Одіозного закарпатського корупціонера призначено начальником управління внутрішньої безпеки новоствореного міністерства

24 травня закарпатськими ЗМІ була поширена інформація про призначення нового керівництва Головного управління Міндоходів в Закарпатській області.

 
Особливу увагу привертає одне скандальне прізвище, добре відоме журналістам та жителям Ужгорода – Сливка Мирослав Степанович, який, згідно наказу Міністерства Міндоходів України, став начальником управління внутрішньої безпеки головного управління Міндоходів.

(Нагадаємо: до компетенції співробітників даного управління входить профілактика та боротьба з корупційними проявами працівників територіальних органів Міністерства: Головного управління, Чопської митниці та податкових інспекцій області).

До цього призначення, Мирослав Сливка встиг «відмітитись» на високих посадах ще у декількох правоохоронних структурах, ніде надовго не затримуючись: начальник УДСБЕЗ в Закарпатській області, начальник відділу власної безпеки Ужгородської митниці, а безпосередньо перед останнім призначенням – начальник відділу внутрішньої безпеки при ДПС у Закарпатській області УВБ ДПС України.

Як не парадоксально звучить, але причина, через яку начальство всіх цих структур, м’яко кажучи, недолюблювало «затятого антикорупціонера» Сливку, – це регулярні корупційні скандали, у яких пан Сливка виступав головним«фігурантом». Що й змушувало його регулярно міняти місце роботи.

Наводимо кілька фактів:

В 2008 році у відносно спокійному Ужгороді сталася непересічна подія — більше 20 сімей працівників колишнього Ужгородського заводоуправління будівельних матеріалів, які проживають у гуртожитку за адресою: проспект Свободи, 26, розбили наметове містечко та розпочали пікет біля Ужгородської митниці, де на той час «боровся із корупцією» Сливка, вимагаючи у нього повернути їм житло.

На транспарантах, які тримали в руках представники робітничих професій, були написані недвозначні звернення до головного митного «антикорупціонера»: «Полковник Сливка, поверніть нам наші квартири!», «Полковник Сливка, добровільне зізнання пом’якшує покарання!», та інше.

Одразу ж до пікетувальників вибіг сам М.С.Сливка (до нього приєдналася його дружина, Н.І.Бігунець), погрожуючи людям всіма можливими неприємностями. Журналістів, які прибули на місце події, вмовляли не фіксувати та не писати про те, що відбувалось під стінами державної установи.

Причиною пікету доведених до відчаю ужгородців став безпрецедентний акт незаконного захоплення держслужбовцем М.Сливкою будівлі гуртожитку, та спроби виселення більше 20 сімей із неповнолітніми дітьми на вулицю.

Історія бере початок у 2004 році, коли арбітражний керуючий О.Заводяк, очільник ВАТ «Будівельні матеріали» (підприємства, у яке через певні процедури перетворили збанкрутіле Ужгородське заводоуправління будівельних матеріалів), провів незаконні торги, не маючи правових підстав.

Будівлю гуртожитку, загальною площею 1006 кв.м. за «рекордно» низьку суму – менш ніж 130 000 грн., купив пан Сливка через свою дружину Бігунець Н.І., яка згодом переоформила нерухомість на свекра.

Тобто, гуртожиток «пішов з молотка» по 130 грн. за 1 кв.м., в той час як в кінці 2004 року мінімальна ціна за 1 кв.м. в місті Ужгороді становила не менше 1500 грн. Отже, навіть якщо виключити моральну складову конфлікту, гуртожиток був проданий дешевше, ніж у 10 разів від його реальної вартості.

Згодом прокуратурою м.Ужгорода була порушена кримінальна справа за фактом зловживання Заводяком О. службовим становищем під час продажу гуртожитку по пр. Свободи, 26 в м. Ужгороді. Проте невдовзі справу було закрито.

Даний факт жителі гуртожитку пояснювали корупційними зв’язками Сливки (якими він неодноразово вихвалявся, погрожуючи виселенням). Згодом, користуючись цими ж зв’язками, він спромігся закріпити за собою право власності на гуртожиток у господарському суді Закарпатської області та Львівському апеляційному господарському суді області.

«Наших доходів ледве вистачає для забезпечення себе харчуванням, і в разі, якщо пан Сливка досягне своєї мети щодо нашого виселення з гуртожитку, ми не зможемо придбати собі іншого житла, навіть у кредит. В такому разі більше, ніж 20 сімей разом з неповнолітніми дітьми опиняться на вулиці і приречені будуть до жебракування» — з такими словами мешканці гуртожитку звернулися за допомогою до керівників правоохоронних органів, очільників краю та держави.

Суспільні протести, участь громадських активістів та інформаційна кампанія місцевих та всеукраїнських ЗМІ, щодо висвітлення скандальної корупційної оборудки М.Сливки, зробили свою справу –жителі гуртожитку повернули собі житло.

А сам пан Сливка… продовжив «служити державі» аналогічними методами, проте вже у ДПС, куди йому, користуючись зв’язками, довелося тікати, після скандалу біля Ужгородської митниці, та після того, як йому спалили престижне авто — джип, вартістю близько 80 тисяч євро (на фото).

Подейкують, що це була помста контрабандистів, яким Сливка гарантував безперешкодне переміщення контрабандних сигарет через кордон, а коли це не вдалося і цигарки конфіскували, відмовився компенсовувати втрати контрабандистів. Натомість, через виконавчу службу, викупив тютюнові вироби, та перепродав іншим контрабандистам, чим навів на себе гнів власників «товару». 

Свого часу пан Сливка зі своєю дружиною також зробив спробу вкрасти від громадської організації «Школа Здоров’я» приміщення, яке знаходилось в центральній частині міста. Підкупивши кількох членів організації, він спільно з ними підробив рішення загальних зборів ГО, та зробив спробу переписати на свою дружину приміщення площею 140 м2 за 50 тисяч гривень! Тобто по 357 (!) грн. за кв.м!

 
Лише завдячуючи позиції інших членів організації, вдалося в судовому порядку визнати недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу, не дивлячись на шалений тиск на суд з боку «високого начальника».

Ще трошки нерухомості, яка перейшла під крило полковника Сливки, знаходиться за адресою вул.Мукачівська, 34-36. Вже досвідчений аферист вирішив спробувати свої сили у більш ризикованій оборудці, і «спіонерив» цей об’єкт від… УМВС в Закарпатській області (!), в період коли займав посаду начальника обласного УДСБЗ, для того щоб здавати в оренду — увага! — самому Управлінню МВС в Закарпатській області! (Остап Бендер нервово курить у кутку).

Ось лише частина майна, яке «наантикорупціонерив» Сливка за час перебування на державних посадах:

1. Будівля гуртожитку літ. А
Закарпатська обл., м.Ужгород пр.Свободи, буд 26

2. Будинок
Закарпатська обл., Свалявський р., с.Поляна, вул.Жовтнева, буд. 3

3. Будинок
Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Мукачівська, буд. 36-34

4. Будинок
Закарпатська обл., м.Ужгород. вул.Перемоги (Капушанська), буд. 21

5. Нежитлова будівля
Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Сюрте, вул.Ратовецька, буд. 7

6. Будинок
Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Оноківці, вул.Долгоша Івана, буд. 55

7. Земельна ділянка
Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Мукачівська, 34-36 площа понад 100 соток і вартість півтора мільйони доларів!

А також мережа аптек в м.Ужгороді та по всій Закарпатській області.

Загальну вартість всього рухомого та нерухомого майна «борця із корупцією» Сливки, громадські активісти, які надали нам цю інформацію, оцінюють у 6 млн. доларів США – заробітна плата керівника правоохоронних органів за 300 років!

Проте, незважаючи на «досягнуте», пану Сливці так припала до душі його креативна «боротьба із корупцією», що він вирішив продовжити цей список на новому місці — в управлінні Міністерства доходів і зборів.

“Вся правда”