Кирнасівська селищна рада створила «загони народної самооборони» та звернулася до Президента Віктора ЯНУКОВИЧА з проханням запровадити у селищі надзвичайний стан.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Національного форуму профспілок України (НФПУ).
Причиною для запровадження надзвичайного стану називається «загроза посилення конфлікту між власниками акцій Кирсанівського цукрового заводу та селянами, а також — загроза техногенної катастрофи у селищі, яка станеться у разі реалізації наміру власників акцій розібрати завод на металобрухт».
Зокрема, голова Вінницької обласної організації профспілки «Трудящі» Ігор ПОПЕНКО заявив: «Вся інфраструктура життєдіяльності селища – системи водопостачання та водовідведення – перебувають на балансі заводу. І якщо завод поріжуть на металобрухт, у селі неминуча техногенна катастрофа. Тому мешканці села та профспілки створили народні дружини та охороняють завод».
«У зверненні до Президента громади селища йдеться, що обставини, які склалися у селищі, прямо відповідають умовам, за яких може бути запроваджений надзвичайний стан, аж до введення військ. Це, відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», — «виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного характеру», «руйнування особливо важливих об’єктів життєзабезпечення», «блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян», — зазначається у повідомленні.
Також селяни звернулися до Генеральної прокуратури з проханням розслідувати законність заволодіння акціями громади та питання законності набуття корпоративних прав ВАТ «Кирнасівський цукровий завод», а до Верховної Ради – з вимогою створити відповідну слідчу комісію.
«Активна громадянська позиція селян та профспілок вже дала перші результати. Керівництво ОДА пообіцяло зупинити беззаконня. Але люди вірять, що лише втручання Президента – гаранта Конституції – зможе гарантувати дотримання законності та запобігти катастрофі. Селяни чекають на перевірку законності придбавання акцій заводу, а також наведення правопорядку», — заявляє заступник голови НФПУ Григорій КАБАНЧЕНКО.
Як повідомлялося, 19 травня на території Кирнасівського цукрового заводу Тульчинського району Вінницької області виник конфлікту між працівниками підприємства з числа місцевих жителів та прибулими на завод особами у супроводі представника від ТОВ, якому було продано майновий комплекс заводу. Під час конфлікту помер чоловік. Також, за даними міліції, за медичною допомогою до Тульчинської районної лікарні після силового протистояння на заводі звернулося 15 громадян, з яких 6 були госпіталізовані.
Профспілка «Трудящі» входить до складу НФПУ та, окрім проблем Кирнасівського цукрового заводу, опікується на Вінниччині схожими питаннями на Красносільскьому та Турбівському цукрових заводах
4 ответа
Нормально получается. Купили люди сахзавод. О рейдерстве, незаконном захвате и т.п. ничего не говорится, кроме ритуальной фразы о проверке законности. Значит за деньги купили. Теперь им не дают распорядиться своей собственностью. А почему жители Кирнасивкы решили, что им надо работать именно на сахарном заводе, а не в сельхозартели, например? Винницкая область. Прекрасный климат и хорошая земля. Нет — давай им завод. Пролетарии нашлись. И почему в селе вообще должен быть водопровод, а не свой колодец у каждого во дворе? А будет там стоять насос с водопроводом или висеть ведро, то это зависит от успешности хозяина. Особенно идиотически звучит пассаж о “рабочих местах”. Какие в селе нужны рабочие места? Бери землю и работай. Продавай на базаре и будет счастье. Зажрались местные жители на краденом с завода сахаре. Надо навести порядок. Незаконные формирования “народную дружину” разогнать. Завод вернуть владельцам. А что они с ним будут делать — это их право.
До “Обнаґлєлі”: що за марення? життя села залежить від заводу, й не лише у непрямому, а й у прямому сенсі. Відповідно й громада села має всі права захищати своє життя. Я б порадив вам поїхати до того села, а не розводити соплі та лити сльози про важку долю нових власників заводу. Якщо було побиття — значить є ознаки рейдерства, це раз. Два, є поняття “соціальна відповідальність” бізнесу, а тут воно геть не простежується.
Если 100 лет назад в селе построили завод. Завод нерентабельный его купили и хотят сделать на этом месте что-то другое. Владелец завода должен всех жителей села на содержание взять, или как? Они будут все красивые сидеть ничего не делать, а он им должен платить “отступные”, чтоб распорядиться своей собственностью, как считает нужным? Эти все сахзаводы с ихними ценами на сахар давно пора сломать. Хватает в мире сахара. А то что собственники завода наняли бандюков, чтоб выгнать сельских захватчиков из своей собственности, так они такие же селяне, как и те, кто завод захватил. И по-сельскому этот вопрос решают. Рагули и те и другие, что с них возьмешь. Но право собственности нарушать селянам нельзя. Сегодня заберут завод, завтра по чужим квартирам пойдут, где богатенькие живут. Так уже было.
…не знаю ни одного крестьянина купившего сахарный завод…