Війна за камінь: 1:0 на користь громади?

Місцеві жителі відвоювали у суді право володіти дідівською землею біля Писаного каменя на Верховинщині, на яку претендували донецькі “інвестори”. Донеччани, які придбали неподалік чотири гектари землі, з поразкою не змирилися. Більше того, всупереч правилам добросусідства, за допомогою охоронців та сторожових псів вони не допускають туристів та місцевих жителів до джерела з питною водою.

Про бажання донецьких “інвесторів” заволодіти туристичною перлиною Карпат — Писаним каменем жителі села Буковець дізналися у травні цього року. На сході селян гуцули одностайно виступили проти оренди легендарної скелі. У той час місцеві мешканці також дізналися, що підприємці з Донецька, які претендували на Писаний камінь, вже купили неподалік чотири гектари землі і на цьому зупинятися не збираються. При цьому несподівано і дуже на руку донеччанам Верховинська районна прокуратура звернулася до суду, вимагаючи визнати недійсними державні акти на землю власників чотирьох сусідніх ділянок. Після кількох публікацій у “ГК” (“Хто зазіхнув на Писаний камінь” в №19 від 12 травня, “Війна за камінь” в №22 від 2 червня) депутати Івано-Франківської обласної ради створили тимчасову комісію, яка взялася вивчати земельний конфлікт навколо Писаного каменя. У неділю, 24 липня, на черговому сході селян у Буківці про роботу комісії доповів її голова Ігор Шумега

Схід селян

Крім депутатів обласної ради, які вже понад місяць вивчають ситуацію навколо Писаного каменя, на збори селян з’явилися і представники районного керівництва. Голова Верховинської райдержадміністрації Василь Гондурак запевнив, що про цей земельний конфлікт дізнався з преси та від голови сільської ради. Загалом селян зібрали, щоб повідомити, що позовні заяви щодо скасування державних актів на право приватної власності на землю Верховинський районний суд залишив без розгляду. “Суд виніс рішення на користь громади села Буковець. Я думаю, все стало на свої місця”, — зазначив Гондурак. Однак депутат сільради Іван Соколовський нагадав, що судовий позов адміністрація підтримала. Оскільки позивачем був “прокурор Верховинського району в інтересах держави в особі Верховинської районної державної адміністрації”. Проте голова РДА продовжував виправдовуватися: “Позивачем була не адміністрація… Я не збираюся щось доказувати. Факти говорять за своє”.

Голова тимчасової комісії обласної ради Ігор Шумега підтвердив, що судова справа закрита, оскільки райдержадміністрація “на пропозицію прокуратури” відмовилася підтримати судовий позов щодо скасування державних актів на право користування землею. Шумега підтвердив припущення селян, що на територію біля Писаного каменя зазіхнули “не прості” люди. “Комісія виходила на місце. Там вже є вертолітний майданчик, електропідстанція. Ви собі уявіть, скільки вам треба буде ходити, скільки працювати, щоб у себе на подвір’ї, для своєї пилорами поставити електропідстанцію”, — поділився враженнями голова комісії.

Депутатів обласної ради також здивувала мотивація судового позову — невстановлені межі сіл. “Я вам скажу, що меж між населеними пунктами в сільській місцевості немає майже ніде”, — повідомив Шумега. При цьому він припустив, що, відмінивши один земельний акт, можна відмінити й інші. Адже нема гарантії, що землевласники з Донецька не захочуть “розширятися”. Депутат запевнив, що комісія обласної ради дійсно перейнялася проблемою буківчан і готова розглянути всі їхні скарги.

Перекрили воду

Зі скаргами селяни не забарилися. “Діти пішли на Писаний камінь по афини (чорниці — ред.), хотіли набрати води, але їх злякав собака”, — розповів один із мешканців села. Гора Копілаш, на якій знаходиться Писаний камінь, густо вкрита чорницями. Збір ягід у літню пору є вагомим заробітком для багатьох гуцулів. Виявилося, що єдине джерело, де брали воду відвідувачі Писаного каменя, знаходиться на ділянці, яку придбали донецькі. Схвильовані мешканці навперебій розповідали, що біля джерела, де раніше набирали воду, тепер прив’язаний собака, який нікого до нього не підпускає. Крім того, селяни розповіли, що на їхні намагання напитися води попри пса, з’явилися охоронці, які їм у цьому перешкодили. Тепер охочим відвідати Писаний камінь доводиться шукати питну воду у радіусі декількох кілометрів. Гуцули вважають, що не дати води навіть найлютішому ворогові є великим гріхом. Втім гріха донеччани, схоже, не бояться. Наразі місцева влада пообіцяла домовитися з ними і зробити водогін від джерела, яким вивести воду за межі їхньої земельної ділянки.

Тим часом не вгамовується районна прокуратура. Після того, як райдержадміністрація відмовилася підтримувати судовий позов про скасування державних актів на землю, прокурор Верховинського району Дмитро Медведчук звернувся з листом до голови сільради Мирослава Матаржука з проханням підтримати позов прокуратури щодо визнання недійсними державних актів на право власності землею. Однак тепер прокурор вимагає розширити список відповідачів у суді. Окрім чотирьох земельних актів, які вже суд відмовився скасувати, тепер прокуратура вимагає визнати недійсними ще три. Серед них, щоправда, й акт на землю Сергія Циплакова з Донецька, який за документами є власником скандальної ділянки під Писаним каменем.

У селі говорять, що після гучного розголосу цієї справи прокурори хочуть розширити кількість відповідачів у суді тільки для замилювання очей. Як би там не було, сесія Буковецької сільської ради прохання прокуратури відхилила.

“ГК”