У Азарова Фейсбук трещит от жалоб

Премьер-министр Николай Азаров заявил, что его страница в Фейсбуке перегружена. Об этом он сказал во время расширенного заседания Совета предпринимателей при Кабмине, передает Gazeta.ua.

В частности, во время своего выступления на заседании председатель Государственного комитета по вопросам регуляторной политики и предпринимательства Михаил Бродский посоветовал предпринимателям обращаться к председателю правительства через его страницу в Фейсбуке.

“Сейчас моя страница перенасыщена, — отреагировал на это премьер. — У нас же тарифы. Мы сказали, что нет никаких оснований их поднимать. И вот наша огромная страна из разных населенных пунктов постоянно присылает сообщения. Люди занимаются анализом. Стоило ли поднимать тарифы на ЖКУ, а мы принимаем меры. А ты еще хочешь, Михаил Юрьевич, чтобы мне и предприниматели писали?”- поинтересовался Азаров.
Джерело: <a href=”http://gazeta.ua/ru/articles/politics/_azarov-otmahnulsya-ot-pisaniny-biznesmenov-v-facebook/420633”>Gazeta.ua</a>

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

4 ответа

  1. По мнению Азарыча предприниматели видать Тимошенко на зону жалобы должны писать, ей мол делать нехрен пусть себе отписывается…

  2. Рахівський район Закарпаття.В селах на культурно-мистецькі програми які зводяться лише до пянок і гульок витрачається по 20 і більше тисяч бюджетних коштів,а на благоустрій села 6000грн.Де справедливість?

  3. Микола Ямович, поясніть, будьте ласкаві, чому уряд Тимошенко за одну добу уклав Угоду з Росією про гах, нехай даже дорогий, а ваш уряд більше двох років не здатен укласти ніякої Угоди? Це свідчить про те, що у вашій команді немає професіоналів. А кричали: “У нас уряд проффесіоналів” Вийшла брехня.
    Ви не працювали в Уряді Тимошенко, а на суді давали свідчення проти неї. Це ж необєктивно. Правильно буде, якщо ви відкличите свої, упереджені свідченняТа вибачтесь.

  4. Шановний Микола Янович до цьго часу ми неодержали відповіді від Кабінету міністрів України про долю нашлго листа. Прес проти нас продовжується до цього часу. Ректор ЛДУФК створює неможливі умови для проживання. Допоможіть будь ласка!

    Кабінет Міністрів України
    Прем’єр Міністру Кабінету Міністрів України
    Азарову Миколі Яновичу
    01008 м. Київ, вул..Грушевського 12/2
    мешканців гуртожитку
    79038, м. Львів, вул. Таджицька, 19
    тел.. 0672728600

    6 квітня 2012 року

    Пане Прем’єр міністр!

    Звертаються до Вас мешканці гуртожитку №2 по вулиці Таджицька,19 у м. Львові Львівського державного університету фізичноої культури. Ми доведені до відчаю, богато з нас проживає в гуртожитку десятки років на законих підставах згідно типових угод про копесацію комунальних послуг та фактичних витрат на утримання приміщень. ми живемо в нестерпних умовах, в гуртожитку, в якому відключено опалення періодично відключають електрику, провокують аварії на системах водопостачання, тієї холодної зими ми з сім’ями по тижнях замерзали в наших кімнатах при відсутності опалення тому, що керівництво ЛДУФК посилаючись на приписи ПАТ « Львівобленерго» подавало занижену напругу електромережі створюючи штучні аварії повністю відключали електропостачання ( на даний час ПАТ « Львівобленерго» відключило будівлю гуртожитку від електропостачання) та й навіть з таких помешкань, нас та сімю з дітьми, хочуть викинути. Нас виселяють шукаючи різні причини, такі, як розпорядження про перевірку законості проживання, розпорядження про потребу забезпечення працівників та студентів , розпорядження про аварійний стан, приймають судові рішення без нашої присутності. Надають в органи прокуратури недостовірну інформацію. Не можуть люди, жителів в 21 столітті жити в таких скотських умовах, в яких ми живемо .
    Керівництво та ректор Львівського державного університету фізичної культури п. Приступа Є.Н. використовує своє службове становища приймає всі можливі та неможливі міри, законні та незаконні методи направленні на укривання злочинних дії які допускались керівництвом Інституту в подальшому Університету, починаючи з 1990 року в використані державного майна а саме гуртожитків №2 по вул. Таджицька,19 та гуртожитку №1 по вул. Пасічна,64а, які використовувались не за призначенням та в корисних цілях. Власником гуртожитків є Міністерство освіти і науки України, гуртожитки знаходяться на балансі ЛДУФК. Гуртожитки як студентські не використовуються починаючи з 1990 року по теперішній час. Ми вселялись та мешкаємо в гуртожитку по вул. Таджицька,19 згідно Положень затверджених керівництвом ЛДУФК, де вимагалось від нас мати скерування-клопотання від установи, де ми працюємо, після чого з нами укладалася угода про найм житлових приміщень, а це свідчить про законні підстави для вселення та проживання в гуртожитку.
    Своєю позовною заявою ( Позовна заява про виселення з студентського гуртожитку без надання іншого житлового приміщення ) яка свідчить і доводить, (це визнається і підтверджується самим керівництвом, поданою ним позовною заявою) вбачається наявність з 1990 року в ЛДІФК а потім ЛДУФК, злочинного організованого угрупування і наявність його по теперішній час. З позовної заяви випливає та документах в додатках підтверджується що, організована група чиновників ( одному це зробити неможливо) починаючи з 1990 року.
    1. Ігноруючи чине законодавство, маючи на балансі гуртожитки №2 по вулиці Таджицька,19 та гуртожиток №1 по вулиці Пасічна,64а , що підтверджується листом Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту від 20.02.2007р. Ректор ЛДІФК п. Герцик М.С. підписує Положення про гуртожитки датовані березень 1994р. та жовтень 1994р., що дозволяє злочинному угрупуванню вселяти ( сторонніх ) осіб які не мають трудових відносин з ЛДІФК в обхід чинного законодавства (по встановленим ним та узаконених в Положенні правилам вселення) без спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. В 2007 році ректор ЛДУФК п. Приступа Є.Н. підписує Положення про студентські гуртожитки від 12 грудня 2007р. та 2008р які не можуть відповідати вимогам юридичного документу , що ж знову таки дозволяє угрупування продовжувати використовувати гуртожитки незаконно не за призначенням.
    2. Не змінюючи статус гуртожитків, який як вони стверджують до цього часу є « студентський», це є випадок, коли керівництво приймає незаконне рішення відносно перепрофілювання гуртожитку ( не оформляючи це офіційно), передає кімнати в оренду , складає Угоди на вселення, використовує як готелі, порушуючи тим самим право мешканців на житло.
    3. Порушують закон , поселяючи осіб які не мають трудових правовідносин з ЛДУФК, тобто не є працівниками ЛДУФК.
    4. Не реєструють ( не прописують) таких осіб в такому гуртожитку. Зумисне починаючи з 1990 року не видавали відповідних документів на вселення, прописку реєстрацію щоб в нас не виникло законного права користування .
    5. Порушуючи закон не видавали ордери на вселення у кімнати «студентського» гуртожитку (на даний час звинувачують мешканців, що вони самовільно, протиправно займають житлові кімнати починаючи з 1990р. по теперішній час).
    6. На підставі сфальсифікованої угоди стверджують, що мешканці проживають тимчасово і термін дії угоди закінчився. Ми проживаємо десятки років, сплачуємо оплату за проживання, комунальні послуги 482 грн/міс. які не зрозуміло куди йшли та йдуть і як обліковувались та по яких статтях використовувались. 4 вересня 2008 року Президент України підписав Закон України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, який набирав чинності з 1 січня 2009 року. Цей Закон регулює питання щодо забезпечення реалізації права на житло громадян, які тривалий час (не менше п’яти років) на законних підставах проживають у гуртожитках ( ми вселялися з гідно вимог керівника ЛДІФК ректора п. Герцика М.С. Положення про гуртожитки від 10. 1994року я поселився в 1995році згідно вимог), призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей ( в Положенні підтверджено перепрофілювання гуртожитку на по факту «для проживання одиноких громадян або для проживання сімей», цитата (Використовуються під житло викладачів, працівників інституту та мешканців м. Львова і області.) і одиноких та сімї). Цей Закон не поширюється на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання у зв’язку з навчанням, підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою; осіб, які мешкають у гуртожитку без законних підстав (без офіційної реєстрації місця проживання)(в Положенні не вказано, що житло надається тимчасово(я поселився в 1995році згідно вимог)не навчався та не перцював у ЛДІФК, цього від нас не вимагалось ) відмова керівництва ЛДІФК у реєстрації мешканців гуртожитку є порушенням вимог законодавства, керівництво ЛДІФК надаючи дозвіл на проживання у гуртожитку, зобов’язане було зареєструвати нас, як проживаючих у відповідності до Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. та інших нормативних документів.;
    7. З 1990 року збирали великі суми коштів використовували їх не за призначенням, довели своєю злочинною недбалістю будівлю гуртожитку №2 по вул. Таджицька,19 ( з їхніх тверджень) до аварійного стану. ( Підприємство, установа, організація, у віданні якої перебуває гуртожиток, зобов’язана утримувати його згідно з встановленими санітарними правилами, єдиними правилами та нормами експлуата-ції і ремонту житлового фонду; своєчасно провадити необхідний ка¬пітальний і поточний ремонт будівлі та ремонт інвентарю; укомплек¬тувати кожну кімнату меблями, постільними речами та іншим інвен¬тарем відповідно до типових норм.
    Керівники підприємств, установ, організацій, у віданні яких пе¬ребувають гуртожитки, несуть відповідальність за правильну екс¬плуатацію та утримання гуртожитків, підтримання в них установле¬ного порядку і правил проживання.). Фальсифікуючи різні документи що, доведено в додатках №
    8. Ректор ЛДІФК п. Герцик М.С. підписує Положення про гуртожитки датовані березень 1994р. та жовтень 1994р., що дозволяє злочинному угрупуванню вселяти ( сторонніх ) осіб які не мають трудових відносин з ЛДІФК в обхід чинного законодавства (по встановленим ним та узаконених в Положенні правилам вселення) без спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. Не ставлячи до відома відповідні Міністерства освіти, та контролюючі органи які прибували до них з перевірками. Про, що свідчать листи відповіді з Міністерства освіти і науки України які до цього часу не володіють реальною інформацією, щодо незаконного використання державного майна ЛДУФК починаючи з 1990 року по теперішній час а саме гуртожитку №2 по вул. Таджицька,19 та гуртожитку №1 по вул. Пасічна,64а. В 2007 році ректор ЛДУФК п. Приступа Є.Н. підписує Положення про студентські гуртожитки від 12 грудня 2007р. та 2008р які також не можуть відповідати вимогам юридичного документу, що ж знову таки дозволяє угрупування використовувати гуртожитки незаконно не за призначенням. Потрібно відзначити, що фактично це виглядає як випадок, коли керівництво приймає незаконне рішення відносно перепрофілювання гуртожитку, здає кімнати в оренду , складає Угоди на вселення, порушуючи тим самим право мешканців на житло. Не надаючи прописки, реєстрації по місцю проживання, виселяють в примусовому порядку створюючи нетерпимі умови проживання (як і в нашому випадку) , порушуючи ст.47 Конституції України. Зумисне починаючи з 1990 року не видають відповідних документів на вселення, щоб в мешканців не виникло законного права користування .
    9. Окрім того ЛДУФК не визнає наше проживання протягом десятків років а посилається на сфальсифіковану угоду і стверджують, що гуртожиток який не використовувався як студентське житло починаючи з 1990р. таким і залишається. Стверджує що, ми створюємо перешкоди у здійснені ним права користування таким майном та його розпорядженням.
    10. Керівництво ЛДУФК пунктом 10 позовної заяви визнає наявність злочинного угрупування яке порушувало і порушує до цього час ( що свідчить про наявність угрупування на даний час) яке порушило в своїх корисних цілях усі вимоги Житлового Кодексу та право на реєстрацію і.т.д. Стверджують, що ми самовільно зайняли жилу площу починаючи з 1990р. Керівництво ЛДУФК до цього не бачило, що в гуртожитках живуть мешканці, а куди наші гроші носила завідуюча гуртожитком Пристай М.Г. з 1990р., керівництво ЛДУФК не задавало собі питання звідки вони беруться ці кошти?. А відповідний профспілковий комітет і комітет чесних та принципових комсомольців не цікавився, що творить керівництво ЛДУФК з гуртожитками, може не хотіли цього бачити, не виникало в них бажання навести законність, прийняти спільне рішення про дозвіл на вселення та видати ордера надати прописку, реєстрацію, перепрофілювати будівлю законним чином починаючи з 1990р.? Таким чином, у відповідності до вище наведеного, як пише в позовній заяві представник позивача ( ЛДУФК) шановний п. Семенина В.М. з його юридичної точки зору за всі порушення протягом з 1990 року ми повинні відповідати за злочині дії організованого злочинного угрупування яке діє на теренах ЛДУФК, і нас треба виселити щоб приховати їхню злочину діяльність починаючи з 1990р. пов’язану з незаконним використанням державного майна. Це на нашу думку можна кваліфікувати як корупційні дії теперішнього керівництва ЛДУФК по укриванню злочинів, порушення законодавства України, яке привело до нашого безправ’я та обманюючи суд, перекласти всю відповідальність за ці злочини на мешканців та наказати нас за порушення законності керівниками ЛДУФК, виселивши з помешкань на вулицю ( поповнити число бездомних). Немає нас, все закрито усі чисті. Чому ми повинні відповідати за безконтрольність Міністерства освіти і науки України відносно до ЛДУФК в використані ним державного майна, усіх відповідних органів контролю які проводили безпосередньо перевірки даного Університету, що у них не виникало питань до керівництва ЛДУФК починаючи з 1990року ?.
    Львівська прокуратура , куди ми писали свої звернення, не мала змоги провести детальну та ретельну перевірку дій посадових осіб, які мали місце протягом цих років починаючи з 1990 року по теперішній час тому, що як видно з пояснень до додатків, теперішнє керівництво ЛДУФК та ректор п.Приступа Є.Н. роблять все можливе та неможливе, законне та незаконне, щоб приховати порушення законодавства, використання гуртожитку №2 по вул. Таджицька,19 та гуртожитку №1 по вул. Пасічна,64а не за призначенням, з порушенням прав людини, фінансової дисципліни, Житлового Законодавства України і.т.д. Не на надає правдивої та вичерпної інформацію відносно використання будівель гуртожитків, що надало змогу адміністрації ЛДУФК, як видно з листа до в.о. прокурора Галицького районну м. Львова молодшому раднику юстиції п. Т. Іваник та гр.( громадянці ?) Гречанівській В.О від адміністрації ЛДУФК посилатись на висновки перевірок прокуратури зроблених по ряду документів, як пише в листі проректор з АГР п. Лобай Р.Р. (представлено ряд документів які свідчать про законність дії ЛДУФК), як доказ нижче написаного відповіді прокуратури написані, вибачте будь ласка як під копірку. Ці висновки надають змогу проректору з АГР п. Лобай Р.Р. погрожувати мешканцям зверненням до правоохоронних органів.
    В Галицький районний суд м. Львова, керівництвом ЛДУФК на друге засідання були надані документи , які свідчать про порушення Законодавства України керівництвом ЛДУФК, щоб не надати нам можливості дослідити документи в судовому засіданні, рішення Галицького районного суду м. Львова, було проведено при закритих дверях без нашої присутності. Нами була подана письмова заява про перенесення судового засідання в зв’язку з хворобою адвоката, судом наша неявка була визнана без поважних причин і такою, яка свідчить про затягування розгляду справи. Судом було визнано порушення вимог чинного законодавства на час проживання позивачів у гуртожитку ( ми проживаємо в гуртожитку по теперішній час та оплачуємо комунальні послуги які приймаються на рахунок ЛДУФК) . Звинувативши нас у затягуванні розгляду справи не надали можливості дослідити всі подані документи керівництвом ЛДУФК. Суд посилається на технічні висновки які не відповідають нормам технічного документу. З гідно рішення Галицького районного суду від 08 грудня 2011 року визнано, що факт відмови відповідача у реєстрації мешканців гуртожитку є порушенням вимог на час проживання у гуртожитку ( це вставка ляпсус свідчення втручання адвоката ЛДУФК в коригування рішення суду, прочитайте без виділеного ) законодавства -(мова оригіналу) відповідач, надаючи дозвіл на проживання у гуртожитку, зобов’язаний був зареєструвати їх, як проживаючих у відповідності до Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. та інших нормативних документів. «Судом також встановлено, що позивачі по справі є мешканцями гуртожитку Львівського університету фізичної культури, що знаходиться по вул. Таджицька 19 у м. Львові. Вказані обставини підтвердили і визнали в судовому засіданні сторони. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.» Це свідчить, що позивач «ЛДУФК» визнав факт подальшого порушення наших прав, так як ми і на даний час є мешканцями даного гуртожитку, сплачуємо рахунки за проживання які ЛДУФК приймає, що свідчить про продовження нашого договору. Визнання технічного стану будівлі гуртожитку таким , що потребує реконструкції не є доведеним. Службову записку провідного фахівця Самойлової М.Ю. від 15.12.2010р., та дефектний акт комісії від 04.05.2011р.. не є технічно правильно виконаним документом і не може братись до уваги, (це документ свідчить про низький рівень фахової підготовки даних фахівців). Інструментальної перевірки дані фахівці не проводили, використання незрозумілих нетехнічних термінів ( терпимий стан, ужасний стан, незадовільний стан, стислі умови і.т.д) з яких не зрозуміло фактичного стану будівлі, цей документ більше похожий на страшилку. Висновком спеціаліста Кархут І.І. про результати обстеження будинку по вулиці Таджицька 19 у м. Львові для проведення капітального ремонту в рекомендаціях визначаються три незначних обсяги робіт. З огляду на вищенаведене у нас не було можливості в судовому засіданні дослідити та довести, що порушувалось законодавство відносно мешканців гуртожитку по вулиці Таджицька19 протягом починаючи з 1990 року Міністерством освіти та Львівським інститутом фізичної культури та його правонаступника Львівським університетом фізичної культури, визнати використання гуртожитку по вул. Таджиціка19 не за призначенням, визнати відповідачем ( теперішнім керівництвом ЛДУФК) протизаконними дії, що спрямовані на укривання злочинів пов’язаних з порушенням Житлового Кодексу України , визнати законність нашого проживання, порушення прав на реєстрацію, довести, що такі дії керівництва є продуманими і добре спланованими та спрямовані щоб зробити нас безправними перед Законами України., що проректор Львівського державного університету фізичної культури Р. Лобай своїми не фаховими діями чинить руйнацію державного житлового фонду (гуртожитку), адже низька температура та вологість спричинять появу грибка та руйнацію будівлі, ініціювати розслідування відповідними інстанціями незаконних дій з державним майном.
    Сплата комунальних послуг проводилась ЛДУФК з порушенням чинного законодавства. В угодах не надавався номер розрахункового рахунку, що змушувало мешканців сплачувати на відомості завідуючому гуртожитку. Це призвело до того , що мешканці не мають на руках відповідних документів які доводили би їхні законі підстави проживання. ЛДУФК надало можливість використовувати кошти на свій розсуд.
    Такі дії керівництва є продуманими і добре спланованими та спрямовані на те, щоб зробити нас безправними перед Законами України. Спрямовані на укривання злочинних дії в незаконному використані державного майна з 1990року, по теперішній час (гуртожиток №1 по вул. Пасічна,64а) що спричинили нанесення матеріальних та фінансових збитків Українській державі.
    Прокуратура Львівської області відкривала кримінальну справу по факту підробки посадовими особами актів виконаних робіт під час капітального ремонту в Львівському державному університеті фізичної культури в частині 2статті 364 « Зловживання владою або службовим становищем» та частиною 2 статті 366 « Службова підробка» Кримінального кодексу України. При проведенні підготовки бази стадіону «СКІФ» в рамках підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу. До речі на даний база неповністю завершена.
    На підставі наведених фактів та документів ( додатки з поясненнями) наданих керівництвом ЛДУФК з Галицький районний суд м. Львова, Личаківський районний суд м. Львова, Апеляційний суд Львівської області м. Львів. Чому за зумисне доведення будинків гуртожитків до непридатного стану; використання державного майна за не призначенням; за створення нецивілізованих методів тиску на людей; за знущання над громадянами України; за укриття порушень ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ; за обман Міністерств та державних органів влади; за змушення над людьми, змушування жителів в 21 столітті жити в таких скотських умовах в яких ми живемо; за заставляння знедолених людей нести незаслужене покарання за злочини які творило керівництво ( ЛДІФК) Львівського державного університету фізичної культури створивши штучні правові умови, щоб викинути людей на вулицю зробивши їх бомжами!. За незаконні дії державних чиновників несе відповідальність народ України ?
    Просимо ВАС пане Прем’єр Міністр України:
    1. Вивчити нашу скаргу та надати оцінку теперішньому керівництву Львівського державного університету фізичної культури на відповідність займаним посадам , притягнути керівництво Львівського державного університету фізичної культури до відповідальності згідно чинного законодавства .
    2. Зареєструвати мешканців гуртожитку №2 по вул. Таджицька,19 м. Львів, Відновивши порушені законні права мешканців.
    3. Передати гуртожиток в комунальну власність (поки будівля не доведена керівництвом Університету до повної непридатності для проживання) міста Львова, що вирішить не тільки наше житлове питання, але й питання забезпечення житлом молодих спеціалістів – працівників освіти та інших хто потребує житла, тому, що в гуртожитку є багато вільних кімнат ( 65 кімнат)
    З повагою мешканці гуртожитку №2 по вулиці Таджицька, 19 м. Львів

    «_10___» «___04____» 2012 року.
    Скарга на ( 8 ) аркушів.
    Додатки з поясненнями ( 191 )аркушів.

    Відправлено по адресам:

    Президенту України
    Януковичу В.Ф.
    м. Київ, вул. Банкова, 11
    мешканців гуртожитку
    79038, м. Львів, вул. Таджицька, 119
    тел.. 0672728600

    Кабінет Міністрів України
    Прем’єр Міністру Кабінету Міністрів України
    Азарову Миколі Яновичу
    01008 м. Київ, вул..Грушевського 12/2
    мешканців гуртожитку
    79038, м. Львів, вул. Таджицька, 19
    тел.. 0672728600

    Генеральному прокурору України
    п. Пшонці Віктору Павловичу
    м. Київ вул. Різницька 13/15
    мешканця гуртожитку №2
    по вул. Таджицька,19
    Гвоздь В.М.
    79038, м. Львів, вул. Таджицька, 19
    тел.. 0672728600

    Прокурору Львівської області
    п. Василенку Олегу Андрійовичу
    мешканця гуртожитку №2
    по вул. Таджицька,19
    Гвоздь В.М.
    м. Львів вул. Таджицька,19 кім. 29
    тел. 0672728600

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

В Лондоне пригрели чиновницу Лени-Космоса

Марина Погибко, просившая летом этого года предоставить ей политическое убежище в Великобритании, на днях получила его. Об этом LB.ua стало известно…
АгроГазТрейдинг и семья Зеленского

АгроГазТрейдинг и семья Зеленского

Много пишут что Мельник это человек Татарова, Ермака… Нет. Это человек Квартала95, замкнут соответственно на Шефира. Многие наверно слышали про…

В УСБУ Херсонщины выявлен шпион

Внутренняя безопасность СБУ задержала сотрудника УСБУ в Херсонской области, которые передавал информацию российским спецслужбам. Об этом сообщает «Преступности.НЕТ» со ссылкой на…
НОВОСТИ