Парламентські вибори в Україні, що відбулися 28 жовтня 2012 року, мали зіграти визначальну роль у подальшому розвитку стосунків між Україною та ЄС.
Зокрема Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кетрін Ештон (Catherine Ashton) та Єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле (Štefan Füle) у спільній заяві від 12 жовтня 2012 р. назвали парламентські вибори «лакмусовим папірцем для підтвердження демократичних амбіцій України». У тій же заяві було наголошено на недостатній прозорості діяльності Центральної виборчої комісії України та висловлено жаль з приводу того, що представники опозиційних сил усунені від участі у виборах на підставі судових процесів, що не відповідають міжнародним стандартам.
На жаль, Україна не виправдала сподівань європейської і світової спільноти щодо незмінності свого демократичного курсу. Окрім великої кількості порушень, зафіксованих у ході виборчої кампанії та в день голосування, особливе занепокоєння ЄС викликав процес підрахунку голосів, зокрема у п’яти виборчих округах, де Центральна виборча комісія так і не спромоглася встановити переможця.
Про це заявив посол ЄС в Україні Ян Томбінський (Jan Tombiński) вже наступного дня після дня голосування. «Думаю, що буде дуже важливим, як Центральна виборча комісія реагуватиме на заяви про виборчі порушення, тому що саме це покаже, чи є інститути, відповідальні за проведення виборів, інститутами демократичної держави. Є дуже багато порушень, зафіксованих міжнародними наглядовими місіями, і це треба відмітити», — заявив пан посол у інтерв’ю службі BBC Ukrainian.
Подібну заяву 6 листопада 2012 року оприлюднила речник Верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Майя Коцьянчіч (Maja Kocijancic): «Ми стурбовані тим, що через тиждень після виборів все ще неможливо оголосити повні результати… Центральна виборча комісія заявила, що неможливо визначити результати в деяких округах, і ми просимо владу України вирішити цю проблему».
А вже 13 листопада 2012 року Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кетрін Ештон та Єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле виступили з новою спільною заявою. «Ми висловлюємо своє занепокоєння з приводу того, як відбувається післявиборчий процес, що був затьмарений порушеннями, затримками у підрахунку голосів та браком прозорості у роботі виборчих комісій… Ми очікуємо на швидкі та рішучі дії уряду та інших відповідних органів державної влади, зокрема, у напрямі розв’язання проблеми встановлення суперечливих результатів голосування у п’яти одномандатних виборчих округах», — йшлося у заяві.
Попри заклики європейської спільноти, Центральна виборча комісія України протиправно самоусунулась від визначення переможців у цих округах, зокрема у окрузі №132 (м. Первомайськ Миколаївської області), де я мав честь представляти об’єднану опозицію у якості узгодженого кандидата в народні депутати.
При цьому не було жодних перешкод для того, щоб встановити переможця виборів у окрузі №132 одразу ж після голосування – адже існують кілька автентичних оригіналів, а також належним чином завірені копії усіх протоколів виборчих дільниць з результатами голосувань, які після закінчення підрахунку, згідно з законом, мали можливість отримати офіційні представники кандидатів у депутати та спостерігачі.
Простий математичний підрахунок даних цих протоколів показує, що у окрузі №132 переміг я, випередивши найближчого суперника більш ніж на 4 тисячі голосів. Зрештою, саме такий результат було оприлюднено на офіційній веб-сторінці ЦВК одразу ж після підрахунку 100% протоколів. Однак пізніше невідомими особами ці дані було фальсифіковано й змінено на користь представника Партії Регіонів, заступника губернатора Миколаївської області Віталія Травянка. Наслідком цих фальсифікацій стали масові сутички обурених виборців з спеціальними підрозділами міліції «Беркут».
З того часу українська влада не лише не зробила жодного кроку для встановлення результатів виборів та покарання фальсифікаторів у п’яти спірних виборчих округах, але й усіма зусиллями затягує проведення повторних виборів, переслідує опозиційних кандидатів і готується до нових фальсифікацій.
З липня 2012 року до цього дня під арештом за сфальшованим звинуваченням перебуває заступник керівника мого виборчого штабу Людмила Нікіткіна. Я сприймаю її арешт як тиск на мене з тим, щоб я відмовився від боротьби за мандат народного депутата.
Маючи серйозні проблеми зі здоров’ям (ішемічна хвороба серця), Людмила Нікіткіна не отримує в СІЗО належної медичної допомоги, що є порушенням її основоположних прав, визначених Європейською конвенцією про права людини. Влада не випускає Людмилу Миколаївну на поруки, хоча підписи під заявою поручительства поставили десять народних депутатів України.
Окрім того, влада продовжує чинити жорстокий тиск і на мене особисто. Ці переслідування не припинялися впродовж усієї виборчої кампанії. Побоюючись за своє життя та свободу, я змушений був провадити виборчу кампанію з-за кордону, куди вивіз також усю свою родину. У моєму житлі та офісі співробітниками прокуратури й міліції неодноразово проводились обшуки, на майно й рахунки «Агрофірми Корнацьких» — сільгосппідприємства в Первомайськом районі Миколаївської області, що було засновано моєю родиною – накладено арешт з метою конфіскації. А багатьох жителів м. Первомайськ, які брали участь у протестах проти фальсифікації виборів, зараз тягають на допити, де погрожують арештами. Існує також обґрунтована інформація з вартих довіри джерел у правоохоронних органах про те, що відносно мене відкрито кримінальне провадження.
За даними засобів масової інформації, організатором мого переслідування та ініціатором фальсифікацій результатів голосування по округу №132 є Генеральний прокурор України Віктор Пшонка, син якого, народний депутат України Артем Пшонка, намагається здійснити рейдерське захоплення «Агрофірми Корнацьких», що володіє 15 тис. га землі в Миколаївській області. Цей жорсткий тиск розповсюджується навіть на журналістів, які висвітлюють моє протистояння з владою. Зокрема головний редактор веб-сайту «ОРД» (www.ord-ua.com) Станіслав Речинський отримав інформацію з власних джерел у правоохоронних органах про підготовку його арешту через участь у висвітленні, зокрема, подій у Первомайську та оприлюднення ролі в цих подіях Пшонки-молодшого.
У зв’язку з цим я звертаюся до дипломатичних представництв країн ЄС та світової спільноти з проханням не залишатися осторонь цих кричущих порушень закону та прав людини. Я прошу звернутися до органів української влади з вимогою усунення цих беззаконь. Я прошу про міжнародний тиск на українську владу, яка покриває фальсифікаторів виборів.
Я вважаю, що лише загроза опинитися у міжнародній ізоляції здатна переконати українську владу повернутися у правове поле, призначити повторні вибори (якщо вже ЦВК неспроможна визначити переможця), результати яких встановлюватиме новосформована, незалежна комісія під наглядом офіційних представників ЄС.
Також ми закликаємо посольства країн ЄС та світової спільноти долучитися до спостереження за виборчим процесом і голосуванням. Тільки таким чином буде можливо забезпечити право кожного українця на участь у виборах своїх представників у парламенті.
Окрім того, я прошу міжнародного контролю за справою Людмили Нікіткіної, яка є жертвою політичних переслідувань і стала, по-суті, заручником ненажерливої прокурорської зграї. З огляду на це прошу дипломатичні представництва країн світової спільноти, акредитовані в Україні, направити своїх представників до Києво-Святошинського суду м.Києва, де 8 лютого 2013 року об 11 годині відбудеться чергове засідання у цій справі.
Переможець парламентських виборів 2012 року у виборчому окрузі № 132
Аркадій КОРНАЦЬКИЙ
11 ответов
Вот объясни народу переможец, если в Уркаине сельхоз земля не продаётся, ну мораторий панимаешь, каким волшебным образом ты глаголишь что это ТВОЯ частная собственность ? 15 тыс. гектаров !!! Ну скажи, совесть у тебя есть гнойник ? Прийдёт время, обнулим и тебя и их.
Ета власть не способна по другому жить и работать. Так , что Ваши прызивы ето глас вопиющий в пустине
Для Дуже розлюченого народу. В Україні був період, коли землю можна було купити. Часи були дуже важкі, і мало хто на це наважився. Та й не очікували , можливо, що введуть мораторій. Корнацький землю купити наважився. При чому заплатив селянам дуже непогані гроші, а не “віджав” її, як це роблять зараз бандюки. Усе це є у відкритих джерелах.
Владимир Аркадьевич, Вы при разуме ? а может всех за идиотов считаете ? расскажите нам дибилам когда такой был период, а то мы долго спали видать что-то пропустили !!! P/S. Это ж надо до такого додуматься чтобы такую ахинею написать, хоть с юристами НОРМАЛЬНЫМИ советуйтесь иногда, а может вы думаете что метод “покупки” паёв через решения судов это по закону? тогда мне вас искренне жаль
В избирательном округе № 132 столкнулась оппозиция и власть. Оппозиция путем махинаций победила, а власть путем махинаций добилась перевыборов. И те и другие — уроды. Во время перевыборов избирателей призываю проголосовать за других кандидатов.
Відносно мерзотників ПРиматовського виду — все зрозуміло. А от стосовно земельних відносин — не все так просто. Важко не заплутатись в економічно-правових питаннях пересічній людині, коли навіть фахівці в економічних та правових галузях тяму не можуть дати. Бо відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та распорядження своїм майном. Тому право власності може бути у особи лише з усіма трьома правомочностями. Між тим, якщо пан Корнацький придбав у власність земельні паї до вводу мораторію на продаж-купівлю землі (до 1 січня 2001 р.), то безсумнівно він є законним власником. Якщо цей пан ще й добросовісно виплачує ренту людям, які йому продали свої сертифікати, то в цьому немає катастрофи, а є тільки здоровий глузд. От!
Владимиру и Шуту. Законным способом приобрести землю в Украине в таком количестве было нельзя. То что все мы немножко (так ли уж немножко?) бендеры — это факт. Есть ли у нас оппозиция? С натяжкой можно говорить о “Свободе”. Но слов много, а воз и ныне там. Что исчезли кнопкодавы? Нет! Что бизнес отделили от власти? Нет! Что Законы приняты народные? Нет! ССылаясь на отсутствие решающего голоса получили премию (да вы же еще не работали?) от ПР и пошли отдыхать. Уморились бедненькие. Поэтому и первый комментарий такой злой, но справедливый. Но вопрос в другом. В стране разворачивается диктатура МАФИИ. Начались преследования людей. Не всегда по политическим мотивам, но массово и в угоду правящему клану. Тягнибок, Кличко, Яценюк уже примеряют костюмчик НАРОДНОГО ПРЕЗИДЕНТА. До выборов далеко, на людей плевать. Я мне не нужен президент. Это все же власть одного, который будет стремиться сделать эту власть абсолютной и передавать по наследству, а второе — налогоплательщику будет легче не содержать такой двор. Павличенки, пономари, Тимошенко… Этот список становится все длиннее и длиннее. Уже репрессии коснулись ударовцев, свободовцев (их то жучили всегда), бютовцев. Недовольных масса и их будет еще больше, обиженные олигархи готовы спонсировать. Нужен лидер, знамя и клич. Если беспредел не остановить сегодня — детям и внукам будет намного труднее
ДО БУВШИХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ПАЇВ, ЯКІ ЗМУШЕНІ БУЛИ ЇХ ПРОДАТИ У ЗВЯЗКУ З КРИТИЧНИМИ ОСОБИСТИМИ ОБСТАВИНАМИ В ПЕРОД ДО 2001 РОКУ! Дійсно до 2001 року як зазначають юристи була можливість купити землю в громадян, шляхо міни, договору кіпівлі-продажу, тощо іц е незважаючи на заборону про це в земельному кодексі того часу. Постає питання у кожного а як же це могло статись і чи є можливість повернути землі продані підвпоивом обставин за безцінь. Сталося це на підставі Указу Президента і дійно цим Указом дозволялось продавати і купувати землю, але ніхто з юристів не вернув уваги на те що згідно приписів Конституції Укази президента України мали силу законів лише на протязі трьох років після прийняття Конституції і стосувались конкретних сфер життє діяльності України. ЖОДНИМ ЧИНОМ ЦЕЙ УКАЗ НЕ МІГ ЗАЧІПАТИ ЗАБОРОНУ НА КУПІВЛЮ-ПРОДАЖ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. НА ЩО ЦІ УКАЗИ РАЛИ ПРАВО РОЗПОВСЮДЖУВАТИСЬ ЗАПИСАНОВ КОНСТТУЦІЇ.
ЩО РОБИТИ? Все просто в судовому порядку скасувати Указ і визнавати договори недійсними.
Да всегда были обиженные, всегда были недовольные. Не бывает так, чтобы все были всем довольны. И всегда найдутся те, кто будут с пеной у рта и других органов доказывать, что люди у власти — мафия, захватчики, олигархи и беспредельщики. И обязательно привлекут “информацию из самых компетентных источников”, и вспомнят “грехи отцов” и прочих близких и не очень родственников, и внешность “бандитскую” обсудят. И что, они при этом будут правы? Для кого-то — конечно, для других — нет. Так вот это я к тому, что нынешняя ситуация с Корнацким и Пшонкой точно такая же. И обзывать нардепа рейдером и мафиози — не значит быть правым.
Аркаша! Палестина Вам поможет! Грузите апельсине бочками и по шпалам
аркадий не нужно ткатитть силы думайте о будущем не нужно тратть силы на людей которые вас любчят нужно уйти с дистанции….