ЦАР ТЯЧІВЩИНИ, АБО ПРОКУРОР-ХАБАРНИК

Дуже приємно, що в Україні виходить Інтернет-видання ord-ua.com, у якому можна розсекретити будь-якого крутого чиновника, навіть прокурора. Це завдяки редакції, яка не опускається до вихолощення викладених фактів. Матеріали автора друкуються в повному обсязі, через що — реальність: видання саме відвідуєме. У цьому інформаційному випуску нехай закарпатці, Президент України Янукович та Генеральний прокурор Пшонка дізнаються, хто керує районними прокуратурами та грається з людськими долями. Можливо, після цієї публікації хтось зупинить прокурорський хаос, який витворяє відряджений до Тячівщини прокурор Владислав Братюк, про якого неодноразово друкувала закарпатська обласна газета «Правозахист». .

Цар царята та царівна

Хочу зауважити, що Братюка в районі бояться, як небесної блискавки або смерті з косою. Тільки американські зелені з Владислава Петровича роблять лагідне ягнятко. Таке горе для району дісталося від колишнього прокурора Закарпатської області Бенци Ю.Ю. Це його найрідніше фінятко, якого заслали назавжди до нашого району. Він на посаді Тячівського районного прокурора з 2004 року. Цей «царьок» наступного дня, як переступив поріг Тячівської райпрокуратури, знайшов окремі особи, які в м. Тячів купили йому двоповерховий будинок. При цьому деякі копійчата для покупки залучили з районної ради, хоча попередникам-прокурорам ніколи нічого не дарували.

З наступного дня «царювання» у Тячеві Братюк бере водія Михайла у свої руки, тобто дає йому зрозуміти, що його, як миленькі, будуть возити слухняні помічники, крім Рошинця, бо він не керує автомобілем. Штатного водія прокуратури «царьок» зобов’язує возити малих «царят» до садочка та школи, підвозити та знаходити чисті екологічні продукти. А дружина Михайла змушена бути нянькою та прибиральницею у будинку, де «царює» не тільки Братюк, а й його сімейка.

П’яні гонки та його свора

Братюк добре розумів, що йому потрібна група підтримки, щоб мав з ким приготувати шашлик та не в одиночку насолоджуватися французьким коньячком. І одного разу «куций» підстеріг, як «царьок» добряче спожив оковитої, яка посадила його п’яним за кермо, де і скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у якій ледь не загинула людина. Однак службового розстеження не наступило, оскільки Братюк розпорядився, щоб скоєне ДТП оформили на водія. А чого б і не скористатись? Михайло числиться водієм у Тячівській районній прокуратурі…

Неможливо навіть припустити собі, що би творилося в Україні, як би всі були такі, як Братюк. Тоді не потрібно ні суду, ні міліції. На Тячівщині серед білого дня можна завалити людину, зґвалтувати, скоїти будь-який злочин, який міститься у кримінальному кодексі, і за скоєне вам нічого не буде. Для такого випадку цей «цар» у вуздечках біля себе тримає начальника міліції, начальника служби безпеки та має своїх радників, які за скоєні злочини організовують і заносять у кабінет прокурора зелені американські. Навіть, якщо злочинці не мають повної суми, надається відстрочка. Щоб мали змогу реалізувати майно. Від прокурора є повна гарантія – він пацан свого слова: якщо отримав бабло, кидалова не буде.

Для того, щоб творити таке, прокурору необхідні свої слідчі. З одним Братюку поталанило. Тут як тут — слідчий Ігор Турок. Цей відкриває та закриває кримінальні справи не за законом, а як потрібно Братюку. Якщо Ігор Турок колись би «проснувся», то його враз утримає те, що він сам скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у якій покалічено дівчину. Заслуга Братюка, що його слідчий не опинився на лаві підсудних. Тепер не потрібно сумніватись, що цей «боржник» до останнього буде служити небезпечному «царьку».

Прокурорські новації

Тячівський район один із найбільших в Україні, і за штатним розкладом потрібно два слідчих, хоча Братюку достатньо й одного. В прокуратурі кримінальні справи тільки відкриваються та закриваються. Для цього достатньо одного слідчого — досудове слідство в Тячівській прокуратурі не проводиться.

В прокуратурі був справжній слідчий Іван Росоха, який раніше працював слідчим в обласній прокуратурі. Я мала розмову з ним. Росоха мені розповідав, що неодноразово Братюк його в кабінеті по дві години маринував за справи, які були в його провадженні, та вимагав зелених.

Іван Росоха виявився порядною людиною, кваліфікованим слідчим, і Братюку він стояв поперек горла. Тоді «царьок» продумав усе до крапки, замовив ДТП, яке мав скоїти Василь Вурста з смт. Дубове. Так і було. Цей злочинець автомобілем наїхав на дорозі на Росоху і той опинився в реанімації.

Братюк і не гадав, що слідчий виживе. Він дав Рососі І.І. після реанімації один день вийти на роботу, а наступного — на своєму автомобілі відвіз до свого хрещеного батечка Юрія Бенци, який був на посаді прокурора Закарпатської області, де Івана Росоху за п’ять хвилин було звільнено.

Хочеться вірити, що в ході чисельних судових процесів Росоху поновлять на посаді. Але я припускаю, що це така ймовірність, як те, що Братюка посадять за грати.

50 кримінальних справ

Мені вдалося зібрати інформацію через помічників прокуратури: Дьолога, Романа та колишнього заступника прокурора Михайла Юрійовича Багари, який більше пропрацював на посаді прокурора, ніж Братюку від роду. Вони розповіли, що в прокуратурі понад 50 кримінальних справ незаконно порушено проти керівників. До прикладу: Братюк спочатку вимагав від колишнього голови Вільхівської сільської ради Бенци В.М. 50 тисяч доларів. Той відмовився, і побував за ґратами. Тепер не секрет, що у Бенци В.М. в судовому порядку всі кримінальні справи закрито, оскільки в його діях відсутній будь-який злочин. За це Братюк повинен був би знаходитись в колонії суворого режиму, а він до цих пір «царює» в прокурорському кріслі.

Ви добре пам’ятаєте, як Братюк полював за колишнім головою Грушівської сільської ради паном Мельником. Зараз Мельник в адміністрації, і при зустрічі прокурор лізе цілувати мельтони, як дяк в церкві перед молитвою, вірою священною.

Моя думка, що Мельник колись віднесе Братюку передачу в СІЗО, а за те, що невинна людина 3 роки знаходилась у розшуку, Братюк буде боятися навіть жити на цьому світі.

Око в 50 тисяч доларів

На Тячівщині майже всім відомо, що майор міліції Негря Іван Михайлович 31.12.2009 року перебував на службі. Його керівництво доручило йому біля 23-ої години перевірити сільську раду, де в піст сільський голова Рошко В.М. та горе-приватний підприємець Голубка П.П. вчинили «караоке» у п’яному стані. Ці нелюди по-звірячому побили міліціонера.

І що ви думаєте? «Царьок» Братюк терміново з’являється в прокуратурі, забуваючи, що на місце злочину він був зобов’язаний виїхати та очолити слідчо-оперативну групу. А він очолив оперативну групу, до якої ввійшли два колишні заступники Тячівського РВ УМВС – Кузьма та Грулю, яких «царьок» зобов’язав домовитися в лікарні, щоб злочинців після «караоке» визнати тверезими. Це їм вдалося. Тільки тоді, як родичі майора та він особисто закидали телеграмами Генеральну прокуратуру України та Міністерство Внутрішніх Справ, проти злочинців Рошка та Голубки було порушено кримінальну справу за статтею 345 ч.3 ККУ, за якою передбачене покарання до 12-ти років позбавлення волі.

Після отримання хабара Братюк зробив усе, щоб злочинців звільнити з-під кримінального покарання. Для цього цей небезпечний прокурор дає прокурорські вказівки слідчому Бодні, і слухняний недосвідчений підлеглий тяжкий злочин перекручує на статтю про необережність: ніби Рошко притулився до майора міліції, і тяжкі тілесні ушкодження виникли від цієї брудної брехні, а фермер-свинар Голубка зовсім не причетний до цього тяжкого злочину. Особисто спілкувалася з Негрею І.М., який вірить, що вони стануть сліпими від Божого покарання. «Царьку» Негря бажає, щоб і його діти ходили сліпими, а Братюк щоб виносив до онкодиспансеру на ліки стільки доларів, скільки отримав від Голубки.

Не пройшло багато часу, як Братюк замовив Тячівським пацанам налякати Бодню. Але пацани так його налякали, що Бодня опинився на лікарняному ліжку, а Братюк заробив бабло за те, що пацани перебільшили.

Смерть дівчини на совісті Братюка

Випадково зустрілася в Буштині з пані Марією, яка розповіла, що її 14-річну доньку автомобілем збив Василько Пітух із Грушева. В ході досудового слідства злочинця під варту не взято, оскільки вияснилось, що цей пацанчик мав бабло, а на Братюка зелені – як на наркомана марихуана. Кримінальну справу розглядав Тячівський районний суд. Судові засідання тривали півроку. Державне обвинувачення підтримував прокурор Василь Рошинець, який мав намір, щоб суд покарав винного, згідно з вимогами КК України. Як тільки прокурор дізнався, що ця родина при зелених американських, то в останню хвилину Рошинця безпідставно відсторонив від справи. Братюк особисто пішов підтримувати державне обвинувачення, і за тяжкий злочин просив убивцю покарати умовно. Мати покійної судове рішення оскаржила до Верховного Суду України, а Братюку просить, щоб його дітям Бог дав такої долі, яку отримала її покійна донька.

Такі дивні рішення тячівці отримують кожного дня. «Царьок» усім вихваляється, що районом керує він.

Прокурорський «касир»

Хочу, щоб за межами району знали, що посаду голови Тячівської РДА посів принциповий досвідчений працівник Михайло Шелевер. Тільки тячівців дивує, чому він не позбувся цієї небезпечної людини, через яку найбільший район в Україні втрачає свою репутацію. Михайле Івановичу, прокиньтеся та женіть цього «царька» з району, щоб читач зрозумів, що у Тячеві не все так погано!

Велика честь та хвала Івану Івановичу Ковачу. За сім років він, мер Тячева, зробив з цього населеного пункту місто європейського зразка. Шановний! Вас поважають у столичних кабінетах. Мені ж стало відомо, що Ви небезпечного «царя», тобто Братюка, взяли з собою до столиці та познайомили цього хабарника з заступником Генерального прокурора України Михайлом Івановичем Гаврилюком. Краще б Ви його викинули на перевалі — народ Вам усе життя був би вдячний, що Тячівщина позбулася цього відрядженого прокурора, погонялово якого в обласній прокуратурі було «касир».

День починається з «жнив»

Шановні читачі, до Вашої уваги наступна історія, від якої вуха в’януть. «Царьок» зібрав біля себе слухняних приватних підприємців, що з села Руське Поле, яким навішав локшину на вуха. Справа в тому, що Генеральний прокурор України Пшонка доручив Братюку побудувати для нього в цьому селі віллу. За рік підприємці допомогли «царьку» звести будиночок на 400 м2. При цьому Братюк запевнив, що поки він у Тячеві, то за ґрати не потрапить жодний тячівець, за винятком сліпого, кульгавого або бездомного. «Царьок» слово стримав, і «горний ворон» їздить порожнім. Колись він був переповнений, а зараз Тячівське ІТТ постійно без затриманих. «Царьок» розпочинає робочий день із інформації, чи потрапив за ніч хтось до рук міліції, після обіду «несе битий небитого». Братюк усе рішає і гадає, що він усе життя буде царювати та ніколи не помре.

Шановні читачі, доводжу до Вашого відома, що в прокуратурі Братюк набрав команду і кожен має ролі: хто проводить ремонт замків, хто на Ужгород готує сумки з ковбасою. Роман збирає інформацію по кафе, хто що говорить про прокурора, а вдень закривається в кабінеті і до обіду відсипається. У нього в кабінеті є навіть маленька подушка. Прокурор Дьолог – це довірений помічник, однокурсник Братюка. До відома читачів, Дьолог до 7-го класу навчався у Солотвинській спецшколі. Він тільки в 4-му класі почав пізнавати букви. У колишнього голови Тячівської РДА Василя Банка є фото усього класу. Нам тільки не вдалося дізнатись, до якої школи ходив Братюк, але видно, що долари рахує добре. У Братюка зараз одна мета: як позбутися Тимківа — першого конкурента на заступника. Прокурор- «царьок» собі вибрав на зама Юру Беламута. Цей молодий Братюку відвалив немалу суму, але прокурор знає потроху зелені відробляти. Для Беламута — квартира, а Рошинець і Тимків по 30 км кожного дня доїжджають на роботу. Їм квартира не світить. Читачі, але це не головне, якщо в прокуратурі рота помічників, яких Братюк так залякав, що вони не мають права і закашляти, не кажучи вже, аби про щось пікнути.

Вони його нехай терплять, а ми, громадяни, заслуговуємо на справжнього прокурора району, який буде керуватись ст. 21 Конституції України, а не доларами, та жити за поняттями. Можливо, хтось у районі знайдеться та відправить цю публікацію Президенту та Генеральному прокурору України. Думаю, що досить цьому хабарнику сидіти в прокурорському кріслі. Громадяни не будуть терпіти такого нахабного прокурора.

Я не боюся поставити свій підпис, 2 роки збирала факти і докази. Боюся одного, щоб Братюк не підпалив прокуратуру, і порушені та закриті кримінальні справи щоб не згоріли. В грудні вже була спроба підпалити прокуратуру, але пожежна бригада вчасно приїхала і врятували прокурорські кабінети та кепські справи.

Далі буде.

Тетяна Нересницька.