Війна в Афганістані — це трагедія сотень тисяч людей, мужність і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати…Держави, яка відправляла юнаків на війну, вже немає, та й юнаки посивіли, але вони ще живі. Відвоювавши, воїни-інтернаціоналісти залишились наодинці зі своїми проблемами.
Після проголошення незалежності України було прийнято Закон
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» де
було задекларовано та чітко визначено коло осіб, а також їх права, гарантії
захисту та соціальні пільги, що підпадають під дію закону. Прийнятий закон
був спрямований на забезпечення та підтримання достойного рівня життя,
лікування, протезування, оздоровлення ветеранів війни в Афганістані.
Впродовж двадцяти років Україна змінювала політичне обличчя, розвертаючись то на захід, то на схід, не турбуючись про долі тисяч ветеранів війни в Афганістані, що потребували допомоги. Кожен новий політичний лідер обіцяв гарно і багато, в результаті ж нічого не змінювалось. Приходячи до влади, політична еліта, робила все можливе щоб не виконувати Закони.
В 1995 році до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» додали ліквідаторів аварії на ЧАЕС, навіть не замислившись над терміном «ветеран війни». Це було зроблено з метою збільшення кола осіб, що підпадають під дію вищевказаного Закону та як спосіб пояснення неможливості держави здійснити в повному обсязі виплати
ветеранам війни, у зв’язку із нібито відсутністю коштів.
Висновок, що можна зробити з дій влади: мізерну виплату можна не сплачувати великій кількості людей, мотивуючи відсутністю фінансових можливостей держави. Проте, це не проголошується, тому що визнати себе банкрутами політикани не можуть.
Впродовж вісімнадцяти років кожен інвалід війни чи учасник бойових дій війни в Афганістані змушений був виживати та не піднімав це питання, мовчки погоджуючись зі злочинними діяннями влади, проте, державні службовці та народні депутати в цей час систематично та вчасно отримували величезні заробітні плати, доплати до них та пенсії, виконуючи лише ті Закони, які вони створили для себе, позабувши про обов’язок виконувати Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В який з дня його прийняття, знову ж для того щоб обмежити права та не виконувати їх було внесено сорок змін та доповнень.
В 2009 році була створена Всеукраїнська громадська організація «Ніхто крім нас», яка об’єднує ветеранів війн та військовослужбовців.
Основними завданнями організації ВГО «Ніхто крім нас» є захист прав та інтересів воїнів-інтернаціоналістів, а також батьків, які втратили своїх дітей під час воєнних дій в Афганістані. Члени Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» не з кінофільмів знають, що таке підтримка і допомога, бойове братерство, бойовий дух.
Більш детально про ВГО «Ніхто крім нас» та її діяльність ви можете дізнатись з нашого офіційного сайту: www.n-k-n.org.
Завдяки активній громадянській позиції ВГО «Ніхто крім нас» та ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану» 10 листопада, 15 грудня 2010 року в м. Києві та 26 листопада у різних обласних центрах України відбулися організовані мітинги ветеранів війни в Афганістані.
На останній акції учасники принесли під стіни Верховної Ради України 18 трун, в яких поховані сподівання і надії захисників Батьківщини, обіцянки влади та славнозвісний Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Під час проведення мітингів були оголошені та направлені звернення Президенту України, Прем’єр-міністру України, Голові Верховної Ради України, Генеральному прокурору України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, а також 450 народним депутатам України з вимогами, виконувати які вони зобов’язані, а саме :
1. Звернути увагу на ситуацію, що склалася з приводу забезпечення прав та
пільг ветеранів війни в тому числі учасників та інвалідів бойових дій в
Республіці Афганістан та привести обсяг та розмір прав та пільг до
раніше наданих відповідно до Законів України та законодавства
колишнього Союзу РСР, які в подальшому були незаконно скасовані, В
зв’язку з чим Президенту України створити відповідну службу, до складу
якої включити представників громадських об’єднань ветеранів війни,
зокрема Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» та
Громадської організації «Київська міська спілка ветеранів Афганістану».
-
Скасувати Постанову КМУ від 7 квітня 2010 р. №299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
-
Внести в законопроект «Про державний бюджет України на 2011 рік» положення про розмір компенсаційних виплат ветеранам війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановивши на законодавчому рівні визначення та розмір мінімальної пенсії за віком для цілей нарахування пенсій та виплат ветеранам війни, зокрема щорічної до 5 травня разової грошової допомоги.
-
Згідно п.37 Додатку 2 Постанови Верховної Ради України «Про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік», забезпечити шляхом прийняття нормативно-правових актів належний рівень пенсійного забезпечення інвалідів війни та учасників бойових дій відповідно до їх соціального статусу, зокрема збільшити пенсії інвалідам війни, які отримали інвалідність внаслідок поранень, контузій, каліцтва або захворювання пов’язаних з бойовими діями на 10 прожиткових мінімумів, сім’ям загиблих збільшити доплату до пенсії до 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Так, на сьогоднішній день, пенсія інваліду І групи війни в Афганістані (яким він став у 18 років) становить 150 доларів США, а доплата матері за загиблого сина – 15 доларів США.
5. Прийняти закон про внесення змін та доповнень до спеціального законодавства в частині забезпечення права ветеранам війни на звільнення від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
6. Кабінету Міністрів України розробити та прийняти порядок для одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків І подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок.
7. Генерального прокурора України належним чином здійснювати нагляд за додержанням і правильним застосуванням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того було зосереджено увагу на тому, що у випадках ігнорування звернень ветеранів війни в Афганістані та подальшого порушення прав та інтересів, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветерани війни будуть захищати свої права в будь-який спосіб, не порушуючи законодавства України, привертаючи увагу громадськості та міжнародної спільноти та звертаючись до міжнародних судових інстанцій.
На вищевказані звернення надійшли відповіді не по суті заявлених вимог та вказаних порушень законодавства, необґрунтовані, байдужі та навіть цинічні.
Як приклад — відповідь «про все та ні про що» Голови комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів В. М. Сушкевича:
Відповідь з Адміністрації Президента також була лаконічною, цитуємо: «питання соціальної захищеності ветеранів перебуває на постійному контролі у Президента».
Відтак, складається враження, що нібито всі переживають, вболівають та контролюють, однак за 18 років не можуть віднайти того, хто повинен виконувати вимоги Закону!
Після такої реакції, а точніше ігнорування законних вимог, керівництвом ВГО «Ніхто крім нас» та ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану» було подано Заяву про вчинення злочину та порушення кримінальної справи стосовно Тимошенко Юлії Володимирівни та всіх осіб, які були членами Кабінету Міністрів України станом на 18.03.2009 р. та стосовно Азарова Миколи Яновича та всіх осіб, які були членами Кабінету Міністрів України
станом на 7 квітня 2010 р. Та прийняли злочинні Постанови Кабінету Міністрів України, які спричинили суттєву шкоду кожному ветерану війни.
Відповідь, що надійшла з Генеральної прокуратури України не здивувала: нашу заяву відповідно до кримінально процесуального законодавства в Генеральній прокуратурі навіть не розглядали, адже каста недоторканих сформована та чіпати її заборонено.
Всі інші державні діячі, котрі надали відповіді теж посилалися на відсутність коштів в бюджеті. Провівши елементарні порівняння розмірів видатків, які в цьому році «борці за соціальні інтереси громадян» передбачили на підтримку ветеранів з видатками бюджету передбаченими на оздоровлення та лікування депутатів а також на утримання державних службовців, складається цікава картина.
Так, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» заплановано витратити на «державних службовців» та «представників народу»:
на стаціонарне медичне обслуговування одного «посадовця-депутата» держава витратить в рік |
190 355 200 /1000 = 190355 грн. 20 коп. |
поліклінічно-амбулаторне обслуговування, діагностика та лікування одного «посадовця-депутата» держава витратить в рік |
103 745 800/1000= 103 745 грн. 80 коп. |
фінансову підтримку санаторно-курортного комплексу Управління справами Верховної Ради України |
7 216 200/1000 = 7216 грн. 20 коп. |
фінансову підтримку санаторно-курортних закладів Державного управління справами |
122 059 000/ 1000 = 122059 грн. |
Загалом |
423 376 грн. |
Акцентуємо увагу, що кількість керівного складу органів державної влади разом з народними депутатами приблизно становить 1000 осіб.
Таким чином вартість лише медичного обслуговування та забезпечення відпочинку кожного народного депутата України чи члена керівного складу органів державної влади в рік виливається Державі майже півмільйона гривень. При цьому до цієї суми не входить навіть розмір заробітної плати народного депутата чи посадовця.
Натомість відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011
рік» на санаторно-курортне лікування ветеранів війни, осіб, на яких
поширюється чинність законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань” та
інвалідів заплановано витратити 74 268 600 грн. Згідно інформації яка скрізь
вказується вищими посадовими особами держави, станом на 01.01.2011 року
в України зареєстровано 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) ветеранів
війни. Ця цифра складається з ветеранів Великої Вітчизняної війни, війни в
Афганістані та інших.
В випадку, якщо принаймні половина з ветеранів війни все ж таки вирішить отримати санаторно-курортне лікування від держави, то виходячи з розрахунку: 74 268 600 грн./900 000 ветеранів = 82 грн. 52 коп. — це кошти які виділила держава на санаторно-курортне лікування нібито соціально-захищеного ветерана війни. В випадку якщо всі ветерани війни в кількості 1 800 000 чоловік вирішать лікуватись в 2011 році, то в цьому випадку сума передбачена на його лікування державою буде становити лише 41,26 грн.
Напевно, на думку «представників народу» сума в розмірі 423 376 грн. на своє особисте лікування цілком спів розмірна з 41 грн. 26 коп. на лікування інваліда війни.
Вищевказана цинічність можновладців про яку ми вже неодноразово вказували вище може знайти своє підтвердження ще неодноразово при прочитанні запланованих видатків державного бюджету.
Відсутність в Державі коштів на лікування, щорічну разову матеріальну допомогу, реабілітацію, забезпечення житлом ветеранів та
інвалідів війни та зокрема ветеранів Афганістану, є на думку народних
депутатів та високо посадовців достатньою причиною для зменшення таких виплат та взагалі відмови в здійсненні вказаних виплат, проте, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік», для себе «коханих» знов таки крім оплати праці народного обранця, утримання апарату Верховної Ради України складає 849 550800 грн., тобто майже один мільярд грн., з яких тільки заробітна плата апарату становить 404 929 300 грн.
Для порівняння наведемо таку таблицю:
Витрати на утримання апарату Верховної Ради України в 2011 році |
Кількість працівників апарату Верховної Ради України |
Вартість утримання одного працівника |
849 550 800 грн. |
3000 осіб |
283 183 грн. 68 коп./ рік |
Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам насильницьких переслідувань в 2011році |
Кількість ветеранів війни та жертв насильницьких переслідувань в Україні |
Щорічна разова грошова допомога з розрахунку на одну особу |
550 003 900 грн. |
1 800 000 осіб |
305 грн. 56 коп./ рік |
Отже, цікаві факти, коли лише медичне обслуговування одного народного депутата України та оплата праці двох працівників апарату Верховної ради, в рік обходиться державі в один мільйон гривен, при цьому ветеран війни отримає лише 305 грн. 56 коп. разової щорічної грошової допомоги, хоча відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вона повинна становити не менше п’яти мінімальних пенсій за віком зокрема для учасників бойових дій.
Напевно, виходячи з вищевказаного розрахунку стає зрозумілим на що саме витрачаються кошти, які повинні були б бути сплачені ветеранам війни.
Вважаємо, що коментарі зайві. Як бачимо, нинішня влада, як зрештою і їх попередники і далі продовжують грабувати ветеранів війни, не доплачуючи значні суми грошей.
Нажаль, в нашій державі, життя та благополуччя людини з мандатом або маючого звання державного службовця, оцінено в тисячі разів більше ніж ветерана чи інваліда війни. Цікаво, як би відреагувала світова спільнота побачивши таку математику?
В підсумку хотіли б сказати, що ветеранам треба об’єднуватись та разом відстоювати свої права. Адже якщо порахувати збитки, що завдані ветеранам війни, та порушення законодавства за 18 років набереться на багато томів кримінальних справ. Нашим посадовцям хочеться побажати навчитись цінувати і піклуватись про кожну людину не залежно чи є в неї мандат і яку посаду вона займає.
«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування» — проголошено в статті 5 Конституції України. Ветерани, здійснюючи своє конституційне право, разом з іншими громадянами України, що мають право голосу, обирають Депутатів з метою отримання достойного рівня життя для всього народу, а не тільки для тих обраних 450-ти.
У випадку, якщо делегований представник не виконує покладених на нього функцій та завдань, ті хто його обрав мають право його ж і відкликати. Але насправді кожен чиновник не складе своїх повноважень добровільно і не визнає себе бездіяльним, він «вчепиться» за своє крісло» і надалі буде сидіти біля «кормушки», що називається «Державний бюджет» та «народ України».
Бездіяльність – це шлях у нікуди. Лише активні дії по захисту своїх прав та інтересів – є справжньою громадянською позицією.
Як відомо: «Один у полі не воїн». А якщо таких воїнів збереться 93000 тисячі, саме така кількість українців воювала в Афганістані?! Такий людський аргумент високо посадовцям не вдасться просто проігнорувати. Ветерани війні – свідомі та мудрі громадяни України. Вони здатні відстояти свою честь та гідність не за 50 грн. на день, як це відбувається на інших масових заходах, а за особисті переконання та за ідею створення світлого та процвітаючого Українського суспільства.
Тільки коли ми разом – ми сила. Ніхто крім нас не вирішить наших проблем.
З повагою до сайту «ОРД», читачів та ветеранів бойових дій, Голова правління ГО «Ніхто крім нас», О.Ковальов.
78 ответов
И что, все 93000 были ранены? И чем в принципе служба в Афганистане отличалась от службы на Новой земле или на подводной лодке? Я был “миротворцем” в Мозамбике, вспоминаю те времена как некое приключение, но не делаю из этого культа, как Червонописький, например…
Очень было бы плохо, если бы эта статья была своеобразным “гласом вопиющего в пустыне”.
Помимо тех, кто воевал в Афганистане, есть достаточное количество представлявших интересы государства в других странах, так что людей много больше 93000. Даже если вывести счет 1:1, можно очистить землю от множества мразей и манкуртов, наводнивших властные институты. Но, учитывая историю, вряд ли люди готовы к действиям, ворчать и жаловаться-наше всё!
Знаете, надоело про Афганистан. В конце концов, почему государство Украина должно платить за военные авантюры бывшего СССР. Правопреемником СССР есть Российская Федерация.Пусть и платит. И чем раненный в Афганистане отличается от человека, получившего тяжелую хроническую болезнь в “мирной” службе. Или милиционера, пострадавшего при охране общественного порядка. Советского милиционера имею ввиду. Только милиционер “участником войны” не является. И льгот не имеет. А кто-то, который в чужой стране занимался непонятно чем — имеет. Несправедливо.
Жизнь вообще несправедливая штука. Еще никому не удавалось выжить.
Знаете, 17-18-летние ребята не выбирали стать ли им военными, идти ли на войну. В СССР была предусмотрена уголовная ответственность за то что сейчас наывают “откосить от армии”.
В разных странах люди выбирабт быть ли им миротворцами или милиционерерами. А у 18-летних детей не было волеизъявления идти на войну.
С чего Вы взяли, что милицоинеры не имеют льгот? Почитайте законодательство, прежде чем что-то утверждать.
И почему же так трудно устроиьбся на работу в милицию и другие органы, не говоря уже сколько денег платят, что бы поехать в составе миротворческой миссии?
Тема же про Афганистан надоела государственным чиновникам и тем кого эта “тема про Афганистан” не коснулась.
Думаю, Вы с трудом представляете, как легка жизнь инвалида войны 1 группы, который в 18 лет остался без ног и без глаза.
20 лет жили в де..ме, так из него и не выбрались. Ждите подачек от своего ”президента”…
GerrPiterу ты не приключения искал, а бабаки заробатывал, сука
Я знаю, как легка жизнь у того, кто год — другой провалял дурака в штабе или на узле связи в Кабуле и теперь пользуется всеми благами “участника войны”. Лично пару таких знаю. Фамилии не хочу называть. Потому что не в них дело.
А то что 18-летние не выбирали куда идти — это правда. Только тогда или всем льготы, или никому. Почему “Афганцы” отдельная категория?
Пы.Сы. А кому трудно в милицию устроиться? По-моему очень легко. Только не в 18 лет на учебу в академию, а на должность рядового в ППС. Поучиться в ВУЗе заочно, потом потихоньку на офицерскую должность, ну и так далее. Уже обьявления в газетах появляются, милиционеры нужны. Вперед, желающие. И взятки платить не надо.
А почему с 93000 афганцами,не считаете тех украинцев кто “добровольно,”по приказу Советского правительства, выполнял интернациональный долг по всему миру и в частности на Ближнем востоке.Мы добросовестно и профессионально воевали и отдавали без рассуждений свои жизни за Родину.В те совдеповские времена, Украина неотъемлемо была в сознании как состовляющая Родины. А как поступит нынешний украинец,если надо будет защитить Украину — глядя как благодарит Родина ее защитников.Да и понятия Родина и Украина начали расслаиваться, чему очень способствуют действия предыдущего и нынешнего правительства.
Братья по оружию! Забудьте этикетки Афган, Эфиопия, Сирия, Ангола,Мозамбик,Йемен, милиция, контора и т.д.Это всё школы где мы учились и раз сейчас переписываемся, то закончили их успешно. Все мы были преданы Родине, все мы теперь преданы Родиной. Пора бы начать уважать себя, хватит терпеть унижения и ждать милости (её не будет никогда)от лицемерных и алчных тварей.Мы защитники, воины. Хватит стонать. Все кто может — на стадионы, в спортзалы, тиры. Восстанавливайте былую удаль. Объединяйте вокруг себя молодежь. Передавайте им свой опыт, расскажите правду о том, что было тогда и что есть сейчас. Через пару — тройку месяцев вы себя зауважаете. Эти 20 лет нам дали четко понять кто враг. С врагом не договариваются, милостыню не выпрашивают. У врага земля должна гореть под ногами ( на этот раз гады оскверняют нашу РОДНУЮ ЗЕМЛЮ). Врага уничтожают морально и материально. Каждый на своем месте и всевозможными ЗАКОННЫМИ методами. И,естественно, ТОЛЬКО СТРОГО В РАМКАХ ДЕЙСТВУЮЩЕГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА. Но помним, что законы бывают писанные, не писанные и переписанные, а Кодекс Чести никто не отменял. Честь имею!
А в Областях И городах власти себя тоже не обижают. Так что умножайте эти цифры на 10 как минимум. А для “миротворцев” из Мозамбика — в Афгане в людей стреляли, война потому что. А на войне как известно могут убить и даже ранить. Люди поймите это касается не только Афганцев. Анус остальных людей страдает так же +/-. Вы ждете когда начнут насиловать ваших жен? Вы для них биомасса. А они вообще то наёмные рабочие у народа. Мы их поставили за зарплату улучшать наше с вами благосостояние. Но улучшают своё. Хотите быть биомассой — будте. Афганцы не хотят.
Статья действительно затронула за живое тем, что любое пришедшее правительство вообще не замечает простых людей. Все люди, вновь пришедшие к власти, видят только себя, абсолютно забывая про тот народ, который их избрал, тем более тех, кто за них воевал.
Справедливому
Хотелось бы по подробней на счет льгот у сотрудников милиции (бесплатный проезд в общественном транспорте (трамвай-троллейбус) не в счет), а то как-то даже стыдно стало, что проработав 20,5 лет только сейчас узнал, что имею право на льготы
Отвечаю всем сразу,может кто поймет. В Мозамбик меня послали как всех,в конце 80-х. О каких заработках речь?80коп инвалютных рубля в день! И стреляли там не меньше, чем в Афгане, даже президента Сабора Машела юаровцы угробили, кстати, очень похоже, как Качинского — с помощью аппаратуры изменили глиссаду.В общем проблема не в том, стреляли или нет, а просто я знаю людей, которые на этой теме откровенно пиарятся, более того, встречал индивидуумы, которым сейчас нет и сорока, но которые рассказывали, как брали дворец Амина!!! В общем, кто хочет жить нормально, тот живет, а кто вечно ноет “так в меня стрельнули пару раз” — тот ищет подачки
Нужно переходить от слов к делу…мы для них быдло.
нас трогать не надо порох в пороховницах есть
Хорошо, что ребята-афганцы объединяются и создают организации, которые пытаются отстаивать права ветеранов войны в Афганистане. Интересные цифры приведены в статье по поводу содержания депутатов и размера пособий на выплаты ветеранам воин. Жутко становится от такой “справедливости”! Отстаивайте свои права ребята, может хоть Вас услышат.
если бы еще и дерьмо проходило этот форум стороной…. здесь подымается вопрос об угнетении народа властью, а не об ущемлении вашего ”я”
Достало это уже до крайности! Наша каста 450 неприкосновенных человек. В не одном цивилизованном обществе так не поступают с воинами, которые воивали за честь своей родины.Если мы не будем выполнять законы, то нас в ближайшее будующее ожидают одни кровопролитные войны, вечный бунт.Все цивилизованное общество живет по законам и они их выполняют.Мужики с организации “НИКТО, КРОМЕ НАС” так держать!!!Я афганцев и тех кто воевал уважаю.Они знают цену жизни.
Как это всё задрало!!!
посылали….юнцов…18 лет….Ну и правильно! Сейчас им под 30!а они не рыбы и не мясо! стреляли… воевали… Пардоньте! присяги принимали? (которую никто кстати не отменял..) Так военные начиная от солдата и до маршала и существуют для того чтобы в мирное время сидеть на шее народа пить, есть тренироваться чтобы по приказу идти и умирать! (стрелять убивать и прочее..) В этом нет никакого геройства…я вообще не понимаю за что льготы и прочая хрень.. А тем более попрашайничество и нытьё — мы герои афганские… а мы ещё с отчественной дайте нам чего нибудь.. Противна! Сам никогда не пользовался — и пользовававшихся — не уважаю! Нам досталось высшая льгота и высшая привелегия — право пролить свои кровь за Родину или вообще высшая доблесть отдать за неё жизнь! какая нах разница где? За нашу кровь и жизнь — нас кормят поят учат.. а вы думали за что? за парады? за хождение по частям руки в брюки?
Если помните в фильме “О бедном гусаре замолвите слово” полковник в конце говорит — пулям и начальству не кланялся… поэтому в генералы не вышел.. Зато сделал ИСТИННУЮ ДЛЯ ВОЕННОГО КАРЬЕРУ — в Кавказскую компанию погиб за Отечество… И это истинная правда… И эти вопли — забыли бросили ..так относяться… Так Родину строим мы…начальников выбираем опять таки мы… и если офицерский ыетеранский корпус не способен обустроить дело наведения порядка в Отечестве то кто ему Доктор?
То есть например я участник так называемых конфликтов (не авганец) должен взять палку и идти лупить чиновников чтобы оне дали им кушать? Ну маразм! к кму вы тут аппелируете?? кто должен эх воодушевиться?
Бредятник это полный
Согласен! Бредятник. И вообще непонятно, чего хотят эти ветераны? И кто им мешает придти и взять то, чего они хотят? А то только слюни, слезы да вопли…. Придите и возьмите то, что Вам принадлежит, а не плачь Ярославны здесь устраивайте! Не можете силой, идите во власть, издавайте законы, разрабатывайте механизмы действия этих законов. А ныть и плакать каждый может…особенно слабый. Но Вы же хотите сказать нам, что Вы не слабаки и плачетесь. Так кто Вы? Сильные или слезливо-поносные? Дайте сами себе ответ!
Мне как бывшему военнослужищиму СССР,потом Российской Федерации,пришлось отрабатывать в Югославии долги Борис Николаевича Ельцина взявшего транжи для России,а солдаты 10 лет служили неведая о тои,что большую часть дениг положеные им ,за то что у них заберают и гаситься таким образом долг Государства.Таким образом хотят и в Афганистане Украинским отдельным контингентом погасить долг ченовников,которые уже эти деньги украли.Так подумайте отцы и матеря куда вы будете посылать своих детей.Афганистан не Югославия.Там живёт закон Шариата.Наш солдат переодетый американский комуфляж будет не Шурави,а Пентоз,-человек враг!Подумайте и обратитесь к общественности,не дать совершить глупость из-за не понимания.Ченовники своих детей под пули не пошлют.”Никто,кроме Нас” Вам сможет сделать правильный выбор.
А в чем проблема? Есть же “авторитет” который наверное уже проблему решил
“3. Авторитетные соотечественники.
Среди тех, кто пришел прилюдно высказать свою искреннюю поддержку лидеру Партии регионов, оказались не только давние его соратники, но и многие известные украинцы, сделавшие свой выбор в пользу лидера оппозиции.
Когда мне предложили стать доверенным лицом Виктора Федоровича, я долго не думал, — рассказал бывший воин-«афганец», глава Всеукраинского союза ветеранов Афганистана, кавалер ордена Красной Звезды, солдат-герой, потерявший в боях обе ноги, Сергей Червонопиский. — Я просто вспомнил, как поддерживал наше ветеранское движение Виктор Федорович в самые разные периоды. Партия регионов и Виктор Янукович не раз подставляли нам плечо помощи. Речь идет и об адресной материальной поддержке того или иного участника войны, инвалида, и об организации фестивалей военно- патриотической песни, и о многом другом.”
http://www.aif.ua/society/article/18050
Батяне Комбату ––– Я полностью с тобой согласен и поддержую твою статью!!!!! Не надо медлить и жевать сопли, за 20 лет мы уже знаем кто враг а кто друг!!!! Плакать и ждать милость не по- мужски!!!!
Многие тут правы, что отстаивать надо интересы всего народа,а не только Афганцев, проблемы есть и у шахтеров и у агрономов, врачей, учителей, просто пенсионеров и детей — сирот, у всех одно положение,как у моряков на подводной лодке ” Курск”, люди ждали помощи от своих ” командиров”, а их тихо утопили и нет проблем, так и наш весь народ ждет чуда от своих правителей,что жизнь станет лучше и легче, а на самом деле всем перекрывают кислород!!!!может правда не надо разделять проблемы по ” интересам” а стоит объединиться и решать одну, но ОБЩИЮ проблему для всех и за всех!!!! А по поводу организации ” Никто Кроме Нас”, у вас есть все шансы стать центром объединения всех и быть грозной силой, ведь в армии вы были все едины( хотя все разной национальности и веры)но были одним целым ” кулаком” который мог больно бить!!!! ” Никто Кроме Нас”– это что то новое еще, не провонявшееся какими- либо партиями или политиками, все шансы у вас есть, дерзайте!!!!!
А кто выйдет за детей сирот, кто знает как живут и на сколько сироты в дет- домах?????? Почему все молчат, плачь детей кто услышит????? А ????
Никто Кроме Нас–– Народа
Так вот и я о том-же. Только весь народ. А то “лидеры” вроде Червонописького — это приспособленцы, вспомните,как на 2 съезде Партии после перестройки этот в общем никчемный человечек гнал на Сахарова,что тот клевещет на Советскую армию. Даже Евтушенко возмутился, написал,помню строки, типа
Брось ретивый,речивый афганец
Кулаком над ученым трясти,
В этой битве неравной,изранясь,
Он хотел твои ноги спасти…
что-то в этом духе,весьма показательно…
Пока “Никто кроме нас” жевал сопли, на должность первого заместителя Главы ГосСлужбы по работе с ветеранами и инвалидами назначили протеже Сереги Червонопиского пана Сероштана. Так что плачьтесь дальше, ребятки!:-(((
Для Баграм— Анава. Цель организации ” Никто Кроме Нас “, не комитет и не кресла внем!!!!!!!!!!!!! Если бы надо было туда залезть, это стои дешевле и не надо всяких организаций создавать !!!!!! У нас другие цели и задачи, а плясать под дутку власти и делать вид что ты как то борешься и протестуешь , находясь на госслужбе будет неудобно.не судите мерконтильно по ” себе” !!!!!!
дЛя того что бы занять кресло чинушки в комитете не надо столько людей выводить, у ребят более благородные цели !!!!!!!!!