Вам часто, мабуть, зустрічався у ЗМІ такий штамп з посиланням на прес-службу міліції: “Проводиться перевірка на причетність затриманого до інших злочинів”.
Не замислювались, що це означає в дійсності? Затриманого, який зізнався у скоєнні певного злочину чи порушення, тепер катують, поки не візьме на себе інші подібні злочини, які лишилися нерозкриті.
Щойно мені стало відомо, що на Василя намагаються повісити ще одне звинувачення — у підпалі виборчого штабу тодішнього кандидата у президенти Януковича, що стався 2009 р. у м.Галич на Франківщині.
Розповідає Василь Абрамів:
— У 2009 році якісь невідомі підпалили штаб Януковича у Галичі. Мене 21 грудня 2009 року забирають в міліцію, я даю свідчення, що розносив газету “Бандерівець” у м.Галич, і в цей офіс заніс також.
Це була і є головна міліцейська мотивація — що я заніс ту газету. Мене допитали, застосовуючи брутальні погрози, і відпустили. Я звернувся до прокуратури, і начальник місцевої міліції отримав за це дисциплінарне стягнення.
Потім це все затихло до того часу, поки не відпиляли голову Сталіну і не підпалили офіс ПР у Києві на Новий рік.
Далі ідуть арешти, арештовують Стемпіцького, Яроша, Тарасенка, Микиту Сушельницького, Романа Хмару, Пилипа Тарана. Усіх їх затримано в Івано-Франківській області, і лише тому їм автоматично інкримінують підпал.
Але у всіх алібі — вони не могли там перебувати.
Далі затримують мене у Запоріжжі. В СБУ мене допитували тільки по підриву Сталіна, а в міліції — і били, і знущалися, щоб я підписав, що причетний до підпалу у Галичі. Я не підписав. Знущалися десь години дві з половиною. Я сказав, що тільки заніс газету, а це не є злочин.
21 січня цього року на мене відкрили кримінальну справу за ст.296 “Хуліганство”. Далі тортурами вибивають свідчення у Пилипа Тарана, що начебто я йому розказував у 2009 р., як я підпалював цей офіс.
Далі мене допитують паралельно зі “Сталіним” по цій справі. Після того, як по Сталіну нам поміняли статтю на 194 ч.2 “Пошкодження майна в особливо великих розмірах”, тобто поміняли статтю з “хуліганства” на більш тяжку, штучно завищивши вартість пам’ятника, те саме зробили і з підпаленим будинком. Спочатку збитки були оцінені у 2 тис.грн, потім — у 10 тис. грн., потім оцінили вартість цілого будинку.
Цитую обвинувальний висновок: “Таким чином, злочинний умисел Абраміва, спрямований на пошкодження будівлі за адресою: м.Галич, вул.Коновальця, 30, зумів заподіяти Бродовичу В.М майнової шкоди на суму 989 637 грн. 75 копійок, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину в особливо великих розмірах, не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі Абраміва”.
23 червня відбувся перший суд по цій справі, наступний суд — 29 липня. Я проходжу по цій справі окремо від хлопців.
Пилип Таран від своїх свідчень, даних під тортурами, 23 числа на суді відмовився. Залишилися тільки свідчення міліціонерів, нібито вони зупиняли мене на блок-пості на машині. У справі навіть підшиті вказівки 1-го заступника мінстра внутрішніх справ “розпрацювати” мене в СІЗО.
Цікаво, що у всіх затриманих хлопців брали відбитки пальців і робили експертизу з приводу підпалу, бо на пляшці знайшли відбитки пальців. Тільки у мене одного не брали. Я цього не знав, бо взагалі-то відбитки пальців у мене брали, але експертизи саме щодо підпалу не проводили.
Від себе: отже, міліцейські фальсифікації проти патріотів продовжуються.
На фото: Василь Абрамів на прес-конференції в УНІАН 18 квітня ц.р. розповідає, як його катували в міліції
