Львівська митниця

11 095 ответов

1. Контролирующий орган в течение 30 календарных дней после поступления налоговой декларации проверяет определенное налоговое обязательство и уплату надлежащей суммы налога. В случае отсутствия налоговых обязательств по налогу на доходы физических лиц выдается соответствующая справка, которая подается в органы таможенного контроля при пересечении таможенной границы и является основанием для проведения таможенных процедур.

   Ответить

2. Форма справки о поданной декларации об имущественном состоянии и доходах (об уплате налога на доходы физических лиц и об отсутствии налоговых обязательств по такому налогу) и Порядок ее заполнения утверждены приказом Министерства доходов и сборов Украины от 11.12.2013 № 795, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 9 января 2014 за № 8/ 24785.

   Ответить

3. Чув що попа збираються дати прес-конференцію і рас сказати про всіх звільнених

   Ответить

4. Громадянин, який тимчасово вивозить за межі митної території України транспортний засіб (далі – ТЗ), власником якого є інша фізична або юридична особа, повинен подати органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон такі документи:

   свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування або розпорядження цим ТЗ;
   або свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане підрозділом Державтоінспекції за бажанням цієї особи на період поїздки.

   Документ, що підтверджує право користування або розпорядження ТЗ не подається, якщо він належить декільком фізичним або юридичним особам та тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ. Право користування або розпорядження ТЗ декількома особами підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ.

   Порядок допуску транспортних засобів до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями.

   Ответить

5. В залежності від виду транспортного засобу встановлюються такі строки транзитних перевезень:

   1) для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб);

   2) для залізничного транспорту – 28 діб;

   3) для авіаційного транспорту – 5 діб;

   4) для морського та річкового транспорту – 20 діб;

   5) для трубопровідного транспорту – 31 доба;

   6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) – 90 діб.

   До зазначених строків не включається:

   1) час дії обставин відповідно до ст.192 Митного кодексу України;

   2) час зберігання товарів під митним контролем. Але за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення;

   3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених р.V Митного кодексу (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

   Водночас, положеннями ст. 192 «Заходи, що вживаються у разi аварiї чи дiї обставин непереборної сили пiд час перевезення товарiв» встановлено, що якщо пiд час перевезення товарiв транспортний засiб внаслiдок аварiї або дiї обставин непереборної сили не змiг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарiв в iншому мiсцi. При цьому перевiзник зобов’язаний:

   1) вжити всiх необхiдних заходiв для забезпечення збереження товарiв та недопущення будь-якого їх використання;

   2) термiново повiдомити найближчий митний орган про обставини подiї, мiсцезнаходження товарiв i транспортного засобу.

   Ответить

6. В гараже дома стоит поврежденный автомобиль Aston Martin Пожарные бригады на двух пожарных машинах тушат огонь на втором и третьем этаже трехэтажного дома в Гостомеле Киевской области, в котором, по словам соседей, проживает лидер КПУ Петр Симоненко. Как рассказали очевидцы корреспонденту “Сегодня”, перед пожаром в дом прибыло около 20 неизвестных крепкого телосложения, которые заявили, что дом будет передан в народную собственность и вскоре в него будут водить экскурсии. Неизвестные проникли внутрь дома, пробыли там некоторое время, а затем покинули территорию в неизвестном направлении. После их ухода в доме начался пожар, рассказали очевидцы. Информация о штурме дома Симоненко быстро распространилась в социальных сетях. Прибывшие на место событий журналисты вошли на первый этаж дома, где в разных помещениях увидели разбитые бутылки с бензино-масляной смесью. На второй этаж дома подняться не удалось из-за сильной загазованности вследствие пожара. Доступным остался вход в гараж, в котором стояли автомобили Toyota Land Cruiser и Aston Martin. В последнем были разбиты боковые окна, а внутрь автомобиля помещен флажок Украины. На придомовой территории видимых разрушений нет. Возле дома собралось несколько десятков человек, которые наблюдают за происходящим.

   Ответить

7. правый сектор обьявил про официальную люстрацию чиновников причетных к злодеяниям против людей с указанием телефонов и ел.почты. Всем не безразличным к преступлениям которые имеют место на львовской таможне необходимо предоставить информацию.

   Ответить

8. хто на шегині підкаже як з Дюті Фрі дістати Вест. Дайте контакт

   Ответить

9. В. о. прем’єра Сергій Арбузов просить використати його багатий досвід державного управління в новому уряді
   Про це йдеться в його заяві, поширеній прес-службою Кабміну.

   Арбузов заявив, що навіть “перебуваючи на лікарняному, я намагаюсь керувати діяльністю поки що діючого Кабінету Міністрів”.

   Він нагадав, що рейтинги країни та курс нацвалюти різко впали. Арбузов закликав новий уряд так само, як попередній, забезпечити соціальні виплати. “Крім того, демонстрація правонаступництва важлива для продовження діалогу із нашими зовнішніми партнерами. Насамперед, мова йде про МВФ”, — заявив Арбузов.

   Просить він також про те, щоб реалізувались домовленості, досягнуті із Російською Федерацією та Китаєм. Арбузов, разом із професіоналами із нині діючого уряду, готовий поділитись досвідом з наступними урядовцями. “І увесь наш досвід ми готові використати як в коаліційному Уряді, так і в пропозиціях фахівців діючого наразі уряду”, — сказав Арбузов.

   Він нагадав, що впродовж багатьох років “займався виключно економічними питаннями”, починаючи з керування Нацбанком та закінчуючи підготовкою та погодженням євроінтеграційних угод.

   “Переконаний у тому, що цей досвід може бути використаний на користь Україні”, — вважає Арбузов.

   Як відомо, Арбузов внаходить на лікарняному.

   Ответить

10. Василь СИМОНЕНКО
    НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
    Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки.
    Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали “хайль” охриплими басами І “Ще не вмерла…” голосно ревли.
    Де ви ішли — там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям, — Плювала кров’ю “ненька Україна” У морди вам і вашим хазяям.
    Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись ”москалі”.
    Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб.
    Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте — ще не вмерла Україна І не умре

    Ответить

11. Василь СИМОНЕНКО
    НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА!
    Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки.
    Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали “хайль” охриплими басами І “Ще не вмерла…” голосно ревли.
    Де ви ішли — там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям, — Плювала кров’ю “ненька Україна” У морди вам і вашим хазяям.
    Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись ”москалі”.
    Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб.
    Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте — ще не вмерла Україна І не умре

    Ответить

12. Зачем тебе Шегини,на Краковце без проблем тел Андрей 0676741440 весь дьюти фри за пару грн вынесет

    Ответить

13. телефон дьюті фрі на Шегенях: 067 845 21 91 Володимир. звертайтесь.

    Ответить

14. в одном из особняков известного завгоспа регионала найдены документы подписанные Дериволковым С.Д. с предложением сотрудничества по вопросу занижения таможенной стоимости для одного предприятия импортера с предложением благодарности в размере 3 млн.дол.

    Ответить

15. документы подписанные Дериволковым—http://piccy.info/view3/5979530/a67c6506fed5535d82ba5a8af1e1e8ca/

    Ответить

16. За родину Аyec-капоне Сподарички пам`яніть!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

    Ответить

17. ава 1. Основи державної митної справи

    Стаття 1. Законодавство України з питань державної митної справи

    Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
    Відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
    Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

    Стаття 2. Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи

    Закони України з питань державної митної справи, нормативно-правові акти з питань державної митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
    Офіційним опублікуванням закону України з питань державної митної справи, нормативно-правового акта з питань державної митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань, визначених законодавством України як офіційні. Днем офіційного опублікування закону України з питань державної митної справи, нормативно-правового акта з питань державної митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, вважається день виходу в світ номера того офіційного друкованого видання, в якому повний текст зазначеного закону України або нормативно-правового акта опубліковано раніше, ніж в інших офіційних друкованих виданнях. Якщо опублікування закону України з питань державної митної справи, нормативно-правового акта з питань державної митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, здійснювалося частинами, днем його офіційного опублікування вважається день виходу в світ того номера офіційного друкованого видання, в якому раніше, ніж в інших офіційних друкованих виданнях, опубліковано останню частину зазначеного закону або нормативно-правового акта.
    Закон України або інший нормативно-правовий акт з питань державної митної справи, який набирає чинності з дня офіційного опублікування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону України або нормативно-правового акта.
    Якщо для набрання чинності законом України або іншим нормативно-правовим актом з питань державної митної справи встановлено певний строк з дня його офіційного опублікування, визначений днями, цей строк починається з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону або акта, і закінчується о 24 годині останнього дня відповідного строку.
    Якщо день набрання чинності законом України або іншим нормативно-правовим актом з питань державної митної справи визначено конкретною датою, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

    {Частину шосту статті 2 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

    Стаття 3. Особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи

    При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
    У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.
    Норми законів України, які пом’якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
    У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов’язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

    Стаття 4. Визначення основних термінів і понять

    У цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

    1) валютні цінності:

    а) валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

    б) іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

    в) платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;

    г) банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

    2) вантаж експрес-перевізника — консолідовані за єдиним транспортним документом міжнародні експрес-відправлення чи міжнародні експрес-відправлення, що не увійшли до складу цих консолідованих міжнародних експрес-відправлень за своїм характером, розмірами або з інших причин, що переміщуються (пересилаються) експрес-перевізником через митний кордон України;

    3) вантажне відправлення — товари, що надходять в Україну на адресу осіб або відправляються ними за межі України, або переміщуються транзитом через митну територію України, крім товарів, що належать громадянам та переміщуються ними у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі;

    4) ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України — сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;

    5) випуск товарів — надання органом доходів і зборів права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;

    6) вільний обіг — обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку органів доходів і зборів України;

    7) громадяни — фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

    8) декларант — особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування;

    9) декларація митної вартості — документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим;

    10) дозвіл органу доходів і зборів — надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій;

    11) дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдорогоцінне каміння — терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;

    12) експрес-перевізник — перевізник, який з використанням будь-якого виду транспорту здійснює прискорене перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом (загальні авіанакладні (AWB — airwaybill, MAWB — master airwaybill), CMR, bill of lading (коносамент) тощо), а також забезпечує приймання, обробку, пред’явлення таких відправлень органам доходів і зборів для митного контролю та митного оформлення в місцях їх митного оформлення та видачу одержувачам (повернення відправникам);

    13) заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності — не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини;

    14) зона митного контролю — місце, визначене органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого органи доходів і зборів здійснюють митні формальності;

    15) іноземні товари — товари, що не є українськими відповідно до пункту 61 цієї статті, а також товари, що втратили митний статус українських товарів відповідно до цього Кодексу;

    16) контейнер — транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що:

    а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів;

    б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;

    в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;

    г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;

    ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;

    д) що має внутрішній об’єм не менше одного метра кубічного.

    Термін “контейнер” включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів;

    17) контрафактні товари — товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону;

    18) культурні цінності — об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України;

    19) моторні транспортні засоби — транспортні засоби, що рухаються за допомогою встановленого на них двигуна;

    20) митна декларація — заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;

    21) митна процедура — зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання;

    22) митне забезпечення — одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки, засоби електронного цифрового підпису та інші засоби ідентифікації, що використовуються органами доходів і зборів для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення;

    23) митне оформлення — виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

    24) митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

    {Пункт 24 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013}

    25) митний режим — комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення;

    26) митний статус товарів — належність товарів до українських або іноземних;

    27) митні платежі:

    а) мито;

    б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

    в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції);

    28) митні правила — встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України;

    29) митні формальності — сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

    30) міжнародний транспортний документ — номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення;

    31) міжнародні поштові відправлення — упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою “М”, дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою “Консигнація”, відправлення міжнародної прискореної пошти “EMS”, які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв’язку;

    32) міжнародні експрес-відправлення — належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк;

    33) нерезиденти:

    а) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють свою діяльність за межами України, а також їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, які не здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;

    б) розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва іноземних держав та міжнародних організацій, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

    в) фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

    34) несупроводжуваний багаж — товари, що відправляються їх власниками — громадянами з оформленням багажних або інших перевізних документів та переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян;

    34-1) органи доходів і зборів — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости;

    {Частину першу статті 4 доповнено пунктом 34-1 згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013}

    35) особи — юридичні та фізичні особи;

    36) особисті речі — товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, міжнародних поштових та експрес-відправленнях і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;

    37) перевізник — особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення;

    38) підприємство — будь-яка юридична особа, а також громадянин-підприємець;

    39) платник податків — особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов’язок зі сплати митних платежів;

    40) повірений — особа, яка діє на підставі договору доручення з експрес-перевізником і здійснює пред’явлення міжнародних експрес-відправлень органу доходів і зборів за місцезнаходженням одержувача (відправника);

    41) попереднє повідомлення — завчасне повідомлення органу доходів і зборів про намір ввезти товари на митну територію України або вивезти їх за її межі;

    {Пункт 41 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013}

    42) попередній документальний контроль — контрольні заходи, які полягають у перевірці документів та відомостей, необхідних для здійснення державних санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю, та здійснюються органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України щодо товарів, у тому числі продуктів та сировини тваринного походження, що переміщуються через митний кордон України;

    43) посадові особи підприємств — керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку;

    44) посадові особи представництв іноземних держав та міжнародних організацій — акредитовані в Україні глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадові особи консульських установ, представники іноземних держав при міжнародних організаціях, посадові особи міжнародних організацій;

    45) постійне місце проживання — місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом);

    46) об’єкти права інтелектуальної власності — об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин;

    47) правовласник — особа, якій відповідно до закону належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності, або особа, яка діє від її імені в межах наданих повноважень;

    48) припаси:

    а) товари, призначені для споживання пасажирами та членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;

    б) товари, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі пально-мастильні матеріали), крім запасних частин та устаткування, які знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;

    в) товари, які призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;

    49) пропуск товарів через митний кордон України — надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;

    50) резиденти:

    а) юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності;

    б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

    в) фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном;

    г) відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;

    {Пункт 50 частини першої статті 4 доповнено підпунктом “г” згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012}

    ґ) інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента;

    {Пункт 50 частини першої статті 4 доповнено підпунктом “ґ” згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012}

    51) ремонт — операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності;

    52) ручна поклажа — товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів;

    53) спеціально виготовлене сховище (тайник) — сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо;

    54) судно закордонного плавання — українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі;

    55) супроводжуваний багаж — товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних або інших перевізних документів;

    56) тарифна квота — визначений обсяг товару, в межах якого ввезення або вивезення такого товару здійснюється за пільговою ставкою мита або без застосування мита;

    57) товари — будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі;

    58) транспортні засоби — транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі;

    59) транспортні засоби комерційного призначення — будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення;

    60) транспортні засоби особистого користування — наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно;

    {Пункт 60 частини першої статті 4 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012}

    61) українські товари — товари:

    а) які повністю отримані (вироблені) на митній території України та які не містять товарів, ввезених із-за меж митної території України. Товари, повністю отримані (вироблені) на митній території України, не мають митного статусу українських товарів, якщо вони отримані (вироблені) з товарів, які не перебувають у вільному обігу на митній території України;

    б) ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території;

    в) отримані (вироблені) на митній території України виключно з товарів, зазначених у підпункті “б”, або з товарів, зазначених у підпунктах “а” і “б” цього пункту;

    62) умовне звільнення від оподаткування митними платежами — звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму;

    63) уповноважена особа (представник) — особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта;

    64) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, — центральний орган виконавчої влади, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики, забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

    {Частину першу статті 4 доповнено пунктом 64 згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013}

    Стаття 5. Державна митна політика

    Державна митна політика — це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

    {Стаття 5 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013}

    Стаття 6. Митні інтереси та митна безпека

    Митні інтереси України — це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення державної митної справи.
    Митна безпека — це стан захищеності митних інтересів України.

    Стаття 7. Державна митна справа

    Встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
    Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
    Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

    {Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013}

    Ответить

18. – Мені так страшно… — Євка нервово потяглася за цигаркою. Та миттю впала їй з рук. Коханий байдуже дивився в інший бік.

    – От ти знаєш, що вони з нас зроблять? — провадила вона далі. — Е ні, ти не знаєш, ти просто не хочеш знати… Бо тобі страшно, так?! — Євка рвучко обернулась до коханого. — Ти боїшся так, як не боявся ніхто з нас. Ти ВМІЄШ боятися, правда, Даню?

    Він, здавалось, з неприємністю помітив її присутність, але заговорити не спробував.

    – Та ти хоч бачиш, де ми?! — не вгавала дівчина. — Ти хоч мене бачиш?!

    Він, швидше, чув її надривний голос і відчував гарячковий запах знервованого тіла. Як все обридло…

    Коли помре твоя краса-а…- озвалося в смердючих стінах. Ця клята пісенька переслідувала з усіх радіоефірів і поволі починала доводити до сказу. Принаймні, Євку з Даньою, котрі от вже три місяці поспіль шукали порятунку. Притулку. Бодай чогось схожого.

    Євка мала 19 років, руде фарбоване волосся і повну зневіру в себе.

    Даня мав стільки ж, був справжнім чорнявим красенем в порівнянні з Євкою, дуже рідко усвідомлював свою вроду і те, що з ним відбувається.

    Їхні життя були скинуті на купу. Від купи тхнуло. Їм не було сили відвернутись від того смороду.

    Довкола були самі райдуги. Чорт би їх забрав.

    Євка сіла на ящик. Старий будівельний мотлох вже три дні правив їм за меблі в цьому “помешканні”. Вони ховалися тут, боячись навіть вийти посцяти на вулицю, від чого це життя смерділо ще більше. Смерділо страхом двох гидких створінь, які казна-чого бояться смерті.

    Даня підійшов до вікна і став коло нього трохи боком: щоб знадвору не побачили. Щодня о цій порі він дивився вечір. Це коли сонце вже зайшло, а небо ще не втопилося. В цей час найважче позбуватися спогадів. То й був маленький Данин секрет: боротись зі сподіваннями й спогадами. Так, особливо зі спогадами — цими потворами, що нагадують, яким ти ВЖЕ міг бути, ЯКБИ НЕ…

    To be a GOOD looser. Нічогеньке гасло, правда? Від вас, отже, вимагається одне:

    Посміхатись,

    Посміхатись,

    Посміхатись.

    Ввесь час у трикратному розмірі. А головне в житті — щирість!

    Євка підійшла до Дані й брудними пальцями спробувала розкрити йому повіки. Він щось сонно проказав і ще дужче замружився.

    – Вони ж у тебе були зеленими, правда? — зітхнула дівчина. Свого власного лиця вона не бачила так довго, що вже й не намагалася згадати його. Просто спершу люстерко загубилось, а потім годі було думати про такі дурниці, як власна мармиза. Окрім того, не було жодного бажання заглядати собі в вічі. Все, геть усе байдуже. Навіть страх не позбавляв цієї жахливої нудьги. Здавалося, весь світ нею дуситься. І ніхто-ніхто не хоче її викашляти чи виблювати. Отак-то. Дбаєм за своє.

    “Сумні різдвяні свята у тридцять сьомім році…” М-да. Залишся там, дитинко, залишся. Забудь, що я тебе чекаю (та чи й знаєш ти про це?), залишся там. І я легко збожеволію. Зовсім просто. Я ніколи не вийду за межі своєї божевільні. Ти любиш це слово, я знаю. Не приїзди до мене…”

    Це був найпростіший спосіб пожаліти себе, помочити слізьми паплюжу долю. Даня просто УЯВЛЯВ собі, що його покинуто. Звісно ж, Євка повернеться за якийсь місяць, бо кому вона ТАМ потрібна? Коли вирішуєш стати невдахою, треба витримувати цей притор до кінця. Не спокуситися ласими пропозиціями зостатися за кордоном (ха-ха!) так само легко, як не розтулити пельки на іспиті з коханого предмету, коли знаєш геть усе…Просто мовчиш, як пень, і прислухаєшся до шурхоту сліз десь усередині, поміж своїх внутрішніх органів. Ти запустив у себе невдаху й одного дня це стерво проросте крізь твої вуха, ніс горло, дупу буйним пурпуровим цвітом.

    Даня відкинувся на подушку й судомно (блаженно?) зітхнув. За півтора тижні йому слід забратися з помешкання: гроші скінчились давно. Не було навіть смішної щомісячної стипендії — Академія теж бовталася в каламутті минулого. А, пес із нею…

    Даня спробував було згадати Євчині груди, але раптом збагнув, що достеменно й не знає, якої вона статі. Йому стало смішно. Часто стає смішно, коли залишаєшся на самоті. Майже ЗАВЖДИ стає смішно…

    Євка встала з купи шмаття й вигнула спину. Боже, як все затекло. Хоча, поступове відмирання всіх органів за цих обставин здавалося цілком природнім явищем… Даня спав. Спав так тихо, що здавалося, помер. Євка чомусь спинилася на цій думці. Смерть і кохання завжди здавалися їй нерозривними, як Шіва і Вішну. Вічний коїтус.

    1 – Мені так страшно… — Євка нервово потяглася за цигаркою. Та миттю впала їй з рук. Коханий байдуже дивився в інший бік.

    – От ти знаєш, що вони з нас зроблять? — провадила вона далі. — Е ні, ти не знаєш, ти просто не хочеш знати… Бо тобі страшно, так?! — Євка рвучко обернулась до коханого. — Ти боїшся так, як не боявся ніхто з нас. Ти ВМІЄШ боятися, правда, Даню?

    Він, здавалось, з неприємністю помітив її присутність, але заговорити не спробував.

    – Та ти хоч бачиш, де ми?! — не вгавала дівчина. — Ти хоч мене бачиш?!

    Він, швидше, чув її надривний голос і відчував гарячковий запах знервованого тіла. Як все обридло…

    Коли помре твоя краса-а…- озвалося в смердючих стінах. Ця клята пісенька переслідувала з усіх радіоефірів і поволі починала доводити до сказу. Принаймні, Євку з Даньою, котрі от вже три місяці поспіль шукали порятунку. Притулку. Бодай чогось схожого.

    Євка мала 19 років, руде фарбоване волосся і повну зневіру в себе.

    Даня мав стільки ж, був справжнім чорнявим красенем в порівнянні з Євкою, дуже рідко усвідомлював свою вроду і те, що з ним відбувається.

    Їхні життя були скинуті на купу. Від купи тхнуло. Їм не було сили відвернутись від того смороду.

    Довкола були самі райдуги. Чорт би їх забрав.

    Євка сіла на ящик. Старий будівельний мотлох вже три дні правив їм за меблі в цьому “помешканні”. Вони ховалися тут, боячись навіть вийти посцяти на вулицю, від чого це життя смерділо ще більше. Смерділо страхом двох гидких створінь, які казна-чого бояться смерті.

    Даня підійшов до вікна і став коло нього трохи боком: щоб знадвору не побачили. Щодня о цій порі він дивився вечір. Це коли сонце вже зайшло, а небо ще не втопилося. В цей час найважче позбуватися спогадів. То й був маленький Данин секрет: боротись зі сподіваннями й спогадами. Так, особливо зі спогадами — цими потворами, що нагадують, яким ти ВЖЕ міг бути, ЯКБИ НЕ…

    To be a GOOD looser. Нічогеньке гасло, правда? Від вас, отже, вимагається одне:

    Посміхатись,

    Посміхатись,

    Посміхатись.

    Ввесь час у трикратному розмірі. А головне в житті — щирість!

    Євка підійшла до Дані й брудними пальцями спробувала розкрити йому повіки. Він щось сонно проказав і ще дужче замружився.

    – Вони ж у тебе були зеленими, правда? — зітхнула дівчина. Свого власного лиця вона не бачила так довго, що вже й не намагалася згадати його. Просто спершу люстерко загубилось, а потім годі було думати про такі дурниці, як власна мармиза. Окрім того, не було жодного бажання заглядати собі в вічі. Все, геть усе байдуже. Навіть страх не позбавляв цієї жахливої нудьги. Здавалося, весь світ нею дуситься. І ніхто-ніхто не хоче її викашляти чи виблювати. Отак-то. Дбаєм за своє.

    “Сумні різдвяні свята у тридцять сьомім році…” М-да. Залишся там, дитинко, залишся. Забудь, що я тебе чекаю (та чи й знаєш ти про це?), залишся там. І я легко збожеволію. Зовсім просто. Я ніколи не вийду за межі своєї божевільні. Ти любиш це слово, я знаю. Не приїзди до мене…”

    Це був найпростіший спосіб пожаліти себе, помочити слізьми паплюжу долю. Даня просто УЯВЛЯВ собі, що його покинуто. Звісно ж, Євка повернеться за якийсь місяць, бо кому вона ТАМ потрібна? Коли вирішуєш стати невдахою, треба витримувати цей притор до кінця. Не спокуситися ласими пропозиціями зостатися за кордоном (ха-ха!) так само легко, як не розтулити пельки на іспиті з коханого предмету, коли знаєш геть усе…Просто мовчиш, як пень, і прислухаєшся до шурхоту сліз десь усередині, поміж своїх внутрішніх органів. Ти запустив у себе невдаху й одного дня це стерво проросте крізь твої вуха, ніс горло, дупу буйним пурпуровим цвітом.

    Даня відкинувся на подушку й судомно (блаженно?) зітхнув. За півтора тижні йому слід забратися з помешкання: гроші скінчились давно. Не було навіть смішної щомісячної стипендії — Академія теж бовталася в каламутті минулого. А, пес із нею…

    Даня спробував було згадати Євчині груди, але раптом збагнув, що достеменно й не знає, якої вона статі. Йому стало смішно. Часто стає смішно, коли залишаєшся на самоті. Майже ЗАВЖДИ стає смішно…

    Євка встала з купи шмаття й вигнула спину. Боже, як все затекло. Хоча, поступове відмирання всіх органів за цих обставин здавалося цілком природнім явищем… Даня спав. Спав так тихо, що здавалося, помер. Євка чомусь спинилася на цій думці. Смерть і кохання завжди здавалися їй нерозривними, як Шіва і Вішну. Вічний коїтус.

    1 – Мені так страшно… — Євка нервово потяглася за цигаркою. Та миттю впала їй з рук. Коханий байдуже дивився в інший бік.

    – От ти знаєш, що вони з нас зроблять? — провадила вона далі. — Е ні, ти не знаєш, ти просто не хочеш знати… Бо тобі страшно, так?! — Євка рвучко обернулась до коханого. — Ти боїшся так, як не боявся ніхто з нас. Ти ВМІЄШ боятися, правда, Даню?

    Він, здавалось, з неприємністю помітив її присутність, але заговорити не спробував.

    – Та ти хоч бачиш, де ми?! — не вгавала дівчина. — Ти хоч мене бачиш?!

    Він, швидше, чув її надривний голос і відчував гарячковий запах знервованого тіла. Як все обридло…

    Коли помре твоя краса-а…- озвалося в смердючих стінах. Ця клята пісенька переслідувала з усіх радіоефірів і поволі починала доводити до сказу. Принаймні, Євку з Даньою, котрі от вже три місяці поспіль шукали порятунку. Притулку. Бодай чогось схожого.

    Євка мала 19 років, руде фарбоване волосся і повну зневіру в себе.

    Даня мав стільки ж, був справжнім чорнявим красенем в порівнянні з Євкою, дуже рідко усвідомлював свою вроду і те, що з ним відбувається.

    Їхні життя були скинуті на купу. Від купи тхнуло. Їм не було сили відвернутись від того смороду.

    Довкола були самі райдуги. Чорт би їх забрав.

    Євка сіла на ящик. Старий будівельний мотлох вже три дні правив їм за меблі в цьому “помешканні”. Вони ховалися тут, боячись навіть вийти посцяти на вулицю, від чого це життя смерділо ще більше. Смерділо страхом двох гидких створінь, які казна-чого бояться смерті.

    Даня підійшов до вікна і став коло нього трохи боком: щоб знадвору не побачили. Щодня о цій порі він дивився вечір. Це коли сонце вже зайшло, а небо ще не втопилося. В цей час найважче позбуватися спогадів. То й був маленький Данин секрет: боротись зі сподіваннями й спогадами. Так, особливо зі спогадами — цими потворами, що нагадують, яким ти ВЖЕ міг бути, ЯКБИ НЕ…

    To be a GOOD looser. Нічогеньке гасло, правда? Від вас, отже, вимагається одне:

    Посміхатись,

    Посміхатись,

    Посміхатись.

    Ввесь час у трикратному розмірі. А головне в житті — щирість!

    Євка підійшла до Дані й брудними пальцями спробувала розкрити йому повіки. Він щось сонно проказав і ще дужче замружився.

    – Вони ж у тебе були зеленими, правда? — зітхнула дівчина. Свого власного лиця вона не бачила так довго, що вже й не намагалася згадати його. Просто спершу люстерко загубилось, а потім годі було думати про такі дурниці, як власна мармиза. Окрім того, не було жодного бажання заглядати собі в вічі. Все, геть усе байдуже. Навіть страх не позбавляв цієї жахливої нудьги. Здавалося, весь світ нею дуситься. І ніхто-ніхто не хоче її викашляти чи виблювати. Отак-то. Дбаєм за своє.

    “Сумні різдвяні свята у тридцять сьомім році…” М-да. Залишся там, дитинко, залишся. Забудь, що я тебе чекаю (та чи й знаєш ти про це?), залишся там. І я легко збожеволію. Зовсім просто. Я ніколи не вийду за межі своєї божевільні. Ти любиш це слово, я знаю. Не приїзди до мене…”

    Це був найпростіший спосіб пожаліти себе, помочити слізьми паплюжу долю. Даня просто УЯВЛЯВ собі, що його покинуто. Звісно ж, Євка повернеться за якийсь місяць, бо кому вона ТАМ потрібна? Коли вирішуєш стати невдахою, треба витримувати цей притор до кінця. Не спокуситися ласими пропозиціями зостатися за кордоном (ха-ха!) так само легко, як не розтулити пельки на іспиті з коханого предмету, коли знаєш геть усе…Просто мовчиш, як пень, і прислухаєшся до шурхоту сліз десь усередині, поміж своїх внутрішніх органів. Ти запустив у себе невдаху й одного дня це стерво проросте крізь твої вуха, ніс горло, дупу буйним пурпуровим цвітом.

    Даня відкинувся на подушку й судомно (блаженно?) зітхнув. За півтора тижні йому слід забратися з помешкання: гроші скінчились давно. Не було навіть смішної щомісячної стипендії — Академія теж бовталася в каламутті минулого. А, пес із нею…

    Даня спробував було згадати Євчині груди, але раптом збагнув, що достеменно й не знає, якої вона статі. Йому стало смішно. Часто стає смішно, коли залишаєшся на самоті. Майже ЗАВЖДИ стає смішно…

    Євка встала з купи шмаття й вигнула спину. Боже, як все затекло. Хоча, поступове відмирання всіх органів за цих обставин здавалося цілком природнім явищем… Даня спав. Спав так тихо, що здавалося, помер. Євка чомусь спинилася на цій думці. Смерть і кохання завжди здавалися їй нерозривними, як Шіва і Вішну. Вічний коїтус.

    1 – Мені так страшно… — Євка нервово потяглася за цигаркою. Та миттю впала їй з рук. Коханий байдуже дивився в інший бік.

    – От ти знаєш, що вони з нас зроблять? — провадила вона далі. — Е ні, ти не знаєш, ти просто не хочеш знати… Бо тобі страшно, так?! — Євка рвучко обернулась до коханого. — Ти боїшся так, як не боявся ніхто з нас. Ти ВМІЄШ боятися, правда, Даню?

    Він, здавалось, з неприємністю помітив її присутність, але заговорити не спробував.

    – Та ти хоч бачиш, де ми?! — не вгавала дівчина. — Ти хоч мене бачиш?!

    Він, швидше, чув її надривний голос і відчував гарячковий запах знервованого тіла. Як все обридло…

    Коли помре твоя краса-а…- озвалося в смердючих стінах. Ця клята пісенька переслідувала з усіх радіоефірів і поволі починала доводити до сказу. Принаймні, Євку з Даньою, котрі от вже три місяці поспіль шукали порятунку. Притулку. Бодай чогось схожого.

    Євка мала 19 років, руде фарбоване волосся і повну зневіру в себе.

    Даня мав стільки ж, був справжнім чорнявим красенем в порівнянні з Євкою, дуже рідко усвідомлював свою вроду і те, що з ним відбувається.

    Їхні життя були скинуті на купу. Від купи тхнуло. Їм не було сили відвернутись від того смороду.

    Довкола були самі райдуги. Чорт би їх забрав.

    Євка сіла на ящик. Старий будівельний мотлох вже три дні правив їм за меблі в цьому “помешканні”. Вони ховалися тут, боячись навіть вийти посцяти на вулицю, від чого це життя смерділо ще більше. Смерділо страхом двох гидких створінь, які казна-чого бояться смерті.

    Даня підійшов до вікна і став коло нього трохи боком: щоб знадвору не побачили. Щодня о цій порі він дивився вечір. Це коли сонце вже зайшло, а небо ще не втопилося. В цей час найважче позбуватися спогадів. То й був маленький Данин секрет: боротись зі сподіваннями й спогадами. Так, особливо зі спогадами — цими потворами, що нагадують, яким ти ВЖЕ міг бути, ЯКБИ НЕ…

    To be a GOOD looser. Нічогеньке гасло, правда? Від вас, отже, вимагається одне:

    Посміхатись,

    Посміхатись,

    Посміхатись.

    Ввесь час у трикратному розмірі. А головне в житті — щирість!

    Євка підійшла до Дані й брудними пальцями спробувала розкрити йому повіки. Він щось сонно проказав і ще дужче замружився.

    – Вони ж у тебе були зеленими, правда? — зітхнула дівчина. Свого власного лиця вона не бачила так довго, що вже й не намагалася згадати його. Просто спершу люстерко загубилось, а потім годі було думати про такі дурниці, як власна мармиза. Окрім того, не було жодного бажання заглядати собі в вічі. Все, геть усе байдуже. Навіть страх не позбавляв цієї жахливої нудьги. Здавалося, весь світ нею дуситься. І ніхто-ніхто не хоче її викашляти чи виблювати. Отак-то. Дбаєм за своє.

    “Сумні різдвяні свята у тридцять сьомім році…” М-да. Залишся там, дитинко, залишся. Забудь, що я тебе чекаю (та чи й знаєш ти про це?), залишся там. І я легко збожеволію. Зовсім просто. Я ніколи не вийду за межі своєї божевільні. Ти любиш це слово, я знаю. Не приїзди до мене…”

    Це був найпростіший спосіб пожаліти себе, помочити слізьми паплюжу долю. Даня просто УЯВЛЯВ собі, що його покинуто. Звісно ж, Євка повернеться за якийсь місяць, бо кому вона ТАМ потрібна? Коли вирішуєш стати невдахою, треба витримувати цей притор до кінця. Не спокуситися ласими пропозиціями зостатися за кордоном (ха-ха!) так само легко, як не розтулити пельки на іспиті з коханого предмету, коли знаєш геть усе…Просто мовчиш, як пень, і прислухаєшся до шурхоту сліз десь усередині, поміж своїх внутрішніх органів. Ти запустив у себе невдаху й одного дня це стерво проросте крізь твої вуха, ніс горло, дупу буйним пурпуровим цвітом.

    Даня відкинувся на подушку й судомно (блаженно?) зітхнув. За півтора тижні йому слід забратися з помешкання: гроші скінчились давно. Не було навіть смішної щомісячної стипендії — Академія теж бовталася в каламутті минулого. А, пес із нею…

    Даня спробував було згадати Євчині груди, але раптом збагнув, що достеменно й не знає, якої вона статі. Йому стало смішно. Часто стає смішно, коли залишаєшся на самоті. Майже ЗАВЖДИ стає смішно…

    Євка встала з купи шмаття й вигнула спину. Боже, як все затекло. Хоча, поступове відмирання всіх органів за цих обставин здавалося цілком природнім явищем… Даня спав. Спав так тихо, що здавалося, помер. Євка чомусь спинилася на цій думці. Смерть і кохання завжди здавалися їй нерозривними, як Шіва і Вішну. Вічний коїтус.

    1

    Ответить

19. ЦЕ СПОДАРИЧКА РАЗОМ З ПУШИСТИМ ЗЯТЬКОМ В ЖОПІ

    Ответить

20. рас Шевченко – Причинна

    Реве та стогне Дніпр широкий,
    Сердитий вітер завива,
    Додолу верби гне високі,
    Горами хвилю підійма.
    І блідий місяць на ту пору
    Із хмари де-де виглядав,
    Неначе човен в синім морі,
    То виринав, то потопав.
    Ще треті півні не співали,
    Ніхто нігде не гомонів,
    Сичі в гаю перекликались,
    Та ясен раз у раз скрипів.

    В таку добу під горою,
    Біля того гаю,
    Що чорніє над водою,
    Щось біле блукає.
    Може, вийшла русалонька
    Матері шукати,
    А може, жде козаченька,
    Щоб залоскотати.
    Не русалонька блукає –
    То дівчина ходить,
    Й сама не зна (бо причинна),
    Що такеє робить.
    Так ворожка поробила,
    Щоб меньше скучала,
    Щоб, бач, ходя опівночі,
    Спала й виглядала
    Козаченька молодого,
    Що торік покинув.
    Обіщався вернутися,
    Та, мабуть, і згинув!
    Не китайкою покрились
    Козацькії очі,
    Не вимили біле личко
    Слізоньки дівочі:
    Орел вийняв карі очі
    На чужому полі,
    Біле тіло вовки з’їли, –
    Така його доля.
    Дарма щоніч дівчинонька
    Його виглядає.
    Не вернеться чорнобривий
    Та й не привітає,
    Не розплете довгу косу,
    Хустку не зав’яже,
    Не на ліжко – в домовину
    Сиротою ляже!

    Така її доля… О боже мій милий!
    За що ж ти караєш її, молоду?
    За те, що так щиро вона полюбила
    Козацькії очі?.. Прости сироту!
    Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
    Одна, як та пташка в далекім краю.
    Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька,
    Бо люде чужії її засміють.
    Чи винна голубка, що голуба любить?
    Чи винен той голуб, що сокіл убив?
    Сумує, воркує, білим світом нудить,
    Літає, шукає, дума – заблудив.
    Щаслива голубка: високо літає,
    Полине до бога – милого питать.
    Кого ж сиротина, кого запитає,
    І хто їй розкаже, і хто теє знає,
    Де милий ночує: чи в темному гаю,
    Чи в бистрім Дунаю коня напова,
    Чи, може, з другою, другую кохає,
    Її, чорнобриву, уже забува?
    Якби-то далися орлинії крила,
    За синім би морем милого знайшла;
    Живого б любила, другу б задушила,
    А до неживого у яму б лягла.
    Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
    Не так воно хоче, як бог нам дає:
    Воно жить не хоче, не хоче журиться.
    «Журись», – каже думка, жалю завдає.
    О боже мій милий! така твоя воля,
    Таке її щастя, така її доля!

    Вона все ходить, з уст ні пари.
    Широкий Дніпр не гомонить:
    Розбивши, вітер, чорні хмари,
    Ліг біля моря одпочить,
    А з неба місяць так і сяє;
    І над водою, і над гаєм,
    Кругом, як в усі, все мовчить.
    Аж гульк – з Дніпра повиринали
    Малії діти, сміючись.
    «Ходімо гріться! – закричали. –
    Зійшло вже сонце!» (Голі скрізь;
    З осоки коси, бо дівчата).
    … … … … …
    «Чи всі ви тута? – кличе мати. –
    Ходім шукати вечерять.
    Пограємось, погуляймо
    Та пісеньку заспіваймо:

    Ух! Ух!
    Солом’яний дух, дух!
    Мене мати породила,
    Нехрещену положила.

    Місяченьку!
    Наш голубоньку!
    Ходи до нас вечеряти:
    У нас козак в очереті, в осоці,
    Срібний перстень на руці;
    Молоденький, чорнобровий;
    Знайшли вчора у діброві.
    Світи довше в чистім полі,
    Щоб нагулятись доволі.
    Поки відьми ще літають,
    Посвіти нам… Он щось ходить!
    Он під дубом щось там робить.

    Ух! Ух!
    Солом’яний дух, дух!
    Мене мати породила,
    Нехрещену положила».

    Зареготались нехрещені…
    Гай обізвався; галас, зик,
    Орда мов ріже. Мов скажені,
    Летять до дуба… нічичирк…
    Схаменулись нехрещені,
    Дивляться – мелькає,
    Щось лізе вверх по стовбуру
    До самого краю.
    Ото ж тая дівчинонька,
    Що сонна блудила:
    Отаку-то їй причину
    Ворожка зробила!
    На самий верх на гіллячці
    Стала… в серце коле!
    Подивись на всі боки
    Та й лізе додолу.
    Кругом дуба русалоньки
    Мовчки дожидали;
    Взяли її, сердешную,
    Та й залоскотали.
    Довго, довго дивовались
    На її уроду…
    Треті півні: кукуріку! –
    Шелеснули в воду.
    Защебетав жайворонок,
    Угору летючи;
    Закувала зозуленька,
    На дубу сидячи;
    Защебетав соловейко –
    Пішла луна гаєм;
    Червоніє за горою;
    Плугатар співає.
    Чорніє гай над водою,
    Де ляхи ходили;
    Засиніли понад Дніпром
    Високі могили;
    Пішов шелест по діброві;
    Шепчуть густі лози.
    А дівчина спить під дубом
    При битій дорозі.
    Знать, добре спить, що не чує,
    Як кує зозуля,
    Що не лічить, чи довго жить…
    Знать, добре заснула.

    А тим часом із діброви
    Козак виїжджає;
    Під ним коник вороненький
    Насилу ступає.
    «Ізнемігся, товаришу!
    Сьогодні спочинем:
    Близько хата, де дівчина
    Ворота одчинить.
    А може, вже одчинила
    Не мені, другому…
    Швидче, коню, швидче, коню,
    Поспішай додому!»
    Утомився вороненький,
    Іде, спотикнеться, –
    Коло серця козацького
    Як гадина в’ється.
    «Ось і дуб той кучерявий…
    Вона! Боже милий!
    Бач, заснула виглядавши,
    Моя сизокрила!»
    Кинув коня та до неї:
    «Боже ти мій, боже!»
    Кличе її та цілує…
    Ні, вже не поможе!
    «За що ж вони розлучили
    Мене із тобою?»
    Зареготавсь, розігнався –
    Та в дуб головою!

    Ідуть дівчата в поле жати
    Та, знай, співають ідучи:
    Як проводжала сина мати,
    Як бивсь татарин уночі.
    Ідуть – під дубом зеленеьким
    Кінь замордований стоїть,
    А біля його молоденький
    Козак та дівчина лежить.
    Цікаві (нігде правди діти)
    Підкралися, щоб ізлякать;
    Коли подивляться, що вбитий, –
    З переполоху ну втікать!

    Збиралися подруженьки,
    Слізоньки втирають;
    Збиралися товариші
    Та ями копають;
    Пішли попи з корогвами,
    Задзвонили дзвони.
    Поховали громадою
    Як слід, по закону.
    Насипали край дороги
    Дві могили в житі.
    Нема кому запитати,
    За що їх убито?
    Посадили над козаком
    Явір та ялину,
    А в головах у дівчини
    Червону калину.
    Прилітає зозуленька
    Над ними кувати;
    Прилітає соловейко
    Щоніч щебетати;
    Виспівує та щебече,
    Поки місяць зійде,
    Поки тії русалоньки
    З Дніпра грітись вийдуть.

    [1837, С.-Петербург]

    Ответить

21. Уитли Стрибер
    Оборотни
    Верховный судья:
    Раз уж все улажено, то впредь ведите себя смирно – не будите спящего волка.
    В. Шекспир. «Генрих IV», часть II, акт I
    Глава первая
    Брошенные автомобили в Бруклине свозят на специальный пункт сбора на Фаунтин-авеню, рядом с городской свалкой. Оба этих примечательных места фигурируют на карте города как якобы расположенные в «парке весеннего ручья» – в Спринг Крик Парк. Впрочем, на самом деле нет там никакой весны, ни ручья да и парка тоже.
    Как правило, в этом отстойнике для автомобилей царит безмолвие. Его лишь изредка нарушают псы, рыскающие там и сям и порой схлестывающиеся между собой, да чайки, крикливо суетящиеся над зловонными кучами мусора.
    Полицейские из бригады, занимающиеся автомобилями, наведываются сюда, чтобы пометить те из них, которые намечается пустить под пресс, и не считают этот уголок опасным.
    Вся их работа состоит в том, чтобы поставить жирный белый знак «X» на самых убогих развалюхах и снять их «Поляроидом» на тот случай, если вдруг объявятся владельцы и им потребуется доказывать полную непригодность этих машин.
    Никому из бригады и в голову не пришло бы, что можно себя угробить, занимаясь подобным делом. Посему Хьюго Ди Фалько и Денни Хоулиген рассмеялись бы в лицо любому, кто сказал бы, что им осталось жить всего три минуты после того, как они в первый раз услышали позади себя неясный шум.
    – Что это? – спросил Хоулиген.
    Он явно скучал и был бы не прочь всадить пулю в какую-нибудь крысу.
    – Какой-то звук.
    – Браво. Полный блеск. Именно так я бы и ответил.
    Оба рассмеялись. Но звук повторился: отрывистое ворчание, завершившееся на довольно высокой дрожащей ноте. Копы переглянулись.
    – Похоже на то, как голосит мой брат, стоя под душем,– пошутил Ди Фалько.
    Внезапно еле слышный шепот обступил их со всех сторон. Поняв, что окружены, полицейские забеспокоились.
    Нечто медленно пробралось между двумя каркасами машин и очутилось прямо перед ними. Они не испугались, но почувствовали опасность. Ди Фалько, как это и раньше бывало в подобные минуты, вспомнил любимую присказку жены: «Вдвоем оно сильнее».
    Хоулиген весь взъерошился, по спине пробежала дрожь.
    – Не двигайся, приятель,– шепнул Ди Фалько.
    – Сзади подступили другие, старина.
    Они переговаривались тихо, спокойно, как пристало профессионалам, приступившим к действиям. Они медленно сблизились, коснувшись друг друга плечами. Копы знали, что сейчас один из них должен будет обернуться, а другой продолжит наблюдение, подстраховывая и его сторону. Договариваться на этот счет нужды не было: за время совместной работы они хорошо отработали эту тактику.
    Ди Фалько стал поворачиваться, потянувшись к револьверу. В этом и была его ошибка.
    Полицейские не успели даже вскрикнуть. Хоулиген отчетливо видел, как сузились зрачки у его напарника, но повернуться не сумел, так как дикая боль обожгла ему горло. Он судорожно втягивал в себя воздух, захлебываясь собственной булькающей кровью.
    Руку Ди Фалько, едва успевшую коснуться столь знакомой ему деревянной насечки на рукоятке служебного револьвера, яростно рвануло назад. Затуманенное сознание еще отреагировало на какие-то молниеносно перемещавшиеся тени, затем что-то взорвалось в его груди, выплеснувшись кровавым фонтаном. Он все еще думал, что защищает горло, а тело уже, надломившись, осело на землю. Затем его поглотил мрак.
    Напавшие действовали стремительно; молодость жертв их нервировала. Мгновенно разорвав в клочья одежду, они взломали обнажившиеся грудные клетки, вырвали внутренности и выели все нежные части тела. Все остальное бросили.
    Не прошло и пяти минут, как все было кончено. Вдавленные в грязь, лежали два опустошенных и истерзанных тела, годных лишь на потребу местным стервятникам.
    До самой зари трупы осаждали крысы.
    В течение четырнадцати часов обоих копов считали «отсутствующими». Факт вызывал скорее удивление – настолько это было не похоже на ребят. Но, с другой стороны, что могло приключиться с двумя классными полицейскими на пункте сбора невостребованных машин? Ответить на этот вопрос не представлялось возможным до завершения начавшегося розыска. Все, занимавшиеся этим вопросом, еще не подозревали, что в мире только что стало на одну угрозу больше и для осознания этого им потребуется немало времени. А пока четверо копов тщательно прочесывали отстойник в поисках каких-либо следов.
    «Самое худшее, если они просто заснули в одной из этих треклятых тачек». Каждый про себя надеялся, что отсутствующие где-то загуляли или затеяли что-то в этом духе. Уж лучше исходить из подобной перспективы, чем предполагать наихудшее.
    Внезапно один из поисковиков закричал так странно, что трое остальных окаменели.
    – Сюда,– позвал молодой коллега голосом человека, находившегося в шоке.
    – Держись, парень.
    Они все вместе пошли к тому месту, откуда доносились крики. Первый из подошедших увидел, что тот буквально рухнул на одну из машин.
    Трое полицейских постарше выругались.
    – Надо срочно сообщить в Центр! Позвоните в криминалку! Оцепить место! О, Боже!
    Вся система полицейской связи заработала на полную катушку. Через десять минут после поступления тревожного сигнала в наполовину пустом зале криминальной бригады Бруклина зазвонил телефон. Трубку сняла инспектор Бекки Нефф.
    – Нефф,– звучно пророкотал старший инспектор.– Вы вместе с Уилсоном прикомандировываетесь к расследованию происшествия в 75-м округе.
    – Это где?
    – На свалке, что на Фаунтин-авеню. Убиты двое полицейских; нанесение увечий, наверняка сексуальное насилие и каннибализм. Поживей отправляйтесь на место.
    Трубку повесили.
    – Эй, Джордж, просыпайся. Нас посылают на дело, – процедила Нефф.– Скверная история. Двух копов убили и съели.
    Она еще не пришла в себя от услышанного: нанесение увечий, каннибализм? Черт возьми, что произошло?
    Уилсон, который провел два изнурительных часа за бумажками, отвалившись с креслом к стене, качнулся вперед и поднялся на ноги.
    – Поехали. Где это?
    – Свалка на Фаунтин-авеню 75-го округа.
    – Довольно пустынный уголок.– Он покачал головой. – На ребят, должно быть, напали внезапно.
    Они спустились и пошли к голубому «Понтиаку» Бекки Нефф. Та пристроила сбоку съемную «мигалку», села за руль, выехала со стоянки и вклинилась в плотный поток движущихся по Бруклину автомашин. Уилсон включил радио, потом посмотрел на бортовой щиток.
    – Давай с сиреной! – сказал он, нажимая на включавшую ее клавишу.
    Стрелка бортовых часов пробежала почти полный круг, прежде чем они приблизились к месту назначения. Это был типичный для Нью-Йорка округ. Здесь проживало около сотни тысяч горожан, которые считались ни особо богатыми, ни особо бедными, а соотношение белых, негров и пуэрториканцов было довольно сбалансированным.
    О такого типа кварталах никогда не писали газеты; полицейские в этих местах делали прочную и продолжительную карьеру, умудряясь за время оной ни разу не выстрелить в какого-нибудь типа. Это был не тот район, где их могли пристукнуть, тем более изувечить и сожрать.
    Они свернули на Фаунтин-авеню. Вдали в мрачном свете осеннего дня прерывисто прорезался свет – должно быть, от фар официальных автомобилей, припаркованных при въезде в отстойник. Место преступления. И учитывая количество стоявших вдоль улицы машин, можно было наверняка утверждать, что 75-й скоро обретет известность.
    – У меня впечатление, что этот случай выведет на психопата, – сказала Нефф.
    Излагая какую-нибудь свою версию перед Уилсоном, она всегда очень тщательно подбирала слова. Дурацкие идеи обладали способностью делать его желчным, он не терпел людей менее компетентных, чем он сам. Иными словами, он не выносил почти никого из полицейских. Сам он, несомненно, был лучшим инспектором уголовной полиции. Может быть, даже наилучшим во …
    Уитли Стрибер
    Оборотни
    Верховный судья:
    Раз уж все улажено, то впредь ведите себя смирно – не будите спящего волка.
    В. Шекспир. «Генрих IV», часть II, акт I
    Глава первая
    Брошенные автомобили в Бруклине свозят на специальный пункт сбора на Фаунтин-авеню, рядом с городской свалкой. Оба этих примечательных места фигурируют на карте города как якобы расположенные в «парке весеннего ручья» – в Спринг Крик Парк. Впрочем, на самом деле нет там никакой весны, ни ручья да и парка тоже.
    Как правило, в этом отстойнике для автомобилей царит безмолвие. Его лишь изредка нарушают псы, рыскающие там и сям и порой схлестывающиеся между собой, да чайки, крикливо суетящиеся над зловонными кучами мусора.
    Полицейские из бригады, занимающиеся автомобилями, наведываются сюда, чтобы пометить те из них, которые намечается пустить под пресс, и не считают этот уголок опасным.
    Вся их работа состоит в том, чтобы поставить жирный белый знак «X» на самых убогих развалюхах и снять их «Поляроидом» на тот случай, если вдруг объявятся владельцы и им потребуется доказывать полную непригодность этих машин.
    Никому из бригады и в голову не пришло бы, что можно себя угробить, занимаясь подобным делом. Посему Хьюго Ди Фалько и Денни Хоулиген рассмеялись бы в лицо любому, кто сказал бы, что им осталось жить всего три минуты после того, как они в первый раз услышали позади себя неясный шум.
    – Что это? – спросил Хоулиген.
    Он явно скучал и был бы не прочь всадить пулю в какую-нибудь крысу.
    – Какой-то звук.
    – Браво. Полный блеск. Именно так я бы и ответил.
    Оба рассмеялись. Но звук повторился: отрывистое ворчание, завершившееся на довольно высокой дрожащей ноте. Копы переглянулись.
    – Похоже на то, как голосит мой брат, стоя под душем,– пошутил Ди Фалько.
    Внезапно еле слышный шепот обступил их со всех сторон. Поняв, что окружены, полицейские забеспокоились.
    Нечто медленно пробралось между двумя каркасами машин и очутилось прямо перед ними. Они не испугались, но почувствовали опасность. Ди Фалько, как это и раньше бывало в подобные минуты, вспомнил любимую присказку жены: «Вдвоем оно сильнее».
    Хоулиген весь взъерошился, по спине пробежала дрожь.
    – Не двигайся, приятель,– шепнул Ди Фалько.
    – Сзади подступили другие, старина.
    Они переговаривались тихо, спокойно, как пристало профессионалам, приступившим к действиям. Они медленно сблизились, коснувшись друг друга плечами. Копы знали, что сейчас один из них должен будет обернуться, а другой продолжит наблюдение, подстраховывая и его сторону. Договариваться на этот счет нужды не было: за время совместной работы они хорошо отработали эту тактику.
    Ди Фалько стал поворачиваться, потянувшись к револьверу. В этом и была его ошибка.
    Полицейские не успели даже вскрикнуть. Хоулиген отчетливо видел, как сузились зрачки у его напарника, но повернуться не сумел, так как дикая боль обожгла ему горло. Он судорожно втягивал в себя воздух, захлебываясь собственной булькающей кровью.
    Руку Ди Фалько, едва успевшую коснуться столь знакомой ему деревянной насечки на рукоятке служебного револьвера, яростно рвануло назад. Затуманенное сознание еще отреагировало на какие-то молниеносно перемещавшиеся тени, затем что-то взорвалось в его груди, выплеснувшись кровавым фонтаном. Он все еще думал, что защищает горло, а тело уже, надломившись, осело на землю. Затем его поглотил мрак.
    Напавшие действовали стремительно; молодость жертв их нервировала. Мгновенно разорвав в клочья одежду, они взломали обнажившиеся грудные клетки, вырвали внутренности и выели все нежные части тела. Все остальное бросили.
    Не прошло и пяти минут, как все было кончено. Вдавленные в грязь, лежали два опустошенных и истерзанных тела, годных лишь на потребу местным стервятникам.
    До самой зари трупы осаждали крысы.
    В течение четырнадцати часов обоих копов считали «отсутствующими». Факт вызывал скорее удивление – настолько это было не похоже на ребят. Но, с другой стороны, что могло приключиться с двумя классными полицейскими на пункте сбора невостребованных машин? Ответить на этот вопрос не представлялось возможным до завершения начавшегося розыска. Все, занимавшиеся этим вопросом, еще не подозревали, что в мире только что стало на одну угрозу больше и для осознания этого им потребуется немало времени. А пока четверо копов тщательно прочесывали отстойник в поисках каких-либо следов.
    «Самое худшее, если они просто заснули в одной из этих треклятых тачек». Каждый про себя надеялся, что отсутствующие где-то загуляли или затеяли что-то в этом духе. Уж лучше исходить из подобной перспективы, чем предполагать наихудшее.
    Внезапно один из поисковиков закричал так странно, что трое остальных окаменели.
    – Сюда,– позвал молодой коллега голосом человека, находившегося в шоке.
    – Держись, парень.
    Они все вместе пошли к тому месту, откуда доносились крики. Первый из подошедших увидел, что тот буквально рухнул на одну из машин.
    Трое полицейских постарше выругались.
    – Надо срочно сообщить в Центр! Позвоните в криминалку! Оцепить место! О, Боже!
    Вся система полицейской связи заработала на полную катушку. Через десять минут после поступления тревожного сигнала в наполовину пустом зале криминальной бригады Бруклина зазвонил телефон. Трубку сняла инспектор Бекки Нефф.
    – Нефф,– звучно пророкотал старший инспектор.– Вы вместе с Уилсоном прикомандировываетесь к расследованию происшествия в 75-м округе.
    – Это где?
    – На свалке, что на Фаунтин-авеню. Убиты двое полицейских; нанесение увечий, наверняка сексуальное насилие и каннибализм. Поживей отправляйтесь на место.
    Трубку повесили.
    – Эй, Джордж, просыпайся. Нас посылают на дело, – процедила Нефф.– Скверная история. Двух копов убили и съели.
    Она еще не пришла в себя от услышанного: нанесение увечий, каннибализм? Черт возьми, что произошло?
    Уилсон, который провел два изнурительных часа за бумажками, отвалившись с креслом к стене, качнулся вперед и поднялся на ноги.
    – Поехали. Где это?
    – Свалка на Фаунтин-авеню 75-го округа.
    – Довольно пустынный уголок.– Он покачал головой. – На ребят, должно быть, напали внезапно.
    Они спустились и пошли к голубому «Понтиаку» Бекки Нефф. Та пристроила сбоку съемную «мигалку», села за руль, выехала со стоянки и вклинилась в плотный поток движущихся по Бруклину автомашин. Уилсон включил радио, потом посмотрел на бортовой щиток.
    – Давай с сиреной! – сказал он, нажимая на включавшую ее клавишу.
    Стрелка бортовых часов пробежала почти полный круг, прежде чем они приблизились к месту назначения. Это был типичный для Нью-Йорка округ. Здесь проживало около сотни тысяч горожан, которые считались ни особо богатыми, ни особо бедными, а соотношение белых, негров и пуэрториканцов было довольно сбалансированным.
    О такого типа кварталах никогда не писали газеты; полицейские в этих местах делали прочную и продолжительную карьеру, умудряясь за время оной ни разу не выстрелить в какого-нибудь типа. Это был не тот район, где их могли пристукнуть, тем более изувечить и сожрать.
    Они свернули на Фаунтин-авеню. Вдали в мрачном свете осеннего дня прерывисто прорезался свет – должно быть, от фар официальных автомобилей, припаркованных при въезде в отстойник. Место преступления. И учитывая количество стоявших вдоль улицы машин, можно было наверняка утверждать, что 75-й скоро обретет известность.
    – У меня впечатление, что этот случай выведет на психопата, – сказала Нефф.
    Излагая какую-нибудь свою версию перед Уилсоном, она всегда очень тщательно подбирала слова. Дурацкие идеи обладали способностью делать его желчным, он не терпел людей менее компетентных, чем он сам. Иными словами, он не выносил почти никого из полицейских. Сам он, несомненно, был лучшим инспектором уголовной полиции. Может быть, даже наилучшим во …

    Ответить

22. Место психологии в системе наук[править | править исходный текст]

    Положение психологии связано с двумя разноплановыми традициями. Первая представляет собой её стремление стать естественнонаучной дисциплиной, вторая — стремление занять место житейской психологии. Как указывают В. В. Петухов и В. В. Столин, обе цели принципиально недостижимы. В сравнении с житейской психологией научная представляет собой специальную дисциплину со своим понятийным и методологическим аппаратом для изучения психической жизни. Вместе с этим психология имеет особенности, связанные с тем фактом, что объект её изучения способен к внутреннему отражению своих состояний. Научная и житейская психология сохраняют принципиальные различия, но при этом взаимосвязаны друг с другом[3].
    Психология имеет связь как с естественными, так и с гуманитарными науками. Связь психологии с естественными науками имеет в своей основе биологическую природу человека. Однако особенностью человека является то, что он является социальным существом, психические явления которого во многом социально обусловлены. По этой причине психологию принято относить к гуманитарным наукам[4]. Отличительной особенностью психологии является слияние объекта и субъекта познания.
    Взаимосвязь психологии и современных наук[править | править исходный текст]
    Вопросы психологии долгое время рассматривались в рамках философии. Только в середине XIX века психология стала самостоятельной наукой. Но отделившись от философии, она продолжает сохранять тесную связь с ней. В настоящее время существуют научные проблемы, которые изучаются как психологией, так и философией. К числу таких проблем относятся понятия личностного смысла, цели жизни, мировоззрение, политические взгляды, моральные ценности и другое. Психология использует экспериментальные методы для проверки гипотез. Однако есть вопросы, которые невозможно решить экспериментальным путём. В таких случаях психологи могут обращаться к философии. К числу философско-психологических проблем относятся проблемы сущности и происхождения человеческого сознания, природы высших форм человеческого мышления, влияние общества на личность и личность на общество[5].
    А. Г. Маклаков указывает, что, хотя долгое время философия разделялась на материалистическую и идеалистическую, сейчас наметилось сближение этих течений философии, и можно говорить об одинаковой значимости для психологии обоих направлений. Материалистическая философия является основной при рассмотрении проблем деятельности и происхождения высших психических функций. Идеалистическая философия, по мнению Маклакова, ставит такие проблемы как ответственность, совесть, смысл жизни, духовность. Маклаков отмечает, что использование в психологии обоих направлений (материалистического и идеалистического) «наиболее полно отражает двойственную сущность человека, его биосоциальную природу»[5].
    По мнению А. Г. Маклакова, к числу проблем, которые можно решить только при сотрудничестве психологов и философов, относятся проблемы эпистемологии[5]. Некоторые теории психологии имеют психолого-философский характер, как, например, теоретические работы неофрейдистов. К примеру, работы Эриха Фромма используются в психологии, социологии и философии.
    Психология тесно связана с общественными науками. Она имеет много общего с социологией. Социология заимствует из социальной психологии методы изучения личности и человеческих взаимоотношений. Психология широко использует такие методы сбора научной информации как опрос и анкетирование, которые традиционно считаются социологическими. Существуют различные концепции, которые психология и социология перенимают друг у друга. Множество проблем, такие как национальная психология, психология политики, проблемы социализации и социальных установок психологи и социологи решают совместно[6].
    Важны для психологии также такие общественные науки как педагогика и история. Примером синтеза истории и психологии является теория культурно-исторического развития высших психических форм Л. С. Выготского. Использование в психологии исторического метода заключается в изучении фило- и онтогенетического развития психических явлений от элементарных к сложным формам. В основе сближения истории и психологии лежит концепция о том, что современный человек является продуктом развития человечества[7].
    Психология тесно связана с медицинскими и биологическими науками. Использование в психологии достижений этих наук основано на том, что большинство психических явлений и психических процессов физиологически обусловлены. Известны факты взаимного влияния психического и соматического друг на друга. Психическое состояние оказывает влияние на физиологическое. Особенности психики могут способствовать развитию определённых заболеваний. Обратная связь состоит в том, что хронические заболевания влияют на психическое состояние[8].
    Психология активно взаимодействует с большим числом наук и отраслей научного знания. Это взаимодействие проявляется, прежде всего, в создании отраслей психологии, являющихся смежными, прикладными отраслями научного знания, исследующими закономерности объективной действительности с позиции предмета психологии. Например, связь психологии с антропологией устанавливается благодаря существованию такой фундаментальной отрасли психологии, как психологии личности; связь психологии с психиатрией выражается в существовании таких отраслей, как патопсихология, клиническая психология, психосоматика, психология аномального развития; связь с нейробиологией, анатомией и физиологией центральной нервной системы обнаруживается реализуется через нейропсихологию, психофизиологию; связь с генетикой выражается в создании психогенетики; с дефектологией — в существовании специальной психологии; лингвистика, взаимодействуя с психологией, рождает психолингвистику; с юриспруденцией связь отчётливо проявляется в таких отраслях психологии, как судебная психология, психология жертвы, криминальная психология, психология расследования преступлений.
    Дискуссии по поводу научного статуса психологии[править | править исходный текст]
    Научный статус психологии на протяжении длительного времени является предметом обширных дискуссий. Как отметил в 2005 году член-корреспондент РАН, заместитель директора Института психологии РАН А. В. Юревич, психология занимает промежуточное положение между наукой и паранаукой[9].
    Большинство специалистов сходится во мнении, что в настоящее время психология представляет собой скопление различных фактов, теорий, предположений, методологий и целей. Среди психологов нет консенсуса ни относительно того, насколько научна современная психология, ни относительно того, может ли она быть научной в принципе. Даже среди тех, кто считает возможным приведение психологии к научным стандартам, нет согласия по поводу того, к какому типу наук её следует отнести. Американский психолог Б. Р. Хегенхан в 2009 году указал, что учёные дают целый ряд ответов на вопрос, является ли психология наукой, и содержание этих ответов зависит от того, кто их даёт и какой аспект психологии при этом подразумевает:
    нет, она представляет собой допарадигмальную дисциплину;
    нет, её предмет слишком субъективен, чтобы поддаваться научному исследованию;
    нет, но она может и должна стать наукой;
    и да, и нет: она частично является наукой, а частично – нет;
    да, психология является научной дисциплиной, использующей научную методологию.
    Научный статус психологии служит предметом полемики в современной дискуссии между модернизмом и постмодернизмом[10].
    Многие психологические теории не соответствуют критерию Поппера, поскольку они не могут быть опровергнуты из-за размытости формулировок, а также из-за того, что на их основе невозможно делать научные прогнозы. Хотя таким теориям не хватает научной строгости, они часто оказываются полезными. Примерами могут служить теории Зигмунда Фрейда и Альфреда Адлера. Сам Поппер полагал, что доказательство ненаучности и метафизичности теории совсем необязательно делает такую теорию бесполезной и бессмысленной[11].
    Т. В. Корнилова и С. Д. Смирнов отметили, что из-за параллельного существования в психологии множества парадигм и постоянного появления новых мини-парадигм создаётся эффект перманентного кризиса и перманентной революции в данной науке. Этот факт используется рядом исследователей как основание для заявлений, что психология не является развитой наукой или же вовсе не является наукой. В психологии до настоящего времени не произошло сколько-нибудь полного и чёткого размежевания между научным, околонаучным и псевдонаучным знанием. В отличие от астрономии и химии, которые полностью отмежевались от астрологии и алхимии, психология проявляет гораздо бо́льшую терпимость к парапсихологии и зачастую ассимилирует опыт житейской психологии[12].
    История[править | править исходный текст]

    Основная статья: История психологии
    Отечественный психолог С. Л. Рубинштейн на момент 1940 года охарактеризовал психологию с исторической точки зрения следующим образом[13]:
    «Психология и очень старая, и совсем ещё молодая наука, — она имеет за собой 1000-летнее прошлое, и, тем не менее, она вся ещё в будущем. Её существование как самостоятельной научной дисциплины исчисляется лишь десятилетиями, но её основная проблематика занимает её философскую мысль с тех пор, пока существует философия. Годам экспериментального исследования предшествовали столетия философских размышлений, с одной стороны, и тысячелетия практического познания людей — с другой».
    Античность[править | править исходный текст]
    Ранние античные авторы нередко уделяли в своём творчестве внимание проблемам природы человека, его души и разума. До настоящего времени из всего спектра взглядов древних авторов дошла лишь классификация темпераментов Гиппократа, хотя многие идеи Платона оказали влияние на развитие философских основ представлений о психике, в частности, представление о человеке, как существе, раздираемом внутренним конфликтом мотивов, нашло своё отражение в психоаналитических представлениях о структуре личности. Как и у большинства других наук, «дедушкой» психологии справедливо можно назвать Аристотеля, в своём трактате «О душе» давшего развёрнутый анализ предмета психологического исследования.
    Средние века[править | править исходный текст]
    Средневековые работы о психологии в Европе были в целом сконцентрированы на вопросах веры и разума, в заметной степени христианскими философами, начиная с Фомы Аквинского, были заимствованы идеи Аристотеля. Из восточных учёных внимание психологическим вопросам уделял Ибн Сина (Авиценна).
    Новое время[править | править исходный текст]

    Рудольф Гоклениус
    В 1590 году Рудольф Гоклениус впервые использует термин «психология» для обозначения науки о душе. Его современник Оттон Касман считается первым, кто употребил термин «психология» в современном научном смысле.
    XVIII век[править | править исходный текст]
    3 августа 1795 года британский королевский астроном Невил Маскелайн впервые обнаружил ошибки, допущенные его ассистентом Дэвидом Киннбруком в расчётах. Киннбрук был уволен, но анализ ошибок, проведенный другим астрономом — Фридрихом Беззелом, положил начало систематическому изучению времени реакции, индивидуальных различий и «ментальной хронометрии» (mental chronometry), как критериев когнитивных процессов. Представители нового времени (например Декарт) считали что тело и душа имеют разную природу-это был новый взгляд на проблему психологии. «Душа и тело живут и действуют по разным законам и имеют разную природу» Декарт.
    XIX век[править | править исходный текст]

    Вильгельм Вундт
    Девятнадцатый век стал для психологии веком постепенного зарождения её как научной дисциплины, выделения соответствующих областей из философии, медицины, точных наук.
    Эрнст Вебер исследует зависимость интенсивности ощущений от интенсивности вызывающих их стимулов.
    Герман Гельмгольц исследует нервную систему как основу психики, формулирует представления об «автоматических умозаключениях», лежащих в основе восприятия пространства.
    Однако главное имя в истории оформления психологии как науки — Вильгельм Вундт. Ученик и соратник Гельмгольца, Вундт в 1879 году открыл первую в мире психологическую лабораторию, в которой проходили исследования феноменов сознания методом интроспекции. Этот год считается годом рождения психологии как науки.
    XX век[править | править исходный текст]
    Первые десятилетия[править | править исходный текст]
    Самое начало двадцатого века отмечено бурным ростом нескольких направлений. С одной стороны, активно развивается психоанализ — школа психотерапии, первоначально основанная на работах Зигмунда Фрейда, в которых человек описывался как система из нескольких независимых структур личности, борющихся друг с другом — Оно (Ид), Я (Эго), Сверх-Я (Суперэго). В этом конфликте Оно представляет собой биологические потребности человека, из которых основное внимание психоаналитики уделяли сексуальной потребности, а Сверх-Я представляет собой требования социума, культуры. Развитие этой школы оказало сильное влияние не только на практику, но и на науку, заставив учёных обратить внимание на феномены, находящиеся за пределами сознания, на неосознаваемые детерминанты психической деятельности. Идеи первой психоаналитической школы Зигмунда Фрейда развивали также Альфред Адлер и Карл Густав Юнг.
    В США активно развивается бихевиоризм — основанная Дж. Уотсоном школа психологии, базирующаяся на работах И. П. Павлова и Э. Торндайка о научении. Бихевиористы следовали позитивистскому требованию об исключении из рассмотрения науки всех явлений, кроме непосредственно наблюдаемых. Человек рассматривался как «чёрный ящик», в который входят стимулы, а выходят — реакции на эти стимулы.
    В Германии развивается гештальтпсихология (М. Вертгеймер, К.Коффка, В.Кёлер), являющаяся дальнейшим развитием на пути изучения феноменов сознания. В отличие от предшественников, гештальтисты не пытались выделить «кирпичики», из которых построено сознание, напротив, они полагали основным своим законом, что «целое всегда больше суммы составляющих его частей». В рамках этой школы было открыто много феноменов восприятия и мышления.
    Первая мировая война стимулировала развитие прикладных аспектов психологии, в первую очередь — психодиагностики, так как армии требовалось средство оценки возможностей солдат. Разрабатываются тесты интеллекта (А. Бине, Р.Йеркс).
    1930—1940-е годы[править | править исходный текст]
    В Германии приходят к власти нацисты, вследствие чего многие психологи (среди которых было немало евреев) вынуждены эмигрировать в США. Гештальтпсихология практически прекращает своё существование, однако К. Левин и последователи гештальтистов становятся основными фигурами американской социальной психологии. Тем не менее такие мыслители как Карл Густав Юнг и Мартин Хайдегер остаются работать в нацистской Германии. Юнг продолжает развивать свое учение о коллективном бессознательном, в 1934 году он выпускает одну из своих фундаментальных работ «Архетипы и коллективное бессознательное».
    Среди бихевиористов, с одной стороны, начинаются попытки, сохраняя естественно-научный фундамент, внести в объяснение поведения внутрипсихические переменные (Э. Толмен, К. Халл), с другой стороны Б. Ф. Скиннер развивает «радикальный бихевиоризм», развивая теорию оперантного научения.
    Ж. Пиаже публикует результаты исследований мышления, в которых были обнаружены сходные типы ошибок у детей одного возраста, которых уже практически не встречается у более старших детей.
    Активно развивается психологическая и психотерапевтическая практика. Психоанализ делится на множество ветвей, на его основе формируются альтернативные формы психотерапии (гештальттерапия и др.).
    Л. С. Выготский формулирует основные принципы культурно-исторической психологии, основанные на марксизме. В рамках этого направления постулировалась необходимость изучать личность непосредственно в процессе развития, протекающем под влиянием истории и культуры. На базе этого направления в дальнейшем была построена теория деятельности.
    Постановление «О педологических извращениях в системе Наркомпросов» (1936), ликвидировавшее педологию, на несколько десятилетий практически замораживает развитие психологической науки в СССР.
    Вторая мировая война вызывает новый всплеск активности психологов в области прикладных технологий. Особое внимание уделяется социальной психологии и эргономике.
    1950—1960-е годы[править | править исходный текст]
    Эти десятилетия являются эпохой расцвета психологической науки, активного роста во множестве направлений. В современных учебниках большая часть материала посвящена экспериментам и исследованиям, проведённым именно в этот период.
    Теория бихевиоризма не могла дать ответы на многие вопросы, которые ставила перед наукой развивающаяся промышленность и военные технологии. Разработка максимально эффективных форм представления информации на пультах управления сложными устройствами и другие задачи требовали активного изучения не только простых реакций на стимулы, но сложных механизмов, лежащих в основе восприятия. Вследствие подобного запроса начинает развиваться область, которая позднее получит название «когнитивная психология» — ведёт свои исследования механизмов внимания Д. Бродбент, публикует знаменитую статью про «Магическое число семь плюс-минус два» Дж. Миллер.
    Активно развиваются техники модификации поведения на основе теории бихевиоризма. Дж. Вольпе разрабатывает технику систематической десенсибилизации, которая оказывается весьма эффективной в лечении различных видов фобий.
    На фоне этого появляются гуманистическая психология и психотерапия как попытка преодолеть сведение человека к автомату или животному (теории бихевиоризма и психоанализа). Гуманистические психологи предлагают рассматривать человека как существо более высокого уровня, наделённое свободой воли и стремлением к самоактуализации.
    Происходит бурное развитие социальной психологии в США. Проводят свои знаменитые исследования Соломон Аш, Музафер Шериф, Стэнли Милгрэм, Леон Фестингер и другие известные психологи.
    В конце 60-х годов вместе с ростом популярности Нью-Эйдж-культуры психология испытывает сильное влияние со стороны мистики; на волне успеха исследований психоделических веществ и новых областей сознания возникает трансперсональная психология, а также развивается ряд школ тренингов личностного роста, из которых некоторые со временем превращаются в религиозные культы: (саентология, лайфспринг).
    В 1966 году создаются факультеты психологии в МГУ и ЛГУ, а также кафедра психиатрии и медицинской психологии в РУДН, что демонстрирует прекращение 30-летних гонений на психологов. В заметной степени это было связано с появлением спроса на психологов на производстве и в армии. В СССР активно развивается инженерная психология. Однако в силу объективных причин отечественной психологии приходится оставаться крайне идеологизированной в соответствии с марксистско-ленинскими построениями, — данное обстоятельство придаст её дальнейшему развитию определённую специфику. И по сей день марксистско-ленинские теории (см. теорию отражения) так или иначе сохраняют влияние на программу подготовки специалистов-психологов в некоторых вузах России.
    1970—1980-е годы[править | править исходный текст]
    Происходит бурный рост когнитивной психологии, которая шла по пути постепенного опровержения своих исходных постулатов о сущности человеческой психики как системы переработки информации с ограниченной пропускной способностью. В этот период психология устанавливает активные связи с лингвистикой, что стало неизбежным после «хомскианской революции»; возникает психолингвистика.
    В остальных областях психологии происходит стабильный рост и накопление знаний, вместе с тем вновь обостряется ощущение «вечного кризиса» психологической мысли, так как ни одно из действующих направлений не даёт надежды на скорое появление действительно полной и объясняющей поведение человека теории.
    Современность[править | править исходный текст]
    Психологи[править | править исходный текст]

    См. также: Практический психолог
    Психолог — человек с психологическим образованием, выполняющий профессиональную деятельность в области психологии как науки, психологической помощи или прикладных исследований.
    Следует обратить внимание на то, что деятельность психологов в Российской Федерации не является лицензируемой, а наименование «психолог» — защищённым законодательством званием.
    То или иное формальное право называть себя психологами имеют люди, получившие профильное психологическое образование следующих форм и ступеней:
    специалитет (5 лет обучения на дневном отделении; 6 лет на заочном или вечернем отделении; 3,5 года обучения при условии наличия другого высшего образования (т. е. второе высшее образование);
    бакалавриат (4 года обучения на дневном отделении; 5 лет на вечернем или заочном отделении);
    магистратура (2 года дополнительной подготовки при условии наличия квалификации бакалавра или специалиста);
    профессиональная переподготовка (девятимесячные курсы).
    Кроме того, формальное право называть себя психологами могут люди, имеющие степень кандидата или доктора психологических наук.
    Коды в системах классификации знаний[править | править исходный текст]

    УДК 15
    Государственный рубрикатор научно-технической информации (ГРНТИ) (по состоянию на 2001 год): 15 Психология
    См. также[править | править исходный текст]

    ► Психология

    Примечания[править | править исходный текст]

    ↑ Перейти к: 1 2 3 Психология. Учебник для гуманитарных вузов / Под общей редакцией В. Н. Дружинина. — СПб.: Питер, 2001. — С. 12. — 656 с. — (Серия «Учебник нового века»). — ISBN 5-272-00260-1
    ↑ Маклаков, 2002, с. 62-68
    ↑ Петухов В. В., Столин В. В. Психология: Методические указания для студентов непсихологических факультетов государственных университетов. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — С. 21. — 66 с. — 3500 экз.
    ↑ Маклаков, 2002, с. 22
    ↑ Перейти к: 1 2 3 Маклаков, 2002, с. 57
    ↑ Маклаков, 2002, с. 58
    ↑ Маклаков, 2002, с. 60-61
    ↑ Маклаков, 2002, с. 62
    ↑ Юревич А. В. Наука и паранаука: столкновение на «территории» психологии // Психологический журнал. — Москва: Академический научно-издательский, производственно-полиграфический и книгораспространительский центр Российской академии наук “Издательство “Наука”, 2005. — Т. 26. — № 1. — С. 79-87.
    ↑ Hergenhahn, 2009, p. 655.
    ↑ Hergenhahn, 2009, p. 10.
    ↑ Корнилова Т. В., Смирнов С. Д. Методологические основы психологии. — СПб: Питер, 2007. — С. 73. — 320 с. — («Учебное пособие»). — 3000 экз. — ISBN 978-5-94807-015-5
    ↑ Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. М., 1940. С. 37.
    Литература[править | править исходный текст]

    Гальперин, П. Я. Введение в психологию. — Москва: Книжный дом «Университет», 2007.
    Гиппенрейтер, Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. — Москва: АСТ, 2008 год. — 352 с. — 7000 экз. — ISBN 978-5-17-049383-8
    Годфруа, Ж. Что такое психология = Les chemins de la psychologie. В 2-х т. — Москва: Мир, 2005. — 772 с. — 1000 экз. — ISBN 5-03-003697-0
    Лурия, А. Р. Лекции по общей психологии. — Санкт-Петербург: Питер, 2003.
    Общая психология. В 7-ми т. — Москва: Академия, 2007.
    Петровский, А. В., Ярошевский, М. Г. Основы теоретической психологии. — Москва: Инфра-М, 1999.
    Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологии. — Санкт-Петербург: Питер, 2007.
    Зинченко, В. П. Психология на качелях между душой и телом // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 3. — С. 151—169.
    Кольцова, В. А., Олейник, Ю. Н. Психологи в годы Великой Отечественной войны: подвиг на века // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 2. — С. 40—51.
    Карандашёв, В. Н. Психология: Введение в профессию. — Академия, Смысл, 2009. — 512 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-7695-6630-1, ISBN 978-5-89357-227-8
    Маклаков, А. Г. Общая психология. — СПб: Питер, 2002. — 592 с. — ISBN 5-242-00062-5
    Фромм, Э. Душа человека. — М.: Республика, 1992. — 430 с. — ISBN 5-250-01511-5
    Парыгин, Б. Д. Общественное настроение / Б. Д. Парыгин. — М.: Мысль, 1966. — 328 с.
    Hergenhahn, B. R. An Introduction to the History of Psychology. — 6th ed. — Wadsworth Publishing, Cengage Learning, 2009. — 752 p. — ISBN 978-0-495-50621-8
    Ссылки[править | править исходный текст]

    Рецензируемые научные журналы[править | править исходный текст]
    П: Портал «Психология»
    wikt: Психология в Викисловаре?
    q: Психология в Викицитатнике?
    s: Психология в Викитеке?
    commons: Психология на Викискладе?
    П: Проект «Психология и психиатрия»
    Журнал «Вопросы психологии» (рус.) — научный психологический журнал
    Журнал «Психологические исследования» (рус.) — научный электронный журнал, включен в Перечень ВАК
    «Психологическая наука и образование» (рус.) — профессиональный журнал по психологии образования, рекомендованный ВАК
    Журнал «Культурно-историческая психология» — международное научное издание для психологов, историков и методологов науки и специалистов в смежных областях фундаментального и прикладного человекознания; включен в Перечень ВАК
    Справочники[править | править исходный текст]
    Психологический словарь
    Словарь психологических терминов
    Национальная психологическая энциклопедия — сайт НЭС
    Разное[править | править исходный текст]
    Несколько книг по психологии
    Библиотека книг по психологии
    ЖЖ-сообществоpsy_pro — «Сообщество психологов-профессионалов» в Живом Журнале
    [скрыть] Просмотр этого шаблона Психология
    Разделы Общая психология • Теоретическая психология • Практическая психология • Акмеология • Дифференциальная психология • Психогенетика • Психодиагностика • Психолингвистика • Психология восприятия • Психология личности • Психология развития • Психофизиология • Социальная психология • Специальная психология • Сравнительная психология • Эволюционная психология • Экспериментальная психология • Гендерная психология
    Прикладная Инженерная психология • Клиническая психология • Нейропсихология • Патопсихология • Психологическая помощь • Психология здоровья • Психосоматика • Психотерапия • Педагогическая психология • Психология спорта • Психология творчества • Психология труда • Психология управления • Семейная психология • Экономическая психология • Юридическая психология • Психология родительства
    Направления (школы) Ассоцианизм • Бихевиоризм • Функционализм • Структурализм • Психоанализ • Интерперсональный психоанализ • Лакановский психоанализ • Эго-психология • Аналитическая психология • Индивидуальная психология • Гештальтпсихология • Гештальттерапия • Телесно-ориентированная психотерапия • Системная семейная психотерапия • Культурно-историческая психология • Теория деятельности • Когнитивная психология • Гуманистическая психология • Экзистенциальная психотерапия • Рационально-эмоционально-поведенческая терапия • Трансперсональная психология • Трансакционный анализ
    Выдающиеся психологи Альфред Адлер • Ганс Айзенк • Альберт Бандура • Эрик Берн • Макс Вертгеймер • Вильгельм Вундт • Лев Выготский • Уильям Дже(й)мс • Вольфганг Кёлер • Джордж Келли • Курт Коффка • Рэймонд Кэттелл • Жак Лакан • Курт Леви́н • Алексей Леонтьев • Александр Лурия • Абрахам Маслоу • Стэнли Милгрэм • Джордж Миллер • Гордон Олпорт • Иван Павлов • Фредерик Перлз • Жан Пиаже • Вильгельм Райх • Карл Роджерс • Гарри Салливан • Беррес Скиннер • Эдвард То́рндайк • Джон Уотсон • Леон Фестингер • Виктор Франкл • Анна Фр

    Ответить

23. Гринзяк ще нароботі ….

    Ответить

24. Це ж телефон комуністичного посібника та інкасатора дериволкова березовського володимира

    Ответить

25. http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1505612

    Ответить

26. Полную люстрацию украинской таможни призывают провести бывшие работники этого органа. По их словам, последние несколько лет, когда таможней руководил Игорь Калетник — вся таможенная система работала только на выкачивание денег из частного бизнеса и государства. На руководящие посты во всех региональных таможнях назначались только те, кто был готов выполнять денежные планы по поборам. К примеру, только с Южной таможни ежемесячно тайно специальными курьерами передавались в Киев несколько миллионов долларов наличными. Все положения нового Таможенного кодекса игнорировались — чтобы провести каждый отдельный контейнер с грузом, предпринимателям приходилось отдельно договариваться. Провезти грузы официально и без взяток было невозможно в принципе. По словам бывших таможенников, большинство работников нижнего и среднего звена готовы работать без взяток, впрочем, полной люстрации нуждаются все руководящие должности таможни.
    Джерело: fakty.ictv.ua

    Ответить

27. Від сьогодня вмерла остання надія на чесність і порядність суб’єктів ЗЕД до нашої неньки України по сплаті податків! Урод попазогло по іншому його не назвеш—знову викручує як тільки можна-дав команду не пускати прямі контракти по першому методу!!!!!! Всі фірмачі привикли до таблиць від мінздохів, ще й носили йому, а тепер на карман нічого і не має–так давайте наповнювати бюджет по завищеним від митниці цінам!!!!!!!!! Вчора ще ніхто нічого вже не хотів тільки везіть а завтра вже ніхто і нічого везти не буде!!!!!!! Так як львівська митниця не дає працювати по прямих контрактах від виробників а контрабас просто процвітає–вези що хочеш!!!!! Кордон працює, а де той правий сектор..????? Попазогло ти урод вищої ліги!!! Не забуть–пуля прийде з іншої сторони з якої навідь неочікуєш!!! (Кому він цікаво відсосав з правого сектора що ще сидить на костюшка?????)

    Ответить

28. ТРиндец повний(((((

    Ответить

29. ЖОПА ЩЕ НАМІСЦІ,БЕРЕЗ ТАКОЖ ПРАВИЙ СЕКТОР ДЕ ВИ …

    Ответить

30. Хто такий БЕРЕЗ?

    Ответить