Еще раз про Дом Мурашко, коррупционный бордель и обиженных прокуроров

Как мы уже рассказывали в предыдущей статье, защитникам киевской старины удалось отстоять памятник архитектуры – Дом Мурашко на Малой Житомирской, который стибрил на подставные фирмы зять Черновецкого Вячеслав Супруненко. Прокуратура при этом повела себя странно: она нарочито проиграла иск в первой инстанции и не спешит вытребовать дом из незаконного владения Супруненко, когда защитникам дома удалось выиграть в апелляции. Продолжением темы стала уморительная переписка между юристом Александром Дядюком из ГО «Киевляне, объединяйтесь!» и столичной прокуратурой: обиженные прокуроры пригрозили прекратить производство по делу, если их будут называть проститутками.

Из «Открытого письма-ходатайства О поощрении и награждении» прокурору Киева Мельнику А.С. (лично). Копия Генеральному прокурору Украины Пшонке В.П.

МАЛОшановний Анатолію Степановичу!

Для Вас напевно не є новиною, що через надзвичайно високий рівень корупції у правоохоронних органах, значна частина громадян України сприймає органи прокуратури виключно як суміш гангстерського синдикату та комерційного борделю.

Проте, навіть на такому загальному фоні, деякі представники цих «закладів» досягають таких неймовірних висот, що їх передові досягнення, як представників найдревнішої професії, потребують широкого оприлюднення та відзначення.

Саме тому, я звертаюсь до вас, з проханням відзначити та нагородити одну з найкращих ваших «дєвочєк», вашого заступника – медам В. В. Шевченко, яка проявляє такі чудеса безстидства та наполегливості в обслуговуванні клієнтів, що це просто не можна не відзначити. Вказане підтверджується наступним:

Ще в листопаді минулого року, я звертався до прокуратури міста з заявою про злочин, в якій повідомив прокуратуру про факт незаконного відчуження об’єктів нерухомості комунальної власності міста Києва у власність ТОВ «Пантеон-інвест».

Даний договір було укладено тодішнім заступником голови Київської міської державної адміністрації та начальником Головного управління житлового забезпечення КМДА Голицею М.М., всупереч чинному законодавству, перш за все всупереч п. 30, ч.1, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», яким встановлено, що прийняття рішень щодо відчуження комунального майна – вирішується ВИКЛЮЧНО на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

В результаті цієї шахрайської оборудки місту нанесено збитки в особливо великих розмірах, вартістю понад 20 мільйонів гривень.

По суті, договір укладений М. Голицею з ТОВ «Пантеон-інвест» це те саме, що якби громадянин Іванов уклав з громадянином Петровим договір про передачу у власність останнього квартири громадянина Сидорова, який ні сном ні духом про те, що перші двоє уклали договір про відчуження його квартири і згоди на це не давав.

Але, якби такий договір уклали б Іванов з Петровим, то проти них одразу було б порушено кримінальну справу за ст. 190 КК України «шахрайство» і їх би взяли «за одне місце», але в ситуації з М. Голицею все сталось інакше, — замість того щоб порушити кримінальну справу, або хоч би винести постанову про її відмову (як того вимагає КПК), прокуратура подала до Господарського суду міста Києва феноменальний позов, який в народі називають не інакше як – «подамо на вас позов, ціна за домовленістю».

І саме за реалізацію цієї схеми по врятуванню Голиці і неповерненню комунальної власності її законному власнику – територіальній громаді міста взявся ваш заступник — Шевченко В. В.

За підписом цієї «мєдам» до Господарського суду Києва було подано справжній шедевр, позов – в якому взагалі відсутнє обґрунтування!!! В ньому немає посилання на Закон, хоча б на ст. 142 Конституції України, чи на ст. 327 Цивільного кодексу України, чи вже вище цитований п. 30, ч.1, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування». Ну НІЧОГО!!!

Єдине обґрунтування цього унікального, прости Господи, позову, полягає у посиланні на «Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва», яке було затверджене рішенням Київської міської ради, від 24 травня 2007 року N 528/1189, проте, «чіста случайно» дане Положення до спірних правовідносин немає жодного відношення, адже:

По перше: воно регулює лише питання передачі інвестору – переможцю інвестиційного конкурсу лише тих об’єктів, щодо яких проведено інвестиційний конкурс, а по даних об’єктах конкурс не проводився.

По друге: рішення Київради від 24 травня 2007 N 528/1189, яким затверджено вищезазначене положення, було оприлюднене в газеті Хрещатик лише в березні 2008 року і лише з цього часу, як нормативно-правовий акт набрало законної сили, а відтак, знову таки, до правовідносин пов’язаних з укладенням спірного договору в 2007 році, застосоване бути не може.

Коли я прочитав цей шедевр позовної і головне – корупційної творчості то я був просто приголомшений рівнем проституювання у вашому закладі.

Надіючись, що може у вас там не всі такі, я 23 лютого надіслав вам особисто лист, в якому звернув вашу увагу на «бізнес» вашого заступника та просив прийняти мене, з тим, щоб я міг пояснити ситуацію та надати складене мною належне обґрунтування, яке прокуратура ще могла б подати, щоб повернути місту вкрадене у нього.

Згідно повідомлення про вручення, прокуратура міста отримала мій лист ще 25.02.2010 р., проте моя допомога виявилась вам не потрібною.

Але ми не горді, тому 28.02.2011 О. Глухов сам відніс і подав у прокуратуру Києва підготовлене мною додаткове обґрунтування до позову, яке ви могли б використати у цій справі, проте до суду воно подане не було.

А поведінка представниці прокуратури в суді 1.03.2011 остаточно підтвердила, що в суді розігрувалось огидне порношоу з метою залишити новим власникам чесно вкрадене у міста майно.

Коли ми заявили клопотання про залучення нас до суду в якості третьої особи на ВАШІЙ стороні, з тим щоб допомогти прокуратурі міста виграти справу, представниця прокуратури замалим лиш не втратила свідомість та з криками «не замай» почала яко львиця категорично» не вбачати підстав», причому з таким хвилюванням, що я боявся чи не доведеться викликати швидку.

Після всього цього я можу лише «восхіщатся» високим професійним рівнем проституток вашого борделю і особисто мєдам В. Шевченко і тим як чесно і добросовісно вони обслуговують грошовитих клієнтів.

Враховуючи вищезазначене, високий рівень та кваліфікацію, надсилаю вам іменний вібратор, яким прошу відзначити та нагородити найкращу «дєвочку» вашого «публічного будинку» мєдам В. В. Шевченко та пачку презервативів, задля збереження її дорогоцінного здоров’я.

Вібратор можете засунути мєдам Шевченко самі знаєте куди і гарно провернути його там — кажуть зовсім кінчені шлюхи таке люблять.

PS: враховуючи, що можливо хоча б для прилічія (для форми,) ви можливо все ж подасте апеляцію, надсилаю вам складене мною обґрунтування незаконності цієї оборудки, яке ви не захотіли використати у суді першої інстанції.

Враховуючи, що цей лист вам можуть не показати, ваші підлеглі, він буде оприлюднений на основних інтернет порталах України, так що надіюсь, що ви його все таки прочитаєте.

Додатки:

Аксесуари для медам Шевченко В. В.

Копія шедеврального позову заступника прокурора Києва В. Шевченка

Обґрунтування до позову

З відсутністю поваги, громадянин України і пограбований разом з іншими киянами член територіальної громади міста Олександр Дядюк.

Ответ прокуратуры (в сокращении)

«Прокуратурою міста Києва розглянуто ваше звернення з питань, які стосуються розгляду Господарським судом міста Києва справи 3/9 за позовом прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління житлового забезпечення, ТОВ «Пантеон-інвест», …

Повідомляю, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2011 у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Прокуратурою міста Києва дане рішення оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду, яким на даний час справу не розглянуто.

Одночасно роз’яснюю, що відповідно до п.4.13 «Інструкції про порядок розгляду та вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», затвердженої наказом Генерального прокурора України 28.12.2005 №9гн, однією з підстав припинення провадження з заявником є наявність у зверненні виразів, що ображають честь і гідність інших осіб.

Заступник начальника управління представництва, захисту інтересів громадян та держави у суді О. Блаженнов.

P.S.

Тем временем, несмотря на обиду, следователь Генеральной прокуратуры сподобился учинить первое за долгое время «антракта» следственное действие. 19 июля Печерский районный суд рассмотрел представление следователя следственный группы ГПУ Билоуса Ю.В. о раскрытии банковской тайны и проведении выемки документов, которые содержат банковскую тайну. Документы касаются движения денежных средств «Пантеон-Инвеста».

Изъятие проводится по уголовному делу от 29.03.2011, возбужденному прокуратурой Киева по факту злоупотребления служебным положением неустоновленного лица (т.е. Голицы). И касается истории с домами на Малой Житомирской.

С одной стороны само наличие движения в уголовном деле радует. Ибо замирание дела, как и замирание плода в утробе – плохая примета. Однако, зная прокурорскую публику можно предположить, что ребята просто хотят узнать, каковы реальные финансовые возможности незаконных собственников дома-памятника и какую «цифру» они потянут…

Юлия Белкина, специально для ОРД