Побутова отрута

ПРЕС-РЕЛІЗ

за підсумками засідання розширеної наради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Києві за участю профільних представників центральних органів влади, торгівельних мереж, науково-дослідних та громадських організацій

17 липня 2012 року, об 11.00
м. Київ, вул. Турівська, 28

Сьогодні побутова хімія займає важливе місце в нашому житті.

З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється з брудом під час прибирання і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, і не знаємо, як впливає побутова хімія на нас та навколишнє середовище.

Саме цій проблемі була присвячена виробнича нарада, яку ініціювало Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві. З метою обговорення проблемних питань забруднення стічних вод побутовою хімією та пошуку шляхів мінімізації обсягів таких забруднень до наради були запрошені представники профільних центральних органів влади, торгівельних мереж, а також науково-дослідних та громадських організацій.

«Аналізуючи стоки, які надходять на очисні споруди Київводоканалу, — з року в рік змінюється їх склад, а також збільшується концентрація в них сполук фосфору та азоту. Це пов’язано з усе більш широким використанням синтетичних миючих засобів,- зазначив начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Олександр Возний. – Держуправління, на своєму рівні, готове лобіювати прийняття ряду законодавчих ініціатив задля обмеження та заборони ввезення і використання на території України фосфатовмісних миючих засобів та проводити роз’яснювальну і інформаційно-просвітницьку роботу серед громадян», — продовжив він.

«Незважаючи, на те що Постанова Верховної Ради України «Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів» була прийнята майже два роки тому – 15 червня 2010 року, наразі жодних реальних кроків для зменшення впливу фосфатів на водні ресурси на законодавчому рівні не зроблено. Розв’язання проблеми негативної дії фосфатів, які входять до складу синтетичних миючих засобів, на навколишнє природне середовище і здоров’я людини можливе лише шляхом прийняття закону щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів», — розповіла фахівець Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Ольга Дрималик.

«Приблизно 94% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін. В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров’я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас» — зазначив Володимир Миголь, директор ТОВ «Науково-технічний центр «ВНДІХІМПРОЕКТ».

Втім, фосфати — не єдине і навіть не головне зло миючих засобів. У кожному порошку присутні так звані ПАР — поверхнево активні речовини, які, власне, і очищають тканини від плям. Це не більше чверті вмісту порошку, інші компоненти — фосфати, карбонати, хімічні та оптичні відбілювачі, ферменти (ензими), ароматизатори, барвники та деякі інші добавки. Ось ці самі ПАР — найнебезпечніші з усіх хімікатів, які містяться у порошках. Потрапляючи в організм людини, вони накопичуються в клітинах і при певній концентрації можуть викликати серйозні порушення.

«Вивчайте склад порошку. По ньому ви можете судити про наявність чи відсутність ПАР, фосфатів, хлору, ензимів або інших шкідливих речовин. Хоча сьогодні лише деякі виробники пишуть процентний склад порошку, а обмежуються перерахуванням назв інгредієнтів. Пояснення просте: цього не вимагає українське законодавство. Обов’язково шукайте знаки еко- сертифікації на етикетках продукції, а не лише порошки та миючі засоби з надписами без фосфатів і хлору», — пояснює президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна.

Миючі засоби, які пройшли екологічну або органічну сертифікацію маркується спеціальними знаками, що належать певній сертифікаційній системі:

Враховуючі європейській та міжнародний досвід, знаки екологічного маркування можуть стати надійним орієнтиром для споживача, орієнтованого на більш якіснішу продукцію, дружню до довкілля. Оскілки добровільні екологічні стандарти встановлюють більш жорсткіші обмеження до державних загальноприйнятих вимог. Мийні засоби, відмічені знаками екологічного маркування не містять силіконів, фосфатів, ГМО, штучних консервантів, синтетичних ароматизаторів, барвників і продуктів тваринного походження.

«Ми готові проводити роз’яснювальну роботу та інформувати відвідувачів наших магазинів про дію та наслідки мийних засобів на основі шкідливих речовин. Також, ми плануємо надави інформацію щодо основних критерій та на що необхідно звертати увагу при виборі того чи іншого продукту», — зазначила керівник відділу гарантії якості Компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» Людмила Владова.

Прес-служба
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві
тел. 462-49-17, 063-982-32-53