В Україні можлива нова революція. Адже протестні настрої, які наростають у суспільстві, дуже схожі на ті, що охопили торік арабські країни. Так вважає знаний історик i науковець Ярослав Грицак.
На його переконання, влада втратила інстинкт самозбереження, і змiнити її насправді нескладно. Але для того, щоб “перезавантажити” Україну, до влади має прийти вмотивована й рішуча еліта, котра знає, що і як треба робити.
Докладніше про це -– в інтерв’ю “Експресу” з Ярославом Грицаком.
— Що підштовхнуло вас до висновку про те, що в Україні ймовірна нова революція?
— Мій висновок не є оригінальним. Подивіться, про що пишуть в інтернеті, які книги мають провідні позиції у списку найбільш розпродуваних видань книгарень “Є”. Про протести говорять, про них думають. Зауважте, як часто сьогодні вживають слово “Майдан”. Ми вже мали Майдан учителів, підприємців, “чорнобильців”, “афганців”, а недавно -– і Майдан користувачів інтернету.
— Так, але ж водночас часто чуємо про те, що українці збайдужіли до політики, тому нового Майдану очікувати не слiд. Хiба не так?
— Приблизно те саме говорили перед Помаранчевою революцією: ситуація безнадійна, народ байдужий. Політологи змагалися між собою у песимістичних прогнозах. А минуло кілька місяців, і цей нібито байдужий народ вийшов на вулицю.
Дозволю собі порівняння: якби пророкування революції в Україні прирівняти до ставок на футбольні матчі, то мій прогноз був би 6:4 або навіть 7:3. Не хочу бути погано зрозумілим: історики не пророкують майбутного, вони лише пробують з’ясувати можливі сценарії розвитку подій. А сценарій тут такий, що в сучасному світі революції стаються дедалi частіше. За підрахунками, у ХХ столітті революції були приблизно двічі на рік. За перших 10 років цього століття пропорція зросла до чотирьох революцій на рік.
Старше покоління у цій країні виховано на міфі Великої Жовтневої революції 1917 року, котра, своєю чергою, у свідомості більшовиків розвивалася за сценарієм Великої Французької революції 1789-го. Зауважте, в обох випадках ключовим словом є “Велика”: мовляв, революція -– то щось велике, епохальне, як вибух вулкана або землетрус. Історики ж знають, що насправді революції є банальним явищем. Вони стаються, як корки на дорогах: не регулярно, але часто.
Якщо ж ідеться конкретно про теперішню українську владу, то проблема з нею така, що вона ігнорує або ж не знає цих суспільних тенденцій. Вона й далі думає, що революція може бути тільки “Великою” і раз на сто лiт. А якщо вона так думає, то шанси нової “банальної” революції збільшуються.
— Нинішню ситуацію в Україні ви у своїх коментарях називаєте ще гіршою, аніж за Кучми. Чому?
— За Кучми — яким би корупційним той режим не був -– існувало негласне правило: опозицію не саджають у тюрми. Всі розуміли, що нині ти при владі, а завтра можеш бути поза нею. Кучма розумів, що в цій країні ніхто не може взяти владу навічно. Нинішня ж влада діє так, ніби прийшла років на сто. І почала з того, що посадила в тюрму своїх головних опонентів — Юлію Тимошенко та Юрія Луценка.
Прихід до влади Януковича відтворює логіку розвитку революції, коли на хвилі революційних розчарувань до влади приходить контрреволюція, яка нічого не забула, але нічого й не навчилася. Януковича і його команду губить ще специфічний “донбаський синдром”: вони думають, що усією Україною можна керувати, як Донбасом, за російським варіантом. А Україна -– то не Росія. Кучма принаймні це розумів і навіть книжку про те написав. Нині ж жартують, що Януковичу час писати книжку “Україна -– не Єгипет“.
На переконання деяких політологів, Україна ще ніколи не мала такого слабкого режиму, як теперішній. Знаю одного закордонного посла, котрий кілька місяців тому зателефонував нашому міністрові закордонних справ, привітати його з великим “досягненням” — з тим, що Україна за дуже короткий час зуміла ізолювати себе водночас від Москви, Брюсселю та Вашингтону. Посол сказав: “Таке ще нікому не вдавалося – ви зробили справжній переворот у міжнародній політиці!”
Влада так активно ізолює себе від власного суспільства i зовнішнього світу, що не надивуєшся, як швидко вона втрачає інстинкт самозбереження.
— Вiд початку виборці Західної України з недовірою ставилися до Віктора Януковича як Президента. Тим часом на сході йому ще донедавна довіряли. Як вважаєте, чому він так втрачає нині рейтинг по всій країні?
— На заході він ніколи не мав довіри і, припускаю, не матиме. Інша річ на сході. Тут на Януковича покладали певні надії, бо вважали, по-перше, що він свій, по-друге, що влада, яка прийшла після Помаранчевої революції, є кращою, ніж попередня (бо гіршу від “помаранчевої” влади складно було собі уявити), по-третє, що їй вдасться владнати відносини з Росією, вирішити газові проблеми, по-четверте, поремонтувати будинки, дороги, школи і так далі. Тепер бачимо, що насправді жодна з цих надій не справдилася. Навпаки, люди переконалися: єдине, що вдається чинній владі, — це себе збагачувати.
Одна з ознак революційної ситуації: влада втрачає легітимізацію — тобто виправдання, навiщо прийшла до керма держави. Тепер вона не має легітимізації ні на заході України, ні на її сході, ні в Брюсселі, ні в Москві, ні у Вашингтоні.
— Але чи була б така революція благом для країни?
— Тут я більш обережний у прогнозах. Україна від 2004 року вступила в такий розвиток подій, коли кожна нова влада гірша за попередню. Не відкидаю сценарію, коли після скинення Януковича матимемо ще гіршу ситуацію. Українцям треба припинити таку погану черговість подій, коли в їхніх руках революційні вила перетворюються на постреволюційні граблі.
— Якої ж революції потребує Україна?
— Я, і не тільки я, вважаю, що перед політичною революцією має відбутися революція цінностей. Україна потребує “перезавантаження”, тобто гри за новими правилами. Я не вважаю, що ці правила мають бути якісь унікальнi. На щастя, українцям не треба відкривати Америки чи винаходити велосипеда. Подивіться на сусідню Польщу, “чемпіона від революцій”, чи на більш далеку Грузію. Або ж на постфранківську Іспанію, або постнацистську Німеччину. Усім цим країнам рано чи пізно вдалося перервати ту погану послідовність i запровадити просту формулу — “ринок плюс демократія”. Звичайно, ця формула не є ідеальною, вона також дає збої i провокує нові кризи. Але ці кризи не є революційними, їх вирішують у рамках один раз запущеного механізму.
Щоб “перезавантажити” Україну, до влади має прийти вмотивована i рішуча еліта, котра знає, що і як треба робити. Це, власне, вона є носієм нових цінностей і, користаючи з доступу до державних ресурсів (школи, мас-медіа і так далі), поступово поширює ці цінності на все суспільство.
— Кому належатиме головна роль у нових протестах?
— Думаю, що арабський світ, а віднедавна Росія показують нам нову тенденцію: вирішальну роль у революціях, масових протестах відіграють не партії, а громадські рухи. Подібні процеси сьогодні є в Україні: стара опозиція слабка і роз’єднана, зате міцніють громадські рухи. Головна проблема: цим рухам бракує солідарності. Виходять протестувати на вулиці підприємці -– всі iншi підтримують, але мовчать. Те саме сталося з учительським Майданом, рухами “чорнобильців” чи користувачів ex.ua. А логіка має бути така, як у випадку польської “Солідарності” 1980-х років: нинi страйкують робітники, але їх підтримують і лікарі, і вчителі, і навіть професори.
Треба розуміти: революція -– не від солодкого життя. Це є хвороблива реакція на суспільні недуги, схожа на те, як температура тіла підвищується від вірусу. Боюся, що за чинного режиму українські хвороби вилікувати не вдасться, бо сам режим хворобливий. Питання в тому, чи суспільство, яке хоче жити нормальним життям, може саме себе вилікувати.
— Як розцінюєте останні президентськi призначення у силових структурах: Калініна — головою СБУ та Саламатіна — міністром оборони?
— Я не політолог, щоб аналізувати ці рішення, але як історик скажу: влада, яка так нерозумно поводиться, найімовірніше, добровільно не здасться. Вона робитиме все, аби втриматися силою, і щоб на ту “силу” можна було обпертися та їй довіряти.
— Якого характеру можуть набути нові протестні події?
— Характер революції більшою мірою визначає влада, а не опозиція. Зрозуміло, нинішнє керівництво держави не готове віддати владу мирно -– бо воно само підготувало такий сценарій, коли з влади йдеш просто в тюрму. Тому загроза, що проллється кров, є, її не можна ігнорувати. Але, з iншого боку, хочу звернути увагу на таке: згідно зі статистикою, сайт ех.uа за одну секунду відвідало близько 120 тисяч людей.
Кожен фахівець iз питань внутрішньої безпеки скаже, що жодне військо, жодна поліція не зможуть упоратися з натовпом, який збирається в одному місці і нараховує 100 тисяч осіб. Питання мирної революції полягає в тому, чи вдасться зібрати цих сто тисяч. Потенційно -– так. Адже кількість обурених роботою чинного уряду сягає уже мільйонів.
Важливо перетворити протести кількох тисяч людей на організовану дію в один час і в одному місці.
— Як треба діяти, аби — в разі революції — не змарнувати шансу на позитивні зміни в країні?
— Найбільше сподівань у нинішній ситуації дає виникнення різних громадських організацій по всій Україні, які посилено розмірковують над стратегію розвитку цієї держави. Особисто для мене найбільш відрадною надією є ініціатива “1 грудня”, яка зібрала поважних громадських діячів разом iз лідерами головних українських Церков. Ці люди тоді закликали власне до морального спротиву чинному режиму.
Для російського чи українського урядiв не є великою проблемою “посадити” лідера опозиції -– як-от Ходорковського чи Тимошенко. Проблема для нього виникає, однак, тоді, коли йому протистоїть зорганізоване громадянське суспільство, де є сотні й тисячі потенційних лідерів: спробуй їх усіх вияви й пересади!
— Кому ж маємо довіряти?
— Американський історик Олександр Мотиль колись навів такий приклад: найбільший вплив в Америці в боротьбі за громадянські права негрів мав Мартін Лютер Кінг. Він не був політиком, а лідером великого громадського руху, який об’єднався не за ідеологією, а за спільними цінностями: ніхто не має права позбавляти людину її гідності. Проблема для Януковича полягає у тому, що громадський рух в Україні нині має десятки потенційних Мартінів Лютерів Кінгів.
Пригадайте: в одному зі своїх віршів Шевченко писав, що найбільше боїться, як окрадену й нещасну Україну пробудять тоді, коли вона не буде до цього готова. Щось приблизно таке сталося 2004 року. Тоді Україна не мала якісної еліти, а суспільство дещо наївно вирішило, що все можна віддати на відкуп політикам. Але незабаром виявилося, що хоч би які добрі ці лідери були, вони, прийшовши до поганої влади, рано чи пізно зіпсуються.
З огляду на це i поразка Ющенка, і перемога Януковича є для нас ніби подарунками Божими: вони дають нам шанс помудрішати. Треба перестати довіряти лише лідерам і почати довiряти собi.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ, “Експрес”
52 ответа
А вы в это вырите что написал этот философ под чифиек в соей загородней резеденции : Какая революция где в украине-почитайте историю здесь никогда ни в прошлом ни в настоящим и будущем революцей небудет : размечталась лиса волка сьесть да самой хвост оторвали : Он что эти опусы писал как никогда нежил при союзе- или в булочную на такси ездит
«Нью-Йоркская газета «Сан» познакомила читателей с работой одного тихого американца, для которого митинги в Киеве — прямой результат его усилий. Адриан Каратницкий, сын украинских эмигрантов, много лет работает в организации «Фридом-хаус», которая, если судить по его словам, и является повивальной бабкой «оранжевой» революции.
Вот выдержки из публикации.
Как только на Украине началась избирательная кампания, г-н Каратницкий начал совершать перелёты за океан, чтобы встречаться с украинской элитой и людьми, получающими на Украине стипендии «Фридом-хаус». А когда Ющенко прилетал в Нью-Йорк, Каратницкий действовал как офицер по связи, организуя ему встречи с американскими политиками, заинтересованными в смене власти на Украине.
«Фридом-хаус» подготовил 1023 инструктора по выборам, которые контролировали избирательный марафон на Украине. Каратницкий также участвовал в организации лагерей для украинских активистов, которые начали свою работу ещё в августе. «Хорваты и сербы — лидеры групп, которые возглавляли гражданскую оппозицию Милошевичу, — учили украинских парней, как «контролировать температуру» протестующей толпы», — рассказывает Каратницкий.
Им разъясняли, как сопротивляться давлению правительства и показывать, что гражданские группы сопротивления не часть западного проекта. Их научили технике управления уличными митингами и приёмам высмеивания политических противников.
Результаты, говорит Каратницкий, можно видеть сегодня на улицах Киева. И добавляет: «Мне нравится Ющенко. Он прозападный политик, у него жена американка» (приводится по публикации в интернете: http://www.kp.ru/daily/23417/34712/print/).
Кроме того — это показатель того, до какой же степени высокомерного презрения к людям дошли разработчики такого рода сценариев:
во-первых, один и тот же сценарий без каких-либо изменений проводится в разных странах мира, начиная с 2000 г.: Сербия, Хорватия, Грузия, Украина (этот список не пополнила Белоруссия во многом благодаря личностному фактору — А.Г.Лукашенко, который смог перекрыть финансирование болтунов от оппозиции из-за рубежа, и в очередной раз показал всем, что “либеральная идея” без финансирования не работает и чахнет, вследствие чего пресечь финансирование — самый простой и надёжный способ её обезвреживания);
во-вторых, авторы сценария и его руководители в средствах массовой информации открыто заявляют о своей причастности к организации государственного переворота в другой стране ещё до завершения сценария, а не спустя лет пятьдесят в дискуссионно-предположительном тоне.
“николай”, Ярославу Грицаку, знаемому каждым, кто интересовался этой наукой, в качестве умного и незаангажированного историка — верим. Разве что я, в качестве знакомой из прошлого, могу слегка попенять:пан Ярослав, революцией в воздухе Украины запахло несколько раньше, чем Ваша некоторая интеллигентная отстраненность позволила Вам это заметить. А вам, “николай”, не “вЫрим”, именно так написано в вашем посте, и это не банальная опечатка, которыми грешу и я, а весь стиль поста, который может возникнуть или с тяжелейшего похмелья, либо из-за острой рези в животе, вызванной приступом диарреи от жуткого страха.
Революция то висит, но и повисеть ещё может. Недовольство толпы выливается чаще в погромы и уличную преступность, вооружённую анархию с ограблением инкассаторов с целью пополнения революционной кассы, и т.д. Чтобы недовольство переросло в революцию, а не свержению режима, должна быть организация, штаб, программа действий, финансовая поддержка.
Как показала практика, за официальных лидеров оппозиции (Ю.Тимошенко, Ю.Луценко) произошёл всплеска недовольства незначительный по сравнению с действиями недовольных масс в качестве протеста против закрытия ресурса EX.UА. “Верните развлечения!” Массы на то и массы, что существуют по античной формуле “ХЛЕБА И ЗРЕЛИЩ”. Ещё один весомый фактор — алкоголь. Вспомнили с чего начинал разваливать систему М.Горбачёв? Поэтому отсутствие политической подоплёки, как необходимой предпосылки для революции, не позволит оной состояться. Бунт. Хунта. Махновщина, но только не революция. Лидеров пока нет.
“У повітрі” над Украиной революция висит давно и провисит ещё столько же, а потом может и раствориться. Народ поддержит политическую силу, которая предложит программу радикальных изменений в обществе. Прежде всего в экономической сфере. Государство не может быть сильным когда системообразующие отрасли находятся в руках нескольких олигархов. Необходимо дробить такой бизнес или национализировать, ликвидировать серые схемы налоговой оптимизации. Да много чего предпринять, затронув интересы лиц влиятельных более, чем государственная машина. Как только найдётся кто-либо, кто предложит подобную программу (пока некому), то у него есть шанс быть немедленно ликвидированным. Слишком много нужно поставить на карту. Поэтому о революции рассказы — пустая демагогия. А на очередной дворцовый переворот, кроме наёмников, пока желающих не много.
ЕСТЬ О ЧЁМ говорить или спрашивать, в отличие от Николая где и так всё ясно
Кучму казнить как Чаушеску, вместе с Пинькой грабителем! И далее по списку! Пусть знают страх когда врать лезут на трон! Сварить живьем его!
Ну вот я бы очень даже поддержал революцию. Только вижу, что толк будет, если будет справедливость. Справедливые законы, зарплаты, пенсии. А это возможно в Украине? Честность милиции на зарплату в полторы тыщи гривень? Честные прокуроры и судьи? Честные плательщики налогов? Скажите ещё профсоюзы, ага, которые отстаивают права и интересы своих членов. Не вижу никого кто бы обещал такие изменения и способен был бы их претворить в жизнь. Принял бы я участие в гражданской войне на стороне Ю.Тимошенко? Да никогда, за неё даже её фракция в полном составе под судом не собралась. Лично она вызывает больше доверия чем все её тушки вместе взятые, а один в поле не воин. Как и кто оздоровит государство? Я пока никого не вижу, а вы?
Иначе какой ты Патриот, когда вами кукловодит чёрт из “собачьего сердца”
Все т.н. “революции” современности организовываются и осуществляются ЦРУ США под предлогом защиты демократии. И в украине такое возможно только в том случае, если так захочет дядюшка сэм.
Уважаемые форумчане, маленькая, но имеющая значение деталь: пост от 18.26 не является моим.Как неоднократно говорилось, Интернет-ресурс ОРД уникален свободой выхода на форум, кинул любой ник, набрал капчу, и все. Где-то — это хорошо: здесь пишется неподдельная история сегодняшнего дня. В чем-то — тяжко: воруют не только ники, но и реальные фамилии в какой-то мере известных людей. И тут возникает вопрос, неужели фразу, брошенную под моим именем, нельзя было подписать не то, чтобы таинственным ником, а своим реальным именем? Кого вы боитесь, себя? А почему авторы ОРД, подписывающиеся реальными ФИО, не боятся?…
на, что должна “прийти вмотивована i рішуча еліта, котра знає, що і як треба робити. Це, власне, вона є носієм нових цінностей”
“Никто не даст нам избавлення!
Ни Бог, ни царь и не герой.
Добьемся мы освобождення
Своею, собственной рукой”.
И об чем стоит и следует говорить и писать, изобретать велосипед? Цели ясны, задачи поставлены. Вперед! На выборы!
За и только за коммунистов!
Они знают, что и как делать, и не таких крутых, как наши олигархи, на место ставили. И жить было просто замечательно.
да несмневайтесь бензин нам выдадут и нетолько по окружной-собирем вас всех непрячитись-только вопрос куда девать вас будем-есть два решения всех пронумеровать и отпустить в евросоюз-есть другое направить революционеров -милионеров в кончу-заспу откуда они вышли и приводить туда екскурсии
лукавит историк. Революция — не спонтанное событие. Все революции произошли в результате длительной подготовки и планирования.
Николаю.твой номер 245 на телогреечке печать . Революцию не остановишь будет Великий бой и шакалы сдохнут .
Кацапи, а не пішли б ви усі на Фобос? Туди вже майже долетіла Московія, Україна вже тричі за останні сто років виходила у фінал, нарешті пора їй перемагати! Слава Україні!
сказал хохол и поставил в 4 раз в казино на арбате на чёрное
гергию : вот видно что жизнь ты знаешь по номеру 245-как для меня нормальная песня о молодых людях которые в силу разных причин нарушили закон и были осуждены ; а ты уже грозишся туди всех отправить- ты георгий неспиши так людям такой судьбы желать видь кроме лирики есть и проза жизни которой ты еще невидел-что-бы понять человека и возможно поддержать : Сначала чем кому-то такую дорогу стелить вспомни свою жизнь может мы по доброте душевной тебя забыли но ничего время есть можна эту ошибку исправить
всё это полная чушь.в стране где 99,9 процентов воры и стяжатели это приведёт только к замене одних другими.к нормальному человеку который не хочет украсть и присвоить,получить какую либо выгоду- отношение как к придрку или сумашедшему,какую сферу жизни не возьми,всё прогнило,интеллигенция карманная,пресса заказная,все органы-коммерческие структуры.картина удручающая и остается только обратиться к Богу,причём лучше напрямую и без посредников в лице различных церквей,которые сами превратились в коммерческие структуры.всем удачи.всё будет хорошо.
Сегодня паханат боится исключительно собственного народа. Слишком свежы в памяти события Майдана и маленьких постмайданных протестов. Голубое сообщество полностью игнорирует США Европу и Россию. Сегодня для бандитов нет авторитетов, они словами Ефремки и Богохульской заявляют о своей самостоятельности, заначительности и готовности указать всем “шовинистам” и буржуям их место в этом мире. Бандформирование безнадежно больно тягой к совковому преклонению народа перед властью, привитому великим отцом всех народов на генетическом уровне и безбашенной тягой к обогащению любой ценой. Мораль бандитов сегодня терпит крах благодаря возможности большому количеству людей интегрироваться в интернете на идеологической платформе. Согласен с автором — будущее за общественными организациями и их способностью контролировать сильных мира сего в будущем, а не наивной надеждой на приход новой — более моральной и порядочной элиты. Только общественные институты и контроль снизу смогут изменить ситуацию. А революцию будет это вопрос ближайшего будущего. И это не фантазии нетовских наблюдателей — это историческая закономерность. Вливаниями в ГПУ СБУ И МВД режим ситуацию не спасет. Примеры — на Ближнем Востоке.
общественные организации способны лишь помочь осуществить свержение в столице, к примеру. а дальше подобие Ливии, Египта или Югославии? что потом кроме свержения антидемократических сил? появится добрая фея и взмахнёт волшебной палочкой? и шахтёры со сталеварами станут получать выше зарплаты, владельцы шахт и домен перестанут пользоваться офшорами и откажутся от львиной доли дохода, милиция начнёт работать за 1500 гривень зарплаты, прокуроры также надзирать за законностью, а суды судить исключительно по законам? да, забыл. все коррупционеры сдадут награбленное, а предприниматели начнут во всю платить налоги? где взять столько бессеребренников?
Цитую:”Виктория АНДРЕЕВА ..Как неоднократно говорилось, Интернет-ресурс ОРД уникален свободой выхода на форум”.
Повна БРЕХНЯ,пані Вікторіє ! Не допускають на форум не лояльних до БЮТу !!! І не можливо зовсім висловити свою думку без бютівського партквитка.
Але матюки і образи сприймаються сайтом з повною лояльністю і схваленням,коли це спрямовано проти опонентів БЮТу. Отакий собі “шикарный вид”.
А щодо статті,то чисто маячня сивої кобили,ИМХО.
Оце і вся Ваша свобода,Вікторіє:”Ваш ip-адрес заблокирован.”. Та немає в мене партквитка БЮТу,немає !!!
Оце і вся Ваша свобода,Вікторіє:”Ваш ip-адрес заблокирован.”. Та немає в мене партквитка БЮТу,немає !!!
Відставник, блокують у нас хамів. У вас немає партквітка БЮТ, але ж ви пишете?
Відставнику. Ви не Відставник, а звичайнісенький політичний Провокатор! Так і називайте себе на форумі.
А что касается статьи Ярослава, по моему мнению, революция в Украине как силовой сценарий изменения государственной власти пока невозможен по целому ряду причин. Главные из них:
— Отсутствие общенационального демократического революционного лидера
— Слабое развитие гражданских общественных организаций
— Раскол и продажность в рядах политических партий и профсоюзных организаций
— Народ еще не доведен правящим режимом до такой степени отчаяния, что готов пойти на любые жертвы ради спасения себя и своих близких от насилия со стороны власть имущих.
— И наконец, к сожалению, Власть ПР еще достаточно сильна и пользуется поддержкой немалой части населения Украины.
Поэтому призывающим к Революции я рекомендую почаще просматривать видео уличных боев в Сирии с применением танков, артиллерии и систем залпового огня… Не дай Боже такому трапитися у нашому рідному Києві.
На мой взгляд, в настоящий момент оппозиция должна не призывать к революции, а сосредоточить все свои усилия и ресурсы на подготовку к выборам в Верховную Раду Украины.
Все это хе..я. Сколько б в Украине не было революций ничего здесь не изменится, учите историю тут всегда так было и так будет, мы ж не европейцы и никогда не станем, менталитет у нас другой. Хотите что то поменять, это запросто свет,музыку, дикораци, актеров..только пьеса в нашем театре одна
Все это хе..я. Сколько б в Украине не было революций ничего здесь не изменится, учите историю тут всегда так было и так будет, мы ж не европейцы и никогда не станем, менталитет у нас другой. Хотите что то поменять, это запросто свет,музыку, дикораци, актеров..только пьеса в нашем театре одна
Да, сегодня, по большому счету, нетрудно вывести народ на улицы, и, при желании, устроить “революцию”. Только вот в чем проблема: как лидеры революции, так и контрреволюции имеют дома по соседству в Конча-Заспе. А те, кто пойдет на баррикады…
…буду краток. Тут все мыслят, что революция — это обязательно улучшение. И сейчас, действительно не видно таких настроений, нет предпосылок в обществе (ценностей, морали, лидеров…). Но это не значит, что не будет бунта, без лидеров, подготовки и тд и тп. Ведь красть не перестанут, добрый лидер не родится из такой оппозиции, честных выборов не будет. А шанс был и народ поверил, и красть перестал на три месяца, и весь мир поверил… упустили шанс. Возможно, бунт начнется с тупых бандитских разборок, или кризис там… вспыхнет один регион, потом вся страна… не важно хорошо это или плохо, тут прогнозировать, оценивать не нам. Просто ситуация сейчас — власть сидит на бочке с порохом и “зажигает”. А народ бунт видимо поддержит, не для чего, так — ненависть выплеснуть, а кто и в корыстных целях. Это я не против кого-то, просто пытаюсь из всей информационной каши что-то понять, но … спілкуймося, може щось позитивне достигне. І в інших країнах така муть була, всіж люди.