Режим «януковичів» не перестає дивувати. І якби ж то чимось позитивним, а то, як і раніше, тупуватою грацією носорога в порцеляновій крамниці. В той же час висилка двох чеських дипломатів з України й мотивація цієї висилки (за словами речниці СБУ Марини Остапенко, чехів цікавили «інформаційні матеріали, в тому числі закритого характеру стосовно українських розробок у галузі бронетанкового машинобудування і супутникової навігації для танків «Оплот», перспективи програм розробки літака АН-70 і АН-178, а також щодо розробок ракетно-космічних систем, які здійснюються на КБ «Південне» для російської сторони») – це дуже важливий, знаковий крок з боку нинішньої влади.
«Справа чеських дипломатів», вона ж «справа чеських шпигунів» дивним чином збіглася із спровокованими владою сутичками 9 травня у Львові. І хоча між цими двома подіями нібито не простежується прямого зв’язку, але така оперативна реакція з боку «донецьких» наводить на думку, що Янукович прагнув хоч чимось задобрити своїх московських патронів. Це одна, можлива, але далеко не єдина версія цих подій. Мовляв, ми і зловмисників-націоналістів покараємо, і представників Європи поставимо на місце.
Якщо ж ідеться не про ненаукову фантастику, якою часто грішить СБУ за теперішнього керівництва, і якщо цікавість чехів дійсно поширювалася на розробку ракетно-космічних систем для Росії, то це саме той момент, коли в Кремлі мають оцінити запопадливість «януковичів». Котрі цим посилають потужний сигнал до Москви – хоча ми формально і граємося у двовекторність і нібито збираємося до Європи, але ж ви знаєте, що в дійсності ми працюємо на нашу спільну справу – якнайшвидше поширення «русского міра» на всю Україну.
Не можна при цьому оминути увагою й твердження міністра закордонних справ Чехії Карела Шварценберґа, котрий заявив, що видворення двох чеських дипломатів із України було «швидше за все помстою» за надання Чехією притулку колишньому міністру економіки в уряді Юлії Тимошенко Богдану Данилишину. Власне, це і є друга версія «справи чеських дипломатів».
І тут думається, варто звернути увагу, що буквально декілька днів тому в Празі почала свою роботу нова міжнародна громадська організація «Українська європейська перспектива». Однією із головних цілей цієї організації – об’єднати українських громадян навколо загальноєвропейської системи цінностей. І серед керівників цієї організації – Богдан Данилишин, котрого режим «януковичів» волів би сьогодні краще бачити поряд з Юрієм Луценком.
Третя версія: на цей античеський дипломатичний демарш владу підштовхнуло ще й те, що нині Прага потроху починає перебирати на себе функції, котрі майже всі двадцять років української незалежності добровільно взяла на себе Варшава. В той час, коли, Польща під керівництвом прем’єр-міністра Дональда Туска почала згортати свою потужну раніше співпрацю з Україною взагалі і з українським громадянським суспільством зокрема, Чехія, навпаки, цю співпрацю нарощує.
Свідченням цього може слугувати той факт, що саме до Праги, а не до Варшави звернувся Богдан Данилишин із проханням про політичний притулок. Другий варіант був би більш логічним, враховуючи увесь попередній рівень співпраці з Польщею, але можна зробити припущення, що в Данилишина існували певні побоювання з приводу того, що Польща може йому в цьому відмовити, аби зайвий раз не дратувати… ні, не Київ, а Москву, чиїми маріонетками переповнена сьогодні влада України.
Тобто можна сказати, що нині центр підтримки демократії в Україні фактично почав переміщатися із Варшави до Праги. Бо Росія ще не спромоглася поширити такою мірою свій вплив на Чехію, як на сучасну Польщу. Загалом же, дипломатичний конфлікт із Чехією може мати далекосяжні наслідки, адже він однозначно підриває ті дружні зв’язки і ставить під сумнів те порозуміння, котрих було досягнуто за останні два десятиліття між двома нашими країнами.
Однак, можливо цей казус варто б було розглядати в дещо ширшому контексті. Адже за четверту версію можна вважати те, що по суті він окреслює підсумки боротьби промосковської і продонецької фракції всередині самої Партії регіонів. І виглядає так, що на цьому етапі продонецька фракція (комерційні інтереси якої націлені на Європу, а не на Москву) починає програвати. Що в подальшій перспективі здатне переформатувати політичну ситуацію в Україні й істотно пришвидшити дрейф нашої держави в бік неприкритого слугування інтересам агресивного північного сусіда.
Також «чеська справа» — це сигнал Європі, що «донецькі» вже майже визначились із тим, що вони планують далі робити з Україною. Проте, попри офіційні коментарі, як української так і чеської сторони, впадає у вічі, що акція з висилкою чеських дипломатів виглядає дещо дивно.
По-перше, казуси зі збором інформації не є чимось винятковим. А оскільки цей інформаційний збір проводиться усіма без винятку службами всіх країн, то подібні інциденти завжди вирішуються тихо і без зайвого галасу. Відповідно розголос стосовно саме цього, і далеко не найкрупнішого в історії України «шпигунського скандалу», говорить про зовсім інші чинники, котрі спонукали українські офіційні кола до подібної гучної акції.
Особливо беручи до уваги той факт, що в Україні можна секретні документи без зайвого галасу часто-густо купити навіть за 6 гривень за штуку. Про що в березні цього року у своєму блозі розповів експерт з конкурентної розвідки і пошуку інформації Андрій Масалович.
Якщо придивитися уважніше до того, що останнім часом відбулося в інформаційному полі навколо України, то окрім згаданих раніше надання політичного притулку в Чехії Богдану Данилишину і початку роботи в Празі організації «Українська європейська перспектива», можна помітити ще низку різних подій. Наприклад викид нової інформації про конфлікт 2009 року між Україною і Росією стосовно постачання газу до Європи, що мало загострити увагу як в Україні, так і в світі щодо невирішених проблем України.
Проте набагато цікавішою є п’ята версія цього «шпигунського скандалу». Вона пов’язані із такими подіями, як головуванням України у найближчі півроку в Комітеті міністрів Ради Європи та запланований візит Віктора Януковича до Європи. Якраз стосовно цього акція з виявлення українськими спецслужбами «шпигунів» якнайкраще «гасить» можливості налагодження теперішнім режимом ефективних контактів України з Європою та нівелює заплановані й оприлюднені президентом Януковичем плани прискорення вирішення питання щодо асоційованого членства України в Європейському Союзі.
Очевидно, що подібна інформаційно-пропагандистська акція необхідна саме тим колам, яким вигідне дистанціювання України від Європейського Союзу та від напряму європейської інтеграції загалом. Відтак, цю акцію необхідно більшою мірою інтерпретувати, як боротьбу різних провладних груп (в першу чергу в Партії регіонів), за той чи інший політичний і економічний вектор впливу, не забуваючи про роль СБУ та її вельми специфічних керівників у роздмухуванні цієї історії.
Можна висунути і шосту версію. Вона стосується інших чинників, в першу чергу внутрішньо-українських. Лічені дні тому стало відомо, що Янукович збирається провести потужні кадрові зміни в Кабінеті міністрів і у владних структурах в цілому. Так би мовити, провести «реформу реформаторів». Що обов’язково виллється у перерозподіл впливів різних груп навколо президента Віктора Януковича і, безперечно, може істотно вплинути на зміну внутрішнього і зовнішнього курсу Української держави. Таким чином, можливо, що внутрішньополітична боротьба і є головним спонукальним чинником цієї, і деяких наступних акцій (яких саме – точно спрогнозувати важко, але йдеться про публічні скандали, можливо, міжнародного рівня).
Варто звернути пильну увагу також і на сьому версію «чеської справи», не суперечить версії про внутрішньополітичну боротьбу в Україні та самій Партії регіонів, навпаки, підтверджує її. Останні місяці засвідчили, що Янукович, попри всі свої різкі рухи, все більше віддаляється від прийняття щоденних рішень в українській державі. Що, власне, й не було особливою новиною, оскільки і раніше він був радше прихильником агітації за необхідність титанічної праці для інших, ніж ентузіастом залучення до важкої роботи самого себе.
Фактично майже всім політичним колам України вигідно «визрівання» Віктора Януковича в цій іпостасі до такого собі нового варіанту «дорогого Леоніда Ілліча», тільки в країні розвинутого феодального капіталізму. Усім тим колам, котрі займаються сьогодні дерибаном України, вигідне подібне «визрівання». Незалежно навіть від того, наскільки довго продовжиться правління режиму «донецьких» у цьому разі. Оскільки усі ці люди живуть, образно кажучи, лишень одним днем.
Однак варто згадати і про той факт, що свої потужні репресії Сталін розпочинав зі шпигуноманії. Таким чином, восьмою версією є те, що режим «януковичів», усвідомивши наслідки провального правління свого лідера і намагаючись за будь-яку ціну уникнути відповідальності, готується до ще більших (і вже не лише вибіркових і точкових, як це було до цього часу) репресій проти опозиціонерів.
І це відбувається в той час, коли російське ФСБ почувається в Україні, як у себе вдома. Але теперішнє керівництво СБУ воліє за краще для себе цього не помічати. Як і не помічати того, що російська православна церква в Україні після приходу до влади Віктора Януковича займається на українських теренах переважно не зовсім релігійною діяльністю, або навіть зовсім не релігійною, а відверто політичною.
Утім, не менш важливим питанням, аніж дійсні причини «справи чеських шпигунів» є те, якими можуть бути наслідки цього дипломатичного демаршу української влади. Очевидно, що провівши цю акцію, «донецькі» розраховували на те, щоб показати чехам, що вони дуже незадоволені їхньою підтримкою представників української опозиції. Також ймовірно, що маючи інформацію про нову міжнародну громадську організацію «Українська європейська перспектива» не лише з відкритих джерел, режим «януковичів» опасається того, що прихильники демократичного і європейського вибору України нарешті будуть спроможними об’єднати свої зусилля.
Хоча, якби ті, хто приймав рішення щодо «справи чеських шпигунів», уміли прогнозувати ситуацію хоча б на декілька кроків вперед, вони б не поспішали. Адже бумеранг цього рішення обов’язково повернеться до них. Ці особи, мабуть, просто забули, що сьогоднішня Чехія є членом двох таких потужних міжнародних організацій, як Європейський Союз та НАТО. І що недружні кроки стосовно одного із членів цих організацій там можуть бути сприйняті, як недружна акція проти їх усіх.
Щодо самої Чехії, то дії режиму «донецьких» лише зайвий раз здатні утвердити її керівництво у тому, що підтримка проєвропейських і демократичних сил в Україні з їхнього боку є абсолютно правильним і продуманим рішенням. Таким чином, влада «януковичів» має всі шанси досягнути своїми діями абсолютно протилежних наслідків. Адже після силового згортання демократії в Україні багато хто в Європі почав уже розуміти, що відмова Україні в перспективі членства в ЄС була помилкою, яка негативно вплинула на перебіг політичних подій у самій українській державі і сприяла приходу до влади нинішнього режиму. І справа з висилкою чеських дипломатів стала цьому ще одним вагомим підтвердженням.
“Тиждень”
16 ответов
Реклама по даних озброєнь та показати кузькіну мать Празі. Одне цікаво — хто і як думав при прийнятті рішення по проведенню даної вистави. А може взагалі не думали
А кто думает, что ответа не будет? Будет, но реально жесткий, главное нам указали, что мы поступили не правильно. А что сделают западные спецслужбы, кто — то думает о чехах, нет, реально теперь ждать контр операций спецслужб всего альянса . И не мелкий шпионский скандал, а арест счетов, открытие подноготной высших должностных лиц, прочий гремучий компромат, все это будет, а произойдет все к нужному времени, сами понимаете когда….
Багатоходова комбінація українських спецслужб по захисту російського “курочка в гнєздє” ГлоНАССА від конкуренції з китайськими GPS-навігаторами. Це ж непорядок, коли на Су-27 ставлять китайські “Престіжіо”, за 200 доларів, щоб бомбити Грузію, а американці їм спотворюють супутникові карти.
1717? ты пан прравда отличаешь Су-27 от Ан-178, ну ты монстр…
Панє Йяа, а при чому “супутникова навігація” та “ракетно-космічні розробки в інтересах Росії” до відмінностей між Су-27 і Ан -178?, щось я не вкурю? Ви б хоч в Божу неділю закусювали добре…
Влада знову потрапила у скрутну ситуацію, ось тільки навіщо? Нема у світі нічого, що відбувається просто так, це або відверта дурь, або знову у форватер до сусіда підстроїлись. Ось тільки як виповзати будуть? До речі, а два російські носії супутників — навігаторів так і не вийшли на орбіту, а коли і там ”чехи”?
Виктор, а где та ФСБ-шная пи-дота, которая без дипломатического прикрытия на территории Украины под угрозой причинения вреда членам семьи вербовала украинского офицера? Получается, что эсбэушники — дешевые эфэсбэшенные подстилки, не так ли?
А меня, не трогай, не продажный, а по защите Украины вам могу многое рассказать, но у вас защита странная, все продаете и все профукиваете, а скажи милок, что за тайны государственные у вас имеются? Счета за кордоном, да недвижимость? Так берегите их, не надо на рожон лезть. И не меряй всех по своим меркам, мне западло продаваться, у меня есть память рода, и есть память маленького народа, плевать я хотел на миллионы баксов, станет нужда обучен брать все в купе, но тебе этого не понять. А прямо сказать, то ходил бы табун таких шестерок, заносил бы мне яйца на поворотах, только одно моё желание. №2 и №4 держали мою руку, а твою? Представляешь, если бы я не то, что бы лизнул, а просто лестное слово в их адрес сказал…
Какие такие тайны в нищенской, убогой стране. Звание и должности высшего состава, полученные не за заслуги перед отечеством, а за определенные цифры в иностранной валюте.О каких секретах идет речь??? Зайдите в любую воинскую часть, там вам все продадут, вернее все что осталось, вот реальная картина сегодняшнего дня.Как у Пушкина, на пороге сидит старуха, а перед ней разбитое корыто.
Там где Европу били был и мой след, я не оговорился, мой потому, что кровь рода моего пролита за многие победы, победы моего народа. А без моего народа, даже правильно сказать , без обеих его ветвей, вы со своей рашей сродни футбольной кричалке. Кто крестил, подарил азбуку, научил основам цивилизации? Если нет ума, то конечно можешь болтать, что угодно, другая ветвь меня научила — на чужий роток не накинеш платок, але вони навчили і іншому — куди конь з копитом, — туди й жаба з клешнею. От же куме, скажи мені будь ласка, а де твої перемоги без моєї крові? Хоч одну назви? І ще, колись один російський війсковий, мені казав — там где военные компании проходили вне Украины, мы проиграли все войны. Главные — финская и японская, последствия поражений — ужасны. Блокада, смерть сотен тысяч горожан коих наша власть бросила на произвол, ну а про гибель Тихоокеанского флота и говорить нет смысла. Вы же всех били, расскажи подробнее?
Там где Европу били был и мой след, я не оговорился, мой потому, что кровь рода моего пролита за многие победы, победы моего народа. А без моего народа, даже правильно сказать , без обеих его ветвей, вы со своей рашей сродни футбольной кричалке. Кто крестил, подарил азбуку, научил основам цивилизации? Если нет ума, то конечно можешь болтать, что угодно, другая ветвь меня научила — на чужий роток не накинеш платок, але вони навчили і іншому — куди конь з копитом, — туди й жаба з клешнею. От же куме, скажи мені будь ласка, а де твої перемоги без моєї крові? Хоч одну назви? І ще, колись один російський війсковий, мені казав — там где военные компании проходили вне Украины, мы проиграли все войны. Главные — финская и японская, последствия поражений — ужасны. Блокада, смерть сотен тысяч горожан коих наша власть бросила на произвол, ну а про гибель Тихоокеанского флота и говорить нет смысла. Вы же всех били, расскажи подробнее?
Виктор, а где твои победы без моей крови? Все войны, что проходили вне Украины вы с треском проиграли, последствия ужасны. В 1904 — 1905 годах япона мать ваш флот и базы стерла в пыль, где в водную, а где в земную, а в 1939 г. финны в снежную превратили сотни тысяч молодых парней, но потом фашисты тот проигрыш четыре года использовали, о блокаде и страшно писать, таков плод тех “побед”? И не пытайся меня записывать в наших, ваших, и наоборот, то срань старая. А если хочешь, чтобы я молчал, то уважай мою страну, и моё мнение. И запомни, я несу силу и знания тысячелетий, а твой скарб худой, мало того там достижений мало. Если мне не веришь, то пройдись по магазинам, зырь этикетки, чей товар в ходу сейчас, на улицах посмотри, что за машины ездят, в чьих шмотках барышни прогуливаются. И достижения твои, потухнут, а скандалы с чехами, красным флагом и предназначены отвлечь народ от той страшной реалии в которую вы тянете страну.Тема верна и для наших, и для ваших….
Если кашу нашу ели, то почему мы живем хуже? А с Гондурасом тоже промашка, вот рядышком, ну там где Даниэль….А еще хочу сказать, что не съезжаю я, то такая методика — сделай вид, что не понял о доблестных подвигах наших силовиков, и тут тебе преподносят коктейль из вышиванок, каши и Гондураса. О вышиванках, что против имеешь? О прочих крикунах и кликушах, чего молчишь? Вы со своей “работой” только о вышиванках и шароварах и говорите. То музейные, то литературные проблемы решаете, с чего бы это? А про рашу, ты мне зубы не заговаривай, нет у меня веры им и вам.
Родич Домахи. Хай Вей шановный,как прошла акция дом-2??вернее акция не согласных??? Что то тихо весной на Украине, не ведется народ на Ваши призывы.А Вы говорили обратное.Нема золотого запасу или как???
Родичу Домахи: слушай, невежа, ты вообще историю учил? Какие войны и кому Россия проигрывала (кроме Крымской)? Не дури народ. В войне с Финляндией СССР достиг тех целей, которые ставил, а именно: все территории, на которые Союз претендовал, были отвоеваны и переданы СССР. Да, были большие потери. Но это уже совсем другой вопрос. В отношении русско-японской войны начала ХХ столетия: да было поражение при Цусиме и Порт-Артуре. Но, ликбез для недоумков: в Цусимском сражении был разгромлен никакой не Тихоокеанский флот России, а эскадра, которая шла с Балтики под командованием адмирала Рожественского. Но, недолго радоваться пришлось самураям. В 1945 году реванш у японцев был взят по всем статьям: фактически за три недели (!) 1,5 миллионная Квантунская армия, наводившая в течение 4-х лет ужас на союэников (США и Британию) была наголову разгромлена. Чтобы хоть как-то показать свою роль в победе над Японией, США пошли на беспрецедентный шаг — осуществили ядерную бомбардировку Хиросимы и Нагасаки в начале августа 1945 года — тогда, когда исход войны с Японией был полностью СССР решен.
Если не разбираешься в военных вопросах, то лучше не берись, не смеши людей. Ты, наверное, “пиджак” из “К” или ХОЗО?
Историю своей страны нужно знать. Прошло время, когда можно было шантажировать столетиями народы, несуществующей хартией. А что касается итогов войн, что проиграла сопредельная сторона, то они плачевны и губительны. Мало того , вместо должного анализа и исторической оценки, сплошная фальсификация. Мне говорят, что полное фиаско финской компании не имел последствий, имело место жуткое преступление против своего народа, последствия которого страшны. Поражение от Японии с потоплением, с огромными трудностями пришедшего с Балтики, флота и утратой военно — морских баз, Россия на 40 лет потеряла стратегический перевес на Востоке. Мало того то поражение, больно ударило по стране, где прокатилась серия бунтов и революция. Все это послужило началом распада, и как по часам, солнечным часам, через 12лет, империя приказала долго жить. Но те последствия сказывались до августа 1945 года, да и сейчас еще формально Россия и Япония в состоянии войны. Но то поражение не давало СССР вариантов для маневра, даже до ноября 1941 года, когда была угроза полнлго разгрома и сдачи Москвы, с Востока не снимались дивизии… Лишь США, вступив в войну позволили СССР вздохнуть спокойнее, вообще роль США громадна, они не только нанесли ряд поражений войскам Японии, а и полностью свели на нет мощь японского флота. А до упоминаемых атомных бомбардировок, полностью вывели из строя всю инфраструктуру, при этом показательно разбомбили Токио, где потери были дестабилизирующими для всей японской нации…. Словом на Востоке СССР чувствовал реально помощь союзника. Но что касается поражений России и СССР, то не только Крымская война была проиграна, а был целый ряд болезненных и фатальных разгромов. Одним из примеров, разгром турками, тогда, когда жена Петра продав золотишко султану, по сути выкупила царя от позорного плена.Было и поражение от Польши, когда Пилсудский, наголову разгромил Тухачевского с Буденным, но что вам до того, то Украина оказалась на десятилетия разделенной…, но хватит об этом. Мне не важен метод анализа событий, я не склонен обсуждать лживую историю. Мені більше цікавить сегодення, а воно каже — замість реальної праці, замість реального поліпшення життя своїх народів, іваші і наші піаряться на не зрозуміло яких перемогах, тим паче, що до тих перемог вони не мають ніякого відношення…А чехи, чехи як чехи, теж дипломатів висилають, але то квіточки… І ось мені що стає цікавим, то Янукович сам приймає такі рішення, чи його хтось старанно підводить до цьго… Скількі разів його будуть ставити у цікавий стан, щоб світова спільнота вже не сумнівалася у справжності нашого лідера. Оті всі підстави, з прапором, разгоном протестуючих підприємців, ляп з палестинцем, чехами і створюють йому імідж, імідж без ретуші і прикрас. Ну він хай робе що йому заманеться, країна пережеве, але соромно….