Львівська митниця

11 095 ответов

1. Пiсля угоди з ЕС солодко не буде-факт

   Ответить

2. Пiсля угоди з ЕС солодко не буде-факт

   Ответить

3. Когось заило

   Ответить

4. Кабмiн знову хоче збiльшити надходження до бюджету за рахунок роботи митноi служби

   Ответить

5. що андрійку добавився в ігри?спік я тобі пасочку,а ти дубав що тибі все пох…чекай далі

   Ответить

6. Розкажіть щось про андрійка і я його за…бу

   Ответить

7. А Степанчик маленький як поживае на шегинях ?

   Ответить

8. Як Степа на шегинях поживае?

   Ответить

9. а що то за нова зірка появилась Степан Маленький?

   Ответить

10. Куда не глянь суцiльнi звьозди

    Ответить

11. Будомiж-Грушiв скоро запрацюе на повну

    Ответить

12. Будомiж-Грушiв скоро запрацюе на повну

    Ответить

13. Будомiж-Грушiв скоро запрацюе на повну

    Ответить

14. а що там гниленький денис? ворує дальше, і розказує що нічого не їде. а тягали як пчоли на мед, приходять в його зміну

    Ответить

15. Ето тот Степан что в смене Дениса?

    Ответить

16. а звідки взявся той степан дрібний,де він раніше був

    Ответить

17. Міндоходів готується до проведення дистанційних електронних перевірок

    27.09.2013 — Прес-служба Міндоходів

    Міністерство доходів і зборів планує поліпшити якість податкового аудиту шляхом проведення електронних перевірок. Механізм електронних перевірок, права та обов’язки платників і податкових аудиторів визначені у розробленому Міністерством проекті закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого впровадження електронного сервісу та здійснення електронних перевірок».

    Зокрема, Міндоходів пропонує законодавчо врегулювати питання проведення контролюючими органами електронних перевірок на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та електронних документах платника податків. Такі перевірки проводитимуться за заявою платника податків. Крім того, передбачається, що акт (довідка) такої перевірки може бути складений у формі електронного документа і спрямований засобами електронного зв’язку платнику податків.

    «Запровадження електронних перевірок – це частина нашої стратегії з розвитку податкового сервісу, дерегуляції ведення підприємницької діяльності. Пропонуючи таку форму контролю, ми, по-перше, прагнемо зекономити час платників, зробити державний аудит необтяжливим для них. По-друге, ми орієнтуємося на мінімізацію персонального контакту між платником та державою, зниження ролі людського фактору», — зауважив Міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

    Фахівці Міністерства запевняють, що існуюча інфраструктура електронного документообігу дозволить перейти на дистанційний аудит без додаткових витрат як для бюджету, так і для платників податків.

    Сервісом «електронна перевірка» вже з 1 січня 2014 року зможуть скористатися платники єдиного податку, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Для цього достатньо буде повідомити територіальні органи Міністерства доходів і зборів про своє бажання пройти перевірку дистанційно за 10 днів до її проведення.

    З 1 січня 2015 року послуга буде доступна для всіх представників малого та середнього бізнесу, що працюють на загальній системі оподаткування. А з 1 січня 2016 року — для всіх категорій платників податків. Як підкреслюють фахівці Міндоходів, таке поетапне впровадження необхідне для адаптації підприємців, урахування усіх технічних деталей.

    Коментувати в соцмережах

    Ответить

18. Інформація щодо законодавства з питань державної митної справи

    За напрямком організації митного оформлення

    Митний кодекс України, статті 231, 232, 246-256.

    Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

    Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 629, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2012 за № 1036/21348 «Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі».

    За напрямком декларування товарів

    Митний кодекс України (статті 257 – 269 та 335).

    Положення про митні декларації затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

    Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.

    Перелік відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій та Порядок ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.05.2012 № 623, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 988/21300, № 989/21301.

    Наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

    Порядок оформлення аркуша коригування, затверджений наказом Міністерства фінансів України 06.11.2012 № 1145, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307.

    За напрямком електронного декларування

    Митний кодекс України, статті 1, 33, 197, 248, 257, 264, 335.

    Закон України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».

    Закон України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронний цифровий підпис».

    Порядок підключення до глобальних мереж передачі даних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 522.

    Порядок застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452.

    Концепція створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 № 1236-р.

    За напрямком застосування митних режимів

    Митний кодекс України, статті 70-185; статті 283-286.

    Податковий кодекс України, стаття 206.

    Перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2011 № 427.

    Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.12 за № 1669/21981.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 630, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.06.12 за № 1025/21337.

    За напрямком уповноважених економічних операторів

    Митний кодекс України, статті 12-18.

    Порядок застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2011 № 447.

    За напрямком здійснення митних процедур при митному оформленні товарів з використанням книжки А.Т.А.

    Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).

    Митний кодекс України, статті 94, 104, 110, 114, 306 та 317.

    Закон України від 24.032004 № 1661-IV «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення».

    Порядок видачі книжок (карнетів) А.Т.А., затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1654.

    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 № 988-р «Про надання Торгово-промисловій палаті України повноважень виступати гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) А.Т.А.».

    Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України з використанням книжок (карнетів) А.Т.А., затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

    Інструкція по заповненню граф книжки (карнета) А.Т.А. митними органами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

    Угода про співробітництво між Державною митною службою України та Торгово-промисловою палатою України (Київ, 24.02.2007).

    Законодавство з питань державної митної справи у частині оформлення митної декларації
    ‪1.‬Подання митної декларації та її електронної копії до митного органу

    Митний кодекс України, статті 255, ч. 1; 264, ч. 3.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі – Порядок № 631), пп. 3.1-3.10.

    Наказ Держмитслужби України від 07.02.2012 № 83 «Про використання програмно-технічного модуля «Інформаційний термінал».
    ‪1.‬Формато-логічний контроль

    Митний кодекс України, стаття 337, ч. 2.

    Описи алгоритмів системи форматно-логічного контролю правильності заповнення граф вантажної митної декларації, затверджені наказом Держмитслужби України від 25.11.2010 № 1424.
    ‪1.‬Реєстрація митної декларації

    Митний кодекс України, статті 259, ч.8; 264, ч. 1, 3.

    Порядок № 631, п. 4.1.
    ‪1.‬Перевірка наявності рахунку, декларації митної вартості, правильності заповнення граф декларації, відповідності електронної копії декларації

    Митний кодекс України, статті 264, ч. 5, 6; 336 пп. 1, ч. 1.

    Наказ Мінфіну України від 31.05.2012 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрований в Мінюсті України 02.10.2012 за № 1669/21981.

    Порядок № 631, п. 4.2.
    ‪1.‬Відмова у прийнятті митної декларації. Заповнення картки відмови.

    Митний кодекс України, статті 259, ч. 9, 10; 260 ч. 8, 9; 263, ч. 2; 264, ч. 9-12.

    Порядок № 631, п. 4.4; п. 7.1-7.6.
    ‪1.‬Прийняття митної декларації.

    Митний кодекс України, статті 259, ч. 8; 264, ч. 6.

    Порядок № 631, п. 4.3.
    ‪1.‬Перевірка дотримання строків подання митної декларації та відміток про завершення переміщення

    Митний кодекс України, статті 246, 264, ч. 5, 6.

    Порядок № 631, пп. 4.5.1, 4.5.2.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджений наказом Мінфіну України від 09.10.2012 № 1066, зареєстрований в Мін’юсті України 19.12.2012 за № 2120/22432, п. 3.9, 3.17.
    ‪1.‬Контроль співставлення

    Митний кодекс України, стаття 337, ч. 3.

    Порядок № 631, пп. 4.5.3.
    ‪1.‬Контроль із застосування системи управління ризиками (АСАУР)

    Митний кодекс України, статті 320, 337, ч. 1, 4; 361-363.

    Порядок № 631, пп. 4.5.4.

    Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затверджений наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 597, зареєстрований в Мін’юсті України 01.06.2012 за № 882/21194.
    ‪1.‬Перевірка правильності класифікації товарів

    Митний кодекс України, статті 67-69.

    Порядок № 631, пп. 4.5.5.

    Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 650, зареєстрований в Мін’юсті України 02.07.2012 за № 1085/21397.

    Наказ Держмитслужби України від 30.12.10 № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби».
    ‪1.‬Перевірка правильності визначення країни походження

    Митний кодекс України, статті 36-48.

    Правила визначення країни походження товарів, прийняті Рішенням глав урядів СНД від 30.11.2000 року (зі змінами).

    Порядок № 631, пп. 4.5.6.
    ‪1.‬Перевірка дотримання заходів нетарифного регулювання

    Митний кодекс України, статті 4, п. 13; 196, 197, 319.

    Закон України від 25.06.1992 № 2498-XII «Про ветеринарну медицину».

    Закон України від 30.06.1993 № 3348-XII «Про карантин рослин».

    Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища».

    Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів».

    Закон України від 21.09.1999 № 1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».

    Закон України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

    Закон України від 20.02.2003 № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

    Постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1403 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції».

    Порядок № 631, пп. 4.5.7.
    ‪1.‬Перевірка об’єктів права інтелектуальної власності

    Митний кодекс України, статті 4, п. 17, 46; 356; 397-403.

    Порядок № 631, пп. 4.5.8.

    Порядок взаємодії підрозділів митниці при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 647, зареєстрований у Мін’юсті України від 22.06.2012 за № 1033/21345.
    ‪1.‬Перевірка правильності застосування пільг зі сплати митних платежів

    Митний кодекс України, статті 270-288.

    Податковий кодекс України, статті 197, 198, 201, 206.

    Порядок № 631, пп. 4.5.9.

    Наказ Мінфіну України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».
    ‪1.‬Перевірка правильності визначення митної вартості

    Митний кодекс України, статті 49-56.

    Порядок включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 446.

    Порядок № 631, пп. 4.5.10.

    Наказ Мінфіну України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрований в Мін’юсті України 01.06.2012 за № 883/21195.

    Наказ Мінфіну України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрований в Мін’юсті України 18.06.2012 за № 984/21296.
    ‪1.‬Проведення митного огляду

    Митний кодекс України, статті 336, 338.

    Порядок № 631, п. 4.8.

    Наказ Мінфіну України від 30.05.2012 № 636 «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу», зареєстрований в Мін’юсті України від 19.06.2012 за № 1004/21316.
    ‪1.‬Перевірка відомостей про виконання формальностей сформованих АСАУР

    Митний кодекс України, статті 320, 337, ч. 1, 4; 361-363.

    Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затверджений наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 597, зареєстрований в Мін’юсті України 01.06.2012 за № 882/21194.

    Порядок № 631, пп. 4.9.1.
    ‪1.‬Перевірка правильності нарахування митних та інших платежів

    Митний кодекс України, статті 305-317.

    Порядок № 631, пп. 4.9.2.
    ‪1.‬Нарахування плати за митні формальності поза місцем розташування або поза робочим часом

    Митний кодекс України, стаття 247, ч. 7, 8.

    Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

    Порядок справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 610, зареєстрований в Мін’юсті України 14.06.2012 за № 955/21267.

    Порядок № 631, пп. 4.9.3.
    ‪1.‬Справляння митих платежів

    Митний кодекс України, статті 289-304.

    Порядок № 631, пп. 4.9.4, 4.9.5.
    ‪1.‬Завершення митного оформлення

    Митний кодекс України, стаття 255.

    Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, п. 15, 16.

    Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрований в Мін’юсті України від 14.08.2012 за № 1372/21684, пп. 4.8, 5.1, 6.7.

    Порядок № 631, пп. 4.9.6.

    Ответить

19. Інформація щодо законодавства з питань державної митної справи

    За напрямком організації митного оформлення

    Митний кодекс України, статті 231, 232, 246-256.

    Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

    Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 629, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2012 за № 1036/21348 «Про митні формальності на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі».

    За напрямком декларування товарів

    Митний кодекс України (статті 257 – 269 та 335).

    Положення про митні декларації затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

    Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.

    Перелік відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій та Порядок ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.05.2012 № 623, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 988/21300, № 989/21301.

    Наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

    Порядок оформлення аркуша коригування, затверджений наказом Міністерства фінансів України 06.11.2012 № 1145, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307.

    За напрямком електронного декларування

    Митний кодекс України, статті 1, 33, 197, 248, 257, 264, 335.

    Закон України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».

    Закон України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронний цифровий підпис».

    Порядок підключення до глобальних мереж передачі даних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 522.

    Порядок застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452.

    Концепція створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 № 1236-р.

    За напрямком застосування митних режимів

    Митний кодекс України, статті 70-185; статті 283-286.

    Податковий кодекс України, стаття 206.

    Перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2011 № 427.

    Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.12 за № 1669/21981.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об’єктів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 630, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.06.12 за № 1025/21337.

    За напрямком уповноважених економічних операторів

    Митний кодекс України, статті 12-18.

    Порядок застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2011 № 447.

    За напрямком здійснення митних процедур при митному оформленні товарів з використанням книжки А.Т.А.

    Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).

    Митний кодекс України, статті 94, 104, 110, 114, 306 та 317.

    Закон України від 24.032004 № 1661-IV «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення».

    Порядок видачі книжок (карнетів) А.Т.А., затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1654.

    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 № 988-р «Про надання Торгово-промисловій палаті України повноважень виступати гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) А.Т.А.».

    Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України з використанням книжок (карнетів) А.Т.А., затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

    Інструкція по заповненню граф книжки (карнета) А.Т.А. митними органами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

    Угода про співробітництво між Державною митною службою України та Торгово-промисловою палатою України (Київ, 24.02.2007).

    Законодавство з питань державної митної справи у частині оформлення митної декларації
    ‪1.‬Подання митної декларації та її електронної копії до митного органу

    Митний кодекс України, статті 255, ч. 1; 264, ч. 3.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі – Порядок № 631), пп. 3.1-3.10.

    Наказ Держмитслужби України від 07.02.2012 № 83 «Про використання програмно-технічного модуля «Інформаційний термінал».
    ‪1.‬Формато-логічний контроль

    Митний кодекс України, стаття 337, ч. 2.

    Описи алгоритмів системи форматно-логічного контролю правильності заповнення граф вантажної митної декларації, затверджені наказом Держмитслужби України від 25.11.2010 № 1424.
    ‪1.‬Реєстрація митної декларації

    Митний кодекс України, статті 259, ч.8; 264, ч. 1, 3.

    Порядок № 631, п. 4.1.
    ‪1.‬Перевірка наявності рахунку, декларації митної вартості, правильності заповнення граф декларації, відповідності електронної копії декларації

    Митний кодекс України, статті 264, ч. 5, 6; 336 пп. 1, ч. 1.

    Наказ Мінфіну України від 31.05.2012 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрований в Мінюсті України 02.10.2012 за № 1669/21981.

    Порядок № 631, п. 4.2.
    ‪1.‬Відмова у прийнятті митної декларації. Заповнення картки відмови.

    Митний кодекс України, статті 259, ч. 9, 10; 260 ч. 8, 9; 263, ч. 2; 264, ч. 9-12.

    Порядок № 631, п. 4.4; п. 7.1-7.6.
    ‪1.‬Прийняття митної декларації.

    Митний кодекс України, статті 259, ч. 8; 264, ч. 6.

    Порядок № 631, п. 4.3.
    ‪1.‬Перевірка дотримання строків подання митної декларації та відміток про завершення переміщення

    Митний кодекс України, статті 246, 264, ч. 5, 6.

    Порядок № 631, пп. 4.5.1, 4.5.2.

    Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджений наказом Мінфіну України від 09.10.2012 № 1066, зареєстрований в Мін’юсті України 19.12.2012 за № 2120/22432, п. 3.9, 3.17.
    ‪1.‬Контроль співставлення

    Митний кодекс України, стаття 337, ч. 3.

    Порядок № 631, пп. 4.5.3.
    ‪1.‬Контроль із застосування системи управління ризиками (АСАУР)

    Митний кодекс України, статті 320, 337, ч. 1, 4; 361-363.

    Порядок № 631, пп. 4.5.4.

    Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затверджений наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 597, зареєстрований в Мін’юсті України 01.06.2012 за № 882/21194.
    ‪1.‬Перевірка правильності класифікації товарів

    Митний кодекс України, статті 67-69.

    Порядок № 631, пп. 4.5.5.

    Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 650, зареєстрований в Мін’юсті України 02.07.2012 за № 1085/21397.

    Наказ Держмитслужби України від 30.12.10 № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби».
    ‪1.‬Перевірка правильності визначення країни походження

    Митний кодекс України, статті 36-48.

    Правила визначення країни походження товарів, прийняті Рішенням глав урядів СНД від 30.11.2000 року (зі змінами).

    Порядок № 631, пп. 4.5.6.
    ‪1.‬Перевірка дотримання заходів нетарифного регулювання

    Митний кодекс України, статті 4, п. 13; 196, 197, 319.

    Закон України від 25.06.1992 № 2498-XII «Про ветеринарну медицину».

    Закон України від 30.06.1993 № 3348-XII «Про карантин рослин».

    Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища».

    Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів».

    Закон України від 21.09.1999 № 1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».

    Закон України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

    Закон України від 20.02.2003 № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

    Постанова Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1403 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції».

    Порядок № 631, пп. 4.5.7.
    ‪1.‬Перевірка об’єктів права інтелектуальної власності

    Митний кодекс України, статті 4, п. 17, 46; 356; 397-403.

    Порядок № 631, пп. 4.5.8.

    Порядок взаємодії підрозділів митниці при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 647, зареєстрований у Мін’юсті України від 22.06.2012 за № 1033/21345.
    ‪1.‬Перевірка правильності застосування пільг зі сплати митних платежів

    Митний кодекс України, статті 270-288.

    Податковий кодекс України, статті 197, 198, 201, 206.

    Порядок № 631, пп. 4.5.9.

    Наказ Мінфіну України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».
    ‪1.‬Перевірка правильності визначення митної вартості

    Митний кодекс України, статті 49-56.

    Порядок включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 446.

    Порядок № 631, пп. 4.5.10.

    Наказ Мінфіну України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрований в Мін’юсті України 01.06.2012 за № 883/21195.

    Наказ Мінфіну України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», зареєстрований в Мін’юсті України 18.06.2012 за № 984/21296.
    ‪1.‬Проведення митного огляду

    Митний кодекс України, статті 336, 338.

    Порядок № 631, п. 4.8.

    Наказ Мінфіну України від 30.05.2012 № 636 «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу», зареєстрований в Мін’юсті України від 19.06.2012 за № 1004/21316.
    ‪1.‬Перевірка відомостей про виконання формальностей сформованих АСАУР

    Митний кодекс України, статті 320, 337, ч. 1, 4; 361-363.

    Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затверджений наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 597, зареєстрований в Мін’юсті України 01.06.2012 за № 882/21194.

    Порядок № 631, пп. 4.9.1.
    ‪1.‬Перевірка правильності нарахування митних та інших платежів

    Митний кодекс України, статті 305-317.

    Порядок № 631, пп. 4.9.2.
    ‪1.‬Нарахування плати за митні формальності поза місцем розташування або поза робочим часом

    Митний кодекс України, стаття 247, ч. 7, 8.

    Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів».

    Порядок справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 610, зареєстрований в Мін’юсті України 14.06.2012 за № 955/21267.

    Порядок № 631, пп. 4.9.3.
    ‪1.‬Справляння митих платежів

    Митний кодекс України, статті 289-304.

    Порядок № 631, пп. 4.9.4, 4.9.5.
    ‪1.‬Завершення митного оформлення

    Митний кодекс України, стаття 255.

    Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, п. 15, 16.

    Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрований в Мін’юсті України від 14.08.2012 за № 1372/21684, пп. 4.8, 5.1, 6.7.

    Порядок № 631, пп. 4.9.6.

    Ответить

20. заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території; { Пункт 40 частини першої статті 26 в редакції Законів N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004, N 2389-VI ( 2389-17 ) від 01.07.2010 } ( Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2005 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2006 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 ) { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2007 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2007 рік згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 } { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2008 рік у зв’язку із втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 } { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 } 41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; ( Офіційне тлумачення пункту 41 частини першої статті 26 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001 ) 42) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; 43) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції; 44) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 45) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 45-1) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 45-1 згідно із Законом N 1419-IV ( 1419-15 ) від 03.02.2004 ) 46) прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України; 47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом; 48) затвердження статуту територіальної громади; 49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади; 50) прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України “Про засади державної мовної політики” ( 5029-17 ); { Пункт 50 частини першої статті 26 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 } 51) надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 51 згідно із Законом N 163-XIV ( 163-14 ) від 06.10.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III ( 2182-14 ) від 21.12.2000 ) 52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 52 згідно із Законом N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 ) 53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради. ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 53 згідно із Законом N 3266-IV ( 3266-15 ) від 22.12.2005 ) 54) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 54 згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 } 55) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 55 згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 } 56) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів. { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 56 згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

    Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: 1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах; 2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

    { Частина третя статті 26 втратила чинність у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

    { Частина четверта статті 26 втратила чинність у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

    Глава 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад

    Стаття 27. Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм; 2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; 3) забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально-економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі; 4) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням; 5) попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань; 6) подання до районних, обласних рад необхідних показників та внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення; 7) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території; 8) розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях; 9) утворення цільових фондів соціальної допомоги інвалідам, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів; ( Пункт “а” статті 27 доповнено підпунктом 9 згідно із Законом N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005 )

    б) делеговані повноваження: 1) участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” ( 1160-15 ); { Пункт “б” статті 27 доповнено підпунктом 1 згідно із Законом N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010 } 2) розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів; 3) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; 4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг. { Пункт “б” статті 27 доповнено підпунктом 4 згідно із Законом N 5203-VI ( 5203-17 ) від 06.09.2012 }

    Ответить

21. заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території; { Пункт 40 частини першої статті 26 в редакції Законів N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004, N 2389-VI ( 2389-17 ) від 01.07.2010 } ( Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2005 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2006 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 ) { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2007 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2007 рік згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 } { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2008 рік у зв’язку із втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 } { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 } 41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; ( Офіційне тлумачення пункту 41 частини першої статті 26 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001 ) 42) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; 43) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції; 44) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 45) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 45-1) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 45-1 згідно із Законом N 1419-IV ( 1419-15 ) від 03.02.2004 ) 46) прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України; 47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом; 48) затвердження статуту територіальної громади; 49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади; 50) прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України “Про засади державної мовної політики” ( 5029-17 ); { Пункт 50 частини першої статті 26 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 } 51) надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 51 згідно із Законом N 163-XIV ( 163-14 ) від 06.10.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III ( 2182-14 ) від 21.12.2000 ) 52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 52 згідно із Законом N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 ) 53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради. ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 53 згідно із Законом N 3266-IV ( 3266-15 ) від 22.12.2005 ) 54) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 54 згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 } 55) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 55 згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 } 56) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів. { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 56 згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

    Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: 1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах; 2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

    { Частина третя статті 26 втратила чинність у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

    { Частина четверта статті 26 втратила чинність у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

    Глава 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад

    Стаття 27. Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм; 2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; 3) забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально-економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі; 4) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням; 5) попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань; 6) подання до районних, обласних рад необхідних показників та внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення; 7) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території; 8) розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях; 9) утворення цільових фондів соціальної допомоги інвалідам, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів; ( Пункт “а” статті 27 доповнено підпунктом 9 згідно із Законом N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005 )

    б) делеговані повноваження: 1) участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” ( 1160-15 ); { Пункт “б” статті 27 доповнено підпунктом 1 згідно із Законом N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010 } 2) розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів; 3) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; 4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг. { Пункт “б” статті 27 доповнено підпунктом 4 згідно із Законом N 5203-VI ( 5203-17 ) від 06.09.2012 }

    Ответить

22. заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території; { Пункт 40 частини першої статті 26 в редакції Законів N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004, N 2389-VI ( 2389-17 ) від 01.07.2010 } ( Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2005 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2006 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 ) { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2007 рік у зв’язку із зупиненням дії Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на 2007 рік згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 } { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено на 2008 рік у зв’язку із втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 } { Дію попередньої редакції пункту 40 частини першої статті 26 відновлено у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 } 41) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; ( Офіційне тлумачення пункту 41 частини першої статті 26 див. в Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2001 ( v011p710-01 ) від 13.07.2001 ) 42) затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; 43) затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції; 44) встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 45) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; 45-1) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 45-1 згідно із Законом N 1419-IV ( 1419-15 ) від 03.02.2004 ) 46) прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України; 47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом; 48) затвердження статуту територіальної громади; 49) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади; 50) прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України “Про засади державної мовної політики” ( 5029-17 ); { Пункт 50 частини першої статті 26 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 } 51) надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 51 згідно із Законом N 163-XIV ( 163-14 ) від 06.10.98, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III ( 2182-14 ) від 21.12.2000 ) 52) створення відповідно до законодавства комунальної аварійно-рятувальної служби; ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 52 згідно із Законом N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 ) 53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради. ( Частину першу статті 26 доповнено пунктом 53 згідно із Законом N 3266-IV ( 3266-15 ) від 22.12.2005 ) 54) вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 54 згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 } 55) визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами; { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 55 згідно із Законом N 1825-VI ( 1825-17 ) від 21.01.2010 } 56) затвердження порядку переміщення на штрафні майданчики транспортних засобів, припаркованих не у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів. { Частину першу статті 26 доповнено пунктом 56 згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

    Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання: 1) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах; 2) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

    { Частина третя статті 26 втратила чинність у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

    { Частина четверта статті 26 втратила чинність у зв’язку з втратою чинності Закону N 1577-IV ( 1577-15 ) від 04.03.2004 на підставі Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

    Глава 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад

    Стаття 27. Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку

    До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм; 2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; 3) забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально-економічним і культурним розвитком відповідної території, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі; 4) розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням; 5) попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань; 6) подання до районних, обласних рад необхідних показників та внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, а також до планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення; 7) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території; 8) розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях; 9) утворення цільових фондів соціальної допомоги інвалідам, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів; ( Пункт “а” статті 27 доповнено підпунктом 9 згідно із Законом N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005 )

    б) делеговані повноваження: 1) участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” ( 1160-15 ); { Пункт “б” статті 27 доповнено підпунктом 1 згідно із Законом N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010 } 2) розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів; 3) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; 4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг. { Пункт “б” статті 27 доповнено підпунктом 4 згідно із Законом N 5203-VI ( 5203-17 ) від 06.09.2012 }

    Ответить

23. Представники «третього сектору», що входять до складу Громадської ради при Міндоходів, погодилися, що українські стандарти контролю за трансфертним ціноутворенням відповідають практиці провідних країн світу.

    Про це йшлося під час засідання Ради під головуванням виконуючого обов’язки Міністра доходів і зборів Віктора Левицького.

    У своєму виступі він закликав громадськість до активної участі у впровадженні затверджених парламентом законодавчих норм стосовно трансфертного ціноутворення та положень Митного кодексу щодо спрощення митних процедур.

    У свою чергу, представники НГО та профільних об’єднань платників податків поставили питання щодо необхідності підготовки фахівцями Міндоходів узагальнюючих консультацій з окремих питань застосування чинного законодавства в площині трансфертного ціноутворення.

    Учасники Ради дійшли думки, що незабаром можливе внесення змін до Податкового Кодексу з метою удосконалення механізму трансфертного ціноутворення. В ході засідання були розглянуті та обговорені кілька проектів підзаконних актів, спрямованих на імплементацію нових норм.

    Також за результатами роботи Громадської Ради узгоджено формат подальшої співпраці з громадськістю. Найближчим часом фахівці Міндоходів та представники «третього сектору» мають намір зосередитися на питаннях застосування Митного кодексу України (зокрема, щодо визначення та коригування митної вартості), і працювати над законопроектом про реформування податку на додану вартість

    Ответить

24. конечно читать правду о взятках и несправедливости на Львовской таможне неприятно начальству,особенно семейке ярославы.Ведь зять и племянник звания получили.За что? За взятки. Все равно правду не скроеш и взяточники буду наказаны

    28.06.2012 21:37 Артем
    Правду действительно сложно прятать. А вот про наказание взяточников — явно голословное утверждение. Все последние 20 лет говорят о обратном.

    28.06.2012 21:59 опущеним
    онишкевич малярська тодощук стефанів сподарик , лаве ще є,а спиться зле, прийде до вас — лаве не не

    29.06.2012 1:27 007
    Чого про Кутикiну мовчимо? Вирок — 5 рокiв умовно без конфiската. Шок!!!

    29.06.2012 1:38 *
    Так в неї небуло ніякої власності окрім форменного одягу , виданого митницею. Всім володіли родичі.

    29.06.2012 9:29 Марек
    Так само, як ми з вами давали гроші старшому, а він ніс їх далі начальству митниці, так і Кутикіна збирала те, що їй принесли і відносила своємо начальству. Я не захищаю її, але перед тим як писати слово “ШОК”, подивіться на себе. Ви і я такі самі, тільки в менших масштабах.

    29.06.2012 10:03 rad
    kinec micuacua e vge xto byde zburatu mogna ….a sho meni robutu hixto ne robuv tak de vzuatu pidskagit uak vuutu z togo. bo meni kagyt sho neobxodut i to moi problemu ua to znay sho problemuu sho ua naroduvcua v ua.

    29.06.2012 10:53 звільнений за порушення присяги
    Та Кутикіна була єдиною нормальною людиною! Гроші не видирала з горла! З нею можна було обговорювати робочі проблеми. Когось треба було злити, от і злили.

    29.06.2012 11:14 11
    а шо за движ на Краковце

    29.06.2012 14:46 Advokat
    А що за ПЕДРиЛо Украі’нський М. ?????

    29.06.2012 20:47 as
    Шановні митники! Звикайтесь з думкою про те,що треба жити на зарплату,а брати хабарі це злочин. Це стосується не тільки митників,а інших. Хочеш багато заробляти іди в бізнес,так як скрізь у світі. А то у нас чиновники живуть краще чесних бізнесменів. Інакше всім погано жити.

    30.06.2012 19:39 Попік
    Що мовчимо? Львів все добре

    30.06.2012 21:51 Попіку
    Все добре у Львові,особливо погада(тепло). А якщо по справі,то приїхали уєбани ( минулорічні академіки), яким по 23-24 роки і звільнили інспектора за 8 (ВІСІМ) пачок сигарет. Вісім пачок були знайдені в автобусі в якому їхало 35-40 чоловік.

    1.07.2012 0:33 popiky
    A kogo zvilnulu?

    1.07.2012 0:34 popiky
    A kogo zvilnulu?

    Ответить

25. Милиционеры из Врадиевки (в Николаевской области), арестованные за изнасилование, выдали компромат на свое начальство. Соответствующую информацию распространил сайт «Николаевский обозреватель». По информации ресурса, свое заявление арестованные Дмитрий Полищук и Евгений Дрижак записали на телефон (аудио- или видеозапись при этом на сайте не опубликована, выложен только текст обращения). «Наша система прогнила уже давно! — говорится в обращении. — Мы обязаны возить дань в Николаевское УМВД каждый месяц, а если и надо то нам дают одну ночь для сбора определенной суммы денег» (по их словам, систему сбора денег с райотделов якобы наладил заместитель начальника областного УВД). Далее утверждается, что отдел внутренней безопасности «продает собранные дела преступникам», а участковых обязывают собирать дань с продавцов наркотиков и самогона. «В селах много людей, на которых можно все повесить все что хочешь… а местная прокуратура нас всегда поддержит, — заявляют авторы обращения. — Если требует общественность увольнять и наказывать нас, так увольнять надо всех исполнителей и заказчиков системы»

    5.07.2013 9:27 777

    Стаття 11-1 Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

    Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі, згідно з частиною четвертою статті 49 Кримінального кодексу України, не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк. ( Кодекс доповнено статтею 11-1 згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

    Стаття 12. Оскарження потерпілим рішення суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, дійовим каяттям, застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки та із закінченням строків давності

    При вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до статей 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 або при застосуванні до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру відповідно до статті 7-3 цього Кодексу суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий або його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи в апеляційному порядку. ( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85, N 838-XII ( 838-12 ) від 18.03.91, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93, N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, в редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

    Стаття 13. Відновлення справи при відмові від поручительства

    Суд за наявності рішення колективу підприємства, установи чи організації, прийнятого на загальних зборах, про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу, яка протягом року з дня передачі її на поруки не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, вирішує питання про кримінальну відповідальність цієї особи. Відновлення справи в цих випадках проводиться відповідно до глави 31 цього Кодексу. ( Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, в редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )

    ( Статтю 13-1 виключено на підставі Указу ПВР N 838-XII ( 838-12 ) від 18.03.91 )

    Стаття 14. Недоторканність особи

    Ніхто не може бути заарештований інакше як на підставі судового рішення. Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. ( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    Стаття 14-1. Недоторканність житла, охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківських вкладів та рахунків

    Громадянам гарантується недоторканність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають в ньому. Особисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківських вкладів та рахунків охороняються законом. Обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підставах і в порядку, встановлених цим Кодексом. У разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб може проводитися прослуховування телефонних та інших розмов, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки. ( Частина четверта статті 14-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 965-IV ( 965-15 ) від 19.06.2003 ) Прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду, крім випадків, передбачених Законом України “Про боротьбу з тероризмом” ( 638-15 ). ( Частина п’ята статті 14-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 965-IV ( 965-15 ) від 19.06.2003 ) ( Кодекс доповнено статтею 14-1 згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

    Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом

    Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону. ( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84 )

    Стаття 16. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом

    Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. ( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84 )

    Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність

    Розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав. Функція розгляду справи покладається на суд. ( Кодекс доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    Стаття 16-2. Автоматизована система документообігу суду

    У суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:

    1) об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді;

    2) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, учасниками процесу яких вони є;

    3) централізоване зберігання текстів вироків, постанов, ухвал та інших процесуальних документів;

    4) підготовку статистичних даних;

    5) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;

    6) видачу вироків, ухвал, постанов суду та виконавчих листів на підставі наявних у системі даних;

    7) передачу справ до електронного архіву.

    Кримінальні справи, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день їх надходження. До автоматизованої системи документообігу суду в обов’язковому порядку вносяться: дата надходження кримінальної справи, скарги, подання або іншого процесуального документа, прізвище особи, стосовно якої подані документи, та їх суть, прізвище (найменування) особи (органу), від якого надійшли документи, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

    Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної кримінальної справи, скарги, подання чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що знаходиться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків, ухвал та постанов для судді, який брав участь в ухваленні вироку, ухвали та постанови, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

    Доступ до автоматизованої системи документообігу суду надається суддям та працівникам апарату відповідного суду згідно з їх функціональними обов’язками.

    Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.

    Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал, постанов суду та виконавчих листів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал, постанов суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду. { Кодекс доповнено статтею 16-2 згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 — зміни щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — з 1 листопада 2010 року }

    Стаття 17. Колегіальний і одноособовий розгляд справ

    Кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

    Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд, а про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, — у складі трьох осіб незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд.

    { Частину третю статті 17 виключено на підставі Закону N 3388-VI ( 3388-17 ) від 19.05.2011 }

    Розгляд справ у апеляційному і касаційному порядку здійснюється відповідно апеляційними і касаційними судами у складі трьох суддів. Розгляд справ за нововиявленими обставинами здійснюється апеляційними і касаційними судами у складі не менше трьох суддів.

    Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу.

    Розгляд справ у Верховному Суді України здійснюється колегіально за участю всіх суддів Верховного Суду України. { Стаття 17 в редакції Закону N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, із змінами, внесеними згідно із Законами N 174/94-ВР ( 174/94-ВР ) від 21.09.94, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 — зміни щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — з 1 листопада 2010 року; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3388-VI ( 3388-17 ) від 19.05.2011 }

    Стаття 18. Незалежність суддів і підкорення їх тільки законові

    При здійсненні правосуддя в кримінальних справах судді незалежні і підкоряються тільки законові. Судді вирішують кримінальні справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на суддів. { Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92; текст статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3388-VI ( 3388-17 ) від 19.05.2011 }

    Стаття 19. Мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах

    Мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України “Про засади державної мовної політики” ( 5029-17 ). { Стаття 19 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84; в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 }

    Стаття 20. Гласність судового розгляду

    Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці. Закритий судовий розгляд, крім того, допускається за мотивованою ухвалою суду в справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини, у справах щодо торгівлі людьми, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист. Слухання справ у закритому засіданні суду здійснюється з додержанням усіх правил судочинства. Вироки судів у всіх випадках проголошуються публічно.

    { Частину п’яту статті 20 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 }

    { Стаття 20 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003, N 3739-VI ( 3739-17 ) від 20.09.2011 }

    Стаття 21. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист

    Підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист.

    Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов’язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз’ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред’явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.

    Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов’язані поінформувати підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного про можливість призначення захисника відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” ( 3460-17 ). { Стаття 21 в редакції Закону N 3780-XII ( 3780-12 ) від 23.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3460-VI ( 3460-17 ) від 02.06.2011 }

    Стаття 22. Всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи

    Прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого. Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів. ( Стаття 22 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину

    При провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. ( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі

    Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Якщо в ході дізнання, досудового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього Кодексу, буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання. У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані вжити заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80732-10 ). ( Кодекс доповнено статтею 23-1 згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законом N 358/95-ВР ( 358/95-ВР ) від 05.10.95 )

    Стаття 23-2. Окрема ухвала (постанова) суду

    Суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом.

    ( Частину третю статті 23-2 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов’язку, які сприяли причиненню чи розкриттю злочину. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне. Не пізніш як у місячний строк по окремій ухвалі (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему ухвалу (постанову). У разі залишення посадовою особою окремої ухвали (постанови) суду без розгляду повинно бути вжито заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ( Кодекс доповнено статтею 23-2 згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із змінами, внесеними згідно із Законами N 358/95-ВР ( 358/95-ВР ) від 05.10.95, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    { Статтю 24 виключено на підставі Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 — зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — з 1 листопада 2010 року }

    Стаття 25. Прокурорський нагляд в кримінальному судочинстві

    Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Прокурор зобов’язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. Свої повноваження в кримінальному судочинстві прокурор здійснює незалежно від будь-яких органів і посадових осіб, підкоряючись тільки законові і керуючись вказівками Генерального прокурора України. Постанови прокурора, винесені відповідно до закону, є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. ( Стаття 25 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    Стаття 26. Об’єднання і виділення справ

    В одному провадженні можуть бути об’єднані справи по обвинуваченню декількох осіб — співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і вирішення справи. Об’єднання і виділення справ проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду. Правила цієї статті можуть бути застосовані і у випадках притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочину, а також недонесення про злочин.

    Стаття 27. Притягнення до кримінальної відповідальності не інакше як за скаргою потерпілого

    Справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126, а також справи про злочини, передбачені статтею 203-1, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 — 232-2, 356 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим, підсудним. Примирення може статися лише до видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку. У справах про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126, а також статтею 356 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, дізнання і досудове слідство не провадяться. Справи про злочини, передбачені частиною 1 статті 152 Кримінального кодексу України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, але закривати їх за примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним не можна. Якщо справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в справі про злочин, зазначений у частині 2 цієї статті, через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і при відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом в загальному порядку. Така справа в разі примирення потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає. Прокурор вправі в будь-який момент вступити в справу, порушену суддею за скаргою потерпілого, про злочини, зазначені в частині 1 цієї статті, і підтримувати обвинувачення в суді, коли цього вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав громадян. Вступ прокурора в справу не позбавляє потерпілого прав, передбачених статтею 49 цього Кодексу, але справа в цих випадках за примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає.

    { Частину п’яту статті 27 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 }

    { Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 986-VIII ( 986-08 ) від 30.08.72, N 1937-VIII ( 1937-08 ) від 10.08.73, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законами N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011 }

    { Стаття 27-1 втратила чинність на підставі Закону N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010 }

    Стаття 27-2. Притягнення до кримінальної відповідальності за заявою юридичної особи

    Якщо діянням, передбаченим статтею 203-1, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 — 232-2, 356, 364-1, 365-1 або 365-2 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), завдано шкоди виключно інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, порушення кримінальної справи здійснюється за заявою власника (співвласника) цієї юридичної особи чи за його згодою. В інших випадках притягнення до кримінальної відповідальності винної особи здійснюється на загальних підставах. { Кодекс доповнено статтею 27-2 згідно із Законом N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011; текст статті 27-2 в редакції Закону N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011 }

    Стаття 28. Цивільний позов у кримінальній справі

    Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу від обов’язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам. Цивільний позов може бути пред’явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред’являти той же позов у кримінальній справі. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства. Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, звільняються від сплати державного мита. ( Стаття 28 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92 )

    Стаття 29. Забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином, і виконання вироку в частині конфіскації майна

    При наявності достатніх даних про те, що злочином завдана матеріальна шкода, або понесені витрати закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову. Прокурор пред’являє або підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров’я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

    ( Частину третю статті 29 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    При провадженні в кримінальній справі про злочин, за який може бути застосована додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані вжити заходів до забезпечення можливої конфіскації майна обвинуваченого. ( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3132-XII ( 3132-12 ) від 22.04.93, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    ( Стаття 30 виключена на підставі Закону N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92 )

    Стаття 31. Порядок зносин судів, прокурорів, слідчих і органів дізнання з відповідними установами іноземних держав

    Порядок зносин судів, прокурорів, слідчих і органів дізнання з відповідними установами іноземних держав, а також порядок виконання взаємних доручень визначається законодавством України і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. { Стаття 31 із змінами, внесеними згідно з Указом N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законамим N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3529-VI ( 3529-17 ) від 16.06.2011 }

    Стаття 32. Роз’яснення значення термінів Кодексу

    Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, коли немає окремих вказівок, мають таке значення: 1) “Суд” — Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя, районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, суддя, який одноособово розглядає справу; 2) “Суд першої інстанції” — районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, що має право винести вирок у справі; 3) “Апеляційний суд” — суд, що розглядає справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили; 4) “Касаційний суд” — суд, що розглядає справи за касаційними скаргами в касаційному порядку; 5) “Суддя” — голова, заступник голови і суддя відповідно Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, районного, районного у місті, міського та міськрайонного судів; 5-а) “Головуючий” — суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу одноособово; 6) “Прокурор” — Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції; 6-а) “Начальник слідчого відділу” — начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, безпеки та його заступники, які діють у межах своєї компетенції, а також податкової міліції; 7) “Слідчий” — слідчий прокуратури, слідчий органів внутрішніх справ, слідчий органів безпеки, слідчий податкової міліції; 8) “Учасники процесу” — обвинувачений, підозрюваний, захисник, а також потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники; 9) “Обвинувач” — прокурор, що підтримує в суді державне обвинувачення, і потерпілий в справах, передбачених частиною 1 статті 27 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; 10) “Законні представники” — батьки, опікуни, піклувальники даної особи або представники тих установ і організацій, під опікою чи опікуванням яких вона перебуває; 11) “Близькі родичі” — батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки; 12) “Вирок” — рішення суду першої інстанції про винність або невинність особи; 13) “Ухвала” — всі рішення, крім вироку, які виніс суд першої апеляційної і касаційної інстанції в судових засіданнях в колегіальному складі; 14) “Постанова” — рішення органу дізнання, слідчого і прокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособово чи апеляційний суд; 15) “Апеляція” — скарга прокурора і скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в апеляційному порядку;

    ( Пункт 16 статті 32 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    ( Пункт 17 статті 32 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    ( Пункт 18 статті 32 виключено на підставі Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001 )

    19) “Касаційна скарга” — скарга прокурора, скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку; 20) “Протокол” — документ про проведення слідчих і судових дій, про їх зміст і наслідки. { Стаття 32 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 13.06.63, 18.01.66, N 117-VIII ( 117-08 ) від 30.08.71, N 52-IX ( 52-09 ) від 18.07.75, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 4018-XII ( 4018-12 ) від 24.02.94, N 85/98-ВР ( 85/98-ВР ) від 05.02.98, N 2533-III ( 2533-14 ) від

    Ответить

26. Прокуратура виявила порушення службовцями Львівської митниці конституційних засад підприємницької діяльності.

    Зокрема, під час проведення перевірки в Львівській митниці прокуратурою області встановлено системні порушення вимог Митного кодексу України, Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а також конституційних засад підприємницької діяльності при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, інформує прес-служба прокуратури Львівської області.

    «Найбільш поширеними порушеннями в діяльності митників є безпідставні відмови в митному оформленні, незаконні митні переогляди товарів та порушення порядку проведення митного оформлення товарів. Зазначимо, що вказані порушення мали місце в діяльності усіх митних постів Львівщини», – йдеться в повідомленні.

    З огляду на викладене, прокуратурою Львівської області начальнику Львівської митниці внесено подання з вимогою усунути порушення закону, причин та умов, що їм сприяли.

    Уже в поточному році Львівською митницею розглянуто 10 подань органів прокуратури, за результатами розгляду яких 16 працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

    Наразі ще 11 подань перебувають на розгляді.

    Ответить

27. Також повідомляється, що в ході перевірки комісії Держмитслужби України на Львівській митниці 14-29 березня було виявлено низку порушень і недоліків у службовій діяльності регіонального відомства.

    У повідомленні наголошується, що під час перевірки були виявлені порушення з питань дотримання технології митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, недотримання законодавства та нормативно-правових актів у сфері регулювання діяльності пунктів пропуску, неналежного рівня роботи з профілактики та попередження правопорушень з боку працівників митниці.

    Нагадаємо, в листопаді 2010 року Держмитслужба України звільнила 55 посадових осіб Львівської митниці, які причетні до контрабандних схем переміщення товарів.

    Ответить

28. Найпоширенішими порушеннями в діяльності митників є безпідставні відмови в митному оформленні, незаконні митні переогляди товарів та порушення порядку проведення митного оформлення товарів. Зазначимо, що вказані порушення мали місце в діяльності усіх митних постів Львівщини.

    З огляду на викладене, прокуратура Львівської області внесла подання начальнику Львівської митниці з вимогою усунути порушення Закону, причин та умов, що їм сприяли.

    Водночас повідомляється, що вже у цьому році Львівська митниця розглянула 10 подань органів прокуратури, за результатами розгляду яких 16 працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

    Наразі ще 11 подань перебувають на розгляді.

    Ответить

29. У Львівській області за п’ять місяців цього року суди розглянули 632 справи про порушення митних правил (ПМП), вартість предметів за якими становить 14 млн 83 тис. грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник склав 452 справи на 5 млн 567 тис. грн. Про це йшлося під час наради керівництва Львівської митниці з представниками органів державної виконавчої служби у Львівській області.

    Як повідомили на Львівській митниці, за рішенням суду було конфісковано товарів у 328 справах про ПМП на 3 млн 741 тис. грн.

    Цього року митниця передала органам державної виконавчої служби на реалізацію товарів на понад 6,6 млн грн.

    Нагадаємо, що товари та транспортні засоби, вилучені митним органом, щодо яких винесена постанова суду про конфіскацію, передаються державному виконавцеві, який і вживає заходи для розпорядження ними.

    Ответить

30. Чим місяць закривати?куплені неїдуть,товар не йде але нікого це не колише

    Ответить