В зале суда присутствуют слушатели, родственники и осужденные. В железной клетке 4 человека. Напротив нее 2 два вооруженных милиционеров-конвоиров, еще двое по углам и двое у входной двери. По центру зала трое судей, слева от них два судебных исполнителя, правее от них прокурор, напротив прокурора — стол защиты. В зале представители 2 каналов телевиденья.
Судьи: Пузыревский Евгений Борисович, Елфимов Александр Васильевич и Крещенко Анатолий Николаевич.
Прокурор: Шевченко Оксана Александровна
Первое судебное дело. (Дело банды Бекетовых)
Банда Бекетовых состояла из 4 человек, но до скамьи подсудимых дожили только 3. Один из них скончался в камере, второй из-за милицейских пыток пережил операцию на животе, третий и четвертый тоже подвергались жестоким пыткам. Банда проходила по делу – махинации с квартирами и действовала в период с 2007 года и занималась вместе с Зам. начальником ЖКГ, и местным участковым милиционером Шевченковского района. Нашли одинокого старика (Шевченко) через зам. начальника ЖКГ, и вместе с выше упомянутым милиционером вывезли его в частный дом Бекетовых для пыток, закрыли старика в подвале и приковали его. Когда махинация с квартирой не вышла, задушили его и топором отрубили ему голову. Тело выкинули в реку, а голову до сих пор не могут найти. На суде выяснилось много новых фактов, один из них то, что была проведена экспертиза тела убитого на ДНК с родственником (внуком) из России и выяснилось, что это не тело убитого, проходящего по делу. А также были несовпадения в уликах. Также были названы новые фигуранты по делу, которые не привлечены к ответственности, по этому суд был перенесен на 13 декабря 2011 г. и осужденных вывели из зала суда под конвоем.
Второе судебное дело. (Дело по разборке между двумя водителями)
За железной решеткой сидел обвиняемый, и в зале суда сидел потерпевший. Два водителя не разъехались на дороге, и решили кому уступить дорогу кулаками. Когда один из водителей понял, что он слабее он достал из своей машины переделанный пистолет с усиленными резиновыми пулями и 4 раза выстрелили в грудь сопернику. Тот перенес 3 операции, но пулю так и не смогли достать из организма потерпевшего и тот получил инвалидность ІІ группы. Верховный суд амнистировал осужденного и выпустил его из под стражи прямо в зале суда.
Третье судебное дело. (Дело воришки)
Осужденная находилась в заде суда. Суть дела в том, что она сняла в частном доме комнату, пока хозяйки (старой бабушки) не было дома, осужденная проникла в ее жилье и завладела пластиковой карточкой «Укргазбанк» вместе с пин. кодом. Осужденная успела снять 9200 грн. Суд оставил ее наказание без изменений, а именно 3 года условно.
Четвертое судебное дело. (Дело Шевченко)
Осужденная была в зале суда. Суть дела не была понятна, потому что осужденная наотрез отказалась что-либо говорить, утверждая что прокурор может относиться к делу предвзято, так как у прокурора такая же фамилия, как и у осужденной Шевченко. Осужденная твердила, что она ни в чем не виновата, что виноват какой-то прокурор, который уже не работает в Прокуратуре, т.к. сбил человека на дороге. Осужденная сама отказалась от кассационной жалобы.
Пятое судебное дело. (Дело наркомана Зураба)
Осужденного в зале суда не было, но присутствовала большая группа поддержки вместе с отцом осужденного. Суть дела в том, что Зураба неоднократно задерживала милиция, то с амфетамином, то с героином. После очередного раза задержания в наркотическом состоянии, обыскали его квартиру и нашли амфетамин, героин и незарегистрированный пистолет с двумя обоймами. Адвокат пытался объяснить в суде, что Зураб первый и последний раз купил наркотик по своей юношеской наивности, и что он процветающий баскетболист, и что он всячески пытался помочь следствию, рассказав о своем дилере. Прокурор всячески была против о удовлетворении кассации, мотивируя тем, что спортсмен не может употреблять наркотики (неоднократно), и что он находится в таком возрасте, когда прошли юношеские шалости. Но суд был почему-то очень лоялен к осужденному. И когда обвиняемого оправдали, группа поддержки захлопала в ладоши, а судья улыбнувшись, сказал, чтобы такое больше не повторялось.
Прокурор – Парусов.
Шестое судебное дело. (Дело менеджера)
Осужденного в зале не было, был только его адвокат. Киевская фирма во главе брат подсудимого, мать подсудимого – бухгалтер. Подсудимый – менеджер компании. В период с 2008 года, он подделал подпись своего брата, сдавал не правдивые отчеты о налоге на прибыль предприятия. Суд вынес решение из-за появившихся новых материалов в деле, направить дело в апелляционный суд для нового рассмотрения.
Седьмое судебное дело. (Дело налоговика Мищенко)
Осужденный был в зале суда. Он бывший начальник налоговой инспекции Светловодского района. Вместе со своим подчиненным он получил взятку в размере 10 тыс. грн. за то, что пытался узаконить банкротство фирмы. В суде он признался, что он не святой и что он лишился всего, и попросил не менять ему меру наказание – три года условно и невозможность занимать руководящую должность один год. Суд согласился.
Один из судей поменялся
Прокурор — Эвельгизова
Восьмое судебное дело. (Дело крестьянина Баланюка)
Осужденный был в зале суда. В 2008 году он срубил в период с мая по декабрь 122 дерева, а коммунальное предприятие обвинило его в незаконной вырубке деревьев. Осужденный уже отсидел за это 4 месяца в тюрьме, и подал кассацию в суд на свое оправдание, регламентируя это тем, что деревья он рубил не в лесу, а на сельскохозяйственных угодьях, которые принадлежат сельской общине. Просил показать ему Государственный акт на участок земли и межевые знаки. Но суд и прокурор отказались проверять государственные документы на лес. Прокурор и судьи решили, что «по логике» 122 дерева на поле вырасти не могли, что они могли вырасти только в лесу, т.о. мнения судей и осуждённого разошлись, судьи решили, что проверять документы не обязательно, т.к. милиционеры, прокуроры и судьи знают где лес, а где не лес исходя «из логики». По мнению судей, протокол осмотра места приключения (так в уголовном деле) и протокол воспроизведения событий являются достаточными доказательствами незаконной порубки леса.
«ОРД»
15 ответов
Хм… По логике — это не суд. Это безответственно резвятся взрослые люди на костях и бедах граждан.
Да, действительно, это не имеет ничего общего, кроме названия, конечно, с судом в европейском понимании этого слова. Разве это можна называть судом, если по одинаковым правовым прецедентам он принимает диаметрально противоположные решения?!
Такое судилище выгодно власти, олигархам, нечестным на руку судьям, богатым преступникам и жуликам “в шоколаде”, но не законопослушным гражданам Украины.
Уже давно пора ТРЕБОВАТЬ от власти введения в Украине ПРЕЦЕДЕНТНОГО ПРАВА. Но большинство недоученных юристов и особенно ценители “Мурки” и слышать об этом не хотят. Это и не удивительно. В случае введения прецедентного права “отмазывать” себя любимых будет сложно. Проще и далее вешать лапшу на уши согражданам. Но истина конкретна — Dura lex sed lex — Закон суров, но это закон. Только прецедентное право не даст убийцам в судейской мантии, богатым наследницам, зажигающим на Бентли по Крещатику и совершающим чудовищные ДТП преступникам, избежать заслуженного наказания.
Заряженного Зураба,как социально близкого,но оступивщегося-оправдать,а богомерзкого холопа-крестьянина,за то,что посмел срубить деревья(“кто охотился в моей лесу того ждет виселица”)-в тюрьму,чтоб гнил там…Вся суть нашей ВОНЮЧЕЙ сситемы,высосанные показатели,за счет вот таких вот селян…
Вопрос по шестому делу:
“Суд вынес решение из-за появившихся новых материалов в деле, направить дело в апелляционный суд для нового рассмотрения.”
Разве апелляционный суд и высший специализированный не одно и тоже?
Ведь новые обстоятельства должны смотреть в нарсуде, как суде 1-й инстанции обжалования?
Нет ничего проще — ввести институт суда присяжных!
Но власти имущим это не выгодно.
К выступлению предыдущего оратора хочу добавить и свои 5 коп., в назидание дилетантам. Прецедентное, оно же англо-саксонское право, создавалось со времен Робин Гуда, а в Америку его привезли в “готовом виде” английские колонисты. И сейчас иногда в США судьи ссылаются на судебные прецеденты суть ли не 15 века, а адвокаты поднимают нехилые бабки только за то, что “выковыривают” такие прецеденты в библиотеках. Другое дело — разумная комбинация англо-саксонской и континентальной модели, чтобы Верховный Суд не СОЗДАВАЛ право, а регламентировал его ПРИМЕНИНИЕ. Кстати, формально этот пробел устранили, только процедура пересмотра дел очень громоздкая.
ПРЕЦЕДЕНТНОЕ ПРАВО
правовая система, в которой основным источником права признается судебный прецедент, т.е. решение, вынесенное по какому-либо делу, обязательно для всех судов равной и низшей инстанции при рассмотрении ими аналогичных дел. Эта система дает возможность суду выполнять правотворческие функции не только в случае отсутствия соответствующего закона, но и при наличии недостаточно четкой нормы. П.п. характерно для Великобритании (точнее, для Англии, поскольку в Шотландии действует свое особое право), США и других стран, воспринявших английское право. В рамках П.п. сложились две ветви: общее право и право справедливости.
Мдя ….вот это номер! С какого такого перепугу источником ПРАВА у нас стала Верховная Рада?? Верховная Рада — это источник законов и то для физических и юридических лиц… А если бы не было Верховной Рады — то у нас не было бы прав?? То есть не было бы прао на труд и прочее? Так вот источником власти и осуществляющим её непосредствено — является Украинский Народ! читай Конституцию и Декларацию о Народном Суверенитете … А вот источником ПРАВА — во всех правовых системах мира — являтся Господь Бог!Так как ВСЕ ПРАВА человек (если конечно он в правовом статусе человека)обретает фактом своего рождения! Читай Декларацию ООН и правах человека от 1948 года — (правда не ратифицированную Украиной) и Декларацию прав коренных народов ООН от 2007 года правда так же не ратифицированную Украиной — оттого и живём так. А что до судей — то не важно, прецедентное право или какое ещё.. Важно — а судьи кто? По какому праву им предоставлена возможность кого ли бо судить? Раньше всё было просто — ПРАВА от Бога — у — прав — ляет (то есть у прав) Государь (Го — СУд — АР — судья от ГОспода на земле так как АР — это земля обратное РА — солнце) он и назначает законы, судей и пр… Но французская революция это у них забрала вместе с головами….Однако вопрос об источнике права и власти никуда не делся.. Была принята первая французская конституция — “Декларация прав человека и гражданина” и введёно понятие источник власти народ! то есть он теперь у — права.. А тогд кто может судить — естественно выборные от народа судьи! а кто может исполнять насилие? — естественно — выборные от народа… Так вот в самой сильной старне мира США — выборные судьи и выборные шерифы — начальники полиции — именно поэтому они США, а мы непонятное дерьмо… У нас последние выборы судей и народных заседателей произошли в 1983 году …с тех пор в этом праве нам отказано… А уж начальников полиции мы не выбирали с времён Киевской Руси и гетьманщины… Так кто мы? рыбы и быдло .. с номером в ухе — называется ИНН.. Но выборность судей — это полумера…. Если источник права Бог — а иного нет… То там в Евангелиях сказано — не судите и не судимы будете, и второе — Аз есмь Бог и аз воздам.. ТТоесть Божественое право указывает нам прямо — мщение только Богом может осуществляться, и суд только Божий… И в самом деле — как может человек не зная обстоятельств, движений души, мыслей другого человека решить что есть зло, а что добро? что есть преступление, а что есть благо? Повсеместно и во все времена — то что вчера было преступлением, сегодня норма жизни — а завтра — достоинство…(например педерастия) и наооброт… То есть нормы морали и добра и зла меняются со временем..и оказывает сажали не за то и расстреливали не тех.. Однако — уже ничего не вернёшь..И тогда сажают и растреливают судей, следователей и пр.. и всё заново. Впервые перед этим противоречием стали советские правоведы при подготовке Конституции 1936 года.. И решили её блестяще! Законы и прочие раюости — это дело социума который договорился их выполнять! Если кто то их нарушает — значит он не хочет жить по законам социума и тот вправе принять меры к защите себя от таких. При этом — определение вины или мщение — отпадает! Был введён термин — меры социальной защиты. Так вот советские суды (до 1953 года) не судили..(чем самым не брали на души судей старшный грех — присвоение полномочий Бога) не определяли ничью вину и не мстили — они защищали общество — принимали меры социальной защиты общества от тех кто не желал жить по его законам. Это и до сих пор не имеющая себе равных по логике и праву система. Ничего более справедливого никто создать не удосужился.
Согласно принципа социальной защиты, всех пришлых сельских жлобов надо уничтожить, чтобы не вредили горожанам своим посягательством на городское жилье.
От этих тараканов только цены повышаются
Если это шутка,то юмор черный,если нет то автор ПОЦ.
Легко и непринужденно… я улыбнулся от души … предыдущих коментов не читал, господа прокуроры)))
По делу Шевченко, если уж о нем написато, то нужно розъяснить причину его фабрикации
Народному депутату України
Донію Олексію
Шевченко Оксани Володимирівни
вул. Літописна, 11 кв. 2
м. Переяслав-Хмельницький
Київська область, 08400
Скарга
на помічника Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Панченка Богдана Валерійовича та працівників Київської обласної та Генеральної прокуратури, які переписують три з половиною роки його неправду у своїх відповідях на мою та вашу адреси
З 07 січня 2008р. неподалік Борисо-Глібської площі відпочинку у нашому місті в щільній міській забудові, а також за 3 м від мого будинку у сусідньому будинковолодінні по вул. Літописній, 9 почалося зведення пенсіонером із с. Мала Каратуль нашого району Бакуменком В. станції технічного обслуговування автомобілів (далі — СТО). Як цей старий нам пояснив, зводить він СТО для своїх дітей – дочки та сина. Він та його діти по Літописній, 9 не проживали і ніколи не будуть проживати. У лютому 2008р. СТО була зведена у тому виді, в якому вона є і зараз. У самому будинку по вул. Літописній, 9 ніхто не проживав на той час і зараз. Господар садиби по вул. Літописній, 9 Потупа П.Я., який заспиртовує свій мозок заживо, здуру виписав генеральне доручення на розпорядження цією садибою на співмешканку-утриманку сина цього старого із с. Мала Каратуль — Бакуменко Людку і тепер сам живе у своєї колишньої жінки у багатоетажці.
З 04 липня 2008р. по сьогодні ця СТО працює без вихідних з 8 ранку до 18 вечора, за винятком днів перевірки, про які їх повідомляє та особа, яка розглядала наші попередні скарги. Цей же час, тобто 3 (три) з половиною роки, ми скаржимося до прокуратур всіх рівнів та до народних депутатів на незаконну діяльність цієї СТО, так як там здійснюється вулканізація покришок, від чого смердить випарами резини, знімаються і надіваються пневмогайковертами болти на колесах, через що створюється рівень шуму у 85-95 децибел при нормі 20 децибел, також від ударної сили звуку йде вібрація (звуки схожі на кулеметні черги над головою, для порівняння, шум від відбійного молотка, яким трощать асфальт, становить 110 децибел). По нормам СТО, де здійснюється вулканізація покришок, повинна бути розміщена за 50 м. від житлової забудови. Це передбачено у Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173, а саме у додатку № 4 «Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них» хімічні підприємства і виробництва Клас V для виробництва та вулканізації гуми без застосування сірковуглецю санітарно-захисна зона повинна становити 50 м.
Наші скарги закінчуються лише тим, що архітбудконтроль штрафував у 2008р. Потупу П.Я за розміщення не там, де треба гаража, та його довірительку Бакуменко Людку за незаконне переобладнання цього гаража у СТО, також декілька разів на рік санстанція, пожежники штрафували цього старого, співмешканку-утриманку його сина — ту ж саму Бакуменко Людку та підставних осіб за незаконне розміщення та незаконну діяльність СТО. Цим перевіряючі робили собі показники роботи і поповнювали бюджет за рахунок мізерних штрафів. Також інспектори наклеювали пломби на вхідні двері СТО, які відразу ж зривалися, на них навіть клей не встигав висохнути. А СТО як працювала так і працює собі далі. Також перевіряючі нашими скаргами вганялися одне в одне глибше, тобто вони щільніше здружувалися і кріпче захищали одне одного.
Ці нестерпні умови проживання, що для нас створив старий із с. Мала Каратулі Бакуменко В. (створив, обіжрався і склеїв навіки свої покришки, за ним уже і коржики поїли, а нам-мучайся), і неправди помічника П-Хм міжрайонного прокурора Панченка Б.В. про те, що СТО, на його думку, не працює і роботи із шиномонтажу там не здійснюються, та бездумне переписування цих неправд працівниками Київської обласної та Генеральної прокуратур — є катуванням (ст. 3 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 127 КК України, нашою державою також ратифіковано Європейську конвенцію про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню). Мета катування — залякування і дискримінації нас, щоб ми продали свій пів будинку їм за безцінь і потікали світ за очі. Власника іншої половини нашого будинку цей старий уже обдурив: обіцяв купити квартиру. Так три з половиною роки пройшло, а він квартири не купив та й сам скопитався, і тепер вони нікому не докажуть, що він їм обіцяв викупити їх півбудинку. Зараз вони і продати не можуть і не живуть у цьому півбудинку, і бояться навіть скаргу кудись написати. Також продати своє помешкання і десь вихати не можемо і ми, бо біля СТО ніхто не хоче купляти.
Ми маємо конституційне право на безпечне для життя та здоров’я довкілля (ст. 50 Конституції України) та на звернення до правозахисних органів для захисту цього конституційного права (ст. 40 Конституції України). А замість цього отримую цілоденне знущання шумом, смородом, бухканням і прокурорські неправди вдобавок, з яких вбачається, що прокуратура і не думає захищати наші права. До речі, помічник П-Хм міжрайонного прокурора Панченко Б.В. згідно його приписки проживає по вул. Можайській, 5 у гуртожитку ПТУ, яке розміщене за 250 м від СТО, тому, якщо він живе по місцю прописки, а не у тому помешканні, що йому оплачують за те, щоб він писав неправди по, наче, нероботі СТО, повинен чути і бачити, що СТО працює щодня. Щодо приписки помічника П-Хм міжрайонного прокурора Панченка Б.В., то про неї відомо із рішень однієї із літніх сесій Хоцьківської сільської ради П-Хм району у 2006р. та із рішення сесії П-Хм міської ради від 29.11.2011р. По обом цим рішенням Панченку Б.В. було виділено земельні ділянки для забудови. У першому випадку 25 соток, в другому випадку 10 соток. Тобто, згідно ст. 121 Земельного кодексу України право на отримання безоплатно для забудови земельної ділянки особа має лише 1 раз, а прокурорський працівник Панченко Б.В. виявляється таким правом користується безліч разів. І при тому він ще має наглість підтримувати обвинувачення у справах про шахрайства та крадіжки, де фігурують суми 100 і менше грн. Земельна ділянка, якою він хоче завладіти, куди дорожча за суми, у завладіння яких він обвинувачує інших, інколи незаконно. 09 грудня весь світ відзначає Міжнародний день боротьби з корупцією, Україною підписано навіть Конвенцію ООН проти корупції. Але це все не перешкоджає займатися корупцією помічнику П-Хм міжрайонного прокурора Панченку Б.В. дезінформувати вищестоящі прокуратури про нібито припинення діяльності СТО і не разу при цьому не відповідати за свої неправди.
Секрет такої прокурорської опіки і те, що СТО ніякими засобами протягом цих трьох з половиною років не можна закрити є те, що щотижня працівник СБУшні Бакуменко О.В. приїздить до неї і особисто перевіряє, щоб вона була відкрита і працювала. Також його співмешканка-утриманка Бакуменко Людка, та, на яку оформлено генеральне доручення від Потупи П.Я. на розпорядження, в тому числі і цієї СТО, прибігає декілька разів на тиждень і слідкує, щоб СТО завжди була відкрита і в ній не валялися лишні папірці, здаля схожі на гроші, які вона підбирає і несе із собою. А сам СБУшник Бакуменко О. обнаглів до предєла і 13 лютого 2012р. на власній машині – чорний воронок із держномер 4041 АХ, привіз перевіряючого із МНС до цієї СТО по нашій скарзі. При тому помічник П-Хм міжрайонного прокурора Панченко Б.В. нагло бреше ці три з половиною роки, що СБУшник Бакуменко О. та його співмешканка-утримманка Бакуменко Людка не має ніякого відношення до цієї СТО. Це корупція у чистому вигляді, коли обидва правоохоронці прикривають злодіяння одне одного, нагло брешучи про те, що ми пишемо звернення про законність роботи СТО. Хай надасть помічник П-Хм міжрайонного прокурора Панченко хоч одне наше звернення, де ми б писали про законність розміщення і роботи СТО. Такого немає, бо всі наші звернення були щодо незаконності розміщення і роботи СТО, а Панченко Б.В. навіть у цьому пише направду. Таким чином, Прошу:
1.Вжити заходів, щоб наша біда набула огласки і Ви з парламентської трибуни донесли про ці знущання наді мною та моїми близькими до відома громадськості.
2.Вжити заходів до звільнення брехливого помічника П-Хм міжрайонного прокурора Панченка Б.В. із органів прокуратури без права поновлення за систематичну брехню щодо СТО і порушення прокурорської присяги, а також порушення земельного законодавства через багаторазове безплатне отримання земельних ділянок для забудови із різних сільрад по території району та держави.
3.Посприяти в припиненні незаконної діяльність цієї СТО, щоб вона дійсно стала закритою.
4. Дайте роз’яснення, чому П-Хм міжрайонну прокуратуру було створено наказом прокурора УРСР № 47 від 26.01.1989р., УРСР 24.08.1991р. припинила своє існування і створено нову державу Україну, 12.09.1991р. було прийнято Закон України «Про правонаступництво України», згідно ст. 4 якого органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України, 28.06.1996р. прийнято Конституцію України, а на її підставі П-Хм міжрайонної прокуратури так досі і не створено, а та що є П-Хм міжрайонна прокуратура, будучи створеною у 1989р. не будучи ні створеною ні легімітизованою у Незалежній Україні, не зрозуміло на якій підставі на своїх бланках ставить тризуб – Малий Державний Герб України. Вкажіть той документ, який би легалізувував районні прокуратури УРСР в Незалежній Україні?
У протилежному разі, якщо Ви прокурорські неправди вважаєте нормою життя, то прошу Вас з метою приведення законодавства до існуючої дійсності ініціювати внесення змін до ч.1 ст. 351 КК України «Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради» виклавши її у такій редакції: «Невиконання службовою особою, крім працівників прокуратур всіх рівнів, законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації». Видайте їм індульгенцію, хай Вам і нам брешуть і далі, але на законній підставі. До речі, за цією статтею з часу її дії, тобто з 01.09.2001р., не порушено жодної кримінальної справи та не притягнено до кримінальної відповідальності жодної особи, отже ця стаття – непотрібний баласт, тому можна взагалі її скасувати, якщо брехня прокурорських не зачіпає Вашу честь і Ви не бачите у цьому злочину.
Бакуменку О. 05.01. 2012р. виділили земельну ділянку на виїзді із міста П-Хм. Ото хай забирає свій шарашкомонтаж і катиться від нашого будинку, а також хай анульовує генеральне доручення від Потупи П. Я. на свою співмешканку-утриманку Бакуменко Людку на цю садибу і на це СТО.
Прошу знайти час і прочитати працю В. Чорновола «Правосуддя, чи рецидив терору», написану у 1965р. Оці судді наче по цій праці вчилися приймати незаконні рішення, їх імена: Вищий адмінсуд 11.01.2011р. Горбатюк С.А., Мироненко О.В., Мороз Л.Л., Смокович М.І., Чумаченко Т.А., 18.01.2012р. Ситников О.Ф., Гашицький О.В., Лиска Т.О., Малиніна В.В., Штульман І.В., Київський апеляційний адмінсуд 22.07.2011р. Горяйнов А.М., Безименна Н.В., Мамчура Я.С., 22.07.2012р. Данилова М.В., Бєлова Л.В., Бистрик Г.М., Київський окружний адмінсуд 19.11.2009р. Штогун С.Г., П-Хм міськрайсуд 28.10.2009р. та 25.01.2012р. Рева О.І., Овдієнко К.М. Всі вони іменем України намагалися узаконити незаконну СТО – цей шарашкомонтаж, що заважає нам жити. А Овдієнко К.М. взагалі незаконний вирок мені виписала, щоб мені не було часу писати скарг на незаконну СТО. Шевченко О.В. 16.02.2012р.
Суддям Вищого адміністративного суду України Ситникову О.Ф., Гашицькому О.В., Лисці Т.О., Малиніній В.В., Штульман І.В. (18.01.2012р. № 28340/10)
Копія суддям того ж суду Горбатюк С.А., Мироненко О.В., Мороз Л.Л., Смокович М.І., Чумаченко Т.А. (11.01.2011р. № 28345/10).
Копія суддям Київського апеляційного адміністративного суду Даниловій М.В., Бєловій Л.В., Бистрик Г.М., (22.07.2010р. № 2-а-9112/09/1070) Горяйнову А.М., Безименній Н.В., Мамчурі Я.С. (22.07.2010р. № 2-а-537/09).
Копія суддям Апеляційного суду Київської обасті Левчук О.Д., Бех М.О., Ященко І.Ю. (30.10.2009р. № 10с -183), Миколюк О.В., Дрига А.М., Полосенко В.С. ( 02.02.2011р. № 11-51)
Копія судді Київського окружного адміністративного суду Штогуну С.Г. (19.11.2009р. 2-а-9112/09).
Копія суддям П-Хм міськрайонного суду Репі О.І. (14.10.2009р. № 4-51/2009, 28.10.2009р. № 2-а-537/2009, 25.01.2012р.), Овідієнко К.М. (02.11.2010р.№ 1-12/2010)
Представника позивача Шевченко О.В.
вул. Літописна, 11 кв. 2
м. Переяслав-Хмельницький
Київська область, 08400
Заява у справі № 28340/10
18 січня 2012р. без виклику нас у судове засідання ви (пишу з малої літери, бо поваги у мене до вас немає) винесли незаконну ухвалу про відмову у касаційній скарзі мого довірителя на брехливі рішення першої інстанції — Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009р. (суддя Штогун С.Г.) та другої інстанції — Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010р. (суді Данилова М.В., Бєлова Л.В., Бистрик Г.М. ) на позов про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Оскаржувалася бездіяльність колишнього П-Хм міжрайонного прокурора Кузовкіна О.В. та його тодішнього помічника Недільченка В.С. Ми оскаржували їх вперте небажання припинити незаконну діяльність станції технічного обслуговування по вул. Літописній, 9 у м. П-Хм Київської області. Однак, Кузовкін О.В. так і пішов в невідомому напрямку із своєї посади. Недільченко В.С. став заступником іншого П-Хм міжрайпрокурора. А незаконна СТО ще працює і досі.
Знаю, що за п. 3 ч. 2 ст. 239 КАСУ маємо право подати через ваш суд заяву до ВСУ про перегляд цієї ухвали. Але у судовій практиці України немає аналога такому позову, щоб був вирішений по закону. Всі судді в Україні, наскільки б були незаконні дії (бездіяльність) прокурорів, у позовах про оскарження цих дій (бездіяльності), завжди прокурорів виправдовують. В нас не Америка, щоб торжествував закон. Тому, немає рішення у побідній справі оскарження прокурорської бездіяльності, щоб опираючись на нього можна було б подати таку заяву про перегляд вашої ухвали. Радуйтесь своїй неуязвимості!
Також я знаю, що можу оскаржити вашу брехливу ухвалу до Європейського суду з прав людини з підстав того, що ваш суд цією ухвалою не встановлює справедливість, а надає законності брехні низових суддів та прокурора і його помічника узаконюючи їх бездіяльність. Тобто не забезпечено право на справедливий упродовж розумного строку судовий розгляд. Однак, цього робити не будемо, бо час перегляду у Страсбурзі скарг на судові рішення становить років шість і більше, і при перегляді ніхто не вивчатиме матеріального чи процесуального права держави, звідки надійшла заява. Просто напишуть, що це питання внутрішньої компетенції держави заявника. Відповідачем буде держава України, в особі клерка від Кабміну, а не персонально ви. Навіть якщо я і виграю справу і мені присудять компенсацію, то все рівно з вас її по регресному позову ніхто стягувати не буде. Це вам добре відомо. Смішно, Кабмін не формує суддівський корпус, не може розглядати скаргу на суддю, а у Страсбурзі мусить придумати брехні, щоб виправдати суддів-негідників і щоб не платити компенсації з держбюджету заявникам. Щодо судової тяганини у касаційній інстанції, коли касаційну скаргу було подано у серпні 2010., а розглянуто у січні 2011р., то це явна підстава для подачі та для задоволення такої скарги. Але, від цього незаконна робота цієї СТО не припинеться. То нащо мені писати туди скаргу? Про скарги у Вищу раду юстиції України, у Вищу кфаліфікаційну комісію суддів та Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя я взагалі не говорю – писати туди без грошей — даром витрачати час і кошти на марки і коверт.
Також знаю, що ви спочатку винесли ухвалу про витребовування справи із Окружного адміністративного суду м. Києва, тому із серпня 2010р. до осені 2011р. справа не розглядалася. Потім після моїх звернень до прокуратури до вас звернулися по телефону із прокуратури і ви з переляку швидко цю справу призначили до розгляду і розглянули так, як вам було сказано і швидко про це доповіли у прокуратуру. До того ви про неї забулися, вона валялася без діла. І це при тому, що Кузовкін О.В. не є з 01.03.2011р. П-Хм міжрайпрокурором. (Щука здохла, а зуби остались). Тобто, прокуратура захищає навіть тих прокурорів, які уже в ній не працюють. Цьому доказ є також і те, що по аварії, винуватцем якої став 23.02.2011р. тодішній П-Хм міжрайпрокурор Кузовкін О.В., не те щоб кримінальна справа не порушувалася, його навіть не було притягнуто до адміністративної відповідальності і у статистику цей випадок не попав.
Но, дійсному власнику СТО – старому Бакуменку Вольодьці ваші брехливі суддівські рішення не допомогли і зараз вони йому ні до чого, і в туалет з ними він уже не сходить: нема що і немає чім обтирати. Він без міри об’їдався на радостях, що СТО працює і всі вищі суддівсько-прокурорські інстанції тільки переписують брехні низових інстанцій, і ніхто із перевіряючи з області чи республіки навіть не знає, де його СТО знаходиться. Що він, якийсь там прапорщик, міг насадити самих суддів вищих судів цілими колегіями не скидая з них мантій та прокурорів усіх прокуратур, в тому числі і з Генеральної прокуратури. Обіжрався і склеїв навіки свої покришки, в тому числі і за вашого прямого сприяння, бо якби СТО була б закрита, то і обжиратися йому нічого було б. Оце тільки одна правда на світі є, не те, що ваші суди неправедні. Сорив грошима як піском, щоб СТО стояла і робила, тепер сам у пісок навіки прикопаний.
Ви пишете в своїй ухвалі брехні да іще іменем України, що СТО закрита, хоча вона працює і зараз. Доказ тому є лист із Київської обласної санстанції, що цю СТО закривали у 23 січня цього року. А, значить, до того як її закрити, вона-то була відкрита. То, значить, 18 січня цього року – день винесення вами брехливого рішення про протилежне, СТО працювала. На жаль, працює і зараз, бо пломбу 23 січня цього року зірвали через 15 хвилин після її наклеювання. Це підтверджує, що у вашій ухвалі викладені брехні про те, що «Результатами перевірки прокурора стало те, що … діяльність з шиномонтажу у спірному гаражі припинено». Де ж її припинено, коли на широкій вивісці СТО великими буквами написано, що на цій СТО здійснюється ремонт шин любой сложности, тобто шиномонтаж. Як вам не стидно. А ніяк. У вас просто стида немає. Поки що дійсно запечатали гроба старого Бакуменка В., а СТО опечатували понарошку і два якихось нелегала-гвадераста займаються шиномонтажем у ній і далі.
У вашій ухвалі написано, що колишній П-Хм міжрайонний прокурор Кузовкін О.В. за рік від часу отримання першої скарги на незаконну діяльність СТО, з серпня 2008р. по дату винесення постанови судом першої інстанції, тобто 19 листопада 2009р., спромігся лише на два приписи від 20.02.2009р. про зупинення незаконної діяльності СТО: один у санстанцію, інший у інспекцію архітбудконтролю, та 1 раз ініціював притягнути до адмінвідповідальності Бакуменко Л.Г. — співмешканку місцевого СБУшника, на яку ця СТО була зареєстрована і яка до цього часу збирає касу із неї. Насправді було два приписи у санстанцію: один від 07.11.2008р., а інший від 20.02.2009р. Ці чотири документи насправді були підписані і винесені не Кузовкіним О.В., а його заступником Гуцалом Ю.О., тому тут ви явно брешете, а колишній прокурор Кузовкін О.В. приписує собі чужу роботу. Це доказ того, що ви навіть не читали оскаржувану нами постанову першої інстанції, бо не здатні і три приписи посчитати. Про результати перевірок прокурор надсилав нам чотири відповіді, пишете ви. І все. Але ми не ставили перед ним вимогу займатися бумагомарательством. Ми просили закрити СТО, а писання відповідей про свої безрезультатні напівзаходи при працюючій СТО- це навпаки доказ неналежного вирішення наших скарг по суті.
СТО розміщена у гаражі, який внесено до технічного паспорта будинковолодіння. МАФи у техпаспорт не вносяться, бо вони не є нерухомим майном. Дозволу на встановлення МАФу немає, а суддя першої інстанції Штогун С.Г. нагло пише, що це МАФ, бо про це дали висновок перевіряючі служби. Тобто, якщо зовні металевий гараж, в якому немає воріт для в’їзду автомобіля, а лише стандартні двері і вікно, схожий, на їх думку, на МАФ і є суддівський інтерес виправдати незаконні дії прокурора, то замість документів для встановлення правового статусу цієї споруди, яких на справді немає, можна послугуватися думкою «експертів», а тоді ще внаглу записати, що доказів незаконності розміщення споруди немає. Не будучи особисто присутнім при зведенні СТО та не досліджуючи фото СТО суддя першої інстанції Штогун С.Г. нагло заявляє, що «СТО фундаментом із землею не зв’язана та при її встановленні земельні роботи не проводилися». Іще як проводилися. Коли копали фундамент під СТО ледве не пробили газову мережу, про яку бреше інспектор архітбудконторолю Карнаух у листі від 08.09.2009р. № 66, що вона знаходиться на відстані 1 м від стін СТО, а насправді прямо під цією СТО. Ми кажемо суддям, що СТО працює, бо ми це щодня бачимо, а судді пишуть брехню у судових рішеннях, що СТО не працює, бо так їм брехав Кузовкін О.В. На жаль, СТО працює щодня з 8 год. ранку до 18 год. вечора без вихідних 3 (три) роки і 8 (вісім) місяців поспіль починаючи з 04 липня 2008р. У 2010 і у 2011р. були по два вихідних на рік, це Новий Рік і Паска, а у 2012р., крім вихідного на Новий Рік, 25-29 січня СТО не робила, бо помер Бакуменко Вольодька. То який баран ще може тут сказати, що його син — СБУшник Бакумеко О.В. не має ніякого відношення до цієї СТО?
Хай старий прапорщик Бакуменко Вольодька до вас кожну ніч являється із відповідними по часу ознаками трупного розкладу і хай вас загризе невідоме до цього почуття — совість, що ви його із світу звели переписуючи бездумно брехню суддів першої та другої інстанцій і піддакуючи прокурорам. За старим Бакуменком Володькою уже і коржики всі з’їли, а ви все ще брешете, що СТО не займається шиномонтажем. Оця байдужість і думання тільки за своє робоче місце, а не про те, щоб винести справедливе рішення, прописана ще була у «П’ямтці німецького солдата»: «У тебе немає серця і нервів, на війні вони не потрібні. Знищуй у собі жаль і співчуття. Знищуй кожного, не зупиняйся, якщо перед тобою старий або жінка, дівчина чи хлопець. Знищуючи, тим самим рятуєш себе від загибелі, забезпечивши майбутнє своїй сім’ї і прославишся у віках.» Ви ж при вступі на суддівську посаду складали присягу судді, а не пам’ятку німецького солдата отримували. Ваша брехлива ухвала у шухляду захованою від сторонніх очей не буде. Я надам їй широкого розголосу, щоб всі, хто бачить, як працює три роки і вісім місяців СТО і як ви разом із прокурорськими брешете, що на цій СТО не займаються шиномонтажем, знали, хто тут брехун переляканий. Ви ввійдете в історію своєю суддівською брехнею. Прочитайте працю В. Чорновола «Правосуддя, чи рицедив терору», там про таких суддів як ви пишеться, які метастази прокурорської брехні бездумно втілюють у незаконні рішення.
(Для американців правда про брехню. Без дужок текст із позову Луцика, в дужках реальна картина із дійсності). Окружний суд Сполучених Штатів по округу Колумбія. Щодо збитків, які він поніс у результаті позбавлення обвинуваченими фундаментальних прав людини позивача, визнаних у відповідності з міжнародним правом, включаючи право бути вільним від тривалого довільного затримання, а також жорстоке, нелюдське і принижуюче гідність поводження. (А скільки людей при його мініструванні сиділо більше допустимих законом 2-х місяців досудового слідства і при тому за легкі і середньої тяжкості злочини, скільком він відписки на їх скарги вислав про те, що досудове слідство веде слідчий, тобто, коли захоче, тоді і закінчить слідство — скільки треба — скільки і держатиме.). Відповідачі та інші спільники на території та за межами нинішньої влади України розробили і здійснюють, систематичну державну політику і практику, під прикриттям закону (вони нічого не розроблювали, гнила система їм досталася від Луцика у спадщину), з метою приниження і усунення позивача в якості лідера політичної опозиції в Україні. (Опозиція – ті, хто пропонує інший шлях. Луцик не опозиція – він те ж саме, що і Яник: бери побільше, ховай подальше. При Луцику у міліції лише поглибилися процеси розпаду). Луценко стоїть перед помилковими і політично вмотивованими звинуваченнями в «переплаті» його колишньому офіційному водію та інших начебто «незаконних привласненнях» державних коштів висунутих Генеральною прокуратурою (ГПУ) України. (Обвинувачення Луцика обґрунтовані, а вина ГПУ в тому, що вона не розкрила всіх махінацій Луцика, бо ці махінації потрібні теперішній владі самій. Взяти до прикладу 30 грн. за вклеювання фото у паспорт при досягненні 25-ти і 45-ти років – це дикість, а грошові переплати за закордонний паспорт, який як і внутрішні паспорти друкує приватна фірма, неліквідовані обласні управління міліції – для чого вони потрібні? Слідчий при здійсненні досудового слідства незалежний і лише начальник слідства району чи області чи прокурор може давати йому вказівки. У дійсності вивчення кримінальної справи в області – це сміх, ніхто її там не читає, навіть не возять в область, на словах слідчий каже, що звозив і все, то навіщо обласні управління міліції потрібні? А сам апарат Міністерства внутрішніх справ чого його Луцик не розігнав? Показники зараз і комп’ютер посчитає, йому квартири не потрібно за державний кошт виділяти, звання присвоювати поза чергою і по черзі, на роботу із роботи на дорогій іномарці возити не потрібно і водієві позачергові звання присуджувати не треба та ін. Ваш Луцик будучи при владі нічого не змінив – він не опозиція.) З моменту свого арешту, Луценко залишається у в’язниці в завідомо переповненій, та застарілій Лук’янівській в’язниці в Києві. (Це, що спеціально для Луцика переповнили в’язницю? У скількох з тих, хто був заарештований при Луцику, давно закінчився 2-х місячний строк досудового слідства, а слідчі ще досі їх компостували на день арешту самого Луцика? Сам своєю халатність наповнював, от тепер хай мовчить. Невже Лукянівську в’язницу спеціально зістарювали для Луцика, а до того вона була нова-пренова. Він не думав про ті умови, в яких були заарештовані, коли в нього була можливість ініціювати побудову нового СІЗО, а тепер до нього через його ж*пу дійшло, що умови нелюдські, бо через заяви заарештованих це до Луцика не доходило.) Поки він утримується обвинуваченими та інших органів влади у в’язниці і за умови тривалого довільного затримання під прапором державного права, він також піддавався жорстокому, нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню, у тому числі позбавленню їжі і води протягом тривалого періоду часу, після примусового годування речовинами, які влада відмовляється ідентифікувати, незважаючи на те, що обвинувачені та пов’язаний з ними уряд спільників добре знають, що Луценко страждає від діабету і цирозу печінки, і що таке жорстоке, нелюдське і принижуюче гідність поводження є принизливим і небезпечним для життя. (Скільки при мініструванні Луцика хворих перебували під необґрунтованим арештом у СІЗО і були хворими? А скільки з них заразилося туберкульозом та сифілісом? Скільком з них примусово вливали суміш тоді, коли вони оголосили голодування в знак протесту над несправедливістю і беззаконням? Луцик як міністр сам повинен був зняти у ті часи пробу з цієї суміші і він повинен знати її склад, щоб мати можливість порівнювати із тією, що йому прийшлося скоштувати зараз. Але Луцик думав, що ця чаша його не коснеться. Про незалежну судову владу, яка наче після бумаранжевої революції була, а Яник її наче кудись дів – в Незалежній Україні ніколи не було незалежної судової влади. Хай Луцик америкосам не навішує на вуші лапшу. Судова влада завжди залежала від грошей.) Крім того, температура у маленькому залі суду під час перших кількох днів судового процесу у справі Луценка, який розпочався 23 травня 2011 року, була надзвичайно висока, а вентиляція відсутня або неефективна. Так як, крім того, що в залі суду було болісно жарко, там також було надзвичайно людно і гамірно, і на Луценко наділи наручники і тримали в клітці весь час, умови, які він змушений був терпіти, це безсумнівно жорстоке і незвичайне покарання у порушення його основних прав людини. (Судове засідання не спеціально ж у маленькій залі тільки для Луцика проводили – яку надбали його побратими по Майдану будучи при владі, таку хай і має. Кондиціонерів ніхто із стін цієї зали не здирав, їх просто там не було ще з часів мініструванння Луцика і його соратників.) Коротше кажучи, умови, яким Луценко був підданий настільки варварські, жорстокі, нелюдські і принижуючі гідність, що якщо б тварина була в клітці при аналогічних обставинах, а не людина, особи, відповідальні за таке ставлення підлягали б кримінальній відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. (От ГПУ і повинна була на Луцика скласти кримінальну справу про службове недбальство – бо його тоді не цікавили умови тримання арештованих у СІЗО. А зараз дойшло Луцику, на що він людей своєю байдужістю обрікав, навіть у США пише скарг на те, що він не бачив під час свого міністрування. Так би їм усім на їх шкурі пояснити їх помилки.) “Судді, відібрані для таких видовищних і політичновмотивованих справах, такі молоді, недосвідчені і вразливі для політичного тиску». (А на кому судді повинні навики професії набувати? Що невже на нас, дураках. Хватить! Хай вами тепер граються! ) (У лапках тексти із коментарів, у дужках думки на їх підтримку) 4.02.2012 11:07 «Будучи министром он не обеспечил расследование “самоубийства” Кравы.» (Вот за это его и надо судить как за служебную халатность). «Что ж вы, борцы за права народные, создали такую правоохранительную систему, что бегаете всем кагалом жаловаться, то дяде Сэму, то тете Хилари?! А нам, простым, жить прикажете по тем законам, что вы напринимали, даже не вчитываясь в их суть?!» (Верно). (Скільки міліціонерів після арешту Луцика подало рапорт про відставку з міліції через незаконний, на їх думку, арешт Луцика? Нескільки. Зараз такий рапорт не чреват нічим. То раніше як Стус протестував у 1964р. проти арештів безобідних художників і письменників, тоді його самого посадили. Тим більше, якщо міліціонер і так мусив виходити у відставку, то чого ж не подати рапорт в знак солідарності із «чесним» Луциком і протесту проти ними любимої і ними власноручно створеної системи фабрикації незаконних кримінальних справ? Багато міліціонерів просто вийшли у відставку під загрозою втратити виплати окладів при виході на пенсію і загрозою збільшення міліцейського стажу. І все. А скільки тих, хто був під слідством під час міністрування Луцика, за нього руку потягнули як за втілювача справедливості в міліцію? Ніскільки. А скільки родичів тих, хто не вернувся живим із СІЗО із тюрем через катування, через відсутність взагалі медичної допомоги за час міністрування Луцика за нього приходили до суду у підтримку або слали листи на його підтримку? Ні одного. На всі скарги він, не будучи спеціалістом і не читавши КПК і КК, писав, що міліція все робить правильно, а якщо щось не нравиться, то звертайтесь до суду. Луцик і не намагався розібратися, допомогти, дати вказівку закрити незаконно порушену кримінальну справу і порушити законну кримінальну справу проти її фабриканта, наприклад слідчого Чичиркіна А.О. із Переяслава Київської області. Воістину: Якою мірою міряєте, такою відміряють і вам. )