Читаючи пресу та форуми Інтернету все більше дивуюсь дурості нашого народу. Він кидається від одної партії до іншої, вірить то в казки КПУ, то “Батьківщини”. Слід зрозуміти те, що в свій час казав Ленін: існування любої партії, як і любого іншого суспільного тіла, потребує певних фінансів. Потрібно чимось оплачувати існування офісів партій, хоча б комунальні послуги, роботу апарату, виїзди в регіони і т.п., а тим більше вибори. Де беруть гроші наші партії? У них є заводи, сільськогосподарські підприємства, які дають прибуток? Чи може вони черпають кошти з партійних внесків? Припустимо, партія нараховує 200 тис. осіб, наприклад e КПУ кількість її членів майже вдвічі менше. Хай щомісячні внески складають 10 грн., в сумі 200 тис. осіб за рік сплатять 2000001012=24000000 грн. Маємо 24 області та АРК, на кожну з яких припадає щорічно в середньому 24000000/25=960000, або щомісячно 80000 грн. Хай в області буде 20 районів, тоді на 1 район партія виділятиме щомісячно із партійних внесків аж 4 тис. грн — це оплата одного працівника. З таким кошторисом будь-яка партія загнеться. Цей простий приклад вказує на те, що партії фінансуються в нашій державі можновладцями, олігархічними кланами, а вони навряд чи будуть думати про тих, звідки викачують свої гроші, тобто про народ. Відповідно, сформована партіями законодавча влада в державі, незалежно від результатів виборів, представляє інтереси можновладців. Яку б на виборах народ не вибрав партію — вона буде представляти інтереси можновладців. Народ на виборах лише віддає перевагу тому чи іншому клану можновладців, який, діючи через партії, буде в першу чергу захищати свої інтереси. Оскільки можновладці наживають свої статки на експлуатації робочої сили, а в нашій державі ще й на розкраданні майна колишньої УРСР,то надіятись на те, що вони будуть захищати інтереси народу — не приходиться. Не приходиться надіятись і на мажоритарників, які і є можновладцями (або їх представниками, бо вибори недешева справа і викидати задарма сотні тисяч гривень ніхто при здоровому глузді не буде).
Важное
27 апреля, 2025
18 ноября, 2024
28 августа, 2024
160 ответов
думающий, и тебе такой народ жалко? От скажи чего его жалеть?
Не ну если жалеешь, то тогда и ты феноменальный, ты можешь буть членом любой партии в Украине, бо в Украине всем партиям жалко своего народа и они за него постоянно думают.
Постоянно думают как покращить жизнь маленьких укрив, шоб они сделали правильный украинский выбор и кудась рванули впирёд , на следующу орбиту покращення.
Само цинично думают о народе оборотни из ПР и комми и тихой сапой выполняют свою историческую миссию-освобождают территорию Украины от народа,заметь -без войны, измором освобождают.
И по ходу присоединяют эту территорию к ЕС. Потому как в РФ и своих пустинь незаселённых хватает. Опять же китайцам надо где то расселяться. Им в РФ ближе и удобней. Хотя и к нам они припрутся, только кивни. Он уже землю киевскую им отдают, чернозем.
Это тебе здаеться что ты живешь в краини. На самом деле ты, если ты тоже народ, живешь уже на территории в состоянии,как ты выразился, “каюка” или попростому , шоб было понятно всем, состоянии пушистого зверька, но не подумай шо песца, а крысы. Ибо ментальность современного маленького украинца, его врожденное и возлееянное назалежнистю “моехатоскрайство” напрочь исключает гордый, благородный “песцовый” путь развития.
Украинский только вертикально интегрированный крысиный, с развитыми горизонталями-кланами, семьями, территориально-региональными принадлежностями. Сичас например кошерно быть донецким крысаком.
Так шо думай, думающий о своем феномене, а не о феномене партий.
Так, очевидно правильно говорять, що народ достойний свого керівництва. Дурний народ заслуговує мати кровососів на своїй шиї.
Ага! Есть такие думающие, которые думают, шо народ достоин хана Батыя, ивана Грозного, Сталина, Гитлера, Пол Пота и тэпэ. А в Сан-Марино, Лихтенштэйне, Норвегии, Бельгии наверное жывут недостойные народы.
Если народ терпел хана Батыя, следовательно он был ему по душе. Если он терпел его из-за боязни перед его силой, тогда рабу и рабья участь.
Заместитель Тягнибока — лидера украинской партии ВО Свобода -“Наверное, мы и сами причастны к тому, что у людей сложился образ свободовца как некоего ангела с крыльями. На самом деле мы обычные люди”, — говорит заместитель лидера парламентской фракции Свобода, народный депутат Андрей Мохник, отвечая на вопрос о материалах, бросающих тень на его однопартийцев.
В интервью ЛІГАБізнесІнформ Мохник рассказал о том, как Свобода оказалась в одном “поезде” с президентом Виктором Януковичем, почему националисты препятствовали добыче сланцевого газа в Западной Украине, а также заверил, что в 2015-м единый кандидат в президенты от оппозиции возможен лишь по итогам первого тура.
Почему в последнее время Олег Тягнибок закрыт для прессы?
Он не закрыт, просто очень загружен. После выборов Тягнибок занимается не только партией, но и парламентской фракцией. И раньше на общение с прессой времени едва хватало, а сейчас его практически нет. Даже на участие в телеэфирах. Но Тягнибок открыт, он не прячется от СМИ.
И все же, не связано ли это с нежеланием вашего лидера комментировать компромат на свободовцев? Телесюжет о доме, который якобы принадлежит Тягнибоку, видео семейного скандала Игоря Швайки, публикацию о доле Игоря Кривецкого в бизнес-структуре Дмитрия Фирташа и т.д.
Цель этих публикаций и сюжетов в том, чтобы не допустить роста поддержки Свободы. Такая информационная война свидетельствует о том, что поддержка партии растет, и это пугает режим.
То есть все неправда?
Конечно. Если внимательно вчитаться и всмотреться в эти “сюжеты”, то все становится ясно. Пишут, например, что Тягнибок живет “в лесопарковой зоне на берегу живописного озера Вырлица”. Киевляне понимают, что назвать территорию возле мусоросжигательного завода в Дарницком районе “райским уголком” очень трудно. Но другие этим фантазиям верят.
Такая же ситуация с телесюжетом о “доме Тягнибока”. Анонсировали и все время в программе говорили о скандальном строительстве в заповеднике. В сюжете 10 раз показали табличку “заказник” и раз 40 назвали фамилию Тягнибок. Но на самом деле показали недостроенный дом не в заповеднике и даже не в заказнике, а рядом, но, главное, он не принадлежит Тягнибоку.
Или, например, о Кривецком пишут, что он якобы работает с Фирташем. Потому что его родственники владеют 5 % компании КАН, которой принадлежит ТРЦ “Арена-Сити”, а остальные 95 % принадлежат компании , которую основала фирма, основанная кипрским оффшором BOVALON, который в свою очередь принадлежит Group DF. Да, но эти 5 % были куплены у частного лица, а не у Фирташа. Надо было узнать, у кого на руках остальные 95 % , то есть проверить всю цепочку оффшоров. И из таких манипуляций делают ”сенсации”.
Еще говорят о гостиничном бизнесе Игоря Мирошниченко.
Он занимался гостиничным бизнесом, как говорится, не от хорошей жизни. Много лет параллельно с журналистикой Мирошниченко занимался строительным бизнесом. Когда ударил кризис 2008 года, у него было построено под офисный центр здание. Но во время кризиса офисные центры никому не нужны, продать дом не удалось, пришлось искать выход из ситуации — после перепланировки сделали отель. Однако Мирошниченко перестал заниматься гостиничным бизнесом после того, как стал народным депутатом.
Хотя, наверное, мы и сами причастны к тому, что у людей сложился образ свободовца как некоего ангела с крыльями. На самом деле мы обычные люди. И пристальное внимание к нам только потому, что мы занимаемся политикой. Так и оценивать нас нужно за наши политические решения и действия, их соответствие нашей партийной программе и отсутствие “тушек”. — Хорошо, почему Свобода воздержалась от голосования по добыче сланцевого газа западными компаниями в Прикарпатье? Тем самым, как говорят, националисты сыграли на стороне Газпрома. Объясните свою позицию.
Пишут даже, что Свобода требовала взятку в $450 млн. от “Chevron”… Давайте начнем с того, что обе компании, которые будут добывать сланцевый газ, имеют совместные проекты с Газпромом, а в соглашении о разделе продукции предусмотрено право переуступки. То есть нет гарантии, что после заключения соглашения Украина снова не попадет в руки Газпрома.
Поэтому первый вопрос, который мы ставим — экология. Чего будет стоить сланцевый газ, если он приведет к экологической катастрофе, кто гарантирует экологическую безопасность? Второй вопрос — распределение прибыли от добычи. Мы настаиваем, чтобы часть доходов шла на нужды местной общины, а также нужно устранить из соглашения коррупционную составляющую, то есть чтобы были исключены связанные с “Семьей” фирмы. И еще — местное население должно иметь возможность получить работу.
Нам удалось добиться, чтобы Ивано-Франковская область получала долю из прибыли от добычи сланцевого газа. А некоторые умники, типа Олеся Дония, которые критиковали нас и говорили, что мы отстаиваем интересы Газпрома, сейчас говорят, что, видите ли, надо было бороться за больший процент для области. Так надо было становиться вместе с нами и бороться с самого начала, а не пиариться.
Партнеры Свободы по оппозиции Яценюк и Луценко говорят, что до саммита в Вильнюсе Виктор Янукович — временный союзник оппозиции. Свобода тоже может назвать президента союзником?
Он не союзник, скорее попутчик. Весь олигархический класс уже интегрирован в Европу: они там покупают имения, хранят деньги, учат детей, отдыхают. В общем, готовы в любой момент выехать на постоянное место жительства. Но сегодня ситуация их заставляет не только говорить о евроинтеграции, но и делать конкретные шаги в этом направлении. Поэтому Янукович в этом процессе не инициатор и не локомотив — он, по сути, заскочил в последний вагон уходящего в Европу поезда.
До выборов Свобода активного продвигала идею импичмента, а после выборов перестала.
Этот вопрос не снимается с повестки дня, а лишь временно откладывается. Когда перед выборами мы говорили о начале процедуры импичмента, то рассчитывали, что оппозиция возьмет большинство в парламенте. Поскольку инициировать импичмент могут только не менее 226 народных депутатов, то на данный оппозиция этого сделать не может. Но мы не останавливаемся и совместно с нашими партнерами подготовили проект закона об импичменте президента, в котором детализировали нормы Конституции.
Обычные люди? С таким баблом из бюджета? Феерические пидарасы!
На сьогоднішній день я не бачу партії, яка б захищала інтереси народу. Ба, навіть сам народ в своїй інертності в принципі достойний свого буття. А тим часом поширюються слухи, що Україну хоче прибрати до своїх рук Китай, тобто наші чорноземи, а місцеве населення йому непотрібне. Спочатку Китай поширював свій вплив на Росію, зокрема на Дальній Схід, тепер на Україну, а потім і на Європу піде? Якщо піде так далі, то швидко і українці, як колись ті євреї, будуть шукати місце під сонцем по всьому світі, бо на батьківщині вони будуть вигнанцями. А щодо партії “Свобода” то задам цілком логічне питання: хто за дурно буде витрачати свої сили та кошти на реалізацію проекту, який виконавцю не принесе користі. Це все одно, що задурно ви будете працювати на дадю Васю, а він вам скаже дякую, ото будете раді! Я не вірю, що за ідею свободівці пнуться із шкури. У кожного є свій інтерес, у Януковича свій, у Тимошенко свій, не без інтересу пнуться до влади Яценюк, Тягнибок та Кличко. Все питання в тому, що кожен із них запропонує народу і яка гарантія виконання таких пропозицій.
Ты Владимир, там предполагаешь шо вроде Работяга незлобный! а он тут располагает злобными словечками! он ещё считает: кто обзывается, то сам на себя! Вот ты Владимир, теперь можешь более реально, представить себе феерического! официально безработного пенсионера — Работягу! с прогрессирующим старением левого и правого полушария головного мозга! нервных клеток и усыханием межпозвоночных дисков, поэтому Работяге всё сложнее, понимать более молодых в расцвете сил, депутатов! у которых приличная работа, хорошая зарплата, много государственных дел, поток избирателей с разными проблемами и много красивых поклонниц! а у Работяги козы да коровы! Улавливаете разницу? По комментарию Работяги! выходит шо все депутаты: “такие” как он написал! Но нельзя серчать на фантазирующего старика, тем более депутатам из ВО Свобода! так как такую депутатскую зарплату, не они утверждали и она у них такая же, как и у всех депутатов, из других партий! зато проблем больше, им приходится работать в сильно проблемные времена! в подкремлёвском бардаке и диверсионной оккупации, нашего государства! Но в это время, Работяга скитается по форуму с открытым скворешником и умничает, шо туда, нельзя загонять кабана!
Известный, а до чего так много эпитетов? Ты предлагаешь, шоб у депутатов от ВО “Свобода” — развилось чувство собственной святости (как можно раньше). Работяга с позиции обывателя прав когда критикует… Что такого они конкретно сделали? Добились чего? Идут лозунги, и лозунги… А где аргументация, что они не лоббируют собственных бизнес-интересов? Экономическая программа какая? Кто финансирует? (тока не надо про партийные взносы). Тишина на эту тему… Могу напомнить историю, когда все руководство ОУН, оформило себе командировки, и съехало от своей армии подальше (на дипломатическую работу). От те бабушки, которые взяли штурмом мэрiю в Полтаве — это сердито! А “Свобода” только треплется…
Известный, канешна, зарплату и правила поведения народных депутатов ВР установлены хохляндскими олигархами, на избирателей народные депутаты плюют, предвыборные обещания не выполняют, бюджет дерибанят, следовательно, они — феерические пидарасы.
Маразми нашого сьогодення все більше зашкалюють. От уже на Черкащині зруйнували пам’ятку, яка пам’ятала ще Шевченка (http://www.pravda.com.ua/news/2013/10/20/7000341/). Ну, кому потрібно бутафорію будувати за 2 млн. грн., коли була хата, яка віяла старовиною. Яке друге життя може вдихнути в старовинну споруду, коли вона знищена?!. Копія — це копія, оригінал дорожче. Схоже в наших можновладців нічого цінного не має, окрім грошенят.
Маркс писав, що капіталізм сам себе знищить завдяки робочому класу. Щось на це не схоже. Чого Степан Разін та інші отримали поразку від царату. По-перше, держава використовувала ресурси, які висасувались із народу. По-друге, в неї більше було організації, була більша можливість передавати інформацію. Зараз інформацію люба людина може швидко передати хоч на край світу, однак у ресурсах як і раніше держава виграє, вона виграє в організованій силі, яку може застосувати. Таким чином, перевороти можуть бути в тих державах, які лихоманить криза економіки. Внаслідок кризи лихоманить не тільки економіку, але і поліцію, війська, систему управління, вони стають деморалізованими і слабкішими. З іншого боку кризи підвищують активність мас. Саме завдяки кризі внаслідок війни Ленін прийшов до влади, саме завдяки кризі Гітлер прийшов до влади. Саме завдяки слабкій економіці в Єгипті в наш час сталися перевороти. Однак, якщо можновладці підуть по шляху, коли будуть висасувати останні соки з людей, але всім будуть забезпечувати силові структури, то будуть люди бідні. Таким чином Маркс був неправий, капіталізм не веде до самоорганізації робочих. Вони і на далі розрізнені, працюють на різних підприємствах і самоорганізуватися можуть лише внаслідок суттєвої кризи.
То, что страна катится в бездну, наверное уже не для кого не секрет. Вот уже и сказка былью становится: жил был дед и баба и была у них курочка ряба…. — приходишь в магазин и видишь, что яйца скоро золотыми и впрямь будут, вот уже до 20 грн. за десяток цена летит. А почему? — потому, что нет государственных госпредприятий, которые могли бы сбивать цену. Мы так много разглагольствовали о рыночных отношениях, что забыли о возможности сговора власти имущих. Неужели у нас цена на пшеницу так поднялась, что и впрямь яйца золотыми становятся. Почему же тогда цена мяса на курятину не взлетает? То был ажиотаж в прошлом на растительное масло, то на гречку, а где ж антимонопольный комитет, где ж влияния государства? Мне говорили о очередях в СcСР, так разве будут нынче очереди при минимальной зарплате и таких ценах?!
Это где такие цены? Я вчера довольно крупные по 9,75 взял в магазине, в областном центре кстати живу. И яблоки по 6, айву мелкую по 3 — тушёные рёбрышки с айвой — рекомендую.
http://sovet.kidstaff.com.ua/question-222487. Ниже 11 в АТБ уже нет, а в Фуршете итого дороже.
(http://mozaika.dn.ua/news/18964-yayca-v-doneckoy-oblasti-dorozhayut-na-50-kopee k-kazhduyu-nedelyu-ceny-dostigli-13-griven-za-desyatok-video.html)И не только в Донецке цены взлетели.
(http://mozaika.dn.ua/news/18964-yayca-v-doneckoy-oblasti-dorozhayut-na-50-kopee k-kazhduyu-nedelyu-ceny-dostigli-13-griven-za-desyatok-video.html) и не только в Донецке цены взлетели…
Ну я ведь реально говорю по чём брал в “Эконом+” — 9,75, а не про то что пишут в нете.
Думающий, копните глубжэ — это явный сговор между курами! Надо в их среду внедрить пламенного борца за коммунизм, пусть проведет разъяснительную работу. И все будет в порядке, куры проявят социалистическую сознательность и прекратят саботаж. Надо к сознательности апеллировать, даже империалистические куры так низко себя не ведут, не взирая на бешеный разгул частного капитала …
Мирні зібранння ефективні в демократичних суспільствах, а не в тих, де раді грипу будуть судом відміняти мирні зібраня, чи за місяць встановлювати ялинку як в Києві за наказом очевидно Попова. Коли влада не дослухається до вимог народу і не старається зрозуміти причини зібрання народу, переслідуючи свої цілі і чхаючи на людей, то такі зібрання народу, мітинги, як говорив один герой, до лампочки. Затяжні зібрання народу призводять лише до викачки бюджету, оскільки потрібно годувати беркут в Києві.Однак влада очевидно не розуміє всієї складності цього процесу. Падіння економіки, зниження золото-валютного резерву призведе до того, що навіть беркуту не буде чим платити. Що тоді буде робити влада?! Європа, скористаючись безладдям в Україні, тоді конфіскує для свого блага підприємства можновладців, які розташовані заграницею, по крайній мірі провладних можновладців. Буде і причина для цього, щоб не впасти в очах своїх громадян, — арештовуєм нечесне нажите корупційним шляхом майно. Росія також не буде цуратись поживитись майном можновладців, там майже тотолітарний режим і будь-яка причина підійде. А за свою країну можновладці не дбають. Цікаво звернути увагу на те, хто зараз в Києві із силовиків — беркут та внутрішні війська. Ну беркут зрозуміло, поки зарплдата нормальна, то будуть стояти, а внутрішні війська сьогодні є, завтра не буде, бо призив на строкову службу закігнчується, та й строковики навряд чи й сьогодні з інтузіазмом будуть ув’язуватись у цю гру. Звичайній міліції за 2 тис. грн. ця комедія також не потрібна, молодь уже зараз не хоче працюватив у райвідділах. І що собі думає влада за таких обставин, куди з часом їй податись. При подальщшому падінні економіки народ буде не таким мирним, хто його буде успокоювати та й чи успокоє? Якщо ситуація вийде поза мирні зібрання народу, то програють всі. Навряд чи хто-небудь з пересічних громадян буде в душі задоволений немирними зібраннями. Але програють і можновладці, то невже не зрозуміло, що потрібно домовлятись з народом можновладцям та зменшувати свій апетит до державного корита, запроваджувати правову державу, а не продажні суди. Якщо і дальше йти владі шляхом недослухання до реалій дня — то зайдуть у безвихідний кут. Невдоволення народу, якеє зараз, полягає у відсутності правової держави, викачки можновладцями державного бюджету. То може взяти ся за голову та подумати, що ні Європі ні Росії задурно ми не потрібні, у кожного із них свій апетит до України, а нам потрібно мати свою голову на плечах. Можновладцям потрібно подумати, що якщо все красти з держави, то можна й подавитися.
Світом правлять гроші. Ще в Біблії було написано, що той, хто має печатку диявола, буде управляти цим світом. Гроші — це еквівалент робочої сили, яку можна направити як в русло творення, так і в русло знищення. Тяга до грошей людей пояснюється саме цією їх властивістю. Влада є засобом до накопичування грошей, оскільки дає змогу регулювати грошові потоки. Через те боротьба за неї велась, ведеться і буде вестись до тих пір, поки люди не винайдуть іншої системи організації суспільного життя. На сьогоднішній день глобальні війни між державами відійшли на задній план. З метою розвалу держави, або обрання народом слухняної влади для зовнішнього чинника достатньо підкупити певні особи, які мають відношення до влади і будуть розгризати державу із середини, створити майдани, а то і перевороти — і отримаємо кукловодів у владі.Це набагато дешевше, чим вести відкриту війну з метою отримання доступу до влади в чужій державі, оскільки сам народ в середині держави стає необдумано рушійною силою для досягнення чужої мети. Це було зокрема у Лівії. Те, що ми маємо сьогодні на майдані може бути свідченням викладеного вище в Україні, однак може і не бути. З одного боку, посилення влади призвело б до непокори грошовитим мішкам Западу чи Росії. Зокрема, Україна йшла шляхом до енергетичної незалежності від Росії, посилення контролю за грошовими потокам в середині держави. А Україна багата по крайній мірі чорноземами, над якими комусь хотілось би мати контроль, враховуючи ріст попиту на продукти харчування. З іншого боку, окрім подій в останню ніч листопада, що неприємно вдарило по свідомості пересічних людей, вплив на їхню думку мали: 1) показова пишність життя представників нашої влади на фоні малої зарплати більшості громадян; 2) виїзди керівників держави в супроводі чисельного супроводу, перекриття вулиць при їх русі, що є протипоставлянням себе народу в свідомості останніх; 3) процвітання корупції, насамперед в судах як останнього форпосту можливості громадян добитися правового рішення; 4)відсутність прямого спілкування з народом керівництва держави. Спілкування з підібраною аудиторією при виїзді в областях викликало тільки невдоволення громадян;5) зниження покупної вартості зарплати попри підвищення її грошового еквіваленту, що супроводжувалось здешевленням робочої сили; 6) падіння виробництва. Навіть якщо майдан і переможе, навіть якщо і буде перезавантаження влади виникає питання про те, що буде далі. Ульянов в свій час говорив, мало отримати владу, потрібно ще і втримати її. Ющенко вмів гарно говорити, а владу не втримав. Хто з цієї трійки утримає її. Боксер Кличко вміє гарно махати руками, але цього буде замало для керівництва державою. Авантюрист Тягнибок, нехтуючи вченням Леніна, забув, що той у час розрухи зумів не тільки розгромити своїх ворогів, але і втримав владу, започаткував розбудову СРСР. Сам же Тягнибок не може навіть втримати територію майдану; якби не моральна підтримка Западу, то де б він був із своїм майданом. Вони можуть тільки пам’ятники валити, бо останні не можуть дати здачі. Чи може балакун Яценюк, який держиться завдяки силі Юлі, може управляти державою. Якщо вийде на волю Тимошенко, то також добра не ждати з її характером, бо вона таким же чином викличе конфлікт в державі, коли почне прибирати економіку до своїх рук. Короче, майбутнє в тумані.
А чему удивляться, когда страной больше 20лет правят олигархи, и самое главное, одни и те же, периодически меняясь местами и перекрашиваясь. Но самое плохое, даже не это, а то что в 21веке в центре европы, большая часть населения страны, на столько дала себя оболванить этим олигархам разного цвета, что боится этих профи-политиков-воров, заменить на не профи, но порядочных, наивно при этом полагая, что так будет лучше. И те ошибки, которые настоящее поколение, ещё имеет шанс исправить мирно на выборах, нащадкам прийдётся исправлять только с оружием в руках. Олигархия стремительно пускает метастазы и ещё немного времени, и мирно её уже не одолеть.
Демократична країна — це добро чи зло? З одного боку демократична країна — це запорука вільного розвитку людини, захисту законом її прав. З іншого боку, демократична держава в апріорі може існувати тільки в сукупності демократичних держав, які здатні захищати свої цінності. На сьогодні можна говорити тільки про умовно демократичні держави, зокрема Європу, але це уже дещо, чим нічого не мати. Тоталітарні режими здатні концентрувати значні людські ресурси держави в певному напрямку, у них також можуть розвиватись економіка,умовно захищатись права громадян (за виключенням тих, які суперечать інтересам держави), все лише полягає в тому, куди направляє свої зусилля керівник держави. Якщо керівник держави направляє свої зусилля лише на утримання влади, або, ще гірше, на самозбагачення, то людям такої держави не позавидуєш. Прикладом може бути Сталін — репресії, створення штучного голоду, а в замін грандіозне відставання економіки від рівня буржуазних країн, які він критикував. Такі тоталітарні держави, у яких керівники більше думають за себе, приречені на загибель, коли відбудеться загибель подібних держав — це питання тільки часу. Цей час настає тоді, коли навіть оточення керівника держави стає розуміти, що подальший такий рух — це дорога в нікуди. Водночас тоталітарні режими, керівник якої думає про своїх співвітчизників, мають достатніх підстав для існування. Сильна влада потрібна особливо тій державі,яка оточена недемократичними країнами, або під час загострення світової боротьби за ресурси, коли навіть демократичні країни забувають про своє демократичне обличчя. У таких випадках тоталітарна держава виступає як шлях для виживання в оточенні вовків. Тоталітаризм за таких умов дає можливість не розвалити державу, не підкорити її. Згадаймо Русь перед приходом монголо-татарів. Якби була сильна влада, а не розрізненні князівства, то Русь би не скорилась. Питання про те, що ми маємо в Україні — вирішиться протягом 2-3 років. На сьогоднішній день я думаю для бізнесменів вже цілком повинно стати зрозумілим, що викачані ресурси за бугор там можуть і залишитись, а власникам цих ресурсів можуть показати фігуру з 3 пальців. З іншого боку, в світі як не як, а потроху загострюється боротьба за ресурси. Водночас, і спокуса владою та власністю може звести з розуму наших керівників держави.
Це очевидно: Трітушкі вирішили «під шумок» приватизовувати не тільки Майдан, як Явище, але і приватизувати право на опозицію, право на боротьбу і право на прийняття рішень.
Народні громадянські активісти НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ марширувати під дудку Трітушкі, що перетворили, в відсутність Юлі, опозицію в секту, в якій процвітають інтриги, міжусобиці, «тушкування» і саморуйнування.
Хіба давав народ України їм Мандат довіри? Хіба призначав їх народ «головними на броньовику»?
У боротьбі з Януковичем наш народ може породити ще страшнішого монстра.
Le Roi est mort, vive le Roi!Танцювала риба з раком,а петрушка с пастернаком, а цибуля з часником, а дівчина з козком!!!!!!!
Схоже, одні можновладці поміняють інших, і всі з чистими руками. Жаль, що тільки пам’ятники Леніна валять: по-перше, це наша історія; по-друге, він єдиний, хто погнав можновладців з держави, як з буржуазної Росії, так і України.До революції робочі працювали по 12 годин на день, схоже Тягнибок і йому подібні не знають про це (http://www.pravo.vuzlib.org/book_z1137_page_70.html). Диктатура пролетаріату була потрібна на той час, жаль тільки, що на зміну загиблим революціонерам прийшли в 20-х роках минулого століття партократія.
думающий
==Демократична країна — це добро чи зло? З одного боку демократична країна — це запорука вільного розвитку людини, захисту законом її прав. ==
Ну якщо думаючий, то добре, думаючий розмірковує, що звісно ти і робиш уже восьму сторінку.
Але просто розмірковувати мало, треба ще й навчитися систематизувати, та визначати з чим маєш справу, тоді й розмірковувати набагато легше.
“Демократична країна — це добро чи зло?” це ні добро ні зло, якщо буквально то це нісенітниця.
Країна то територія простір обмежений якимись умовними кордорнами, він просто існує. Так що використовувати це словосполучення моливо лише в переносному значенні, у контексті теми. Воно не дає розуміння з яким об”єктом у той чи інший час ми маємо справу, тому у ряді випадків за ним може ні чого не бути.
Коли мова йде про демократію, то напевно це стосується не країни — території а суспільного ладу у громаді яка існує на цій території, яка в свою чергу поділяеться на якісь прошарки, групи, класи, вірніше не поділяється а існуючий спектр можливо умовно поділити на певні частини, задля зручності та розуміння. А бо навпаки, не розділити а об’єднати, розділяємо тоді коли знаходимося зовні обєкту, а от коли в середині то об’єднуємо подібне з подібним. Цей процес називається абстракціонуванням (узагальненям).
Ото ж, це дозволяє створити в уяві образ обєкту та сприймати його як одне ціле, разом з усіма його властивостями. Можно довго і нудно описувати очі вуха хвости ноги та хоботи, а можно все це узагальнити і назвати слоном.
Ото ж, коли мова іде про демократію, то напевно потрібно визначити до якого обєкту вона стосується, та що взагалі то за обєкт які в нього суть та властивості.
Шож стосовно самої демократії, у її первісному варіанті, відомого з античної літератури, яка сама по собі лишень художня література, то право на демократії у них мали не усі прошарки суспільства. Що ж до нашого, то демократія існує для того прошарку який приймає рішення, для інших вона існує у вигляді декларації.
Ось візьмемо визначення — (Демокра́тія — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).)
І прокоментуємо його.
Народ дійсно є джерелом влади, чому, тому шо влада це здатність та можливість навязувати свою волю іншим, у тебе є здатність але не має можливості — немає кому, або є кому але вони цього не бажають, не дають такої можливості, то і влади не існує.
Отож народ єдине джерело влади, по своїй суті, без усякої легітимності, легітимність то інша річ, згода народу на обовязкові рішення держави. Будь хто може визнавати чи не визнавати народ джерелом влади, але то не має ні якого значення, народ існує сам по собі, незалежно від того чи хтось визнає його існування чи ні, і є джерелом влади по своїй суті.
Пряма демократія дійсно є демократією народу, але немає сталого механізму реалізації прямої демократії, вона існує лише у певні короткочасні моменти, під час революцій та заворушень.
Представницька демократія вже не стосується самого народу і є елементом декларативної для народу демократії, бо рішення приймає не народ а його представники, з огляду на власні інтереси які складаються у тих умовах в яких вони опиняються, у межах інтересів держави. Як бачимо, про інтереси самого народу ту і не йдеться, та й взагалі навіть немає механізму йього визначення, ото ж представник і визначає його самостійно, наприклад, інтерес народу полягає у тому щоб представник побудувам собі нову дачу на березі моря, серед заповіднику.
Це не того що він там поганий чи добрий чи ще якийсь, а тому що така суть системи влади.
Народ не може мати влади, це нісенітниця — самому собі навязувати свою волю. Ото ж мова може йти не про владу а про здатність та необхідність самоорганізації та самоуправління народу.
Доки рівень свідомості народу не досягне тої межі коли він буде здатен до самоорганізації, буде існувати форма організації суспільства — держава, різниця може бути лишень у тому який прошарок суспільства буде мати владу, чия воля буде навязуватись іншим.
Той хто видає себе за народ не є народом, а лише привласнив собі право визначати його інтереси.
Поки немає механізму визначення інтересів народу їх неможливо визначити.
Так що сьогодні мова може іти лишень про зміну правячого класу на більш чисельний, хоча є і примарна надія на реалізацію якоїсь гібридної форми.
думающий
==У боротьбі з Януковичем наш народ може породити ще страшнішого монстра.==
Таке можливо, особливо якщо робити щось не розуміючи що робиш. Але є і реальний шанс на створення системи визначення інтересів народу, яка дасть змогу реалізації його інтересів, якщо звісно незабракне для цього рівня свідомості.
думающий
==Схоже, одні можновладці поміняють інших, і всі з чистими руками. ==
А інакше і бути не може, можно владці — ті що мають владу, поки влада є доки вони і існуватимуть, це аксіома.
Держава як форма організації суспільства базується на владі та насильстві, хіба ти не знав?
Ситуація з Кримом призведе до нового протистояння в світі. По -перше, кожна країна зрозуміла, що міжнародні договори є фікцією. Обіцянки Україні на збереження її території в замін знищення атомного арсеналу виявились пустим дзвоном. Тільки атомна зброя є гарантом безпеки любої держави. Ми стоїмо на порозі нового атомного витка озброєнь, на початку кінця, яким уже нічим не зупиниш. Путін дав початок кінця суспільства. По-друге, метод Путіна захвату чужої території призведе до того, що росіяни стануть ізгоєм в міжнародному суспільстві. Кожна країна буде боятися пускати їх до себе, щоб не повторилася ситуація з Україною чи Абхазією. При цьому іде мова не тільки про перебування росіян на території тої чи іншої держави, але і про бізнес. Адже з таким же успіхом Росія може ввести війська і для захисту майна своїх громадян. По-третє, дії Росії призведуть до зростання про-націоналістичних настроїв в кожній країні, оскільки захист держави буде пріоритетнім. По-четверте, Росія викопала яму, в яку сама попаде. Територія Росії є лакомим куском для Китаю. Крім цього, сама Росія є багатонаціональною державою, відцентрові сили можуть зіграти злу долю із Росією, тим більше, що є досвід колишнього СРСР. Єльцену не потрібно було збиратись на Біловежську пущу та не розвалювати Союз. А зараз Путіну вже пізно повертати назад те, що втрачено, по крайній мірі не такими методами потрібно було діяти Путіну. Таким чином, майдан підштовхнув Росію до дій з цілком передбачуваними наслідками. Безперечно, є великий шанс розвалу України завдяки діям Росії, але виграш для Росії буде причиною її краху. Маховик холодної війни вже запущений, його не зупиниш. Якщо СРСР не встояв, то не встоїть і Росія. Путіну не потрібно було порушувати хитку рівновагу в світі. Все більше і більше схиляюсь до детермінізму та Біблії: від кінця не втечеш. Літом 2010 року під ніком чи думающий, точно не пам’ятаю, я попередив на цьому сайті Януковича про те, що якби він знав наслідки боротьби за президентство, то йому це президентство непотрібно можливо було.