Гопоте Партии регионов посвящается

Уважаемые граждане: просто читатели, а также журналисты, граждане судимые и еще нет! Прочитал на днях о том, что защита журналистов, пострадавших во время демонстраций 18 мая в Киеве, намерена требовать для Вадима Титушко четыре года тюрьмы. И почувствовал, что творится страшная несправедливость что в отношении Вади Титушко, что в отношении журналистов. Поясню почему. Будучи сам судимый (тем паче дважды), являясь при этом журналистом, считаю нужным высказать свое, возможно очень ангажированное мнение, относительно событий 18 мая в городе Киеве и их последствий. В данной статье речь не пойдет о моих судимостях и моей профессии журналиста, об этом есть материалы в интернете.

Попытаюсь аргументировать свою точку зрения на несправедливость общества в отношении Титушка и пострадавших (возможно) от его рук моих коллег.

Появления бритоголовых пацанов (пусть вы назовёте их гопниками), как субъектов политических процессов, в нашей стране были нечастыми случаями, но, как и полагается, появлялись пацаны только в те моменты, когда другие методы у политических сил были неэффективны. Это, как вы помните, было на выборах в Мукачево в 2004 году, и тогда же, на президентских. Туда же — события под ЦВК, и так далее. Потом пацаны исчезали, и вновь появлялись тогда, когда… Ну, вы понимаете. Тогда, когда надо пачкаться, и возможно даже кровью, не «донам» и иже с ними, а так, мелочевке, — «гопоте».

Для широких масс возникающие на политических разборках и потом куда-то исчезающие «пацаны» кажутся неуловимыми и страшными, и на них сыпется весь праведный народный гнев. Но хочу вас уверить, не так страшны эти «пацаны», как и «по жизни» своей, так и потому, что они могут сделать. Страшно то, что потом могут сделать с ними… А вот кого надо боятся, и с кем бороться, – вывод сделайте сами из прочитанного.

В 2009 году в стенах «Лукьяновки» я встретился с людьми, которые принимали живое участие в событиях под ЦВК в 2004 году. Я был несказанно удивлён. Мне казалось, что лозунги «бандитам – тюрьмы» и иные, связанные с событиями 2004 года, давно канули в Лету, никого не зацепив. Но, как оказалось, последствия «оранжевой» революции в частном исключении – в отношении моих сокамерников – все же были. И их осудили за участие в массовых беспорядках. Как ранее судимый, я не имею права давать оценку их действиям. Как журналист – возможно, обязан. Выберу компромиссный вариант и скажу: по моему мнению то, что приговор по их делу СМИ не был донесён до широкой общественности, играет против вас, уважаемые граждане. Поэтому и появляются новые «пацаны», которые лезут в игру под названием «политика», не зная о том, а чем лично им, «пацанам», это грозит. А если бы знали – то не лезли куда не надо… Жили бы «накрайняк», своим, «воровским», понятным им. Об этом рассказ далее, а пока выдержка из приговора по делу о событиях под ЦВК. (Полный текст судебного решения читайте здесь — http://reyestr.court.gov.ua/Review/6164613.

Так, в 20-х числах жовтня 2004 року особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, знаючи, що 23.10.2004 року на площі Л.Українки в м. Києві біля будівлі Київської обласної державної адміністрації в якому розташована Центральна виборча комісія (ЦВК) заплановано проведення мітингу на підтримку кандидата в Президенти України ОСОБА_18, зібрала на території санаторію «Зміна» ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та інших невстановлених органами досудового слідства осіб та повідомила, що в цей день вони за грошову винагороду будуть приймати активну участь в масових заворушеннях, направлених на зрив вказаної акції.

23.10.2004 року, приблизно о 14 год., особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком,знову зібрала на території санаторію «Зміна» ОСОБА_14, ОСОБА_19 та інших невстановлених органами досудового слідства осіб та згідно розробленого плану розподілила їх на: групу «стрільців», яка повинна кидати каміння та димові шашки по вікнах будівлі Київської обласної державної адміністрації; групу «прикриття», яка повинна сприяти підходу «стрільців» до вказаної будівлі, і групу «підтримки», яка повинна надати можливість «стрільцям» втекти після виконання поставленої задачі. ОСОБА_19 та ОСОБА_14 потрапили в групу «стрільців».

Тоді ж, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, повідомила ОСОБА_14, ОСОБА_19 та іншим невстановленим органами досудового слідства особам, що безпосередньо на місці вчинення злочину, коли він вигукне «ОСОБА_18, так!», це буде слугувати умовним сигналом до активної участі в масових заворушеннях

Після цього, невстановлені органами досудового слідства особи організували доставку автомобільним транспортом ОСОБА_14, ОСОБА_19 та інших осіб з санаторію «Зміна» на площу Л. Українки в м. Київ, і зосередили їх біля правого крила будівлі Київської обласної державної адміністрації, яке належить Комунальному підприємству «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації».

23.10.2004 року ОСОБА_15, будучи обізнаним про те, що має приймати активну участь в масових заворушеннях, за попередньою домовленістю з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, також прибув до м. Києва на площу Л.Українки, де приєднався до ОСОБА_19, ОСОБА_14 та інших невстановлених органами досудового слідства осіб.

В цей же день, на пропозицію осіб, кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження, у звязку з їх розшуком прийняти активну участь в масових заворушеннях, до цієї ж групи приєднався ОСОБА_12, який вранці 23.10.2004 року приїхав з м. Ромни Сумської області до м. Києва.

В подальшому, невстановлені органами досудового слідства особи роздали членам вказаної групи прапорці і хустинки оранжевого кольору з символікою політичної партії «Наша Україна», каміння та димові шашки. ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та інші невстановлені органами досудового слідства особи одягли на голови отримані хустинки помаранчового кольору, з метою маскування під представників політичної партії «Наша Україна», та отримали каміння і димові шашки для вчинення антигромадських дій.

Після цього, того ж дня, близько 16 год. 20 хв., особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, подала умовний сигнал — «ОСОБА_18, так!» ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та іншим невстановленим органами досудового слідства особам, які утворивши безчинствуючий натовп, вчинили насильство над особою та знищення майна, створюючи при цьому загрозу для громадської безпеки, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в присутності багаточисленного скопичення осіб, побігли в бік будівлі Київської обласної держаної адміністрації, де знаходилась ЦВК, кидаючи по шляху каміння та димові шашки по вікнах 1 та 2 поверхів правого крила вказаної будівлі.

Зокрема, ОСОБА_15, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою отриманий від невстановленої слідством особи камінь у вікно каб. № 204 на другому поверсі будівлі Київської обласної державної адміністрації, в результаті чого розбив, тобто знищив, належне зазначеній адміністрації скло вартістю 151 грн. 63 коп.

ОСОБА_14, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою отриманий від невстановленої слідством особи камінь у вікно кабінету № 202 на другому поверсі будівлі Київської обласної державної адміністрації, в результаті чого розбив, тобто знищив, належне зазначеній адміністрації скло вартістю 151 грн. 63 коп.

ОСОБА_19, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою привезений ним з санаторію «Зміна» камінь в вікно фойє на першому поверсі вказаної будівлі, в результаті чого розбив, тобто знищив, належне Київській обласній державній адміністрації скло вартістю 2543 грн. 50 коп.

ОСОБА_12, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою підібраний ним на землі камінь в бік вікон Київської обласної державної адміністрації.

Інші невстановлені органами досудового слідства особи, з цією ж метою, також кинули каміння по вікнах будівлі Київської обласної державної адміністрації, в результаті чого розбили скло ще 11-ти вікон приміщень Київської обласної державної адміністрації, і 2-х вікон приміщень Центральної виборчої комісії, розташованої в цій же будівлі на першому поверсі.

Окрім того, від попадання каменів, кинутих невстановленими органами досудового слідства особами в кіоск приватного підприємства «Л-Авуар», що належить ОСОБА_20 та знаходиться на 1-му поверсі будинку Київської обласної державної адміністрації, була пошкоджена та знищена належна останній сувенірна і парфумерна продукція на загальну суму 1 330 грн. З якої: пошкоджено — на суму 1 202 грн.; знищено — на суму 128 грн. (ароматичні лампи у вигляді: дельфіна, вартістю 30 грн., серця — 30 грн., ока — 22 грн., сонця -18 грн., кружки з ручкою — 6 грн., китайської вази — 14, 5 грн. і китайської вази — 7, 5 грн.).

Всього в результаті протиправних дій ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та інших невстановлених органамидосудового слідства активних учасників масових заворушень комунальному підприємству «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації» було завдано майнової шкоди на загальну суму 8 475, 83 грн., ЦВК України — 562, 96 грн. та громадянці ОСОБА_21 — 1 330 грн., а всього на загальну суму 10 368,79 грн.

Також, в ході вказаних масових заворушень уламком скла, розбитого кинутими невстановленими органами досудового слідства особами, було заподіяно легке тілесне ушкодження у вигляді садна овальної форми з правого боку чола співробітнику комітету Верховної Ради України Палію O.A., який в той час знаходився у своєму службовому кабінеті на 2-му поверсі будівлі Київської обласної державної адміністрації.

Підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочину, що їм інкримінується, визнали повністю, щиро розкаялись у вчиненому та дали в судовому засіданні наступні показання.

Итак, исходя из текста приговора, есть фигуранты, которые непосредственно участвовали в «киданиях камней» по зданию ЦВК и в иной «массовочной» деятельности. И есть неустановленные следствием лица, которые все это организовали.

Само собой разумеется, что мои сокамерники мне никогда не рассказывали об организаторах «массовок» и об их дальнейшей судьбе как в рамках уголовного дела, выделенного в отдельное делопроизводство, так и вообще, «по жизни». Ибо они были «правильными пацанами» до конца. Только молва людская доносила обрывки фраз о том, что организаторы – люди в погонах. Ибо кто, как не люди в погонах, могли их в 2004 вытянуть «своих пацанов» из райотделов Киева, куда их доставили с места задержания (под ЦВК)? И, самое главное, кто, как не люди в погонах, могли так ненавязчиво попросить моих новых знакомых (а они в своём большинстве ранее судимые) об участии в этих акциях, что отказаться от этих просьб было никак невозможно? Понимаете, о чем я…

Но это еще не все вопросы, которые возникали исходя из развязки этого дела. Печально было видеть то, что родственники фигурантов этого уголовного дела избили пороги всех партийных структур (молва говорит о Партии регионов и СДПУ (о)), а также обошли кабинеты всех неустановленных следствием лиц, дела которых находятся в отдельном производстве, с просьбами – помогите им… Не решением вопросов со сроком и приговором, а деньгами на передачи «вашим пацанам». Правильным. Которые молчали до конца. Но, в результате, был полный «донбасс». Открестились «неустановленные следствием» пацаны от «пацанов-гопников». Ведь действительно – что у них может быть общего между собой? Те – в «брионях», а эти – в робах… И зареклись те, которые в робах, на будущее иметь дело с теми, что в «брионях».

Им повезло с приговором. Времена наступили уже другие, да и судьи все понимали про «пацанов», – и по «пятерику», по минимуму они получили. Это по ст. 291 ч. 1 УК Украины, где старт с 5, а «потолок» – 8.

Это было в 2004–2009 годах. Титушко в те годы, судя по возрасту, был ещё очень молод. И об этом приговоре, и судьбе тех пацанов, не знал. Те, с которыми он сейчас, пальцами наверняка шевелят, что все будет «чин чинарем». Ибо мы – правильные. А Вадик, имеющий судимость с отсрочкой, зону еще «не хавал» и верит в понятия, со слов «правильных»…

Так вот, о справедливости. Адвокат потерпевших журналистов считает, что Титушко должен получить максимальное наказание по статье 296 (хулиганство) Уголовного кодекса – четыре года лишения свободы. Кроме того, журналисты выставили иск Титушко в сумме 22 940 грн. Зачем? Что это даст? Мое мнение – журналисты должны простить Титушко. Рассказать ему и подобным о судьбе тех, кто уже «вписывался» за партию власти с кулаками. О том, что их кинут как отработанный материал. Что они – просто пешки. Журналисты должны требовать и сами устанавливать иных. Заказчиков. Тех, которые в погонах. Тех, которые принуждают ранее судимых идти на подобные «массовки» с кулаками. Им, заказчикам, сошло это в 2004. Сходит и сейчас. Зачем вам, журналисты, ломать и дальше судьбу гопника Титушко? Простите его. Он пошел «на дело» за 200-500 гривен. Откуда у него 22 940 грн? Если вдруг его посадят – пусть ему родные передачки хоть носят, а он задумается о жизни дальнейшей…

Роман Кислов, для ”ОРД”