Кандидат Валерій Іванович

Реноме «країни вічних виборів», яке міцно закріпилося за Україною, має усі шанси підтвердитися. Вибори – це наш національний спорт, як у англійців футбол, а у канадців хокей. Сподіваємось, цього року нас чекають ще одні вибори до парламенту. Повторні. Щоправда, лише в шести округах. Також невідомо, коли саме вони відбудуться. Ба більш того: невідомо навіть, хто їх призначатиме, але це, як кажуть, дрібниці. Однак про те, що вони таки відбудуться, свідчать деякі факти, які не передбачають двозначного трактування. Річ у тім, що до парламенту збирається обиратись не хто інший, як Валерій Іванович Хорошковський.

Пояснювати, звідки Валерій Іванович має впевненість у тому, що «the show must go on», як співав незабутній Фредді Меркюрі – немає особливого сенсу. Хорошковський так довго працював у «команді проффесіоналів» і настільки тісно пов’язаний з Дмитром Фірташем, що подальші «розклади» йому відомі добре як нікому. І навіть деяке відлучення від влади, яке пережив Валерій Іванович на початку грудня 2012 року в момент призначення нового складу Кабміну – ніяк не скасовує його обізнаності у подальших планах щодо «покращення життя вже сьогодні».

Та й саме відлучення Валерія Івановича – з деяких точок зору річ не зовсім безспірна. Як показали осінні вибори, кандидати від влади набагато краще сприймаються виборцями, якщо, принаймні номінально, з цією владою не мають нічого спільного. Отож продаж Хорошковським «Інтера» нібито через тиск та масована кампанія на тему чергового переходу в опозицію – це, м’яко кажучи, елементи одного плану. Ну не можна ж всерйоз вірити у те, що Фірташ купуватиме свій же телеканал у свого ж «смотрящого» та ще й за такі шалені гроші?

Однак тут на Хорошковського чекають деякі труднощі. Це труднощі вибору серед проблемних округів того, на якому Валерій Іванович матиме хоча б примарні шанси перемогти. Тому що в п’яти округах із шести – надзвичайно висока ймовірність перемоги єдиних опозиційних кандидатів. На їх користь гратиме і відсутність офіційних конкурентів на опозиційному полі, і «покращення життя вже сьогодні», і навіть влаштовані тут владою після осінніх виборів «маски-шоу». А в шостому спірному окрузі, розташованому в Севастополі і тому прохідному вже для провладного кандидата, майже напевно йтиме людина Сім’ї – або, принаймні, цю квоту продадуть з негласного аукціону.

Ситуація – не позаздриш. Але Валерій Іванович дуже давно крутиться у владі усіх кольорів та розливів, а тому добре знає, хто почім. Отож він звернувся до провідних опозиціонерів з пропозицією, масштаби якої виявилися, м’яко кажучи, дуже переконливими. І тепер Хорошковський очікує, що опозиція поступитися 132 округом (Первомайськ Миколаївської області), де 28 жовтня минулого року на парламентських виборах переміг кандидат від опозиції Аркадій Корнацький.

Про те, що трапилось після підрахунку голосів та появи на сайті ЦВК інформації про переконливу перемогу Корнацького, вже розповідалось неодноразово:

/2012/11/03/pervomajska-bijnya/

У приміщення окружної виборчої комісії увірвався «Беркут», невідомі особи якимось чином отримали пароль доступу до системи «Вибори» і внесли зміни на сайті ЦВК, після чого міліціонери поцупили оригінали протоколів дільничних виборчих комісій. І хоча в учасників виборів на руках були ще кілька автентичних примірників цих проколів, Центральна виборча комісія «умила руки», оголосивши, що встановити результати голосування неможливо.

Опозиція зразу ж заявила, що в разі перевиборів по всіх спірних округах висуватиме переможців голосування 28 жовтня. Але Валерій Іванович сподівається домовитись з лідерами опозиції, щоби ті висунули в Первомайську не Корнацького, а безбарвну посередність.

У цьому нема нічого нового. Зрештою, подібні схеми ми мали можливість спостерігати і під час осінньої виборчої кампанії: Наприклад, у ВО №158 (м. Суми) балотувався колишній «завгосп Кучми» Олександр Волков. Конкурентів Волкову опозиція висунула безбарвних і у виборчому сенсі безнадійних. А у ВО №24 (м. Дніпропетровськ) опозиція взагалі дружно зняла своїх висуванців на користь Якова Безбаха – людини Віктора Пінчука.

Тому Валерій Іванович добре знає, що неможливого не існує, а існує лише брак фінансування.

Отож Хорошковський намірився йти за округом №132. Звісно ж, позиції нинішнього кандидата від опозиції Аркадія Корнацького тут надзвичайно міцні, однак «умный в гору не пойдет, умный гору обойдет». Навіщо рубатися на смерть з кандидатом, за якого горою увесь електорат, якщо можна цього кандидата просто усунути від виборів, а замість нього отримати конкурента безбарвного і явно непрохідного?

Спецоперація з заміни Аркадія Корнацького на менш рейтингового опозиціонера відбувається з двома напрямками. Перш за все у 132-му окрузі з’явився колишній депутат від БЮТ Михайло Соколов, але тепер він чомусь трансформувався у правозахисника. Він одразу ж кинувся вітати жителів Первомайська з Новим Роком, роздаючи листівки з фотографією Юлії Тимошенко. Крім того, він тепер позиціонує себе тут як земляка, посилаючись на те, що його прізвище подібне до назв кількох сіл району.

Водночас у ефірі з’явився майстер конспірології, «двічі не тушка» Роман Забзалюк. Він зібрав прес-конференцію, на який проголосив Соколова «резервним» кандидатом. Ну, чисто на випадок, якщо Корнацький з якихось причин не зможе взяти участь у повторних виборах.

Сам Соколов у цей час з усіх сил намагався виправдати реноме правозахисника, відвідавши засідання суду у справі Людмили Нікіткіної – заступника голови виборчого штабу Аркадія Корнацького, арештованої ще в липні за, м’яко кажучи, спірним звинуваченням у порушенні податкового законодавства. Після засідання Соколов дав розлогий коментар одному відомому виданню, яке нічого не написало про сам суд – лише про відвідини засідання Соколовим.

Однак усі ці маніпуляції, відверто кажучи, не мають особливого сенсу, якщо у виборах братиме участь Аркадій Корнацький. З огляду на опір, який вчинили жителі Первомайська спробам «Беркуту» викрасти виборчі бюлетені з ОВК №132 (з бійками та барикадами), позиції Корнацького в окрузі видаються не просто міцними, а непохитними.

Отож для того, щоб участь Соколова, а значить і Хорошковського, у виборах в окрузі №132 мали шанси, відмінні від нуля – потрібно, щоб Корнацький або зняв свою кандидатуру, або просто фізично не зміг взяти участь у виборах. І судячи з того, що в силу вступив другий варіант – домовитися з Корнацьким не вдалося.

Способів для недопущення Корнацького до виборів багато. Один із них вже «засвітився» під час реєстрації кандидатом у народні депутати Арсена Авакова – йшлося про те, що йому, можливо, доведеться здавати заяву до ЦВК особисто, а там його вже чекатимуть правоохоронці з наручниками наготові. Принаймні, зараз величезні сили Генеральної прокуратури та МВС України кинуті на те, щоби порушити проти Аркадія Корнацького кримінальну справу за те, що його виборці намагались перешкодити «беркутівцям» зірвати вибори. Наразі в Первомайську працює велика бригада слідчих, щодня десятки людей тягають на допити, на майно та всі активи «Агрофірми Корнацьких» накладено арешт, а заступник керівника виборчого штабу Людмила Нікіткіна арештована й перебуває в Лук’янівському СІЗО.

Однак те, що Авакова ЦВК все ж зареєструвала кандидатом, ще не означає, що з Коранцьким буде автоматично так само. Врешті, Аваков йшов за списком, а Корнацький – мажоритарник. Не варто також забувати і про інтерес Хорошковського в цій справі. За нього буде адмінресурс, великі гроші і телеканал «Інтер», який спішно перекваліфіковується у опозиційний.

Ну, а щодо виборців… Їхньої думки, як завжди, ніхто не питає. Їм не звикати.

Ігор Бородай, спеціально для «ОРД»