різнобічного наполягання за повних дванадцять років не має.
Блокування відбувається в середовищі всіх органів та всіх рівнів.
Основний виконавець, який є декласованим та матеріально не забезпеченим елементом, має захист на рівні не рядового міністра.
Мотиви такого захисту мають пояснюватися і я їх можу пояснити лише тим, що епізод, який відбувся зі мною 17 вересня 2000 року, замах на вбивство та підпал від 04 жовтня 2000 року і події, які розгорталися 17 вересня 2000 року на відтинку шляху від траси Київ – Одеса до Узина та пов’язані із загибеллю Г. Гонгадзе – є, у відомий мені спосіб – пов’язані.
Припускаю, що загибель Г. Гонгадзе є наслідком здійснення кримінально-політичної авантюри з метою абсолютного контролю над посадою Президента України.
Припускаю, що маніпулятор через свої інструменти спонукав Кучму до викрадення Г. Гонгадзе, як особи через яку, начебто, здійснюється фінансування його тодішнього основного політичного конкурента.
Одночасно, маніпулятор, залишаючись у тіні, забезпечив отруєння Г. Гонгадзе з певною відстрочкою дії отрути.
Викрадачі, виявивши, що той, котрий мав бути заручником є мертвим стали перед питанням приховування загибелі викраденого ними.
Дійшли висновку: імітувати загибель внаслідок наїзду п’яного водія, яким, з мотивів особистої зацікавленості координатора дій групи О. Пукача, був обраний я.
Спонтанний зрив плану координатора дій групи О. Пукача вимусив до забезпечення втілення наступної, непередбаченої частини плану, якою і стали надумані обставини мотивів викрадення та смерті Г. Гонгадзе у спосіб невдало та нашвидкуруч зліплених матеріалів кримінальної справи, котрі і лягли в штучно створену, начебто безальтернативну основу оскаржуваного вироку.
Можливо, наведене вище є моїми частковими фантазіями, але без перевірки обставин, які мали місце зі мною 17 вересня 2000 року за обставин присутності групи працівників Білоцерківського відділення ГУКП МВС України не можна вважати, що слідство у кримінальній справі щодо загибелі Г. Гонгадзе є всебічним, повним і об’єктивним.
При здійсненні розслідування у справі щодо загибелі Г. Гонгадзе та судового процесу у даній справі визначально порушена стаття 22 Кодексу.
Відтак, справа має бути направлена на додаткове розслідування з підстави неповноти здійсненого слідства та судового розгляду.
Надання імен та доказів із об’єктивних підстав не є доцільним у змісті цієї апеляції, але є необхідним і буде з мого боку забезпечене в процедурі процесуальних дій.
На підставі наведеного вище, керуючись статями 347, 348, 370, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»,
П Р О Ш У
Скасувати вирок колегії суддів Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2013 року в справі по обвинуваченню Пукача Олексія Петровича, 1 січня 1953 року народження, уроженця села Жизніківці Білогірського району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, колишнього начальника Департаменту оперативної служби МВС України, зі спеціальним званням генерал-лейтенант міліції, звільненого у відставку з 21 жовтня 2003 року, інваліда 2 групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки , будинок 30-Б, квартира 5 – у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 365, частиною 3 статті 364 Кримінального кодексу України, частиною 3 статті 166 та пунктами ,,в”, ,,і” статті 93 Кримінального кодексу України 1960 року.
Направити справу на додаткове розслідування, зокрема, в частині встановлення мотивів злочину, з’ясування та встановлення вірогідного причинно-наслідкового зв’язку між наведеними у змісті апеляції обставинами, які мали місце щодо мене 17 вересня 2000 року, замахом на моє вбивство від 04 жовтня 2000 року та подіями, які розгорталися 17 вересня 2000 року на відтинку території між трасою Київ – Одеса в районі Узина щодо Г. Гонгадзе.
Невідкладно забезпечити безпеку мого життя, здоров’я, прав та свобод.
Д О Д А Т О К
Копія даної апеляції для учасників справи на шести сторінках в шести екземплярах.
12 лютого 2013 року Л В М
Такая интересная статья. Нельзя не заметить что ее писал человек оччень заинтересованный в карьерном росте или должности. Может быть, недооцененный интригант.
По — моему два варианта: — либо мент (может быть бывший)- прослеживается по почерку и умению излагать свои мысли при составлении постановлений и протоколов,
— либо заказная статья от своих (учитывая детали задержания).
Я думаю, парня просто слили свои же пожарники. На мой взгляд это заранее запланированная и долго ожидаемая операция.Просто чего-то выжидали или изучали. Правильно говорили выше, что “крысу” надо искать среди своих.
А на счет “серых кардиналов” — без них при каждой смене руководителя худо было бы каждому. Они есть и должны быть в каждом управлении, кто — то должен же работать.
да бля топить таких в унитазе(мочить в сортире), жопа наверное как морда ,в камеру точно не уместится))))))))
КАКАЯ КАМЕРА??? -СУКА!!!-ЕЩЕ ПИДАРА ПОСАДЯТ-А МЫ КОРМИ,ДА НАЛОГИ ПЛАТИ!!!-АХЕРЕТЬ!!!
Да понятно кто писал статью, а кто правил. Написал “заказчик” человек жедающий убрать Ткача с должности, а может и сам Ткач пиарится таким образом, а правил действительно мент, который организовал операцию по задержанию Войтенко и которому проплачено создать максимальный шум во всей истории. Так что все сошлось)))
Автор статьи гондон!!!! Ябы ему яйца оторвал….на ровном месте парафинят порядочного человека!!!!
Ткаченко порядочный ? Дом в Ирпине, куча квартир, Аккура и т.д. — конечно не на нем на родычах. Не такой он дурак. Но что бы вот так засветится. Хотя он непотопляемый. Порядочный человек он никогда им не был, “порядочная сволочь ” вот это о нем. Доброе о нем скажут лишь его братья с которыми он область выворачивает на изнанку. И тот же Войтенко для себя брал что ли, план надо выполнять а то подвинут.
О-о!!! Ткаченко появился))) Ну расскажи как ты чужими руками капусту гребешь) Или ты не знал, что за твоей спиной подчиненные деньги берут? Тебе на них не жаловались никогда?
Ребята, мои милые!!! Вот читаешь Ваши коментарии и не знаешь что делать или ржать, от туости или дурости некоторых или плакать от той же дурости и тупости!? Ну скажите мне КАКОВА ХРЕНА ТАК ВСЮ СЛУЖБУ ОБСЕР@ТЬ !!!???
Служители правопорядка, Вы все святые !? Вы не берёте !? А комерсы которые хотят “растрелять, и бла, бла, бла…” , а чЁ ж вы даёте….!? Легче конечно на лапу дать, что б невыполнять асе предлагаемые мероприятия. Если бы выполняли всё что вам инспектора пишут, или строили согласно проэктов, выполненых по всем нормам, то и давать непришлось бы. А сейчас все горазды кричать “сцуко, яйца оторвать, растрелять”, а как пожинспектор на порог… так сразу “давайте порешаем…”, “решатели хреновы”. Нормы Выполняйте и платить никому неприйдёться.
А тем кто написал эту статью, то скажу, что он моральный урод!!! Почему то не МВД не СБУ не прокуратура невыносит сор из избы, а тут…. так ОБОСР@ТЬ всех и вся… ПИПЕЦ !!! Какой бы небыл Ткаченко и Войтенко, я осуждать их не в праве, но зачем такое выносить на всеобщее обозрение…!!!???
мчс это клоповник, рассадник взяточников (больше чем гаишники и др. сволочи), болоцких неужели ты не видишь что у тебя делается, сволочье и тебя продадут с потрахами, ведь све знают ты тоже кормишся со взяток, ПОЗОР.
Прочитал комментарий Пожарника и чуть не “расплакался”. Какая общага??? Живет начальник отдела в четырехкомнатной квартире в Святошинском районе, машина 2013 года, поездки заграницу по 2-3 раза в год для всей семьи, а не в Ялту, а также другие дорогие аксессуары (часы, телефон и тд.). И не надо из него делать белого и пушистого, знал на что шел.
Так вы ж сцуки специально нормы такие пишите, чтобы их соблюсти было невозможно. Одна противоречит другой. Ты сам уогда-нибудь что-то строил? Согласовывал? По инстанциям бегал? К этим жирным свиньям, у которых щеки по столу растекаются заходил? Само сидит в улис нардине (или аналоге), рассказывает что я в чем то не прав. Да всем надо жить, никто не спорит, со всеми надо делиться, но вы ж упыри какие-то, последние соки выжмите.
Раньше кирпичом брали, песком, работами, технику одалживали. Мы вон часть помогали ремонтировать, людям общагу строили. Вопросов нет. А теперь для кого эта свинья нал берет? Почему части такие убогие? Машины убитые? Бенза нет? Сами же ходите рассказываете какая жизнь тяжелая, а как скажешь “Так давайте мы вам натурпродуктом нальем” в ответ “не-не-не, мы сами, нам только нал”.
Рассказываешь тут какие вы прям пушистые. Да если бы не вы, то и аренда не была бы такой страшной, режите под корень.
Я сам такой херней не страдаю, но вполне понимаю что не просто так этого Войтенко приняли, жаль только что сидеть будет исполнитель, а настоящий упырь даже ухом не поведет, не коснется его эта пертурбация. Хотя и ослу понятно куда бабло уходит, уж точно не войтенкам и шевченкам, а куда-то повыше, на самый верх.
Идиоты!!! Как можно судить человека будучи незнакомы с ним. Я знаю его лично и с профессиональной и бытовой стороны, человек золотой и справедливый! Если заслужил то и ответить надо, это не говорит о личных качествах руководителя! Я знаю десяток людей которым он помог, по доброте душевной, даже не ожидая благодарности. Поддержу ране изложенные коменты, про взяточников, как государство беспокоится об своих органах так им приходится действовать. Не давая денег даже на канцелярию и бензин в части о чем дальше говорить! Дайте профессионалам все нормальные условие работы и зарплату европейскую, и про коррупцию все забудут!
НОРМЫ КРОВЬЮ ПИСАНЫ !!!
Я и строил и строю и буду строить. И нормы соблюдаю, и поэтому взяток никому не даю, и со всеми можна найти конструктивный диалог, если с обеих сторон занимаються професионалы. То что упырей развелось — согласен, но ненадо всех под одну гребёнку. Взять например Киев пришли после последней реорганизации новые сотрудники, хорошие специалисты, с новыми взглядами на работу… Пытаються поламать созданую за последние два года схему. И что !? Им дают это сделать !? ДА ХРЕН ТАМ !!! Те хто эту схему создали так просто неотступят от “кормушки”… Вот и стараються вновь пришедших г@вном облить. А Вы говорите с этим никто небореться, свиньи, ……….. Не надо всех под одну гребёнку !!!
НОРМЫ КРОВЬЮ ПИСАНЫ !!!
Я и строил и строю и буду строить. И нормы соблюдаю, и поэтому взяток никому не даю, и со всеми можна найти конструктивный диалог, если с обеих сторон занимаються професионалы. То что упырей развелось — согласен, но ненадо всех под одну гребёнку. Взять например Киев пришли после последней реорганизации новые сотрудники, хорошие специалисты, с новыми взглядами на работу… Пытаються поламать созданую за последние два года схему. И что !? Им дают это сделать !? ДА ХРЕН ТАМ !!! Те хто эту схему создали так просто неотступят от “кормушки”… Вот и стараються вновь пришедших г@вном облить. А Вы говорите с этим никто небореться, свиньи, ……….. Не надо всех под одну гребёнку !!!
НОРМЫ КРОВЬЮ ПИСАНЫ !!!
Я и строил и строю и буду строить. И нормы соблюдаю, и поэтому взяток никому не даю, и со всеми можна найти конструктивный диалог, если с обеих сторон занимаються професионалы. То что упырей развелось — согласен, но ненадо всех под одну гребёнку. Взять например Киев пришли после последней реорганизации новые сотрудники, хорошие специалисты, с новыми взглядами на работу… Пытаються поламать созданую за последние два года схему. И что !? Им дают это сделать !? ДА ХРЕН ТАМ !!! Те хто эту схему создали так просто неотступят от “кормушки”… Вот и стараються вновь пришедших г@вном облить. А Вы говорите с этим никто небореться, свиньи, ……….. Не надо всех под одну гребёнку !!!
Кстати по поводу Киева. Кто там главный рулящий по кормушке? Бондаренко? И что? Его какие-то вопросы кроме бабла интересуют? Ведь это его зама два года назад приняли на взятке, а он еле успел выбежать через черный задний проход, вернулся, оперился. Кому там что рассказывать? Такого прейскуранта как в Киеве, даже в Одессе нет.
Я и не стригу всех под одну гребенку, есть нормальные, но почему то когда нормальных ставят на должность, у них выражение в глазах меняется и они уже никого не узнают. Там светофильтры, только бабло различают. Тоже самое касается и Ткаченко, сидел человек в нормативке, так приятно было поговорить, а сейчас главный инспектор Киевской области, так даже зайти страшно, в глаза улыбается, а за спиной имеет. А потом в глаза “так цеж не я, це таки обставыны!”
Обставыны у него. Знаю я его обставыны, полтинник дал, и все обставыны как корова языком слизала.
В любом случае каждий остаёться при своём мнении. В семье не без урода. Не давали бы — не брали бы !!!
Окрема розмова внутрішня безпека пожежників, яка складається з “бувших”, яких вигнали з органів за повну неадекватність та жадність. Особливо баранізмом відзначається їх начальник Галюк Григорій, дебіл якого ще пошукати. В принципі пожежникам, які не відрізняються інтелектуальними можливостями добре, барани мило спілкуються з баранами, але раптом приходять вовки…. Про рівень керівного складу говорить те, що Войтенко перевірився, чи не хочуть його піймати тим, що виглянув в коридор і не побачивши “Беркуту” з автоматами спокійно взяв хабар.
Все на форум, уже есть пожарная ветка.